Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
17 лютого 2021 року м. ХарківСправа № 222з-21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Погорелової О.В
розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок", м. Харків про забезпечення позову до подачі позову до суду,
особа, яка може набутити статус учасника справи (відповідач): Товариство з обмеженою відповідальністю "Коксовий завод "Новомет", м. Харків
До господарського суду Харківської області звернулось Приватне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Барвінок" із заявою про забезпечення позову до подачі позову до суду, в якій останнє просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти у розмірі 2965894,30 грн., що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Коксовий завод "Новомет" та містяться на банківських рахунках, в тому числі, але не виключно, на рахунку: IBAN НОМЕР_1 в ПАТ “АЛЬФА-БАНК”, МФО 300346 (головне відділення 61000, Харківська область, м. Харків, вул. Гоголя, 10, телефон НОМЕР_2 ).
В обґрунтування заяви заявник вказує на те, що між ПрАТ "Енергетична компанія "Барвінок" та ТОВ "Коксовий завод "Новомет" 07.10.2019 було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) №070543. На протязі дії договору заявник своєчасно та сумлінно виконував прийнятті зобов'язання, проте ТОВ "Коксовий завод "Новомет" порушує прийнятті зобов'язання з моменту укладання визначеного договору та по теперішній час, щодо повної та своєчасної оплати вартості електричної енергії, що є недопустимим. Так, у зв'язку з систематичним порушенням ТОВ "Коксовий завод "Новомет" строків, передбачених п. 3 КП, 24.12.2020 на адресу останнього було направлено повідомлення вих. №3101 про необхідність на протязі 10 календарних днів оплатити заборгованість у загальному розмірі 2 577 034,40 грн. на спецрахунок ПрАТ “ЕК “Барвінок” з відповідним призначенням платежу. Станом на день подання заяви про забезпечення позову визначені кошти боржник не сплатив. Втім, на електронну адресу заявника направив відповідь, в якій повідомив про відхилення вимог, викладених у повідомленні від 24.12.2020.
10.02.2021 на адресу ТОВ "Коксовий завод "Новомет" заявником було направлено повідомлення вих. №3117 з актом №00000000105 електричної енергії за січень 2021 року на загальну суму 1 572 648,88 грн. (сплачений частково борг складає 164 320,52 грн.), акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №371 від 31.01.2021, по компенсації вартості послуг з передачі електричної енергії за січень 2021 року на загальну суму 242 975,47 грн. (сплачено) та надано рахунок №2018 від 10.02.2021 по сплаті штрафу за дострокове припинення дії договору - 1% від суми договору на загальну суму 224 539,38 грн.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 15.02.2021 за ТОВ "Коксовий завод "Новомет" не зареєстровано жодного об'єкту нерухомого майна.
У заяві ПрАТ "ЕК "Барвінок" вказує на те, що 07.12.2020 Харківським окружним адміністративним судом ухвалене судове рішення (адміністративна справа №520/12729/2020) про часткове задоволення адміністративного позову Державної екологічної інспекції у Харківській області до ТОВ "Коксовий завод "Новомет", за участю: Харківської обласної прокуратури про заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до ТОВ "Коксовий завод "Новомет" у вигляді тимчасового зупинення діяльності підприємства по виробництву коксу та кам'яновугільної смоли до отримання ТОВ "Коксовий завод "Новомет" дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів. Таким чином, ТОВ "Коксовий завод "Новомет" не може отримувати дохід за основною (фактично єдиною) господарською діяльністю, що призведе до низки позовів про стягнення заборгованості на значні суми та як наслідок наявність реального ризику невиконання рішення суду, відсутності коштів.
Заявник вказує на те, що у разі задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача значної суми коштів 2 965 894,30 грн., відповідач з метою ухилення від виконання судового рішення може вчиняти дії по прихованню коштів, шляхом переведення на інші рахунки чи витрачання на виконання інших зобов'язань, що може ускладнити чи навіть унеможливити виконання судового рішення та виконання рішення суду за позовними вимогами позивача.
Предметом позову, що буде направлено до суду в строки передбачені вимогами ст. 138 ГПК України, буде стягнення заборгованості за вищевказаним господарським договором. Ціна позову буде становити 2 965 894,30 грн.
Згідно з ч.1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
У даному випадку суд не вбачає необхідності здійснення виклику учасників справи для з'ясування додаткових обставин, з огляду на долучені до заяви матеріали, вказані заявником підстави та спосіб забезпечення позову, а також зважаючи на процесуально стислі строки розгляду заяви.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд вважає, що у даному випадку наявні підстави для її задоволення, виходячи з таких мотивів.
Рішенням Конституційного Суду України у справі №3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та ст. 11 ГПК України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини як джерело права.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Таким чином, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Положення ч.4 ст. 137 ГПК України передбачають, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Суд наголошує, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (Рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011 №4-рп/2011), сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого ст. 55 Конституції України (Рішення Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011).
Отже, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників справи; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даної справи.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17).
