вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
09.02.2021м. ДніпроСправа № 904/5766/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Головахи К.К., розглянувши справу
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення плати за користування вагонами у сумі 334 321,92 грн.
Представники:
Від Позивача Русанова В.В. -адвокат
Від Відповідача Бобиль В.В. -представник
Акціонере товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про стягнення плати за користування вагонами у сумі 334 321,92 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем плати за користування вагонами залізниці за весь час знаходження вагонів на під'їзній колії відповідача.
Ухвалою від 26.10.2020 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати:
- документи, які підтверджують сплату судового збору у розмірі 5 014,83 грн.
04.11.2020 позивач надав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.
09.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 01.12.2020.
23.11.2020 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечує та зазначає, що перелічені в позові вагони, відповідно до Постанови старшого слідчого Металургійного відділення поліції Криворізького відділення поліції ГУНП в Дніпропетровській області від 10.07.2019 та ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 12.07.2019 по справі № 210/3931/19 є арештованими, місце зберігання вагонів - територія ПАТ "АрселорМітал Кривий Ріг". При цьому, як слідує з тексту ухвали представник АТ "Укрзалізниця" (Кукренко О.А) підтримав відповідне клопотання слідчого про арешт вагонів та просив суд його задовольнити.
Відповідач також просить застосувати до позивача штраф згідно ст. 135 Господарського процесуального кодексу України за зловживання процесуальними правами та стягнути з позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн.
01.12.2020 підготовче засідання відкладено до 16.12.2020.
Ухвалою суду від 16.12.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 08.02.2021 та відкладено підготовче засідання на 20.01.2021.
Ухвалою від 20.01.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду справи по суті на 09.02.2021.
03.02.2021 позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що письмові заперечення представників вантажовласника, викладені ними при підписанні відомостей плати, не свідчать, самі по собі, без підтвердження належними та допустимими доказами викладених в цих запереченнях обставин, про неправомірність нарахування спірної суми. Наявності передбачених законодавством підстав для звільнення вантажовласника (відповідача) від плати за користування вагонами у спірних правовідносинах відповідачем не доведено.
Щодо витрат відповідача на професійну правничу допомогу позивач заперечив та зазначив, що вони є завищеними.
Позивач у судовому засіданні 09.02.2020 підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позову заперечив.
Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
В судовому засіданні 09.02.2021 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд встановив.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ:
Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору та правомірність нарахування плати за користування вагонами.
Як вбачається з матеріалів справи, що 13.11.2017 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця") в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (залізниця) та Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" (власник колії) укладено договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", яка примикає до станцій Кривий Ріг - Головний, Кривий Ріг, Новоблочна Придніпровської залізниці № ПР/М-17-2/1-651/НЮдч/3377 (далі - договір).
За умовами п. 1 договору згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику колії, що примикає:
- до станції Кривий Ріг-Головний: у парній горловині через стрілку №54. Межею під'їзної колії є вхідний сигнал "ЧС" станції Кривий Ріг-Головний;
- до станції Кривий Ріг: в непарній горловині через стрілку № 49. Межею під'їзної колії є ізостик, який розташований на відстані 38 м від вістря стрілки № 49 в напрямку стрілки № 51.
- до станції Новоблочна: стрілкою № 11 до головної колії № ІІІ станції. Межами є: зі сторони станції Новобункерна Власника - вхідний світлофор "Нн", що знаходиться на 11 км ПК6 перегону Новобункерна - Новоблочна; зі сторони станції Східно-Прийомовідправна Власника - вхідний сигнал "НВ", що знаходиться на 10 км перегону Східно-Прийомовідправна-Новоблочна.
Під'їзна колія обслуговується локомотивами власника колії.
Розгорнута довжина під'їзної колії складає 875 800 погонних метрів (п. 2 договору).
Згідно з п. 3 договору у межах смуги відведення під'їзною колією і спорудами власника колії зайнято ділянку площею 0 кв.м.
