вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"08" лютого 2021 р. Cправа № 902/168/20
за позовом:Козятинської міської ради Вінницької області (вул. Героїв Майдану, 24, м. Козятин, Вінницька обл., 22100)
до: Козятинської районної ради Вінницької області (вул. Центральна, 96, с. Козятин, Вінницька обл., 22109)
про усунення перешкод в користуванні майном
Суддя Яремчук Ю.О.
Секретар судового засідання Гнатик Є.Б.
представники сторін не з'явились
21.02.2020 р. до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Козятинської міської ради Вінницької області до Козятинської районної ради Вінницької області про усунення перешкод в користуванні майном.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви передано на розгляд судді Яремчуку Ю.О.
Ухвалою суду від 25.02.2020 р. позовну заяву Козятинської міської ради Вінницької області до Козятинської районної ради Вінницької області про усунення перешкод в користуванні майном - залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
13.03.2020 р. від позивача надійшла заява про усунення недоліків на виконання вимог вищевказаної ухвали. Суд, дослідивши дану заяву, дійшов висновку, що подана заява є такою, що подана в строк та є такою, що приймається судом. Відповідно, своєю ухвалою від 18.03.2020 р. суд постановив відкрити провадження у справі № 902/168/20, розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, а підготовче засідання у справі призначив на 13.04.2020 р.
В судове засідання 13.04.2020 р. представники учасників справи не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, про що свідчать поштові повідомлення, наявні в матеріалах справи.
27.03.2020 р. засобами поштового зв'язку до суду надійшло клопотання відповідача (№ 01-13/186 від 24.03.2020 р.) про зупинення розгляду справи № 902/168/20 до прийняття рішення по справі за позовом Козятинської районної ради.
Суд зазначає, що вищевказане клопотання буде розглянуто судом в наступному судовому засіданні.
01.04.2020 р. засобами поштового зв'язку до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Даний відзив долучений судом до матеріалів справи.
Разом із цим, 31.03.2020 р. та 06.04.2020 р. надійшли клопотання позивача (електронною поштою та засобами поштового зв'язку відповідно) про перенесення розгляду справи на іншу дату у зв'язку із карантинними заходами в державі.
Суд, дослідивши вищевказане клопотання, прийшов до висновку про їх задоволення.
Ухвалою суду від 13.04.2020 р. підготовче засідання у справі № 902/168/20 відкладено на 12.05.2020 р. Встановлено учасникам справи строк для вчинення процесуальних дій до 12.05.2020 р.
На визначену дату судом 12.05.2020 р. представники сторін не з'явились, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлені ухвалою суду від 13.04.2020 р.
За результатами проведеного судового засідання 12.05.2020 р. суд дійшов висновку про відкладення підготовчого засідання у справі на 10.06.2020 р.
Ухвалою суду від 12.05.2020 р. продовжено строк підготовчого провадження по справі № 902/168/20 на 30 днів. Слухання справи призначено на 10.06.2020 р. Встановлено учасникам справи строк для вчинення процесуальних дій до 10.06.2020 р.
На визначену дату судом представники сторін не з'явились, про місце, дату та час проведення даного судового засідання належним чином повідомлені ухвалою суду від 12.05.2020 р.
Ухвалою суду від 10.06.2020 р. підготовче засідання у справі відкладено на 25.06.2020 р.
На визначену дату судом в судове засідання представники не з'явились, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлені, про що свідчать поштові повідомлення, які наявні в матеріалах справи.
Ухвалою суду від 25.06.2020 р. підготовче засідання у справі відкладено на 26.08.2020 р.
На визначену дату судом в судове засідання з'явився представник позивача та був присутній ОСОБА_1 .
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлені, про що свідчить поштове повідомлення, яке наявне в матеріалах справи.
В судовому засідання судом було розглянуто клопотання представника відповідача щодо зупинення провадження.
Представник позивача відносно клопотання про зупинення провадження у справі не заперечив.
