Рішення від 17.02.2021 по справі 913/849/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2021 року м.Харків Справа № 913/849/14(913/687/20)

Провадження №5/913/687/20

За позовом Дочірнього підприємства «Луганський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (вул.Гагаріна, буд.70, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93400)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БК-Новатор» (вул.Ентузіастів, буд.9/1, м.Київ, 02154)

про стягнення 94 669 грн 28 коп.

у межах справи №913/849/14 про банкрутство Дочірнього підприємства «Луганський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»,

Суддя Господарського суду Луганської області Вінніков С.В.

Секретар судового засідання-помічник голови суду Бережна Л.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

керуючий санацією Мучінський І.Д.: не прибув;

від відповідача: представник не прибув.

СУТЬ СПОРУ:

Дочірнє підприємство «Луганський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - позивач, ДП «Луганський облавтодор») звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою від 10.12.2020 №1-5/1088 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БК-Новатор» (далі - відповідач, ТОВ «БК-Новатор») про стягнення боргу у розмірі 94 669 грн 28 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

ДП «Луганський облавтодор» по видатковій накладній від 26.12.2017 №26/12-1 поставлено, а ТОВ «БК-Новатор» прийнято щебінь фракції 20-40 мм на загальну суму 129 669 грн 28 коп. з урахуванням ПДВ. Того ж дня відповідачу надано рахунок-фактуру від 26.12.2017 №26/12-1.

30.01.2018 відповідачем у рахунок часткової оплати рахунку-фактури від 26.12.2017 №26/12-1 перераховано ДП «Луганський облавтодор» 35 000 грн 00 коп.

23.06.2020 позивачем надіслано на адресу відповідача вимогу №1-5/473 про сплату боргу у розмірі 94 669 грн 28 коп. у 7-миденний термін з дня її отримання та зазначені реквізити для перерахунку коштів.

На теперішній час заборгованість відповідача перед позивачем складає 94 669 грн 28 коп.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2020 справа передана на розгляд судді Віннікову С.В.

Ухвалою господарського суду від 21.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) представників сторін; розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 18.01.2021.

Судове засідання 18.01.2021 не відбулось у зв'язку з відпусткою судді Віннікова С.В. Ухвалою суду від 19.01.2021 призначено розгляд справи у судовому засіданні на 25.01.2021.

Ухвалою господарського суду від 25.01.2021 призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні 15.02.2021.

Суд ураховує, що поштова кореспонденція у справі - ухвали Господарського суду Луганської області від 21.12.2020 та від 19.01.2021, надсилались відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул.Ентузіастів, буд.9/1, м.Київ, 02154, та повернулись на адресу суду із відміткою органу поштового зв'язку «неправильно зазначена (відсутня) адреса».

Згідно з п.4 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч.ч.3 та 7 ст.120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

З огляду на викладене суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Крім того, судом 15.01.2021 та 25.01.2021 при спробі надати телефонограму відповідачеві не вдалося встановити зв'язок (набраний номер не обслуговується) з абонентом за номером телефону НОМЕР_1 , який значиться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У судове засідання 15.02.2021 сторони не прибули, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 8 ст.252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

ДП «Луганський облавтодор» по видатковій накладній від 26.12.2017 №26/12-1 поставлено, а ТОВ «БК-Новатор» прийнято щебінь фракції 20-40 мм на загальну суму 129 669 грн 28 коп. з урахуванням ПДВ. Того ж дня відповідачу надано рахунок-фактуру від 26.12.2017 №26/12-1.

30.01.2018 відповідачем у рахунок часткової оплати рахунку-фактури від 26.12.2017 №26/12-1 перераховано ДП «Луганський облавтодор» 35 000 грн 00 коп., що підтверджується випискою від 30.01.2018 (а.с.71).

23.06.2020 позивачем надіслано на адресу відповідача вимогу №1-5/473 про сплату боргу у розмірі 94 669 грн 28 коп. у 7-миденний термін з дня її отримання та зазначені реквізити для перерахунку коштів.

Відповідачем заборгованість у вказаний строк та на момент звернення до суду не сплачена.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір та інші правочини.

Згідно ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 657 ЦК України передбачена форма окремих видів договорів купівлі-продажу.

В даному випадку дії сторін, що підтверджено матеріалами справи, зокрема, передача позивачем товару відповідачу за видатковою накладною від 26.12.2017 №26/12-1 (а.с.69), та прийняття товару відповідачем, свідчать про виникнення між ними правовідносин з поставки.

Відповідно до ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення передбачені і ч.1 ст.712 ЦК України.

Згідно ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Так, позивачем по видатковій накладній від 26.12.2017 №26/12-1 поставлено, а відповідачем прийнято щебінь фракції 20-40 мм на загальну суму 129 669 грн 28 коп. з урахуванням ПДВ. Того ж дня відповідачу надано рахунок-фактуру від 26.12.2017 №26/12-1.

Указана видаткова накладна підписана сторонами, зокрема, директором відповідача Савєльєвим М.В. за довіреністю від 26.12.2017 №61 (а.с.70), та підпис скріплено печаткою підприємства ТОВ «БК-Новатор».

30.01.2018 відповідачем у рахунок часткової оплати рахунку-фактури від 26.12.2017 №26/12-1 перераховано ДП «Луганський облавтодор» 35 000 грн 00 коп.

Заборгованість складає 94 669 грн 28 коп.

Приписами ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

23.06.2020 позивачем надіслано на адресу відповідача вимогу №1-5/473 про сплату боргу у розмірі 94 669 грн 28 коп. у 7-миденний термін з дня її отримання та зазначені реквізити для перерахунку коштів.

Відповідач в обумовлений вимогою від 23.06.2020 №1-5/473 строк оплату не здійснив, внаслідок чого має місце неналежне виконання своїх зобов'язань відповідачем.

Відповідач позов не оспорив, доказів відсутності заборгованості суду не подав.

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за видатковою накладною від 26.12.2017 №26/12-1 у сумі 94 669 грн 28 коп.

Судовий збір у сумі 2 102 грн 00 коп. покладається на відповідача згідно зі ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236, 238, 240 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Дочірнього підприємства «Луганський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «БК-Новатор» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БК-Новатор», вул.Ентузіастів, буд.9/1, м.Київ, 02154, ідентифікаційний код 34957758, на користь Дочірнього підприємства «Луганський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», вул.Гагаріна, буд.70, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93400, ідентифікаційний код 31995774, заборгованість у сумі 94 669 грн 28 коп., судовий збір у сумі 2 102 грн 00 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Учасники справи:

Позивач: Дочірнє підприємство «Луганський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», вул.Гагаріна, буд.70, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93400, ідентифікаційний код 31995774.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БК-Новатор», вул.Ентузіастів, буд.9/1, м.Київ, 02154, ідентифікаційний код 34957758.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному пп.17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 17.02.2021.

Суддя С.В. Вінніков