Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"16" лютого 2021 р. м. Рівне Справа № 918/46/21
Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г. при секретарі судового засідання Рижій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб-Пром" про стягнення заборгованості в сумі 3 341 грн. 81 коп.
представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
У січні 2021 року Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" звернулось до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб-Пром" про стягнення заборгованості в сумі 3 341 грн. 81 коп., посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по типовому договору розподілу природного газу.
Ухвалою суду від 27.01.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Засідання у справі призначено на 16.02.2021 року.
У судове засідання 16.02.2021 року представник позивача не з'явився, однак 16.02.2021 року подавав через канцелярію суду заяву про розгляд справи за його відсутності та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Крім того, представником позивача долучено до заяви акт № РВЯ80017055 наданих послуг від 31.08.2020 року.
У судове засідання представник відповідач не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Судом були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі та призначення справи до судового розгляду - ухвали суду надсилалися на адресу зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 33013, м. Рівне, вул. Небесної Сотні,66.
Органом поштового зв'язку повернуто ухвалу суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання", що підтверджується повідомленнями поштового зв'язку, яке знаходиться в матеріалах справи.
Згідно з ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату.
У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.
Відповідно до п.п. 116, 117 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.
Поштові відправлення, поштові перекази повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв'язку виконати обов'язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідками діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання та повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.
З огляду на наведене, відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі та призначення справи до судового розгляду у судовому засіданні і причини неподання відповідачем відзиву на позовну заяву не визнаються поважними.
Крім того, слід зазначити, що на офіційному сайті Господарського суду Рівненської області було розміщене повідомлення про час та місце розгляду даної справи.
Таким чином, відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі та призначене судове засідання належним чином і причини неявки представника відповідача у засідання судом не визнаються поважними.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 вказаної статті).
Враховуючи належне повідомлення учасників справи про судове засідання, призначене на 16.02.2021 року, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи у судовому засіданні за відсутності представників сторін на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу при розгляді даної справи не здійснюється.
Дослідивши у судовому засіданні подані сторонами та учасниками судового розгляду документи і матеріали справи в сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.
01 січня 2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Хліб-Пром" підписана заява-приєднання №0942134H5YAP016 від 01.01.2016 року (а.с. 13) до умов договору розподілу природного газу (а.с. 8-12).
Відповідно до 1.3. договору, цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог ст.ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку у встановленому порядку Оператор ГРМ направляє споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
За цим договором оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
Відповідно до п. 6.1. договору оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
За умовами п. 6.2. договору тариф, встановлений згідно з п. 6.1 цього розділу, є обов'язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо його встановлення.
Відповідно до п. 6.3. договору, величина річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
У п. 6.4. договору визначено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Згідно з п. 6.6. договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з рахуванням раніше перерахованих коштів.
Умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2498.
Так, за період серпень - грудень 2020 року відповідачу надано послуги з розподілу природного газу на суму 3 209,00 грн., що підтверджується актами наданих послуг з розподілу природного газу: №РВЯ80017055 від 31 серпня 2020 року на суму 641,80 грн.; №РВЯ80019529 від 30 вересня 2020 року на суму 641,80 грн.; №РВЯ80021907 від 31 жовтня 2020 року на суму 641,80 грн.; №РВЯ80025495 від 30 листопада 2020 року на суму 641,80 грн.; №РВЯ80025612 від 31 грудня 2020 року на суму 641,80 грн. (а.с. 14-17, 40).
Як зазначає позивач, взяті відповідачем зобов'язання по оплаті не виконані, оплата за надані послуги з розподілу природного газу станом на 19.01.2021 року не проведена на загальну суму 3 209,00 грн.
Внаслідок неналежного виконання зобов'язань щодо оплати послуг за відповідачем утворилась заборгованість на суму 3 209,00 грн.
Вказані обставини підтверджуються наданими суду та дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи.
Наведені обставини стали причиною звернення позивачем з позовом до суду та є предметом спору у даній справі.
Дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав заявлених вимог учасників судового процесу, дотримуючись принципів об'єктивної істини, добросовісності, розумності та справедливості суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов'язані із виконанням договору розподілу природного газу, відповідальністю за порушення строків оплати за послуги з розподілу природного газу, регулювання яких здійснюється Законом України "Про ринок природного газу", ГК України, ЦК України тощо.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з рахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
З положень ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до п. 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 40 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2498 від 30.09.2015 року (зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 36.11.2015 року за № 1384/27829) затверджено Типовий договір розподілу природного газу.
Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Доказів оплати заборгованості на суму 3 209,00 грн. станом на дату розгляду справи, в матеріалах справи не міститься, а тому суд констатує, що за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 3 209,00 грн., а відтак позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а відповідно до ст. 612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Пунктом 8.2 договору передбачено, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до ч. 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За умовами статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У зв'язку з простроченням оплати відповідачем, позивач керуючись положеннями пункту 8.2. договору, нараховував пеню у розмірі 72,64 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем нарахована пеня по актах наданих послуг з розподілу природного газу, а саме: №РВЯ80017055 від 31 серпня 2020 року на суму 641,80 грн.; №РВЯ80019529 від 30 вересня 2020 року на суму 641,80 грн.; №РВЯ80021907 від 31 жовтня 2020 року на суму 641,80 грн.; №РВЯ80025495 від 30 листопада 2020 року на суму 641,80 грн.
Суд приймає до уваги, що згідно із п. 6.6. Договору розподілу природного остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним. Тому правомірним є нарахування пені саме з 10 числа відповідного місяця, наступного за звітним.
Судом за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE перевірено доданий позивачем розрахунок пені, визнано його правильним та обгрунтованим.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 72,64 грн. підтверджуються матеріалами справи, грунтуються на законі, а тому підлягають задоволенню.
Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем нараховано індекс інфляції та 3% річних по актах наданих послуг з розподілу природного газу, а саме: №РВЯ80017055 від 31 серпня 2020 року на суму 641,80 грн.; №РВЯ80019529 від 30 вересня 2020 року на суму 641,80 грн.; №РВЯ80021907 від 31 жовтня 2020 року на суму 641,80 грн.; №РВЯ80025495 від 30 листопада 2020 року на суму 641,80 грн.
Суд приймає до уваги, що згідно із п. 6.6. Договору розподілу природного остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним. Тому правомірним є нарахування інфляційних втрат та 3% річних саме з 10 числа відповідного місяця, наступного за звітним.
Судом за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE перевірено доданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, визнано його правильним та обгрунтованим.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 18,16 грн. та інфляційні втрати в розмірі 42,01 грн. підтверджуються матеріалами справи, грунтуються на законі, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Пунктами 1 та 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Зазначені норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в розмірі 3 209 грн. 00 коп. - основного боргу, 72 грн. 64 коп. - пені, 18 грн. 16 коп. - 3% річних та 42 грн. 01 коп. - інфляційних втрат підлягають до задоволення в повному обсязі.
На підставі ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача в розмірі 2 270,00.
Керуючись ст. ст. 13, 73-80, 86, 123, 129, 196, 202, 231-233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб-Пром" (33013, м. Рівне, вул. Небесної Сотні, 66, ЄДРПОУ 39161214) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" (33027, м. Рівне, вул. Івана Вишенського 4, код ЄДРПОУ 03366701) - 3 209 (три тисячі двісті дев'ять) грн. 00 коп. - основного боргу, 72 (сімдесят дві) грн. 64 коп. - пені, 18 (вісімнадцять) грн. 16 коп. - 3% річних, 42 (сорок дві) грн. 01 коп. - інфляційних втрат та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-Західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 17 лютого 2021 року.
Суддя Романюк Ю.Г.