Ухвалою суду від 26.08.2020 р. провадження у справі № 902/168/20 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 902/428/20. Зобов'язано учасників справи повідомити Господарський суд Вінницької області про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі з наданням завіреної копії процесуального документу, прийнятого за результатами розгляду справи № 902/428/20.
Так, рішення Господарського суду Вінницької області у справі № 902/428/20 набрало законної сили 26.11.2020 р. Отже, усунуто обставини, що викликали зупинення провадження у справі № 902/168/20.
Ухвалою суду від 14.12.2020 р. провадження у справі №902/168/20 поновлено. Підготовче засідання у справі призначено на 28.12.2020 р.
На визначену дату судом в судове засідання представники сторін не з'явились, про дату час та місце судового засідання належним чином повідомлені ухвалою суду від 14.12.2020 р.
Ухвалою суду від 17.12.2020 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 08.02.2021 р.
На визначену дату судом в судове засідання представники сторін не з'явились, при цьому про дату час та місце судового засідання належним чином повідомлені про що свідчать поштові повідомлення, які наявні в матеріалах справи.
За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення сторін про дату, час та місце судового слухання, але останні не скористались правом на участь свого представника у судовому засіданні.
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.
Крім того, частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").
Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").
Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).
До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).
Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи положення ст. ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання сторін.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив.
В якості заявлених позовних вимог позивачем зазначено наступне: Козятинська міська рада Вінницької області (позивач) є власником комунального майна, а саме адміністративної будівлі загальною 883 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 978328705105), розташованої в м. Козятин, вулиця Героїв Майдану, 24, про що свідчить відповідна інформаційна довідка з Державного реєстру речових на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 64040026 від 21.07.2016.
При цьому, відповідачем використовується приміщення першого поверху загальною площею 200,7 кв.м., а саме п.4-22,4 кв.м, п.5-16,8 кв.м, п. 6-16,0 кв.м. п.7-38,1 кв.м, п.8-6,6 кв.м, п.9-1,9 кв.м, п. 10-5,8 кв.м, п.11-13,2 кв.м, п.12-23,2 кв.м, п.14-9,5 кв.м., п.15-16,0 кв.м., п.16-21,1 кв.м., п. 18 -10,1 кв.м. без правовстановлюючих документів.
У відповідності до рішення 18 сесії 7 скликання Козятинської міської ради Вінницької області від 15.09.2017 року № 761-VII «Про використання частини 1 поверху адміністративної будівлі, розташованої за адресою м. Козятин, вул. Майдану, 24» станом на 15.09.2017 року частина 1 поверху адміністративної будівлі використовується Козятинською районною радою Вінницької області без правовстановлюючих документів. У зв'язку з чим сесія міської ради вирішила зобов'язати відповідача в 10-денний термін укласти договір оренди майна на частину 1 поверху відповідної адміністративної будівлі або звільнити його у місячний термін в зв'язку з використанням приміщення без правовстановлюючих документів.
Про необхідність укладання відповідного договору оренди та про прийняте сесією міської ради рішення, позивачем неодноразово повідомлялось відповідача за допомогою відповідних листів від 30.08.2017 № 2101/17, від 20.11.2018 № 2148/18, від 28.11.2018 № 2203/18, від 14.11.2019. При цьому відповідач ігнорував вимоги позивача.
Позивач зокрема зазначає, що приміщення 1 поверху адміністративної будівлі з 2006 року рахувалась за останнім, що підтверджується інвентаризаційною справою № 6070. Зокрема факт неправомірного використання відповідачем частини будівлі без правовстановлюючих документів підтверджується службовою запискою начальника відділу майнових ресурсів Софіюк М.В. від 10.01.2020 р.