Пунктом 4 договору передбачено, що рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії та Інструкції по сигналізації на залізницях України. Технічний стан колійного господарства ПАТ "АрселорМттал Кривий Ріг" та технічний стан пристроїв має забезпечувати мінімально допустиму швидкість руху составів з локомотивами залізниці у голові 45 км/год по перегонам і прямих напрямках стрілочних переводів та 25 км/год по бокових станційних коліях і бокових напрямках стрілочних переводів. При невиконанні вимог щодо утримання технічного стану колійного господарства ПАТ "АрселорМттал Кривий Ріг" залізниця залишає за собою право на припинення надання послуг з подачі вагонів на під'їзну колію локомотивом залізниці.
Відповідно до п. 5 договору здавання вагонів на під'їзну колію здійснюється за інтервалами:
- на станцію Східна - Прийомовідправна - 2,0 години;
- на станцію Промислова - 1,0 година;
- на станцію Новобункерна - 4,0 години.
Пунктом 6 договору передбачено, що вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці:
- вагони з вугільним концентратом, вапняком, коксом в організованих однорідних маршрутах, інші вантажі на адресу власника колії у розборних составах зі станції Кривий Ріг-Головний на одну із колій станції Східна - Прийомовідправна власника колії через станцію Новоблочна (пост 10 км) або за узгодженням по прямому маршруту;
- вагони з металобрухтом, порожні цистерни для перевезення бензолу і смоли кам'яновугільної окремими передачами зі станції Кривий Ріг на одну із колій станції Промислова власника колії;
- вагони з аглорудою окремими составами зі станції Кривий Ріг- Головний на одну з колій станції Східно-Прийомовідправна власника колії або на одну із колій станції Новобункерна через станцію Новоблочна та парк Вхідний;
- порожні вагони окремими составами зі станції Кривий Ріг-Головний на одну з колій станції Східно-Прийомовідправна власника колії по прямому маршруту або станцію Новобункерна.
Здавання вагонів у комерційному та технічному відношенні залізницею власнику колії здійснюється на приймально-відправних коліях №№ 1-10, 14 станції Східна - Прийомовідправна; на коліях №№ 1-11 станції Промислова та на коліях №№ 1-14 станції Новобункерна власника колії.
Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.
Про готовність вагонів до забирання прийомоздавальник власника колії в письмовому вигляді повідомляє прийомоздавальника вантажу та багажу залізниці з врученням повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 (п. 8 договору).
Пунктом 12 договору встановлено, що середній час перебування вагонів на під'їзній колії 68,0 годин. Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.
У разі виявлення у сформованому та пред'явленому до перевезення составі комерційної несправності або технічного пошкодження вагона з вини ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" плата за користування вагонами продовжується на усі пред'явлені до здачі вагони на час усунення несправностей без відчеплення, або на час проведення маневрової роботи по відчепленню вагона з несправностями.
Згідно з п. 14 договору власник колії сплачує залізниці плату:
- за подачу, збирання вагонів - згідно з Тарифним керівництвом № 1 (Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги);
- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними в Тарифному керівництві №1 (Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги);
- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативно-правовими актами.
Збори і плати вносяться на підставі ст. 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦ".
Договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 17.11.2017 до 16.11.2022 включно (п. 19 договору).
У липні 2019 за залізничним накладним №№ 39609482, 33984741, 33988882, 50458066, 43103142, 43110873, 43114735, 43092360, 47617725, 47609227, 47590229, 47568340, 47590187, 47593595, 47590195, 47609284 на адресу ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" прибули вагони з вантажем "лом чорних металів" власності АТ "Українська залізниця".
07.07.2019 о 16 год. 15 хв. на під'їзну колію ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" подано вагони №№ 65282485, 65731531, 66793134, 67916437, 67703736, 6595238, 65335804, 65384315 на підставі пам'ятки про подавання вагонів ф. ГУ-45 № 697, яка підписана вантажовласником без заперечень.
10.07.2019 о 05 год. 10 хв. на під'їзну колію ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" подано вагони №№ 63223069, 60046265, 63692503, 67169045, 67675835, 63676910, 67662577, 63849483 на підставі пам'ятки про подавання вагонів ф. ГУ-45 № 706, яка підписана вантажовласником без заперечень.
