03.02.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/735/20
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
суддя Рочняк О.В.,
секретар судового засідання Михайлюк А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "АГРОС-ВІСТА"
вул. Героїв Майдану, буд. 1 А, с. Влашанівка, Ізяславський район, Хмельницька область, 30364
до відповідача: Приватного підприємства "Гарант"
вул. Кармелюка, буд. 1, м. Тлумач, Івано-Франківська область, 78000
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Скуповського Руслана Богдановича
АДРЕСА_1
про стягнення солідарно заборгованості в сумі 5 104 512 грн 90 коп.,
за зустрічним позовом: Приватного підприємства "Гарант"
вул. Кармелюка, буд. 1, м. Тлумач, Івано-Франківська область, 78000
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "АГРОС-ВІСТА"
вул. Героїв Майдану, буд. 1 А, с. Влашанівка, Ізяславський район, Хмельницька область, 30364
про визнання недійсною угоди від 02.07.2020 про розірвання договору поставки №1 від 05.05.2019
за участю представників сторін:
від позивача: Дудяк Ростислав Анатолійович;
від відповідача - Приватного підприємства "Гарант": Мажевська Любов Михайлівна;
від відповідача - Фізичної особи-підприємця Скуповського Руслана Богдановича: Микитюк Роман Васильович,
ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "АГРОС-ВІСТА" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного підприємства "Гарант" та до Фізичної особи-підприємця Скуповського Руслана Богдановича про стягнення солідарно заборгованості в сумі 5 104 512 грн 90 коп. за договором поставки з яких : сума основного боргу - 4075 036гр , штраф - 1 018 759 грн, пеня - 10 717 грн 90 коп.
Відповідно ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 01.09.2020, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 30.09.2020; встановив сторонам строк для надання відзиву, відповіді на відзив та заперечення.
Копії ухвали від 01.09.2020 у відповідності до ст.ст.120, 242 ГПК України направлено сторонам за юридичними адресами, вказаними в позовній заяві, що відповідають даним з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
08.09.2020 до господарського суду від ТОВ сільськогосподарського підприємства "АГРОС-ВІСТА" надійшло клопотання (вх.№11615/20) про проведення судового засідання, призначеного на 30.09.2020, в режимі відеоконференції, проведення якої доручити: Господарському суду Львівської області, Західному апеляційному господарському суду, Восьмому апеляційному адміністративному суду, Шевченківському районному суду, Галицькому районному суду, Сихівському районному суду, Львівському апеляційному суду, Залізничному районному суду, Франківському районному суду.
Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 11.09.2020, суд задовольнив клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "АГРОС-ВІСТА" (вх.№11615/20 від 08.09.2020). Судове засідання у справі, призначене на 30.09.2020 провести з використанням системи відеоконференцзв'язку.
25.09.2020 від відповідача -Скуповського Р.Б. надійшов відзив на позов (вх.№12840/20).
30.09.2020 підготовче засідання не відбулося, у зв"язку з перебуванням судді на лікарняному.
Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 12.10.2020, підготовче засідання призначено на 02.11.2020.
Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 12.10.2020, суд повідомив сторін про те, що підготовче засідання відбудеться 02.11.2020.
02.11.2020 від відповідача у справі - Приватного підприємства "Гарант" надійшла зустрічна позовна заява вих.№20/10-30 від 30.10.2020 (вх.№16757/20 від 02.11.20) до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "АГРОС-ВІСТА" про визнання недійсною угоди від 02.07.2020 про розірвання договору поставки №1 від 05.05.2019.
У підготовчому засіданні 02.11.2020 суд постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів і відклав підготовче засідання на 25.11.2020, про що присутні учасники судового процесу повідомлені під розписку, а позивач ухвалою-повідомленням.
Згідно з ухвалою від 05.11.2020, з метою забезпечення участі представника позивача у судовому засіданні, суд постановив провести підготовче засідання, призначене на 25.11.2020, з використанням системи відеоконференцзв'язку поза межами приміщення суду з використанням комплексу технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon".
Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 06.11.2020, суд прийняв зустрічний позов Приватного підприємства "Гарант" вих.№20/10-30 від 30.10.2020 (вх.№16757/20 від 02.11.2020) до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "АГРОС-ВІСТА" про визнання недійсною угоди від 02.07.2020 про розірвання договору поставки №1 від 05.05.2019 у справі до спільного розгляду з первісним. Вимоги за зустрічним позовом об'єднав в одне провадження з первісним позовом. Розгляд зустрічного позову призначив разом з первісним у підготовчому засіданні на 25.11.2020.