Відповідач проти позову заперечує, про що вказав у відзиві на позовну заяву, де зазначив, що Козятинська міська рада набула право власності на всю вказану адміністративну будівлю неправомірно і в не передбачений законом спосіб, отже і державна реєстрація цього права власності за міською радою на разі є незаконною. Вважає, що право власності на адміністративну будівлю, в якій розташовані Козятинська районна рада та Козятинська міська рада повинно належати їм у тих межах, якими наразі вони фактично користуються, а саме: Козятинській районній раді - перший поверх, Козятинській міській раді - другий та третій поверхи. Відповідачем вказується, що що для реєстрації права власності на адмінбудівлю, яка розташована за адресою : м. Козятин вул. Героїв Майдану, 24 державному реєстратору прав на нерухоме майно виконавчого комітету Козятинської міської ради Явній С.1. Козятинською міською радою надані документи без дотрималась вимог чинного законодавства.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог із врахуванням встановлених обставин справи, надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам та наявним в справі доказам, суд виходить із наступного.
Згідно зі ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принципи верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.
Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Таким чином, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи законний інтерес. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов'язок держави забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (частина перша статті 55).
Згідно зі статтею 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами; власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства; щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності; суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.
Статтею 317 ЦК України визначено зміст права власності, частиною першою якої передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
У розумінні приписів наведеної норми право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.
Тобто, тлумачення статті 391 ЦК України свідчить, що негаторний позов застосовується для захисту права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння коли право власності може бути порушено без безпосереднього вилучення майна у власника (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26.04.2018 р. у справі № 363/3032/16-ц).
Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.
Предмет негаторного позову становитиме вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом (шляхом звільнення виробничих приміщень власника від неправомірного перебування у них майна третіх осіб, виселення громадян з неправомірно займаних жилих приміщень власника, знесення неправомірно збудованих споруд, накладення заборони на вчинення неправомірних дій щодо майна власника).
Підставою для подання негаторного позову (характерною ознакою негаторного позову) є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.04.2018 р. у справі № 924/623/16).
Крім того, однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 916/23/17).
При цьому, положення статті 391 ЦК України підлягають застосуванню лише в тих випадках, коли між сторонами не існує договірних відносин і майно перебуває у користуванні відповідача не на підставі укладеного з позивачем договору (постанова Верховного Суду України від 27.05.2015 р. у справі № 6-92цс15).
Отже, встановлення саме зазначених обставин входить до предмета доказування у даній справі.
Судом вході розгляду даної справи встановлено, що Козятинська міська рада Вінницької області є власником нерухомого майна, а саме адміністративної будівлі загальною площею 883 кв. м., що знаходиться за адресою м. Козятин, вул. Героїв Майдану, 24, що підтверджується інформаційною довідкою № 198624849 від 02.02.2019 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до якої за останньою зареєстровано праві власності на спірне майно.
Зокрема, суд вважає за необхідне зауважити, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відсутні будь які відомості про реєстрацію іншого речового права за адресою м. Козятин, вул. Героїв Майдану, 24.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що власником нерухомого майна загальною площею 883 кв. м., що знаходиться за адресою м. Козятин, вул. Героїв Майдану, 24 є Козятинська міська рада Вінницької області.
При цьому, в провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа № 902/428/20 за позовом: Козятинської районної ради до Центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Козятинської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Козятинська міська рада Вінницької області про визнання протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.07.2016 р. індексний номер: 30570989 та запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 15512528
В якості заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що відповідно до витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, адмінбудівля під реєстраційним номером 978328705105 за адресою: Вінницька область місто Козятин вулиця Героїв Майдану, будинок 21, загальною площею 883 кв.м. належить на праві власності Козятинській міській раді. Номер запису про право власності : 15512528 від 15.07.2016 р.
Позивач вважав, що Козятинська міська рада набула право власності на всю вказану адміністративну будівлю неправомірно і в не передбачений законом спосіб, отже і державна реєстрація цього права власності за міською радою на разі є незаконною. Вважає, що право власності на адміністративну будівлю, в якій розташовані Козятинська районна рада та Козятинська міська рада повинно належати їм у тих межах, якими наразі вони фактично користуються, а саме: Козятинській районній раді - перший поверх, Козятинській міській раді - другий та третій поверхи
Позивач зазначав, що для реєстрації права власності на адмінбудівлю, яка розташована за адресою : м. Козятин вул. Героїв Майдану, 24 державному реєстратору прав на нерухоме майно виконавчого комітету Козятинської міської ради Явній С.1. Козятинською міською радою надані документи без дотрималась вимог чинного законодавства.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 28.10.2020 р. у справі № 902/428/20 в позові відмовлено. Дане рішення суду у справі № 902/428/20 є такими, що набрали законної сили - 26.11.2020 р.