За час знаходження спірних вагонів в безпосередньому розпорядженні вантажовласника станцією Кривий Ріг - Головний нарахована плату за користування вагонами більше 15 діб за відомостями ф. ГУ-46 №№ 28049205, 28049204, 04059215, 04059214, 08059223, 08059222, у розмірі 334 321,92 грн.
Відомості плати за користування вагонами підписані відповідачем із запереченнями, а саме: "ПАТ "АМКР" відмовляє в сплаті плати за користування вагонами, оскільки вагони №№ 65282485, 65731531, 66793134, 67916437, 67703736, 6595238, 65335804, 65384315 прибули на підприємство 07.07.2019 о 16 год. 15 хв., вагони №№ 63223069, 60046265, 63692503, 67169045, 67675835, 63676910, 67662577, 63849483 прибули на підприємство 10.07.2019 о 05 год. 10 хв. з ознаками підроблених номерних знаків та згідно ухвали суду № 210/3931/19 від 12.07.2019 знаходяться під арештом".
Відмова відповідача здійснити плату за користування вагонами у розмірі 334 321,92 коп. і стала причиною виникнення спору.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями ч. 2 ст. 908 та ст. 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Згідно зі ст. 17 Статуту залізниць України перевезення вантажів залізничним транспортом організовується на договірних засадах. Форма договору про організацію перевезень вантажів встановлюється Правилами. Для забезпечення виконання договірних зобов'язань здійснюється місячне планування перевезень. Умови та порядок організації перевезення в усіх видах сполучення визначаються Правилами. Порядок розроблення, термін подання заявок, затвердження планів та облік виконання перевезень вантажів встановлюються Правилами, а військових перевезень - спеціальними інструкціями.
Взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів). (ст.71 Статуту залізниць України).
За користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату (п.2 Правил користування вагонами і контейнерами затверджених наказом Міністерства України від 25.02.1999 № 113).
Відповідно до п. 3 Правил користування вагонами і контейнерами облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6). За договором між вантажовласником і залізницею всі ці документи можуть оформлятися і надаватися в електронному вигляді. Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
Згідно п. 4 Правил користування вагонами і контейнерами відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.
Плата за користування нараховується за кожний вагон і контейнер після прийняття його залізницею від вантажовласника. У разі неповернення залізниці вантажовласником вагона (контейнера) протягом 15 діб після прийняття їх вантажовласником плата за користування за ці 15 діб, а потім за кожні 5 діб стягується, не очікуючи повернення вагона (контейнера). (п. 5 Правил).
Пунктом 6 Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях незагального користування - вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під'їзні колії або орендовані ділянки колій.
Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.
У відповідності до п. 12 Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.
Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.
Статтею 119 Статуту залізниць України встановлено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.
Вантажовласники, порти відшкодовують залізницям плату за користування вагонами інших держав від часу прийому цих вагонів від залізниці до повернення їх після виконання вантажних операцій у порядку, визначеному Укрзалізницею відповідно до міжнародних договорів України з цих питань.
Судом встановлено, що спірні вагони подані на під'їзну колію ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг". За весь час знаходження спірних вагонів в безпосередньому розпорядженні вантажовласника позивачем нарахована плата за користування вагонами у загальному розмірі 334 321,92 грн.
Заперечуючи позовні вимоги відповідач вказує про те, що перелічені в позові вагони відповідно до постанови старшого слідчого Металургійного відділення поліції Криворізького відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області від 10.07.2019 та ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.07.2019 у справі №210/3931/19 є арештованими, місце зберігання вагонів - територія ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг". При цьому як слідує з тексту ухвали представник АТ "Укрзалізниця" підтримав відповідне клопотання слідчого про арешт вагонів та просив суд його задовольнити.