10.11.2020 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від ПП "Гарант" надійшла заява №20/11-09 від 09.11.2020 (вх.№15356/20) про поновлення строку для надання відзиву на позов та відзив на позов у справі про стягнення солідарно заборгованості № 20-11-09/1 від 09.11.2020 (вх.№153571/20).
13.11.2020 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від представника ТОВ СГП "Агрос-Віста" надійшов відзив на зустрічну позовну заяву б/н від 11.11.2020 (вх.№15586/20).
В судовому засіданні 25.11.2020 суд постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про оголошення перерви в судовому засіданні до 04.12.2020, про що учасники судового процесу повідомлені під розписку.
01.12.2020 до відділу документального забезпечення, канцелярії суд від ПП "Гарант" надійшла відповідь на відзив б/н від 30.11.2020 (вх.№16738/20).
За наслідками підготовчого провадження 04.11.2020 суд постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення судового розгляду справи по суті на 14.12.2020, про що учасники у справі повідомлені під розписку.
04.12.2020 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від представника ТОВ СГП "Агрос-Віста" надійшло клопотання б/н від 08.12.2020 (вх.№17381/20) про стягнення з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу.
14.12.2020 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду, електронною поштою, підписане ЕЦП, надійшли:
- від представника Скупровського Руслана Богдановича клопотання б/н від 14.12.2020 (вх. №17536/20) про відкладення розгляду справи у зв"язку із перебуванням на лікарняному;
- від ПП "Гарант" клопотання № 20/12-14/1 від 14.12.2020 (вх. № 17 524/20) про відкладення розгляду справи у зв"язку із тим, що директор ПП "Гарант" знаходиться у терміновому відрядженні.
В судовому засіданні 14.12.2020 суд постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відкладення судового розгляду справи на 28.12.2020, про що представник позивача повідомлений під розписку, а відповідачі ухвалою-повідомленням.
23.12.2020 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від представника ТОВ СГП "Агрос-Віста" надійшла заява б/н від 21.12.2020 (вх. №20033/20) про забезпечення первісного позову, яку суд ухвалою від 28.12.2020 частково задовольнив.
28.12.2020 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від відповідачів за первісним позовом надійшли клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 18421/20), (вх.№18397/20).
В судовому засіданні 28.12.2020, суд відмовив в задоволенні клопотань відповідачів на підставі п.2 ч.3 ст. 202 ГПК України, про що постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання; заслухав вступне слово позивача, стисло виклав позиції відповідачів за первісним позовом та відповідачів за зустрічним позовом, після чого постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про оголошення перерви в судовому засіданні до 21.01.2021 та проведення судового засідання в режимі відеоконференції, про що представник позивача повідомлений під розписку, а відповідачі - ухвалою повідомленням.
В судовому засіданні 21.01.2021, суд з"ясував обставин справи, дослідив докази, після чого постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про оголошення перерви до 02.02.2021.
В судовому засіданні 02.02.2021, сторони виступили у судових дебатах із промовами (заключним словом), після закінчення яких, суд вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення суду до 03.02.2021.
Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, давши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.
Позиція позивача за первісним позовом
Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що у зв"язку з невиконанням відповідачем - ПП "Гарант" умов договору поставки від 05.05.2019 щодо поставки товару, 02.07.2019 між сторонами укладено договір про розірвання договору поставки, в якому обумовили умови повернення позивачу передоплати та штрафні санкції за невиконання вказаного договору. Також 02.07.2020 між позивачем та відповідачем - Скуповським Р.Б. укладено договір поруки в забезпечення виконання договору від 02.07.2020 про розірвання договору поставки від 05.05.2019. У зв"язку з невиконанням ПП "Гарант" договору від 02.07.2020 на суму основної заборгованості позивачем нараховано штраф та пеню, які він разом з сумою основного боргу просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку.
Позиція відповідача за первісним позовом - Скуповського Р.Б . Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов. Вважає позов безпідставним та необґрунтованим. В спростування позовних вимог посилається на те, що згідно додаткової угоди до договору поставки від 26.07.2019, строк поставки не був визначений; до моменту поставки обладнання покупець зобов"язаний направити постачальнику письмове повідомлення про готовність приймати обладнання. Постачальник зобов"язаний поставити обладнання протягом 14 робочих днів з дати отримання такого повідомлення. Сторони погодили, що в разі отримання постачальником повідомлення про готовність прийняття обладнання після закінчення строків поставки, зазначених у додатках до цього договору постачальник не вважається таким, що прострочив поставку обладнання. Такого повідомлення до відповідача не надходило, відповідно строк поставки відповідачем не було пропущено.
