ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.02.2021Справа № 910/19948/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалова О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу
за позовом Приватного підприємства «СПС»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіппо»
про стягнення 673 725,77 грн,
Приватне підприємство «СПС» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіппо» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 673 725,77 грн за договором поставки № 380/040220-01/1г від 04.02.2020.
Господарський суд міста ухвалою суду від 21.12.2020 відкрив провадження у справі № 910/19948/20 та призначив її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін (без проведення судового засідання), надав учасникам справи строк для реалізації процесуальних прав.
Згідно з положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Частинною 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Ухвалу суду про відкриття провадження у справі 21.12.2020 позивач згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0105472582620 отримав 04.01.2021.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався, згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105472582646 ухвалу суду про відкриття провадження у справі учасник справи отримав 30.12.2020. Також ухвалу суду від 21.12.2020 було надіслано відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві, як адресу для листування: 43005, м. Луцьк, вул. Клима Савура, 21а, поштовим відправленням № 0105472582638, яке згідно з повідомленням про його вручення отримане відповідачем 11.01.2021.
Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
04.02.2020 між Приватним підприємством «СПС» (постачальником за договором, позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гіппо» (покупцем за договором, відповідачем) був укладений договір поставки № 380/040220-01/1г з підписанням сторонами протоколу узгодження розбіжностей, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передавати товар у власність покупця відповідно до замовлень покупця, а покупець зобов'язується приймати його та проводити оплату за товар на умовах даного договору.
Поставка товару здійснюється на підставі накладної (их) згідно з замовленням покупця, яка (і) є невід'ємною частиною договору (п. 1.2 договору)
Відповідно до п. 1.3 договору, загальна вартість цього договору становить суму всіх накладних на відпуск товару, виписаних протягом терміну дії цього договору.
Згідно з п. 4.10 договору, обов'язок постачальника по поставці вважається своєчасно та належним чином виконаним з моменту передачі товару у повному обсязі покупцю і надання повного та відповідного пакету документів покупцю на товар.
Відповідно до положень п. 5.4. договору, оплата за поставлений товар здійснюється покупцем через 60 календарних днів після фактичного отримання на склад покупця товару шляхом безготівкового перерахунку на банківський рахунок постачальника.
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору позивач за видатковими накладними № 2704/00026 від 27.04.2020 на суму 184 935,76 грн, № 0505/00027 від 05.05.2020 на суму 228 900,77 грн, № 0906/00012 від 09.06.2020 на суму 193 024,21 грн, № 2306/00017 від 23.06.2020 на суму 66 865,01 грн, копії яких долучені до справи та які підписані, скріплені підписами та печатками обох сторін без зауважень, здійснив відповідачу поставку товару на загальну суму 673 725,77 грн.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує, що у порушення взятих на себе зобов'язань відповідач вартість поставленого товару, у т.ч. у визначені договором строки, не оплатив, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 673 725,75 грн які він просить стягнути у судовому порядку.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У пункті 5.4. договору сторонами погоджено, що відповідач здійснює оплату за поставлений товар постачальника не пізніше 60 календарних днів від дати поставки товару.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Як підтверджено наявними в матеріалах справи видатковими накладними, які визнаються належними доказами проведення господарських операцій, позивач на виконання умов договору поставки № 380/040220-01/1г від 04.02.2020 здійснив поставку товару, вартістю 673 725,77 грн.
Факт поставки товару на спірну суму та прийняття його відповідачем підтверджується також долученими до позову копія ТТН від 27.04.2020,05.05.2020, 09.06.2020, 23.06.2020 з відповідними відмітками ватажоотримувача - ТОВ «Гіппо» та підписом відповідальної особи.
Враховуючи те, що строк оплати вартості отриманого товару в заявленій сумі 673725,77 грн. відповідно до п. 5.4 договору є таким, що настав, за відсутності доказів оплати, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість заявлених вимог про стягнення з відповідача 673725,77 грн боргу.
Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач письмового відзиву на позов, контрозрахунку заявлених вимог, доказів, які б свідчили про відсутність відповідних обов'язків щодо сплати заборгованості, суду не надав, стверджувань позивача не спростував.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.
Керуючись ст.ст. 86, 123, 129, 233, 236-240, 248-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіппо» (01042, м. Київ, провул. Новопечерський, 19/3, корпус 2, каб. 33, код 32650231) на користь Приватного підприємства «СПС» (61020, м. Харків, проспект Любові Малої, буд. 93, код 31062161) заборгованість у розмірі 673 725,77 грн (шістсот сімдесят три тисячі сімсот двадцять п'ять гривень 77 коп.) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 10 105,89 грн (десять тисяч сто п'ять гривень 89 коп.).
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення підписано 17.02.2021.
Суддя О.Г. Удалова