17 лютого 2021 року м. Ужгород№ 260/3683/20
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинець Д.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), якою просить: 1) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , що полягає в невиплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно у розмірі 30760,27 грн. відповідно до поданих нею документів 17.08.2020 р.; 2) стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно у розмірі 30760,27 грн.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Однак при звільненні зі служби відповідач не провів повного розрахунку, зокрема, не виплатив компенсацію за неотримане речове майно, чим порушив законодавчі вимоги.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі. Зазначеною ухвалою відповідачу, серед іншого, надано строк для подання до суду відзиву на позов та повідомлено про наслідки неподання такого, передбачені ч. 4 ст. 159 КАС України.
Вказана ухвала суду отримана відповідачем 21 грудня 2020 року, що засвідчується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Незважаючи на зазначене, відповідач своїм право на подання відзиву не скористався, з клопотанням про продовження процесуальних строків для подання відзиву до суду не звертався.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 209 від 31.10.2018 р. ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
При звільненні компенсацію вартості неотриманого речового майна ОСОБА_1 виплачено не було.
17 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до військової частини НОМЕР_1 із заявою, в якій просила нарахувати та виплатити їй компенсацію вартості неотриманого речового майна.
Відповідно до довідки № 4 від 20 липня 2020 року, вартість речового майна, що належить до видачі ОСОБА_1 , складає 30760,27 грн.
За результатами поданої ОСОБА_1 заяви листом № 234 від 18.08.2020 р. заявника повідомлено, що компенсація вартості неотриманого речового майна буде перерахована при надходженні коштів.
Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд виходить з наступного.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі здійснюється Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” №2011-XII від 20.12.1991 р. (далі - Закон).
Згідно ч. 1 ст. 9-1 Закону речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 р. № 178 затверджений Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - Порядок № 178).
Так, п.п. 2, 3 Порядку № 178 визначено, що виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.
Відповідно до п.п. 4, 5 Порядку №178, грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації, а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації. Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.
Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України врегульований Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим указом Президента України №1153/2008 від 10.12.2008 р. (далі - Положення).
За приписами абз. 1, 3 п. 242 розділу ХІІ Положення після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання. Особи, звільнені з військової служби, зобов'язані у п'ятиденний строк прибути до районних (міських) військових комісаріатів для взяття на військовий облік. Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Проаналізувавши вищенаведене законодавчі норми, суд дійшов висновку, що військовослужбовцям гарантується грошова компенсація за неотримане речове майно у разі звільнення з військової служби. Зазначені гарантії реалізуються відповідним зверненням (рапортом) військовослужбовця на підставі наказу, в тому числі, командира (начальника) військової частини про розмір грошової компенсації згідно з довідкою про вартість речового майна, що належить до видачі.
При цьому військовослужбовці після звільнення з військової служби зберігають прав на отримання грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання відповідної заяви за місцем проходження військової служби.
Вказане узгоджується також з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постановах від 22 квітня 2020 року у справі №820/611/17, від 09 липня 2020 року №240/11529/19.
Більше того, у наданій на заяву ОСОБА_1 відповіді військова частина НОМЕР_1 підтвердила права позивача на отримання заявленої до компенсації суми, яку зобов'язалася виплатити після надходження коштів.
Станом на день розгляду даної адміністративної справи відповідач доказів виплати належної ОСОБА_1 суми грошової компенсації за неотримане речове майно не надав.
Тому суд вважає, що позивач шляхом звернення із заявою - 17 серпня 2020 року реалізував своє право на отримання грошової компенсації вартості за неотримане речове майно у розмірі, зазначеному у довідці № 4, а саме в сумі 30760,27 грн. Однак не виплативши таку, відповідач допустив протиправну бездіяльність.
Відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищенаведені обставини справи та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , що полягає в невиплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно у розмірі 30760,27 гривень відповідно до поданих нею документів 17.08.2020 року.
3. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно у розмірі 30760,27 грн. (тридцять тисяч сімсот шістдесят грн. 27 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).
СуддяД.В. Іванчулинець