Позиція відповідача за первісним позовом - ПП "Гарант". Представник відповідача позовні вимоги не визнає, мотивуючи тим, що сторони погодили в разі отримання постачальником повідомлення про готовність прийняти обладнання після закінчення строків поставки, зазначених у додатках до цього договору, постачальник не вважається таким, що прострочив поставку обладнання; ПП "Гарант" не отримувало від ТОВ СГП "Агрос-Віста" жодного письмового повідомлення про готовність прийняти обладнання, що є предметом договору поставки. Твердження позивача про допущення ПП "Гарант" істотного прострочення термінів поставки обладнання, на яке він посилається, як на підставу розірвання вказаного договору є помилковим і не відповідає дійсності. Відповідач зазначає, що вартість угоди від 02.07.2020 про розірвання договору поставки значно перевищує 50% вартості чистих активів ПП "Гарант"; оскільки статутом підприємства не передбачено інше, то виключно загальними зборами учасників ПП "Гарант" мало прийматися рішення про надання згоди директору підприємства на її вчинення. Таким чином, директор ПП "Гарант", уклавши угоду від 02.07.2010 про розірвання договору поставки № 1 від 05.05.2019 на відповідних умовах без отримання згоди загальних зборів учасників підприємства на укладення такого правочину, вийшов за межі своїх повноважень.
Позиція позивача за зустрічним позовом. Позовні вимог підтримує у повному обсязі. Просить визнати недійсною угоду від 02.07.2020 про розірвання договору поставки від 05.05.2019, мотивуючи тим, що вказана угода укладена директором з перевищенням своїх повноважень, оскільки загальні збори товариства не приймали рішення на вчинення такого правочину, вартість майна якого перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства відповідно до останньої фінансової звітності.
Позиція відповідача за зустрічним позовом. Представник відповідача позовні вимоги не визнає, мотивуючи тим, що дія Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не поширюються на таку організаційно- правову форму діяльності, як приватне підприємство; за відсутності в ЄДРЮОФОПГФ станом на 02.07.2020 відомостей про будь які обмеження Скуповського Р.Б. в частині підписання договорі, відсутні підстави для визнання недійсною угоди від 02.07.2020 про розірвання договору поставки від 05.05.2019.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
05.05.2019 між ПП "Гарант" (постачальник), і ТОВ СГП "Агрос-Віста" (покупець), укладено договір поставки обладнання № 1 (а.с. 6-8).
Відповідно до п. 1.1 предметом цього договору є виготовлення і поставка обладнання, ціна, номенклатура та кількість якого визначається відповідно до специфікацій - додатків до цього договору, які є його невід"ємними частинами.
Зазначене обладнання постачальник зобов"язується виготовити і передати покупцю в погодженій відповідно комплектності до специфікації, а покупець зобов"язується прийняти зазначене обладнання й оплатити його в порядку і терміни, встановлені сторонами в специфікації до цього договору (п. 1.3).
Згідно з п. 2.1 договору, гарантійний строк на обладнання становить 1 (один) рік з дати його виготовлення та передачі покупцю.
Постачальник гарантує якість обладнання, що постачається за договором. Постачальник здійснює повне гарантійне обслуговування поставленого обладнання з дня його продажу впродовж гарантійного терміну. Післягарантійне обслуговування на обладнання постачальник може за угодою сторін на оплатній основі, шляхом укладення окремого договору (п. 2.2).
Пунктом 2.3 передбачено, що гарантійне обслуговування полягає у виконанні обов"язків постачальника перед покупцем у наданні послуг, пов"язаних з технічним обслуговуванням обладнання, а також безкоштовному ремонті обладнання, яке перестало відповідати технічним параметрам заводу виробника не з вини покупця, протягом гарантійного строку.
Відповідно до п. 3.1 ціна даного договору визначається сторонами загальною вартістю всього обладнання , що поставляється, та дорівнює гривневому еквіваленту 180 000 доларів США, по курсу Національного банку України на дату виставлення рахунку постачальником.
