вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
16.02.2021м. ДніпроСправа № 904/5603/20
За позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Державного підприємства "Дніпровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", смт Слобожанське Дніпропетровської області
про стягнення 660 397,90 грн.
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Секретар судового засідання Чернявська Е.О.
Представники:
Від позивача: Булгакова Ю.М., адвокат
Від відповідача: не з'явився
Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Державного підприємства "Дніпровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" заборгованість у розмірі 660 397,90 грн., з яких:
- основний борг у розмірі 566 630,82 грн.;
- 3 % річних у розмірі 36 615,90 грн.;
- інфляційні втрати у розмірі 57 151,18 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №010417 про постачання теплової енергії від 01 лютого 2012 року в частині повної та своєчасної оплати за поставлену теплову енергію. У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем на підставі частини 2 статті 625 ЦК України нараховані три відсотки річних за період прострочки з 28.02.2017 по 04.09.2020 у сумі 36 615,90 грн. та інфляційні збитки за період з вересня 2017 року по серпень 2020 року.
Відповідач відзиву на позов не надав.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 16.11.2020. З 16.11.2020 підготовче засідання відкладено на 14.12.2020.
Ухвалою суду від 14.12.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, відкладено підготовче засідання на 29.12.2020.
Ухвалою суду від 29.12.2020 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду на 18.01.2021. З 18.01.2021 на 16.02.2021.
Відповідач у підготовчі та судове засідання не з'являвся, явку повноважного представника не забезпечив.
У судовому засіданні 16.02.2021 проголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, господарський суд,
01 лютого 2012 року між Міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" (Енергопостачальна організація) та Державним підприємством "Дніпровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (споживач) укладено договір №010417 про постачання теплової енергії.
За цим договором енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних їй обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п.1.1. договору).
Пунктом 2.1 договору передбачено, що теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби:
- опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону (175 діб);
- гаряче водопостачання - протягом 350 діб;
- технологічні потреби - відповідно з виробничою програмою;
- кондиціювання повітря - по мірі необхідності.
Згідно з додатками №1 (в редакції з 01.02.2012) та №5 до договору об'єктом постачання споживачу теплової енергії за цим договором є прилад обліку за адресою: вул. Радгоспна, 42 (2 корпус).
Рішення про початок та закінчення опалювального сезону приймається виконавчим органом відповідної місцевої ради, виходячи з кліматичних умов (п. 2.2 договору).
Пунктом 3.2.2 договору на споживача теплової енергії покладено наступні обов'язки: виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені цим договором; на кінець опалювального сезону проводити звіряння розрахунків з енергопостачальною організацією.
Згідно правил користування тепловою енергією споживач зобов'язаний встановити прилади обліку теплової енергії. Облік споживання теплової енергії здійснюється за показниками приладів обліку, встановлених на вводах на опалення і ГВП по вул. Радгоспна, 42 (адмінбудівля), розрахунковим способом - вул. Радгоспна, 42 (гаражі) (пункти 5.1, 5.2 договору).
Відповідно до пункту 5.5 договору споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає до енергопостачальної організації у письмовій формі звіт про фактичне споживання теплової енергії, в терміни до 20 числа поточного місяця.
Тарифи на теплову енергію, що споживається згідно з цим договором, установлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України, і для розрахунків за цим договором складає: теплова енергія - 1 Гкал 1008,34грн (пункти 6.1, 6.2 договору); в редакції додаткової угоди 216 року теплова енергія 1 Гкал- 1121,74грн (без ПДВ), 1345,09грн ( з ПДВ).
За умовами пункту 7.1 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів, або, за згодою сторін будь-яким іншим шляхом, не забороненим чинним законодавством України.
Пунктом 7.2 договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 2-х примірниках) на відпуск-отримання теплової енергії по формі додатку 4.
У відповідності до умов пункту 7.3 договору споживач зобов'язаний не пізніше ніж за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачувати енергопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку 1 до цього договору, по власним платіжним дорученням з указанням періоду, за який він сплачує.
Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію згідно з пунктом 7.4 договору проводиться споживачем в продовж 5 діб після одержання рахунку енергопостачальної організації, яка зобов'язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця слідую чого за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів.
Відповідно до п.8.2.3. вищезазначеного договору, в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію - нараховується пеня в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.
Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 15 жовтня 2009 року (пункт 11.1 договору).
Відповідно до пункту 11.4 договору даний договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.
Матеріали справи не містять доказів припинення договору або визнання його недійсним у встановленому законом порядку.
Отже, даний договір є дійсним та обов'язковим для виконання сторонами.
Рішенням Дніпропетровської міської ради від 27.07.2016 №28/12 "Про надання дозволу на передачу з балансу КП "Дніпропетровські міські теплові мережі" на баланс КП "Теплоенерго" об'єктів і мереж теплопостачання", акту приймання-передачі об'єктів і мереж теплопостачання, КП "Теплоенерго" отримало засоби теплопостачання.
На підставі рішення Дніпровської міської ради від 19.07.2017 №24/23 "Про надання дозволу на передачу з балансу Комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" на баланс Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (далі - КП "Теплоенерго") було здійснено передачу заборгованості з балансу Комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" Дніпровської міської ради на баланс Комунального підприємства "Теплоенерго".
Здійснення прийому-передачі позивач підтверджує Актом приймання-передачі об'єктів і мереж теплопостачання від 06.11.2017.
У зв'язку із зміною у структурі Енергопостачальної організації, що пов'язана із передачею основних засобів, на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 27.07.2016 №28/12 "Про надання дозволу на передачу з балансу КП "Дніпропетровські міські теплові мережі" на баланс КП "Теплоенерго" об'єктів і мереж теплопостачання", наказу КП "Дніпропетровські міські теплові мережі" від 05.09.2016 № 320 "Про передачу об'єктів і мереж теплопостачання на баланс КП "Теплоенерго", актів приймання - передачі об'єктів, ст.ст. 512-514, 520-521, 631 Цивільного кодексу України, між Позивачем, Відповідачем та Комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" 14.09.2016 укладено додаткову угоду до Договору про постачання теплової енергії № 010417.
Угода набуває чинності відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України з 14.09.2016 і є невід'ємною частиною договору про постачання теплової енергії, що зазначено у п.3.5.
Умовами пунктів 1.1.4, 1.1.5 даної додаткової угоди передбачено перехід прав, зобов'язань та відповідальності за основним договором до нової енергопостачальної організації в тому обсязі, в якому вони належали енергопостачальній організації до набрання чинності цією угодою, та до споживача перед новою енергопостачальною організацією в тому обсязі, в якому вони належали споживачу до набрання чинності цією угодою.
Згідно із частиною першою статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Приписами ст. 513 цього Кодексу встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до ч. 1 ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, виходячи зі змісту вищенаведених положень Цивільного кодексу України та умов додаткової угоди від 10.10.2016 до договору, позивач набув прав, обов'язків та відповідальності енергопостачальної організації за договором про постачання теплової енергії №060750 від 01.10.2008.
На виконання умов договору, позивач у період з грудня 2016 року по квітень 2019 року поставив відповідачу теплову енергії на загальну суму 566630,82грн., що підтверджується актами прийому-передачі теплової енергії № 010417:
від 31.12.2016 на суму 60 238,91грн,
від 31.01.201 на суму 88479,47грн,
від 28.02.2017 на суму 58352,99грн,
від 31.03.2017 на суму 36682,56грн,
від 30.11.2017 на суму 37824,43грн,
від 31.12 2017 на суму 40 350,87грн,
від 31.01.2018 на суму 43546,04грн,
від 28.02.2018 на суму 48251,41грн,
від 31.03.2018 на суму 54001,06грн,
від 30.04.2018 на суму 14533,01грн,
від 30.11.2018 на суму 24658,43грн,
від 31.12.2018 на суму 55560,91грн,
від 31.01.2019 на суму 68204,36грн,
від 28.02.2019 на суму 52694,34грн,
від 31.03.2019 на суму 39723,50грн,
від 30.04.2019 на суму 13298,87грн (а.с.60-76).
Акти прийому-передачі теплової енергії підписані споживачем, скріплені печаткою, крім актів за березень-квітень 2019 року.
Відповідач здійснив часткову оплату поставленої енергії згідно платіжних доручень:
від 12.01.2017 - сплата за опалення за грудень 2016 року у сумі 21 147,87 грн.,
від 27.12.2017 - сплата за опалення за листопад 2017 року у сумі 37 824,43 грн,
від 19.03.2018 - сплата за опалення за грудень 2017 року у сумі 4035,87 грн. (а.с.78).