Вирішуючи питання забезпечення позову до подачі позовної заяви, суд, не вдаючись до оцінки підставності позову та вірогідності його задоволення, має лише керуватися власним уявленням про те, чи може невжиття відповідних заходів забезпечення позову утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду, у разі задоволення позову.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Як вбачається із матеріалів заяви та доданих до неї документів, спір між сторонами виник з приводу невиконання відповідачем зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати вартості електричної енергії за договором №070543 від 07.10.2019, тобто оплати вартості вже поставленого товару. Отже, виконання судового рішення у справі, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язано із наявністю у боржника (ТОВ "Коксовий завод "Новомет") грошових коштів у присудженій до стягнення сумі.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд зазначає, що у відповідності до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Заявником на підтвердження відсутності у відповідача іншого майна, крім грошових коштів, за рахунок якого можливо було б забезпечити виконання рішення у даній справі у випадку задоволення позовних вимог, надано до суду Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру відчуження об'єктів нерухомого майна №244344391 від 15.02.2021 щодо ТОВ "Новомет" (код ЄДРПОУ 42031832), згідно якої підтверджується факт відсутності у відповідача на праві приватної власності об'єктів нерухомого майна.
Таким чином, заявником надано докази, з яких вбачається, що у ТОВ "Коксовий завод "Новомет" відсутні будь які інші альтернативні фінансові чи майнові можливості задоволення вимог позивача у випадку задоволення його позовних вимог, аніж як за рахунок коштів, що акумулюються (перебуватимуть) на банківських рахунках, належних відповідачу. Докази, які б підтверджували, що у власності відповідача наявне майно, достатнє для забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення, у суду відсутні.
За висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеними у постанові від 07.09.2020 у справі №921/634/19, накладення арешту в межах ціни позову на грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачем і знаходяться у нього чи в інших осіб, є одним із визначених законом способів забезпечення позову. Обраний позивачем захід до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах ціни не суперечить зазначеним вище вимогам законодавства, є адекватним вимогам, на забезпечення яких він вживається. Такий захід забезпечення позову не перешкоджає господарській діяльності відповідача, а спрямований саме на збереження грошових коштів останнього до вирішення спору по суті та забезпечує збалансованість інтересів сторін. Заходи до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачеві, спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Отже, дослідивши подані заявником до суду докази, господарський суд вважає, що останнім у повній мірі наведено необхідність вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачеві; такий захід є адекватним, оскільки наведені вище обставини дають підстави для висновку про те, що невжиття зазначених заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду в майбутньому.
З огляду на наведені норми законодавства та фактичні обставини, враховуючи значний розмір заборгованості, що буде заявлена до стягнення, суд дійшов висновку про задоволення поданої заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ "Коксовий завод "Новомет" в межах ціни позову, оскільки їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Подібний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 921/634/19.
Щодо зустрічного забезпечення суд зазначає, що ч. 1 ст. 141 ГПК України встановлено право суду вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), тобто відповідна вимога може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову.
Аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 911/1695/18.
Крім цього, суд зазначає, що ТОВ "Коксовий завод "Новомет" не позбавлений права звернутися з клопотанням як про застосування зустрічного забезпечення, так і про скасування заходів забезпечення позову у разі надання відповідних доказів, які б спростовували необхідність застосування таких заходів.
Частиною 6 ст. 140 ГПК України встановлено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
У прохальній частині заяви про забезпечення позову заявником викладене клопотання, в якому він просить суд направити ухвалу про забезпечення позову до установ банків та видати на руки уповноваженому представнику ПрАТ "Енергетична компанія "Барвінок".
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 144 ГПК України, ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення клопотання заявника в частині направлення ухвали суду до Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк". Щодо надіслання ухвали про забезпечення позову до установ банків, суд відмовляє, з огляду на неможливість їх ідентифікувати.
Суд роз'яснює заявнику, що відповідно до ч. 13 ст. 145 ГПК України, заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 138 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 136-140, 144, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Заяву Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" про забезпечення позову - задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти у розмірі 2 965 894,30 грн. (два мільйони дев'ятсот шістдесят п'ять тисяч вісімсот дев'яності чотири гривні 30 копійок), що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Коксовий завод "Новомет" та містяться на банківських рахунках, в тому числі, але не виключно, на рахунку: IBAN НОМЕР_1 в ПАТ “Альфа-Банк”, МФО 300346 (головне відділення: 61000, Харківська область, м. Харків, вул. Гоголя, 10, телефон НОМЕР_2 ).
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, і виконується в порядку, встановленому для виконання судових рішень, та відповідно до ч. 1 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України, п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження” є виконавчим документом.
Строк пред'явлення ухвали до виконання до 18.02.2024.
Стягувачем за цією ухвалою є - Приватне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Барвінок" (61058, м. Харків, вул. Ромена Ролана, 12, код ЄДРПОУ 33675278).
Боржником за цією ухвалою є - Товариство з обмеженою відповідальністю "Коксовий завод "Новомет" (61071, м. Харків, вул. Карачаївське шосе, 44, код ЄДРПОУ 42031832).
Оригінал ухвали надіслати - ПрАТ "Енергетична компанія "Барвінок" та ПАТ "Альфа-Банк"; копію ухвали надіслати боржнику - ТОВ "Коксовий завод "Новомет".
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена, в порядку ст.ст. 255 - 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання ухвали, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п. 17 Перехідних положень ГПК України.
Ухвала підписана 17 лютого 2021 року.
Суддя О.В. Погорелова