Пунктом 3.2 передбачено, що відповідно до умов цього договору, сторони встановили, право власності на обладнання , що є предметом цього договору, переходить до покупця з моменту його поставки та підписання видаткової накладної на обладнання повноважним представником покупця.
Порядок оплати обладнання покупцем здійснюється згідно умов договору, шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника і визначається у специфікаціях до даного договору (п. 3.3).
Згідно з п. 4.1 сторони дійшли згоди, що постачальник зобов"язаний здійснити поставку обладнання у термін до 01.09.2019. Умови поставки обладнання узгоджується сторонами у специфікаціях до цього договору.
Пунктом 4.2. передбачено, що обладнання вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем з моменту фактичної його передачі та на підставі підписання покупцем товаросупровідних документів, а саме видаткової накладної.
У розділі 6 договору сторони погодили права та обов'язки сторін, серед яких:
- обов"язки постачальника (п. 6.1):
п. 6.1.2 сторони, у разі необхідності, зобов"язані проводити звірки взаєморозрахунків, що оформляється у виглядів актів звірки взаєморозрахунків;
п. 6.1.3 постачальник поставити покупцю разом з обладнанням всю необхідну документацію на нього в місці та в строки, встановлені цим договором та/або додатками до нього;
- обов"язки покупця (п. 6.2):
п. 6.2.1 прийняти обладнання згідно умов цього договору;
п. 6.2.2. оплатити обладнання згідно умов, визначених в розділь 3 цього договору.
Відповідно до п. 7.1 у випадку порушення своїх зобов"язань за цим договором сторони сторони несуть відповідальність, визначеною цим договором та діючим законодавством України.
В разі порушення строку поставки обладнання більше ніж на 7 (сім) календарних днів, постачальник зобов"язаний сплатити на користь покупця пеню в розмірі 0,1% вартості обладнання за кожен день прострочення терміну поставки але не більш, ніж 5% вартості обладнання, за умови отримання письмової вимоги від покупця (п. 7.2).
У випадку прострочення термінів платежу, покупець сплачує, постачальнику пуню в розмірі 0,5% від простроченої суми оплати за кожен день прострочення, але не більше, ніж 5% від простроченої суми оплати, за умови отримання письмової вимоги від постачальника (п. 7.3).
Згідно з п. 7.4 за невиконання або неналежне виконання зобов"язань за цим договором сторона, винна в такому невиконанні або неналежному виконанні, відшкодовує іншій стороні заподіяні таким невиконанням або неналежним виконанням збитки, незалежно від сплати встановлених цим договором штрафних санкцій.
У відповідності до п. 10.1 цей договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та його скріплення печатками сторін і діє до повного виконання зобов"язань сторін за цим договором.
Як вбачається із специфікації № 1 від 05.05.2019, яка укладена та підписана між ПП "Гарант" та ТОВ СГП "Агрос-Віста", постачальник зобов"язується передати, а покупець - прийняти та оплатити обладнання, а саме: сушка конвеєрна ксіф (г4 кск), в кількості 1 шт., загальна вартість без ПДВ становить - 1 350 000 грн (50 000, 00 доларів США): сушка барабанна інфрачервона, в кількості 1 шт., загальна вартість без ПДВ 2 475 000 грн (91 667, 00 доларів США). Загальна вартість обладнання, що поставляється по даній специфікації складає: 4 590 000 грн з ПДВ. Строк поставки - 01.09.2019. Оплата авансу в сумі 3 000 000 грн, здійснюється покупцем протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунків від постачальника. Кінцевий розрахунок здійснюється покупцем після поставки обладнання протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку від постачальника (а. с. 9).
У специфікації № 2 від 05.05.2019 зазначено те, що постачальник зобов"язується передати, а покупець - прийняти та оплатити обладнання, а саме: дисмембратор идв-в-05 в кількості 1 шт., вартість без ПДВ становить 270 000 грн (10 000,00 доларів США). Загальна вартість обладнання, що поставляється по даній специфікації, складає: 270 000 грн. Строк поставки - 01.10.2019. Оплата в сумі 270 000 грн здійснюється покупцем протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунків від постачальника (а. с. 10).
