17 лютого 2021 року м. Житомир справа № 240/11292/19
категорія 111060000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про прийняття додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,
встановив:
28 жовтня 2019 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, у якому просить визнати протиправною та скасувати податкову вимогу №Ф-201697-51 від 7 жовтня 2019 року, що винесена Головним управлінням Державної податкової служби у Житомирській області, про сплату ОСОБА_1 заборгованості (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 7476,28 грн.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області №Ф-201697-51 від 7 жовтня 2019 року про сплату ОСОБА_1 заборгованості (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 7476,28 грн.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2020 року рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року залишено без змін.
3 лютого 2021 року на адресу суду від позивача надійшла заява про прийняття додаткового рішення в якому вирішити питання щодо стягнення витрат по сплаті судового збору в сумі 768,40 грн (а.с.150).
Розгляд заяви про прийняття додаткового рішення призначено на 17 лютого 2021 року на 11:00.
У судове засідання 17 лютого 2021 року заявник (позивач) та представник відповідача не прибули, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені вчасно та належним чином (а.с.152).
17 лютого 2021 року від заявника (позивача) на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, вимоги заяви про прийняття додаткового рішення позивач підтримав повністю та просив задовольнити (а.с.153).
Представник відповідача про причини свого неприбуття до суду не повідомив.
Дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення та докази в її обґрунтування, суд постановив ухвалу у порядку статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України без виходу до нарадчої кімнати про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.
Згідно з частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Згідно з вимогами частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Оскільки питання про розподіл судових витрат по сплаті судового збору не було вирішено у рішенні суду, суд дійшов висновку про необхідність ухвалити додаткове судове рішення щодо повернення судових витрат позивачу.
Вирішуючи заяву позивача про розподіл судових витрат по сплаті судового збору, суд зазначає про таке.
За визначенням частиною 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем через відділення АТ КБ "ПриватБанк" у м.Житомирі був сплачений судовий збір у сумі 768,40 грн про що свідчить квитанція від 4 листопада 2019 року №0.0.1512931236.1 (а.с.4).
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З наведеної норми вбачається, що судові витрати, у даному випадку судовий збір, стягується саме із суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.
Так, у розумінні пункту 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Оскільки ГУ ДПС у Житомирській області є суб'єктом владних повноважень у розумінні статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування позивачу витрат на оплату судового збору та задоволення заяви (клопотання) про вирішення питання про судові витрати (пункт 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України) щодо розподілу судових витрат у розмірі 768,40 грн за рахунок суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Відповідно до положень частини 5 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Керуючись статтями 139, 143, 242-246, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Задовольнити заяву позивача про відшкодування витрат по сплаті судового збору у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 43142501) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь ОСОБА_1 768,40 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору в сумі 768,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Д.М. Гурін