Таким чином, в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України рішення у справі № 902/428/20 є преюдиційними для розгляду даної справи.
Разом з тим з матеріалів справи слідує, що відповідачем Козятинською районною радою Вінницької області вчиняються перешкоди у користуванні належним позивачу майном.
Зокрема, відповідачем використовується перший поверх адміністративної будівлі, на підтвердження вказаного в матеріалах справи міститься службова записка начальника відділу майнових ресурсів Софіюк М.В. від 10.01.2020 р., в якій вказано, що адміністративна будівля, що знаходиться за адресою м. Козятин, вул. Героїв Майдану, 24, належить до комунальної власності Козятинської міської ради згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна № 64040026 від 21.07.2016 р. Приміщення першого поверху загальною площею 200,7 кв.м., а саме п. 4-22,4 кв.м, п.5-16,8 кв.м, п. 6-16 кв.м. п.7-38,1 кв.м, п.8-66 кв.м, п.9-1.9 кв.м, п. 10-5,8 кв.м, п.11-13,2 кв.м, п.12-23.2 кв.м, п.14-9,5 кв.м, п.15-16 кв.м, п.16-21,1 кв.м., п. 18 -10,1 кв.м використовується Козятинською районною радою без правовстановлюючого документу.
Рішенням 18 сесії 7 скликання Козятинської міської ради від 15.09.2017 р. вирішено зобов'язати Козятинську районну раду в 10 денний термін укласти договір оренди майна на частину першого поверху адміністративної будівлі за адресою м. Козятин, вул. Героїв Майдану, 24 або звільнити йог в місячний термін в зв'язку з використанням приміщення без правовстановлюючих документів.
Поряд з цим, не зважаючи на прийняте рішення та неодноразові письмові звернення Козятинською районною радою станом на день подання позову до суду дій щодо усунення вищевказаного порушення не здійснено.
Такими чином, в зв'язку з вище встановленими обставинами справи позивач є власником нерухомого майна адміністративної будівлі, що знаходиться за адресою м. Козятин, вул. Героїв Майдану, 24.
З урахуванням викладеного в своїй сукупності, враховуючи встановлення судом усіх умов, які є необхідними для захисту прав власника майна шляхом усунення перешкод у користуванні майном в порядку ст. 391 ЦК України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову останнього в повному обсязі.
Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову Козятинської міської ради в повному обсязі.
Витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.129 ГПК України.
Як слідує із прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача понесених судових витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
В якості доказів понесених витрат на правничу допомогу долучено: договір про надання юридичних послуг № 47 від 05.02.2020 р., укладеного між Козятинською міською радою Вінницької ради в особі голови ОСОБА_2 та адвокатом Голівським Вадимом Валерійовичем (свідоцтво від 25.01.2010р. №677) та яким погоджено про надання Клієнту правової допомоги, а саме: консультації, вивчення матеріалів справи та наданням їм юридичної оцінки, складення позовної заяви про виселення Козятинської районної ради із приміщення, що на праві комунальної власності належить Клієнту - Козятинській міській раді, зокрема розділом IV між сторонами погоджено, що гонорар - винагорода Адвоката за здійснення захисту, представництва інтересів Клієнта та надання йому інших видів правової допомоги на умовах і в порядку, що визначені договором. Розмір винагороди (гонорару) адвоката складає: 10 000,00 грн; платіжне доручення № 104 від 11.02.2020 р. про сплату адвокату Голівському Вадиму Валерійовичу 10 000,00 грн згідно договору від 02.02.2020р. №47; акт приймання - передачі надання юридичних послуг по договору про надання правової допомоги адвокатом № 27 від 05.02.2020 р., відповідно до якого адвокатом були надані юридичні послуги, а саме, складання процесуальних документів (кількість годин 8, ціна за години 1000,00 грн, всього 8 000,00 грн); вивчення матеріалів, надання їм юридичної оцінки ( кількість годин 2, ціна за години 1000,00 грн, всього 2 000,00 грн).