26.07.2019 між ПП "Гарант" та ТОВ СГ "Агрос -Віста" укладено додаткову угоду № 1 від 26.05.2019 до договору поставки № 1 від 05.05.2019, в якій сторони погодили викласти п.3.1 договору в редакції "Ціна даного договору визначається сторонами загальною вартістю всіх підписаних специфікацій на поставку обладнання"; п.4.1 договору викласти в редакції: "Постачальник здійснює поставку обладнання на умовах і в терміни, узгоджені в специфікаціях до цього договору". Також сторони доповнили договір п.п.4.1, який виклали в редакції: "до моменту поставки обладнання покупець зобов"язаний направити постачальнику письмове повідомлення про готовність прийняти обладнання. Постачальний зобов"язаний поставити обладнання протягом 14 робочих днів з дати отримання такого повідомлення. Сторони погодили, що в разі отримання постачальником повідомлення про готовність прийняти після закінчення строків поставки, зазначених у додатках до цього договору, постачальник не вважається таким, що прострочив поставку обладнання" (а. с. 12).
Також 26.07.2019 сторони підписали специфікацію № 3, згідно якої постачальник зобов"язується передати, а покупець - прийняти та оплатити обладнання, а саме: сушка конвеєрна ксіф (г4 кск), в кількості 1 шт., вартість якої становить без ПДВ 1 620 000 грн (60 000,00 доларів США). Загальна вартість обладнання, що поставляється по даній специфікації, складає: 1 944 000 грн з ПДВ. Строк поставки - 100 робочих днів з моменту надходження на рахунок постачальника передоплати згідно п. 3 цієї специфікації, з правом дострокової поставки. Оплата авансу в розмірі 75% в сумі 1 458 000 грн здійснюється покупцем протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку від постачальника. Кінцевий розрахунок здійснюється покупцем після поставки обладнання протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку від постачальника (а. с. 11).
Відповідно до платіжних доручень: № 1456 від 07.05.2019 на суму 3 000 000 грн з призначенням платежу - аванс на поставку обладнання згідно договору поставки № 1 від 05.05.2019; № 1457 від 07.05.2019 на суму 270 000 грн з призначенням платежу - за товар згідно рахунку-фактури №СФ-007 від 06.05.2019; № 1527 від 26.06.2019 на суму 700 000 грн з призначенням платежу - за сушку барабанну згідно рахунку № 7 від 25.06.2019; № 1572 від 26.07.2019 на суму 1 458 000 грн з призначенням платежу - за механічну частину сушарки згідно рахунка №СФ-012 від 20.07.2019; №100 від 25.09.2019 на суму 890 000 грн з призначенням платежу - за обладнання згідно договору № 1 від 05.05.2019 ТОВ СГП "Агрос-Віста" перерахувало ПП "Гарант" 6 318 000 грн (а. с. 13-17).
Факт отримання передоплати у вказаному розмірі відповідачем - ПП "Гарант" не заперечується.
Листом №199 від 18.06.2020 ТОВ СГП "Агрос-Віста" звертався до ПП "Гарант" з вимогою про виконання умов договору поставки №1 від 05.05.2019 (а. с. 155).
02.07.2020 ТОВ СГП "Агрос-Віста" та ПП "Гарант" склали акт приймання - передачі за договором поставки № 1 від 05.05.2019, згідно якого постачальник передав покупцю товар на часткове виконання умов договору поставки на суму 2 242 946 грн. Також у цьому акті сторони засвідчили, що після підписання акту залишок коштів, сплачених покупцем та отриманих постачальником на виконання договору поставки № 1 від 05.05.2019 становить 4075036 грн (а. с. 19).
В цей же день, 02.07.2019 між ТОВ СГП "Агрос-Віста" та ПП "Гарант" укладено угоду про розірвання договору поставки № 1 від 05.05.2019 (а.с.18).
Згідно п. 1 вказаного договору Сторони вирішили за взаємною згодою розірвати договір поставки № 1, укладений 05.05.2019.
У п.2 угоди визначено, що договір поставки №1 від 05.05.2019 вважається розірваним з моменту підписання сторонами цієї угоди.
У зв"язку з розірванням договору поставки №1 від 05.05.2019 постачальник зобов"язаний протягом 30 днів з моменту підписання цієї угоди повернути покупцю грошові кошти в сумі 4 075 036 грн, отриманих за договором поставки, шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок покупця (п.4).
У випадку невиконання обов"язку щодо повернення коштів в термін, що визначений п. 3 цієї угоди, постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 25% від неповернутої вчасно суми, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день такого прострочення.