19.12.2019 представник відповідача звернувся до слідчого з клопотанням від 16.12.2019 надіслати на адресу АТ "Укрзалізниця" офіційного листа з вимогою припинити нарахування сплати, а також звернутися до суду з клопотанням про зміну місця зберігання вагонів. У листі від 19.12.2019 адресованому начальнику СП "Криворізька дирекція залізничних перевезень" РФ "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" слідчим, зокрема, зазначено, що постановою слідчого вагони визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, вказано що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, перетворення та відчуження. В листі слідчий звернув увагу про тимчасове позбавлення права розпорядження та/або користування вагонами. Відповідач зазначає, що у зв'язку із накладеним арештом, зазначені вагони не знаходяться в користуванні/розпорядженні відповідача, відсутня вина в їх перебуванні на території ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", відповідач не має прав виконувати операції з ними, повертати залізниці, що робить безпідставним нарахування плати за користування вагонами.
Так, згідно з п.7 ч.2 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
До матеріалів справи надано постанову Металургійного відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області про визнання речовими доказами від 10.07.2019, якою постановлено вилучити напіввагони з ознаками зміни лакофарбовою покриття номерів №67916437, №65384315, №65335804, №65951238, №65282485, №67703736, №65731531, №66793134 зі сміттям та напіввагонів з ознаками зміни лакофарбового покриття номерів №63692503, №67675835, №67662577, №63676910, №63849483, №60046265, №63223069, №67169045, в яких міститься вантаж у вигляді металобрухту визнано речовими доказами. Речові докази напіввагони з ознаками зміни лакофарбовою покриття номерів №67916437, №65384315, №65335804, №65951238, №65282485, №67703736, №65731531, №66793134 зі сміттям та напіввагонів з ознаками зміни лакофарбового покриття номерів №63692503, №67675835, №67662577, №63676910, №63849483, №60046265, №63223069, №67169045, в яких міститься вантаж у вигляді металобрухту постановлено зберігати на території ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг. вулиця Криворіжсталі,1 до вирішення питання про накладення арешту на дане майно суддею Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.07.2019 у справі №210/3931/19 (провадження №1кс/210/2331/19), клопотання слідчого судді СВ Металургійного ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Голубниченко В.В. про накладення арешту на майно - задоволено; накладено арешт на напіввагон №63223069, в якому міститься майно, що належить ТОВ "Балкер" та напіввагон №65731531 без вантажу, напіввагонів №№66793134, №67916437, №67703736, №65951238, №65335804, №65384315, № 65282485 з ознаками підробки номерних знаків, без вантажу ТОВ "Металика", напіввагонів з ознаками підробки номерних знаків з вантажем, який належить ТОВ "Металика": №60046265, №63692503, №67169045, №67675835, №63676910, №67662577, №63849483.
Місцем зберігання арештованого майна визначено місце збереження напіввагонів №№63223069, в якому міститься майно, що належить ТОВ "Балкер" та №65731531 без вантажу, на піввагонів: №66793134, №67916437, №67703736, №65951238, №65335804, №65384315, № 65282485 з ознаками підробки номерних знаків, без вантажу ТОВ "метелика", напіввагонів з ознаками підробки номерних знаків з вантажем, який належить ТОВ "Металика": №60046265, №63692503, №67169045, №67675835, №63676910, №67662577 , №63849483 - на території ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Криворіжсталі,1.
З ухвали вбачається, що представник "Укрзалізниці" не заперечував щодо задоволення клопотання про накладення арешту на спірні вагони.
Як зазначено вище, на майно (спірні вагони) накладено арешт і визначено місцем зберігання арештованого майна територію ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Криворіжсталі,1.
16.12.2019 ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" в порядку вимог ст. 220 КПК України звернувся до слідчого з клопотанням (вих.№УД/1 - 147/19), в якому просив надіслати на адресу АТ "Укрзалізниця" офіційного листа з вимогою припинити нарахування сплати та звернутися до суду з клопотанням про зміну місця зберігання вагонів, на яких накладено арешт.
Постановою слідчого управління Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області про часткову відмову в задоволенні клопотання від 19.12.2019, постановлено в задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_1 , від 16.12.2019 вих.№УД/1-147/19 частково відмовити; направити на адресу "Криворізької дирекції залізничних перевезень" структурного підрозділу "Придніпровська залізниця" регіональної філії АТ "Українська залізниця" лист із повідомленням про накладення арешту на 16 вагонів (напіввагонів) ухвалою слідчого судді в якому роз'яснити суть такого заходу забезпечення кримінального провадження, в іншій частині клопотання відмовити.