Також на адресу відповідача були виставлені рахунки на оплату № 010417:
від 31.12.2016 на суму 60 238,91грн, рахунок отримано 06.01.2017, строк оплати за цим рахунком настав 11.01.2017,
від 31.01.2017 на суму 88479,47грн, рахунок отримано 07.02.2017, строк оплати за цим рахунком настав 13.02.2017,
від 28.02.2017 на суму 58352,99грн, рахунок отримано 06.03.2017, строк оплати за цим рахунком настав 13.03.2017,
від 31.03.2017 на суму 36682,56грн, рахунок отримано 07.04.2017, строк оплати за цим рахунком настав 12.04.2017,
від 30.11.2017 на суму 37824,43грн, рахунок отримано 19.12.2017, строк оплати за цим рахунком настав 25.12.2017,
від 31.12 2017 на суму 40 350,87грн, рахунок отримано 10.01.2018, строк оплати за цим рахунком настав 15.01.2018,
від 31.01.2018 на суму 43546,04грн, рахунок отримано 10.11.2018, строк оплати за цим рахунком настав 15.11.2018,
від 28.02.2018 на суму 48251,41грн, рахунок отримано 06.03.2018, строк оплати за цим рахунком настав 12.03.2018,
від 31.03.2018 на суму 54001,06грн, рахунок отримано 05.04.2018, строк оплати за цим рахунком настав 10.04.2018,
від 30.04.2018 на суму 14533,01грн, рахунок отримано 07.05.2018, строк оплати за цим рахунком настав 14.05.2018,
від 30.11.2018 на суму 24658,43грн, рахунок отримано 10.12.2018, строк оплати за цим рахунком настав 17.12.2018,
від 31.12.2018 на суму 55560,91грн, рахунок отримано 11.01.2019, строк оплати за цим рахунком настав 16.01.2019,
від 31.01.2019 на суму 68204,36грн, рахунок отримано 06.02.2019, строк оплати за цим рахунком настав 11.02.2019,
від 28.02.2019 на суму 52694,34грн, рахунок отримано 06.02.2019, строк оплати за цим рахунком настав 11.02.2019,
від 31.03.2019 на суму 39723,50грн, рахунок отримано 05.04.2019, строк оплати за цим рахунком настав 10.04.2019,
від 30.04.2019 на суму 13298,87грн, рахунок отримано 03.05.2019, строк оплати за цим рахунком настав 08.05.2019,
коригувальний рахунок отримано 17.03.2017.
Підтвердженням отримання відповідачем рахунків на оплату № 010417 є Реєстр вручення рахунків Комунального підприємства "Теплоенерго" (а.с.77).
03.09.2020 на адресу відповідача направлена досудова вимога та Акт звіряння взаємних розрахунків від 03.09.2020 (а.с.79-81).
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання.
Відповідно до п.7.4. договору остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію споживач проводить впродовж п'яти діб після одержання рахунку енергопостачальної організації, яка зобов'язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця слідуючого за розрахунковим.
З огляду на положення спірного договору, строк оплати вартості теплової енергії є таким, що настав.
Відповідач своїх зобов'язань з повної та своєчасної оплати теплової енергії, отриманої у період із грудня 2016 року по квітень 2019 року, не виконав.
Внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за отриману ним теплову енергію в розмірі 566630,82грн.
Відповідач обставин, наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог, не спростував, доказів погашення заборгованості не надав.
За таких обставин, вимога позивача про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі 566630,82грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем на підставі частини 2 статті 625 ЦК України нараховані 3 % річних у розмірі 36615,90грн. за період з 28.02.2017 по 04.09.2020 та втрати від інфляції в розмірі 57 151,18грн за період прострочки з березня 2017 року по серпень 2020 року.
Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
З матеріалів справи убачається, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати починаючи з 12.01.2017 по 04.09.2020.
Перевіркою правильності нарахування трьох відсотків річних порушень вимог чинного законодавства та умов договору на теплопостачання судом не виявлено, тож, вимога про стягнення 3 % річних у розмірі 36615,90грн. за період з 28.02.2017 по 04.09.2020 підлягає задоволенню.