Також 02.07.2020 між ТОВ СГП "Агрос-Віста" (кредитор), фізичною особою Скуповським Русланом Богдановичем (поручитель) та ПП "Гарант" (Боржник) укладено договір поруки (а. с. 20-21), згідно умов якого з метою своєчасного здійснення розрахунків, передбачених угодою, поручитель приймає на себе в рамках і на умовах даного договору зобов"язання (поручається) перед кредитором здійснити оплату замість боржника у випадку несплати її останнім.
У випадку невиконання передбачених угодою зобов"язань щодо своєчасної і повної оплати, боржник і поручитель несуть перед кредитором солідарну відповідальність. У рамках даного договору поручитель відповідає рівною мірою з боржником в тому числі відшкодування матеріальної шкоди і сплату штрафних санкцій, нарахування яких викликану неналежним виконанням чи невиконанням боржником свої обов"язків за угодою (п.5).
У випадку невиконання боржником прийнятих на себе зобов"язань перед кредитором по сплаті коштів в обумовлений угодою термін, кредитор вправі звернутися до поручителя з письмовою вимогою про проведення оплати (п.5).
Поручитель зобов"язаний здійснити перерахування коштів на банківський рахунок кредитора протягом 10 днів з дати відправлення письмової вимоги (п.6).
Як вбачається із статуту приватного підприємства "Гарант", затвердженого загальними зборами власників ПП "Гарант" від 26.06.2018 протокол № 9, власниками підприємства є Скуповський Р.Б. та ОСОБА_2 (п.1.4); статутний капітал підприємства становить 500 грн; внески власників у статутному капіталі становлять по 250 грн кожний, що становить 50 % (п.8.1). Пунктом 7.1 статуту передбачено, що вищим органом підприємства є загальні збори власників. Вони складаються з власників підприємства або призначених ними представників. Відповідно до п. 7.13 у підприємстві створюється виконавчий орган-директор. Повноваження директора можуть бути доповнені або обмежені за рішенням зборів власників з оформленням відповідного протоколу. Копія протоколу в обов"язковому порядку направляється директору (а. с. 156-160).
Згідно балансу ПП "Гарант" станом на 31.12.2019, вартість чистих активів товариства становила 1579700 грн (а.с.162).
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД, ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
У статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є зокрема, договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 цього Кодексу).
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 629 зазначеного Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Наведена норма кореспондує положенням пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до положень статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 зазначеного Кодексу).
За змістом статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
За змістом статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За встановлених судом обставин, предметом договору поставки №1 від 05.05.2019 є виготовлення і поставка обладнання, ціна, номенклатура та кількість якого визначається відповідно до специфікацій, які є додатками до договору.
Частинами 2,5 статті 267 ГК України встановлено, що строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством. У договорі поставки за згодою сторін може бути передбачений порядок відвантаження товарів будь-яким видом транспорту, а також вибірка товарів покупцем.
Згідно із частиною статті 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Матеріалами справи підтверджено та сторонами не заперечується, що позивач на виконання умов договору від 05.05.2019 перерахував відповідачу 6318000 грн. Відповідач передав позивачу товар на суму 2242964 грн.
Відповідно до ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Як свідчать матеріали справи, в результаті укладення 02.07.2020 угоди про розірвання договору поставки №1 від 05.05.2019 відбулася заміна первісного зобов'язання з поставки товару новим зобов'язанням зі сплати позивачеві грошових коштів у розмірі 4075036 грн, тому зобов'язання відповідача з поставки товару припинилося за домовленістю сторін у зв'язку з новацією.
Положеннями статті 604 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняються за домовленістю сторін. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).
З припиненням первісного зобов'язання пов'язано правило про те, що новація припиняє і дію додаткових зобов'язань щодо нього, якщо інше не встановлено договором. (частина четверта статті 604 ЦК України).
Аналіз ст. 604 ЦК України дозволяє стверджувати, що новація - це угода про заміну первинного зобов'язання новим між тими самими сторонами. Вона не припиняє правового зв'язку сторін, оскільки замість зобов'язання, дія якого припиняється, виникає узгоджене ними нове зобов'язання. Зі змісту ст. 604 ЦК України вбачається, що ознаками новації є: спосіб припинення зобов'язання; вона можлива лише між тими самими сторонами (сторонами попереднього зобов'язання); вона є двостороннім правочином (договором); нове зобов'язання пов'язане з попереднім і спрямоване саме на заміну первісного зобов'язання новим, а не на зміну цього зобов'язання.
Відповідно 1053 ЦК України за домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов'язанням. Заміна боргу позиковим зобов'язанням провадиться з додержанням вимог про новацію і здійснюється у формі, встановленій для договору позики (стаття 1047 цього Кодексу).
