про залишення позовної заяви без руху
17 лютого 2021 року м. Житомир справа № 274/516/21
категорія 112030300
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Єфіменко О.В., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Держави України про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області із позовною заявою, в якій просив:
- визнати неправомірними дії щодо не виконання, передбаченого статтею 13 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обов'язку держави відшкодувати завдану шкоду за втрату годувальниці із числа ліквідаторів категорія перша, якщо її смерть пов'язана з Чорнобильською катастрофою;
- зобов'язати виконати, передбачений ст. 13 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обов'язок держави відшкодувати завдану шкоду за втрату годувальниці із числа ліквідаторів категорія перша, якщо її смерть пов'язана з Чорнобильською катастрофою.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 28.01.2021 справу №274/516/21 передано на розгляд Житомирському окружному адміністративному суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.02.2021, справу №274/516/21 передано на розгляд судді Єфіменко О.В.
Перевіряючи адміністративний позов на відповідність його вимогам ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважаю, що він не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.
Частиною 1 ст.42 КАС України передбачено, що учасниками справи є сторони, треті особи.
Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач (ч.1 ст.46 КАС України).
Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом (ч.4 ст.46 КАС України).
Так, відповідачем у справі ОСОБА_1 визначає Державу України та звертає до неї позовні вимоги.
Аргументуючи заявлені позовні вимоги вказує, що Держава Україна не виконала перед ним обов'язку за шкоду завдану внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, не виплатила йому шкоду завдану за втрату годувальниці із числа ліквідаторів категорії першої, смерть якої пов'язана з Чорнобильською катастрофою. Зазначає, що в пенсійній справі померлої годувальниці із числа ліквідаторів категорії перша, смерть якої пов'язана з Чорнобильською катастрофою, є докази про обов'язок держави, який передбачено ст.13 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема документи, що засвідчують про відповідальність держави за завдану годувальниці шкоду за втрату професійної працездатності внаслідок Чорнобильської катастрофи у травні 1986 року та документи, що засвідчують про виконання зобов'язання держави відшкодувати годувальниці завдану шкоду за втрату професійної працездатності внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Втім, ознайомившись із змістом позовної заяви, вважаю за необхідне вказати наступне.
Частиною 4 ст.55 КАС України передбачено, що Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
Таким чином, Держава Україна не може брати участь (виступати стороною у справі) у розгляді справи самостійно, а лише через відповідні орган державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції.
Однак, у позовній заяві відповідачем у даній справі зазначено Державу України, при цьому не визначено в особі якого саме органу повинна виступати Держава України.
Слід відмітити, що визначення такого органу належить до обов'язку позивача, а не до повноважень суду, а тому останньому необхідно уточнити суб'єктивний склад учасників процесу.
Крім того, відповідно до частин 1-2 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Так, як свідчить прохальна частина позовної заяви позивач просить визнати неправомірними дії щодо не виконання, передбаченого статтею 13 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обов'язку держави відшкодувати завдану шкоду за втрату годувальниці із числа ліквідаторів категорія перша, якщо її смерть пов'язана з Чорнобильською катастрофою.
Однак будь-яких звернень ОСОБА_2 до відповідних органів та прийнятих за результатами їх розгляду рішень, якими відмовлено у виплаті передбаченої статтею 13 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» матеріали справи не містять, що у свою чергу позбавляє суд можливості перевірити порушення прав, свобод та інтересів позивача, а тому позивачу необхідно додати до матеріалів справи доказами, якими є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене позивачу слід визначитися із суб'єктивним складом учасників вказаної адміністративної справи із зазначенням змісту позовних вимог і викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, а також відповідні докази на обґрунтування заявлених позовних вимог.
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху для усунення зазначених недоліків шляхом надання до суду:
- уточненої позовної заяви із врахуванням висновків суду та її копій відповідно до учасників справи.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя О.В. Єфіменко