17.02.2021 м.Дніпро Справа № 904/1634/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі головуючого судді: Іванова О.Г. - доповідач
перевіривши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2021, ухвалене суддею Євстигнеєвою Н.М. (м. Дніпро) повний текст якого підписаний 16.01.2021, у справі №904/2693/20
за позовом Приватного акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівний завод", м. Краматорськ Донецької області
до Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод", м. Дніпро
про стягнення 8 446 979,90 грн.
та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод", м. Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівний завод", м. Краматорськ Донецької області
про визнання недійсним договору
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2021 первісний позов Приватного акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівний завод" до Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" про стягнення 8 446 979,9грн. задоволено частково.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" на користь Приватного акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівний завод" заборгованість у розмірі 7 072 560 грн., пеню у розмірі 1209760 грн 02 коп, 3 % річних у розмірі 149 788 грн 02коп, витрати по сплаті судового збору у сумі 126 481 грн 62 коп, видати наказ.
В решті позовних вимог за первісним позовом - відмовлено.
В задоволенні зустрічного позову Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" до Приватного акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівний завод" про визнання недійсним договору - відмовлено.
Судові витрати за розгляд зустрічного позову покладені на Приватне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний завод".
Не погодившись із зазначеним рішенням суду в повному обсязі, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Приватне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний завод", в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, нез'ясування обставин справи, не доведення обставин справи належними доказами, просить рішення господарського суду скасувати в повному обсязі, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вимог за первісним позовом.
При цьому, суд наголошує, що хоча апелянт і наголошує на незгоді з рішенням суду у повному обсязі, втім, прохальна частина скарги містить вимоги тільки щодо первісного позову, вимог щодо зустрічного позову апеляційна скарга не містить. Отже, апелянт має уточнити вимоги прохальної частини скарги.
Вирішуючи питання про відповідність апеляційної скарги нормам чинного законодавства, суд вирішив, що скаргу слід залишити без руху, враховуючи наступне.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлені форма і зміст апеляційної скарги, зокрема, пунктом 2 частини 3 цієї статті передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Частиною 1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п.п.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру заявник має сплатити 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Частиною 6 ст.6 Закону України "Про судовий збір" регламентовано, що за подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 01 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі: з 1 січня 2020 року - 2102 гривні, з 1 липня - 2197 гривень, з 1 грудня - 2270 гривень. При цьому, визначальним для сплати судового збору є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом саме на 01 січня календарного року.
Відповідно до матеріалів справи, Позивачем за первісним позовом заявлено вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості за поставлений товар у загальному розмірі 8 446 979,90 грн., тобто заявлені вимоги майнового характеру.
За подання вказаного позову позивачем правильно обчислений та сплачений судовий збір в сумі 126 704,70 грн за платіжним дорученням № 5955 від 20.03.2020 (а.43, т.1).
При цьому, Відповідачем за первісним позовом 09.11.2020 подано до Господарського суду Дніпропетровської області зустрічну позовну заяву, пов'язану з первісним позовом, про визнання недійсним договору поставки № 28-44/18 від 30.11.2018.
За вказану зустрічну позовну заяву Відповідачем вірно сплачений судовий збір у розмірі 2102,00 грн. за платіжним дорученням № 38966 від 23.11.2020 (а.с.48, т.2).
Згідно ч.4 ст.6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
У даному випадку апелянт оскаржує рішення суду першої інстанції у повному обсязі, зокрема і за первісним позовом, і за зустрічним позовом; при цьому за первісним позовом рішення оскаржується у повному обсязі, а не лише в частині задоволених сум.
Таким чином, судовий збір за подання апеляційної скарги має становити суму 193 210,03 грн. (126704,70 грн х 150% + 2102,00 х 150%), та, відповідно, має бути сплачений за наступними реквізитами Центрального апеляційного господарського суду:
Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл/Шев.р/22030101
Код отримувача (ЄДРПОУ): 37988155
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA678999980313131206082004628
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від _______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі __________ (номер справи), Центральний апеляційний господарський суд (назва суду, де розглядається справа).
Апелянтом судовий збір сплачений не був, відповідних доказів апеляційна скарга не містить, як і відсутнє посилання на наявність таких доказів у додатку до апеляційної скарги.
Натомість, у змісті апеляційної скарги заявлене клопотання про відстрочення скаржнику сплати судового збору, яке мотивовано посиланням на ст.8 Закону України "Про судовий збір", п.3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 №01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 №484-VІІІ), відповідно до якого за змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом; незадовільним фінансовим станом підприємства відповідача (за первісним позовом), який перебуває у стані санації до відкриття провадження у справі про банкрутство; позитивну практику Верховного Суду щодо відстрочення сплати судового збору, зокрема ухвалою від 02.07.2018 у справі №902/953/17; посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 07.03.2017 у справі №910/21175/16.
Вказане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.
Вказані зміни до Закону України "Про судовий збір" внесені Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII та набрали чинності з 15.12.2017.