Згідно із статтею 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Таким чином, зобов'язання з поставки продукції за договором від 05.05.2019 припинено в зв'язку з новацією - укладення між сторонами 02.07.2020 договору позики, відповідно до якого ПП "Гарант" має повернути ТОВ СГП "Агрос-Віста" 4 075 036 грн грошових коштів.
Водночас, вказаний договір (угоду) від 02.07.2020 належить визнати недійсним виходячи з такого.
Згідно з положеннями частин 1, 5 та 6 статті 63 Господарського кодексу України залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів, зокрема: приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи).
Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.
Особливості правового статусу унітарних і корпоративних підприємств встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.
Відповідно до статті 113 Господарського кодексу України приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Порядок організації та діяльності приватних підприємств визначається цим Кодексом та іншими законами.
Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту або модельного статуту. Підприємства незалежно від форми власності, організаційно-правової форми, а також установчих документів, на основі яких вони створені та діють, мають рівні права та обов'язки (частина 3 статті 62 Господарського кодексу України).
Відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 65 Господарського кодексу України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.
У частині 2 та 3 статті 135 Господарського кодексу України також передбачено, що власник має право особисто або через уповноважені ним органи з метою здійснення підприємницької діяльності засновувати господарські організації, закріплюючи за ними належне йому майно на праві власності, праві господарського відання, а для здійснення некомерційної господарської діяльності - на праві оперативного управління, визначати мету та предмет діяльності таких організацій, склад і компетенцію їх органів управління, порядок прийняття ними рішень, склад і порядок використання майна, визначати інші умови господарювання у затверджених власником (уповноваженим ним органом) установчих документах господарської організації, а також здійснювати безпосередньо або через уповноважені ним органи у межах, встановлених законом, інші управлінські повноваження щодо заснованої організації та припиняти її діяльність відповідно до цього Кодексу та інших законів.
Власник має право здійснювати організаційно-установчі повноваження також на основі належних йому корпоративних прав відповідно до цього Кодексу та інших законів.
Отже, власник (власники) приватного підприємства здійснюють свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту, у якому, зокрема, може визначити склад і компетенцію органів управління, порядок прийняття ними рішень, склад і порядок використання майна.
Судом встановлено, що приватне підприємство "Гарант" засноване на приватній власності двох осіб, його статутний капітал поділений на частки між засновниками. Вищим органом підприємства є загальні збори власників. До виключної компетенції загальних зборів власників Підприємства відноситься в т.ч. вирішення інших питань, передбачені чинним законодавством. Директор вирішує усі питання діяльності підприємства за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів.
Порядок діяльності уповноважених власником органів управління приватним підприємством не врегульований ні Цивільним кодексом України, ні Господарським кодексом України.
Відтак відповідно до положень статті 8 Цивільного кодексу України щодо вказаних правовідносин слід застосувати правові норми цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
У подібному випадку такого висновку дійшов Верховний суд у постанові від 06.03.2018 у справі №907/167/17.
Відповідно до ч.2 ст.44 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності, приймаються виключно загальними зборами учасників, якщо інше не передбачено статутом товариства.
Положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, які не узгоджуються з нормами Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", однак станом на день набрання чинності цим Законом (17 червня 2018 року) відповідали положенням Закону України "Про господарські товариства", вважаються чинними (законними) і такими, що підлягають застосуванню учасниками такого товариства протягом року (з 17.06.2018 по 17.06.2019).
Таким чином, законодавцем було фактично відстрочено до 17.06.2019 необхідність використання уповноваженими особами Товариства норм Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", зокрема частини 2 статті 44 цього Закону за умови, що положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю в частині порядку укладення представником товариства правочинів від імені такої юридичної особи, станом на 17.06.2018 відповідали положенням Закону України "Про господарські товариства".
Частина 2 ст.44 Закону є імперативною нормою, яка вказує на необхідність надання згоди загальними зборами у будь-якому випадку, якщо йдеться про вчинення правочину, вартість якого станом на дату вчинення перевищує 50 відсотків вартості чистих активів Товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності.
Як встановлено судом, спірний договір укладено сторонами 02.07.2020, предметом договору є повернення 4 075 036 грн грошових коштів. Чисті активи - сума активів за вирахуванням зобов'язань. Вартість чистих активів ПП "Гарант" відповідно до балансу підприємства за 2019 рік становить 1579700 грн.