19.12.2019 слідчим управлінням Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області направлено на адресу позивача лист №2/3645-ДТ, в якому зазначено, що ухвалою слідчого судді від 12.07.2019, тимчасово позбавлено права відчуження, розпорядження та/або користування майном (спірними вагонами).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що плата за користування вагонами нарахована на підставі ст. 119 Статуту залізниць України.
Статтею 119 Статуту залізниць України визначено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата.
Згідно зі змістом вказаної статті, під користуванням вагонами (контейнерами) слід розуміти використання відповідного рухомого складу залізниці певним суб'єктом господарської діяльності, у тому числі власником залізничної під'їзної колії, який безпосередньо приймає вагони (контейнери) від залізниці для виконання подальших операцій з ними, а потім повертає їх залізниці.
Враховуючи те, що ухвалою слідчого судді від 12.07.2019 спірні вагони (№№65282485, №65731531, 66793134, 67916437, 67703736, 65951238, 65335804, 65384315, 63223069, 60046265, 63692503, 67169045, 67675835, 63676910, 67662577, 63849483) визнано речовими доказами з подальшим накладенням арешту на вказане майно і визначенням місця його зберігання території ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", відповідач позбавлений права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном, що прямо встановлено нормою статті 170 КПК України.
Суд звертає увагу, що у постановах Верховного Суду у справах №927/4/18, №911/418/18, та №911/2804/16 в аспекті розглядуваного спору, містяться єдині підходи до вирішення спору. Правові висновки зводяться до однієї істотної умови - у зв'язку з чим саме було накладено арешт на вагони.
Постанови Верховного Суду у справі №927/4/18 від 12.08.2019 та №911/418/18 від 20.08.2019 стосуються затримки вагонів для здійснення обшуку з метою недопущення вивозу за межі України ділової деревина (кругляк) хвойних порід замість деревини паливної хвойних порід. Тобто арешт пов'язаний з оцінкою правоохоронними органами дій вантажовідправника, з якого і стягнуто плату за користування.
В постанові від 04.06.2019 у справі №911/2804/16 зазначено, що вагони були затримані, арештовані у рамках кримінальної справи для проведення слідчих дій у відношенні одержувача вантажу, у зв'язку з чим відповідач, який не є одержувачем вантажу, був звільнений від плати за користування вагонами.
Суд звертає увагу, що у розглядуваній справі арешт на вагони накладено не у зв'язку з діями відповідача (ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг"). Навпаки, дії, які стали підставою кримінального провадження, сталися під час перевезення вантажу до передачі вагонів відповідачу.
Таким чином, незважаючи на перебування спірних вагонів на території відповідача, матеріали справи не містять доказів фактичного користування відповідачем зазначеними вагонами та доказів його вини в затримці вагонів. Це позбавляє позивача права нараховувати заявлену до стягнення плату за користування вагонами.
Суд відзначає, що у розумінні закону суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" слід розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Так, інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частині зазначеного Рішення Конституційного Суду України.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
При цьому позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.
Суд також відзначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, пункт 29).
У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини також зазначено, що вимога щодо обґрунтованості рішень не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
З урахуванням вказаного, суд відзначає, що інші доводи, міркування сторін, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.
Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність підстав для стягнення з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" плати за користування вагонами у розмірі 334 321,92 грн., у зв'язку з чим суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Також щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
Отже, вимоги позивача про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 334 321,92 грн. задоволенню не підлягають.
Суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про застосування до позивача штрафу згідно зі ст. 135 Господарського процесуального кодексу України за зловживання процесуальними правами з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною десятою статті 188 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Таким чином, звернення позивача з численною кількістю позовів до відповідача з різними предметами не є зловживанням процесуальними правами.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити Публічному акціонерному товариству "АрселорМіттал Кривий Ріг" в застосуванні до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" штрафу згідно ст. 135 ГПК України за зловживання процесуальними правами.
Відмовити в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про стягнення плати за користування вагонами у сумі 334 321,92 грн.
Судові витрати у справі покласти на позивача.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 17.02.2021
Суддя Н.Г. Назаренко