За змістом статті 123 ГПК до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною 8 статті 129 ГПК розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У положеннях ГПК України закріплено вимогу до кожної із сторін процесу подавати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи (стаття 124 ГПК). Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов'язковою складовою як позовної заяви (апеляційної та касаційної скарг), так і відзиву, оскільки з огляду на положення частин 5-7 статті 129 ГПК попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом справи. При цьому слід зауважити, що поданий стороною попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми таких витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Аналіз положень статей 126-129 ГПК України вказує на те, що процесуальне законодавство надає можливість іншій стороні подати клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у разі незгоди із розрахунком витрат, наведеним у відповідній заяві.
Частиною 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У свою чергу, сума судових витрат була визначена в додатках до позовної заяви, а тому відповідач не скориставшись своїм правом подати заяву щодо зменшення розміру таких витрат.
У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст. 126 ГПК України). При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Окрім того, у зазначеній постанові висловлено позицію, що розподілу підлягають витрати на професійну правничу допомогу незалежно від того чи їх фактично сплачено чи має бути сплачено, що слідує зі змісту п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на викладене, беручи до уваги факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а також те, що сума зазначених витрат підтверджується матеріалами справи та враховуючи, що відповідачем в порядку, визначеному п. 6 ст. 126 ГПК України не доведено неспівмірність заявлених витрат, суд дійшов висновку про необхідність покладення зазначених витрат на відповідача в сумі 10 000,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Козятинську районну раду Вінницької області (вул. Центральна, 96, с. Козятин, Вінницька обл., 22109, код ЄДРПОУ 21731373) усунути перешкоди у користуванні Козятинською міською радою Вінницькою області (вул. героїв Майдану, 24, м. Козятин, 22100, ідент. код.: 23063121) об'єктами нерухомого майна, а саме: окремими приміщеннями адміністративної будівлі, розташованої по вул. Героїв Майдану 24 в м. Козятин: приміщення кабінету № 4, площею 22,4 кв.м.; приміщення кабінету № 5, площею 16,8 кв.м., приміщення кабінету № 6, площею 16,0 кв.м., приміщення кабінету № 7, площею 38,1 кв.м., приміщення санвузлу № 8, площею 6,6 кв.м., приміщення санвузлу № 9, площею 1,9 кв.м., приміщення санвузлу № 10, площею 5,8 кв.м., приміщення коридиру № 11, площею 13,2 кв.м., приміщення коридору № 12 площею 23,2 кв.м., приміщення кабінету № 14, площею 9,5 кв.м., приміщення кабінету № 15, площею 16,0 кв.м., приміщення кабінету № 16, площею 21,1 кв.м., приміщення кабінету № 18, площею 10,1 кв.м.
3. Стягнути з Козятинської районної ради Вінницької області (вул. Центральна, 96, с. Козятин, Вінницька обл., 22109; код ЄДРПОУ 21731373) на користь Козятинської міської ради Вінницької області (вул. Героїв Майдану, 24, м. Козятин, Вінницька обл., 22100, код ЄДРПОУ 23063121) 10 000,00 грн витрат на правничу допомогу та 2 102,00 грн відшкодування витрат зі сплати судового збору.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
6. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
7. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на електронні адреси позивача: info@komr.gov.ua; відповідачу: rayrada@krr.gov.ua.
Повне рішення складено 17 лютого 2021 р.
Суддя Яремчук Ю.О.
1 до справи :
2- позивачу (вул. Героїв Майдану, 24, м. Козятин, Вінницька обл., 22100)
3- відповідачу (вул. Центральна, 96, с. Козятин, Вінницька обл., 22109)