Перевіркою правильності нарахування втрат від інфляції встановлено, що позивачем невірно визначено сукупний індекс інфляції при обчисленні інфляційних втрат за актами від 31.01.2018, 30.11.2018, 31.12.2018, 31.01.2019, 28.02.2019, 31.03.2019, 30.04.2019.
За розрахунком суду втрати від інфляції складають:
за актом від 31.01.2018: 43546,04грн х 105,30% (сукупний індекс інфляції за період з січня 2019 року по серпень 2020 року) = 2307,81грн (45853,85грн - 43546,04грн).
за актом від 30.11.2018: 24658,43грн х 105,30% (сукупний індекс інфляції за період з січня 2019 року по серпень 2020 року) =1306,82грн (25965,25грн-24658,43грн)
за актом від 31.12.2018: 55560,91грн х 104,26% (сукупний індекс інфляції за період з лютого 2019 року по серпень 2020 року)=2365,30грн. (57926,21грн. - 55560,91грн)
за актом від 31.01.2019: 68204,36грн х 104,26% (сукупний індекс інфляції за період з лютого 2019 року по серпень 2020 року)=2903,55грн. (71107,91грн-68204,36грн)
за актом від 28.02.2019: 52694,34грн х 104,26% (сукупний індекс інфляції за період з лютого 2019 року по серпень 2020 року)=2243,27грн (54937,61грн-52694,34грн)
за актом від 31.03.2019: 39723,50грнх102,81% (сукупний індекс інфляції за період з квітня 2019 року по серпень 2020 року)= 1117,47грн (40840,97грн - 39723,50грн)
за актом від 30.04.2019: 13298,87грн х101,80% (сукупний індекс інфляції за період з травня 2019 року по серпень 2020 року)= 238,74грн (13537,61грн-13298,87грн).
В іншій частині розрахунок втрат від інфляції вірний.
Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають інфляційні втрати в сумі 56 522,70грн (11241,87грн + 11483,87грн + 7219,13грн + 811,05грн.+ 2307,81грн + 5886,67грн + 5929,32 грн + 1467,83грн + 1306,82грн + 2365,30грн.+ 2903,55грн. +2243,27грн+1117,47грн +238,74грн).
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість у розмірі 659 769,42грн, з яких: основний борг у розмірі 566630,82грн, 3 % річних у розмірі 36615,90грн. та втрати від інфляції в розмірі 56 522,70грн.
Вирішуючи питання розподілу витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, господарський суд враховує таке.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 2 102 грн. 00 коп.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду:
- позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102 грн. 00 коп.) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (735 700 грн. 00 коп.);
- позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ціна позову становить 660397,90грн., отже, сума судового збору за подання даного позову становить 9905,97грн. (660397,90грн.х1,5%)
Разом з тим, позивачем при зверненні з позовом до суду судовий збір сплачено в розмірі 10018,55грн згідно платіжного доручення №14546 від 30.09.2020 (а.с.9).
Таким чином, зайво сплачена позивачем сума судового збору складає 112,58грн (10018,55грн - 9905,97грн.), яка повертається заявникові за його клопотанням відповідно до вимог статті 7 Закону України "Про судовий збір". Цією статтею унормовано підстави повернення судового збору, зокрема зазначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Станом на дату прийняття рішення клопотання про повернення зайво сплаченого судового збору від позивача не надходило.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне роз'яснити, що в порядку, визначеному частиною 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір", позивачу підлягає поверненню зайво сплачена сума судового збору у розмірі 112,58грн, в разі подання позивачем відповідного клопотання.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 9896,54грн. (659 769,42грнх1,5%).
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради до Державного підприємства "Дніпровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" про стягнення 660 397,90 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Дніпровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, будинок 42, ідентифікаційний код 00689177) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (49081, м. Дніпро, пр. Слобожанський,29, офіс 504, ідентифікаційний код 32688148) основний борг у сумі 566 630 (п'ятсот шістдесят шість тисяч шістсот тридцять) грн 82коп., 3 % річних у сумі 36 615 (тридцять шість тисяч шістсот п'ятнадцять) грн 90коп., втрати від інфляції у сумі 56 522 (п'ятдесят шість тисяч п'ятсот двадцять дві) грн 70 коп., витрати зі сплати судового збору у сумі 9 896 (дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто шість) грн 54коп., видати наказ.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 17.02.2021
Суддя Н.М. Євстигнеєва