17 лютого 2021 року м. Житомир справа № 240/18824/20
категорія 111030600
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Капинос О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріс Полісся" до Головного управління ДПС у Житомирській області Державна податкова служба України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Рішенням від 21.01.2021 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріс Полісся" задоволено.
Визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Житомирській області про відмову у реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних:
-від 26.08.2020 № 1869380/38580846 про відмову у реєстрації податкової накладної від 01.08.2020 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
-від 28.08.2020 №1876954/38580846 про відмову у реєстрації податкової накладної від 03.08.2020 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
-від 03.09.2020 №1896176/38580846 про відмову у реєстрації податкової накладної від 04.08.2020 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
-від 07.09.2020 №1905387/38580846 про відмову у реєстрації податкової накладної від 06.08.2020 №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
-від 09.09.2020 №1914340/38580846 про відмову у реєстрації податкової накладної від 11.08.2020 №6 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
-від 11.09.2020 року №1925669/38580846 про відмову у реєстрації податкової накладної від 11.08.2020 №7 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
-від 11.09.2020 №1925670/38580846 про відмову у реєстрації податкової накладної від 12.08.2020 №8 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
-від 15.09.2020 №1934367/38580846 про відмову у реєстрації податкової накладної від 13.08.2020 №9 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні: № 1 від 01.08.2020, № 2 від 03.08.2020, № 3 від 04.08.2020, № 4 від 06.08.2020 , № 6 від 11.08.2020, № 7 від 11.08.2020, № 8 від 12.08.2020, № 9 від 13.08.2020, складені Товариством з обмеженою відповідальністю "Агріс Полісся".
28.01.2021 на адресу суду надійшла заява від представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення понесених судових витрат на правову допомогу у розмірі 15000 грн.
Від предствника відповідача надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення. У запереченнях відповід зазначив, що заява не підлягає задоволенн, оскільки у догові про надання правової допомоги не зазначено номер справи, згідно якого надавалася правова допомога; у акті прийому передачі наданих послуг відсутній детальний опис робіт; адвокатом включено у надані послуги правової допомоги не тільки підготовка позовної заяви та вивчення документів, а й оскарження рішення регіональної комісії щодо блокування податкових накладних до ДПС, однак оскарження рішення ГУ ДПС у Житомирськіій області до ДПС України взагалі не є предметом спору. Отже, підстави для відшкодування витрат на правову допомогу відсутні.
З урахуванням положень ч.3 ст.252 КАС України, суд вважає, що перешкоди для розгляду заяви позивача в порядку письмового провадження відсутні.
Дослідивши клопотання та матеріали справи, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Частиною другою статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За змістом частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною четвертою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною п'ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134).
Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, відноситься до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Таким чином, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв'язку з розглядом справи втрат на правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.
Відповідно до договору про надання правової допомоги, укладений 16 жовтня 2020 року між ТОВ "Агріс Полісся" та адвокатом Сірою Аліною Василівною, адвокат зобов'язується надати Клієнту правову допомогу з питань вивчення документів, підготовки позовної заяви, відповіді на відзив, інших заяв, клопотань та представництва інтересів Клієнта у судах України по справі за позовом Клієнта до головного управління Державної податкової служби в Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄДРПН та зобов'язання вчинити дії - зареєструвати податкові накладні складені по договору поставки № 3675 від 14.07.2020.
Відповідно п.4.1. вказаного Договору, сторони погодили, що розмір гонорару визначається з розрахунку 1 година роботи Адвоката - 1500,00 грн., але в будь-якому випадку становить не менше 20 000,00 грн.
Згідно п. 4.3. Договору, кінцевий розмір гонорару буде визначеного сторонами у акті приймання-передачі наданих послуг.
Факт надання правничої допомоги по вищевказаному договору також підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг від 22.01.2021, відповідно до якого, надання послуг полягає в наступному: вивчення документів та підготовка позовної заяви до ГУ ДПС у Житомирській області, ДПС України про визнання протиправним та скасування рішень про відмов в реєстрації податкових накладних та зобов"язання зареєструвати поадткові накладні, складенй по договору поставки №3675 від 14.07.2020.
На надання правової допомоги адвокатом було витрачено 10 годин, що з урахуванням, п. 4.1. Договору про надання правничої допомоги, загальна вартість наданих послуг станом на 22 січня 2021 року складає 15 000,00 з розрахунку одна година роботи -1500,00 грн.
На виконання свої зобов'язань, клієнтом було перераховано на розрахунковий рахунок адвоката грошові кошти у вигляді гонорару в розмірі 15 000,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 551 від 26.10.2020 р.
Оскільки вказана справа розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, то додаткових витрати на правничу допомогу понесено не було.
Заперечення відповідача з приводу того, що у договорі про надання правової допомоги відстнуій номер справи, по якому така допомога надається, суд до уваги не приймає, оскільки договір укладався до подання позовної заяви, тому сторонам не міг бути він відомий. Крім того, чинним законодавством не встановлено обов"язку зазначати у договорі про надання правової допомоги відповідний пункт.
Більш того, номер справи зазначено у акті приймання-передачі наданих послуг від 22.01.2021, складеного на виконання умов договору від 16.10.2020 №31.
Безпідставними є також доводи відповідача щодо відсутності детального опису наданих послуг у акті приймання передачі наданих послуг, оскільки як вбачається з його змісту, у п.1 акту зазначено, що правова допомога полягає у вивченні документів та підготовці позовної заяви з додатками та подальшим подання його до Житомирського окружного адміністративного суду. Сторони не мають жодних претензій щодо обсягу наданих послуг. Тобто надані адвокатом послуги є конкретизовані. Інших послуг не надавалося.
Щодо посилань представника відповідача на те, що згідно платіжного доручення про оплату наданих адвокатом послуг, адвокатом включено у надані послуги правової допомоги не тільки підготовка позовної заяви та вивчення документів, а й оскарження рішення регіональної комісії щодо блокування податкових накладних до ДПС, що взагалі не є предметом спору.
Суд зазначає, що у графі "призначення платежу" платіжного доручення №551 від 26.10.2020 на суму 15000 грн. зазначено "оплата за оскарження рішення регіональної комісії про блокування ПН та підготовка позовної заяви згідно договору №31 від 16.10.2020 по рах.№47 від 21.10.2020, тому доводи відповідача що адвокатом нібито включено до у надані послуги оскарження рішення регіональної комісії щодо блокування податкових накладних до ДПС, а предметом спору не є оскарження рішення ГУ ДПС до ДПС, суд важає безпідставними.
Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Враховуючи предмет даного спору, обсяг наданих послуг адвокатом, що включає обгрунтування позовної заяви про оскарження 8 рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, правовий аналіз нормативно-правових актів, кількість документів, що були додані до позовної заяви та необхідність проаналізувати та описати ситуацію щодо кожної заблокованої податкової накладної, суд дійшов висновку, що сума судових витрат у розмірі 150000 грн. є співмірною .
Відповідачем не наведено суду наявність підстав для зменшення розміру правової допомоги, у зв'язку з відсутності ознак співмірності, визначених ч.5 ст.134 КАС України.
У зв'язку з цим, суд дійшов висновку, що сплачена позивачем сума на професійну правничу допомогу є співмірною зі складністю справи та іншими істотними обставинами, а тому, заява про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 139, 242-246, 252 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області (вул.Ю.Тютюнника,7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 43142501) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріс Полісся" (вул.Заводська,24, с.Рижани, Хорошівський район, Житомирська область, 12122, код ЄДРПОУ 38580846) витрати на правову допомогу у розмірі 15000 грн. (п"ятнадцять тисяч гривень).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Капинос