Аналіз вказаної правової норми дає підстави зазначити, що сплату судового збору може бути відстрочено, розстрочено з огляду на суб'єктний склад заявника (п.п.1, 2 ч.1 ст.8 Закону) та предмет позову (п.3 ч.1 ст.8 Закону). До суб'єктів, яким Законом надається право на відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від такої сплати відносяться лише фізичні особи, предметом позову має бути захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав та відшкодування шкоди здоров'ю.
Разом з тим, як вбачається із матеріалів апеляційної скарги, апелянт не є фізичною особою, а предмет позову не становить захист вище перелічених категорій прав, отже, зазначена норма Закону до скаржника не може бути застосована; крім того, підстави, наведені у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є вичерпними при вирішенні питання про відстрочення/розстрочення сплати судового збору або звільнення від такої сплати.
Апеляційний господарський суд звертає увагу скаржника, що частиною 2 статті 6 та частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Визначений частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких допускається відстрочення сплати судового збору заявнику або звільнення від сплати судового збору при зверненні до суду із заявою (скаргою), є вичерпним, тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених частиною 1 статті 8 цього Закону; при цьому, зазначених заявником апеляційної скарги підстав для відстрочення сплати судового збору дана норма Закону України "Про судовий збір" не містить.
Аналогічні висновки наведені в ухвалі Касаційного господарського суджу у складі Верховного Суду від 17.08.2020 по справі №905/1005/18.
Оцінивши доводи, наведені скаржником на обґрунтування вимог заявленого ним клопотання, суд апеляційної інстанції не вбачає, у даному випадку, наявності обставин, які б відповідали зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для відстрочення сплати судового збору, що могли б зумовити вчинення такої процесуальної дії.
Таким чином, положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір" не передбачено можливості відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги з підстав, викладених в заявленому клопотанні.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини, пов'язані з відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення від такої сплати або звільнення від такої сплати.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі 28249/95 від 19 червня 2001 року зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Посилання апелянта на п.3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 №01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" в питанні надання відстрочки/розстрочки оплати судового збору (щодо необхідності підтвердження незадовільного фінансового стану заявника відповідними доказами) відхиляються судом апеляційної інстанції, оскільки вказані роз"яснення стосувались попередньої редакції Закону України "Про судовий збір", яка не містила виключного переліку осіб, яким може бути надана відстрочка/розстрочка у сплаті судового збору або звільнення від його сплати.
Посилання апелянта на висновки Вищого господарського суду України, наведені у постанові від 07.03.2017 по справі №910/21175/16, щодо надання відстрочення у сплаті судового збору, не приймаються колегією суддів, оскільки висновки стосовно застосування норм права, викладені судом касаційної інстанції, є обов"язковими для всіх суб"єктів владних повноважень, які застосовують в своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та ураховуються другими судами при застосуванні такої норми права згідно норм частин 5, 6 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів"; в той же час, судом касаційної інстанції з 15.12.2017 є Верховний Суд, тому висновки, наведені у постанові Вищого господарського суду України не є обов"язковими для господарського суду. Крім того, правові висновки, наведені у даній постанові, стосувались попередньої редакції Закону України "Про судовий збір", яка не містила вичерпного переліку суб"єктів, яким надається право щодо відстрочення/розстрочення у сплаті судового збору.
Також не приймаються до уваги висновки Верховного Суду, викладені в ухвалі від 02.07.2018 по справі №902/953/17, оскільки більш пізніми за часом ухвалення рішеннями визначена інша позиція Верховного Суду з цього питання (ухвали від 23.03.2020 у справі №915/1865/19, від 17.08.2020 у справі №905/1005/18).
Частиною 2 ст.260 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
За приписами ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України).
Зважаючи на викладене, апелянту надається право протягом встановленого судом строку усунути недоліки апеляційної скарги та уточнити вимоги прохальної частині скарги (щодо вимог за первісним та зустрічним позовами), сплатити судовий збір у сумі 193 210,03 грн.
У разі, якщо апелянт не усуне недоліки апеляційної скарги в строк установлений судом, заява (скарга) вважається неподаною та повертається скаржнику (ч. 4 ст. 174, ч.ч.6, 8 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись ст. ст.174, 234-235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду.
2. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2021 у справі №904/1634/20 (суддя Євстигнеєва Н.М.) залишити без руху.
3. Апелянту протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме: уточнити вимоги прохальної частині скарги (щодо вимог за первісним та зустрічним позовами), сплатити судовий збір у сумі 193 210,03 грн. на відповідні реквізити суду апеляційної інстанції докази чого надати суду.
4. У разі не усунення недоліків у зазначений судом строк настають наслідки, передбачені ч.4 ст. 174, ч.6, 8 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Інформацію по справі учасники справи можуть отримати на сторінці Центрального апеляційного господарського суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/sud4876/ або переглянути процесуальні документи по справі на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/
Головуючий суддя О.Г. Іванов