ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
09.02.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/877/20
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шіляк М. А., секретар судового засідання Феденько Н. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Проф"
до відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства "Рідна земля"
про стягнення заборгованості в сумі 712 950,02 грн.
Представники сторін в судове засідання не з'явилися.
До Господарського суду Івано-Франківської області подано позов Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Проф" до Приватного сільськогосподарського підприємства "Рідна земля" про стягнення заборгованості в сумі 712 950,02 грн, а саме: 439 403,65 грн основного боргу, 272 429,86 пені та 1 116,51 грн 3% річних.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 06.10.2020 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначити на 03.11.2020.
Ухвалами Господарського суду Івано-Франківської області від 03.11.2020 та 23.11.2020 суд постановив підготовче засідання відкласти на 23.11.2020 та 15.12.2020 відповідно.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 15.12.2020 суд постановив підготовче провадження у справі закрити та призначити розгляд справи по суті на 14.01.2021.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 14.01.2021 суд постановив відкласти розгляд справи по суті на 09.02.2021.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи наявні заяви про розгляд справи без участі позивача (від 26.10.2020 вх. № 14424/20; від 08.01.2021 вх. № 177/21; від 28.01.2021 вх. № 1369/21).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неприбуття суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення - ухвали суду від 14.01.2021, вручену відповідачу - 21.01.2021 (від 01.02.2021 вх. № 1665/21).
Отже, відповідач належним чином повідомлявся про розгляд даної справи.
Правом участі у судових засіданнях та правом на подачу відзиву на позов відповідач не скористався. Жодних заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні норми містяться в ч. 9 ст. 165 ГПК України.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази у відповідності до ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.
02.01.2020 між позивачем та відповідачем укладено договір № 02/20 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору, позивач зобов'язується поставити адресу відповідачу на умовах цього договору засоби доїльної системи, засоби для гігієни вимені, елементи та інші товари по догляду за тваринами (далі - товар), а відповідач зобов'язується прийняти товар згідно супровідних документів та оплатити поставлений товар і надані послуги на умовах, визначених цим договором.
Пунктом 3.1 договору визначено, що повний розрахунок за поставлений товар згідно відповідних документів з дати підписання цього договору і до 01.09.2020.
Згідно з п. 6.7 договору, загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами, ціна за одиницю товару визначаються в видатково-прибутковій накладній, яка передається відповідачу одночасно з поставкою товару.
Моментом передачі товару є момент підписання двома сторонами видатково-прибуткової накладної (п. 6.9 договору).
На підтвердження факту передачі товару позивачем та прийняття його відповідачем сторонами підписані видаткові накладні на суму 449 718,00 грн, які наявні у матеріалах справи.
Як зазначено позивачем, відповідачем частково сплачено заборгованість в сумі 10 314,35 грн, що відображено також у акті звірки підписаний між сторонами, який наявний у матеріалах справи.
Таким чином, сума основного боргу за договором складає 439 403,65 грн.
В порушення умов договору, відповідач оплату за поставлений товар у визначений п. 3.1 договору строк не здійснив, внаслідок чого позивачем нараховано пеню та 3% річних.
Матеріали справи не містять докази сплати суми заборгованості.
Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими частково виходячи з такого.
В силу ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) між сторонами у справі виникли зобов'язальні відносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
За приписами ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Частинами 1 та 2 статті 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, беручи до уваги матеріали справи, керуючись вищезазначеними нормами законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 439 403,65 грн.
Стосовно вимоги про стягнення пені, слід зазначити таке.
Умовами договору, а саме п 8.1 визначено, що у разі прострочення строків оплати товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 2% від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", статтею 3 якого передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Зазначена правова позиція щодо розміру обчислення пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.05. 2019 у справі № 910/20107/17.
Частиною 6 статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Суд здійснивши перерахунок пені на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України та у відповідності до положень ч. 6 ст. 232 ГК України, дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення пені (за поставку товару по 16 видаткових накладних, за періоди зазначені позивачем у позовній заяві) є частково обґрунтованою в сумі 3 103,44 грн пені. В частині стягнення пені в сумі 269 326,42 грн слід відмовити.
Стосовно вимоги про стягнення 3% річних, слід зазначити таке.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд здійснивши перерахунок 3% річних дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення 3% річних (за поставку товару по 16 видаткових накладних, за періоди зазначені позивачем у позовній заяві) в сумі 1 116,51 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
За правилами, встановленими п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на часткове задоволення позову, на позивача слід покласти судовий збір в сумі 4 039,90 грн, а на відповідача 6 654,37 грн відповідно.
Керуючись ст. 13, 86, 129, 165, 178, 202, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Проф" до Приватного сільськогосподарського підприємства "Рідна земля" про стягнення заборгованості в сумі 712 950,02 грн задовольнити частково.
Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Рідна земля" (с. Дитятин, Галицький район, Івано-Франківська область, 77140; ідентифікаційний код 02126047) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Проф" (вул. Весела, буд. 1, офіс 10, м. Тернопіль, 46002; ідентифікаційний код 37298472) 439 403 (чотириста тридцять дев'ять тисяч чотириста три) грн 65 к. основного боргу, 3 103 (три тисячі сто три) грн 44 к. пені, 1 116 (одна тисяча сто шістнадцять) грн 51 к. 3% річних та 6 654 (шість тисяч шістсот п'ятдесят чотири) 37 к. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення 269 326 (двісті шістдесят дев'ять тисяч триста двадцять шість) 42 к. пені відмовити.
Судовий збір в сумі 4 039 (чотири тисячі тридцять дев'ять) 90 к. залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено та підписано 17.02.2021.
Суддя М. А. Шіляк