Таким чином, вартість майна (грошових коштів), що є предметом угоди від 02.07.2020 перевищує 50 відсотків вартості чистих активів підприємства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності, а відповідно рішення про надання згоди на вчинення такого правочину мало бути прийнято загальними зборами учасників.
Оскільки надання згоди на вчинення 02.07.2020 договору позики загальними зборами власників ПП "Гарант" не приймалося, вказані обставини свідчать про порушення приписів ч.2 ст.44 ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" під час укладення спірного договору та наявність підстав для визнання його недійсним.
Також, суд дійшов висновку, що відповідно до Статуту ПП "Гарант" Скуповський Р.Б. як директор, мав повноваження на представництво товариства у спірному правовідношенні, але не дотримався вимог до порядку вчинення значного правочину.
Належних та допустимих доказів в розумінні приписів ст.ст. 76, 77 ГПК України схвалення загальними зборами власників ПП "Гарант" спірного правочину в подальшому матеріали справи не містять.
Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення зустрічного позову визнання недійсною угоди від 02.07.2020 про розірвання договору поставки №1 від 05.05.2019.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "АГРОС-ВІСТА" до відповідача Приватного підприємства "Гарант" про стягнення заборгованості належить задовольнити частково враховуючи таке.
Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У силу положення ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 2 статті 693 ЦК України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю, а у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Така правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.02.2019 у справі №912/2275/17, від 30.07.2018 у справі №904/4899/18.
В силу положень ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Суд розцінює наявний в матеріалах справи лист позивача, адресований відповідачу -ПП "Гарант" як вимогу про зобов"язання поставити товар.
Доказів в спростування доводів позивача про несвоєчасну поставку відповідачем товару, а також доказів про повернення передоплати відповідач суду не надав.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення з ПП "Гарант" суми попередньої оплати в розмірі 4 075 036 грн, оскільки позивач на підставі договору перерахував відповідачу вказану суму передоплати за товар, а продавець - ПП "Гарант" в порушення взятих на себе зобов'язань після отримання суми передньої оплати не поставив позивачу товар, внаслідок чого покупець вправі вимагати повернення вартості недопоставленого товару, згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України.
В решті позову Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "АГРОС-ВІСТА" до відповідача Приватного підприємства "Гарант" належить відмовити, оскільки позивач нарахував відповідачу штраф та пеню за угодою, яку суд визнав недійсною.
В позові Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "АГРОС-ВІСТА" до відповідача Фізичної особи-підприємця Скуповського Руслана Богдановича слід відмовити у зв"язку з безпідставністю внаслідок визнання угоди недійсною.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
На підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 165, 232, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "АГРОС-ВІСТА" до відповідача Приватного підприємства "Гарант" та відповідача Фізичної особи-підприємця Скуповського Руслана Богдановича про стягнення солідарно заборгованості в сумі 5 104 512 грн 90 коп. задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства "Гарант" (вул. Кармелюка, буд. 1, м. Тлумач, Івано-Франківська область, 78000, код 22181019) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "АГРОС-ВІСТА" (вул. Героїв Майдану, буд. 1 А, с. Влашанівка, Ізяславський район, Хмельницька область, 30364, код 23651875) 4 075 036 (чотири мільйони сімдесят п'ять тисяч тридцять шість) гривень заборгованості та 61 123 (шістдесят одну тисячу сто двадцять три) гривні 98 копійок судового збору.
В решті позову Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "АГРОС-ВІСТА" до відповідача Приватного підприємства "Гарант" відмовити.
В позові Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "АГРОС-ВІСТА" до відповідача Фізичної особи-підприємця Скуповського Руслана Богдановича відмовити.
Зустрічний позов Приватного підприємства "Гарант" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "АГРОС-ВІСТА" про визнання недійсною угоди від 02.07.2020 про розірвання договору поставки №1 від 05.05.2019 задовольнити.
Визнати недійсною угоду від 02.07.2020 про розірвання договору поставки №1 від 05.05.2019.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "АГРОС-ВІСТА" (вул. Героїв Майдану, буд. 1 А, с. Влашанівка, Ізяславський район, Хмельницька область, 30364, код 23651875) на користь Приватного підприємства "Гарант" (вул. Кармелюка, буд. 1, м. Тлумач, Івано-Франківська область, 78000, код 22181019) 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції в порядку розділу 4 ГПК України.
Повний текст рішення складено 16.02.2021
Суддя О.В. Рочняк