ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.02.2021Справа № 910/17401/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Юст» про ухвалення
додаткового рішення у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Юст»
до Концерну «Військторгсервіс»
про стягнення 203 520, 26 грн.,
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 позов задоволено частково.
Стягнуто з Концерну «Військторгсервіс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Юст» 100 000 грн. 00 коп. - основного боргу, 1 304 грн. 00 коп. - 3 % річних, 985 грн. 07 коп. - інфляційних втрат та 1 526 грн. 40 коп. - судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
До Господарського суду міста Києва 15.02.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Юст» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій заявник просить суд стягнути з відповідача 13 500, 00 грн. витрат на правову допомогу. До заяви долучено докази, що підтверджують розмір судових витрат, понесених позивачем у зв'язку з розглядом даної справи.
Згідно частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 244 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
У позовній заяві позивач визначив, що судові витрати складаються тільки із суми сплаченого судового збору. У прохальній частині позовної заяви вимоги про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу заявлено не було.
Крім того, позивач до винесення рішення у справі не повідомляв суд про розмір витрат на правову допомогу, які сплатив або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, чи про неможливість своєчасного подання доказів, що підтверджують такі витрати.
Частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Вимога частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються у спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.
Надані позивачем докази на підтвердження витрат на правову допомогу подані з пропущенням встановленого частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України строку.
Суд зазначає, що додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте він має право виправити деякі його недоліки, зокрема, неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішенні деяких питань, що стояли перед судом.
У даному випадку, відсутні підстави для ухваленні додаткового рішення, оскільки при прийнятті рішення у справі було вирішено всі питання, що стояли перед судом, у тому числі здійснено розподіл судових витрат, документально підтверджених матеріалами справи та про які було відомо суду станом на дату його прийняття.
Таким чином, суд відмовляє у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Юст» про ухвалення додаткового рішення.
Керуючись статями 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Юст» про ухвалення додаткового рішення відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбаченому розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т.Ю. Кирилюк