про закриття апеляційного провадження
09.02.2021 м.Дніпро Справа № 904/4895/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузнецова В.О.,
суддів Коваль Л.А., Чередка А.Є.,
секретар судового засідання Крицька Я.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2020 (повний текст постанови складено 27.11.2020, суддя Суховаров А.В.) у справі
за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМОПЛАСТ", Хмельницька область, Летичівський район, селище міського типу Летичів
до товариства з обмеженою відповідальністю "БІОСФЕРА СЕРВІС", м.Дніпро
про визнання банкрутом
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2020 у даній справі припинено процедуру розпорядження майном товариства з обмеженою відповідальністю "БІОСФЕРА СЕРВІС"; припинено повноваження арбітражного керуючого Черненченка Дениса Альбертовича; визнано товариство з обмеженою відповідальністю "БІОСФЕРА СЕРВІС" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 26.11.2021; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Черненченка Дениса Альбертовича; строк виконання всіх грошових зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю "БІОСФЕРА СЕРВІС" визнано вважати таким, що настав 26.11.2020; припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном; скасовано арешти, накладені на майно товариства з обмеженою відповідальністю "БІОСФЕРА СЕРВІС".
Постанова місцевого господарського суду мотивована посиланням на неможливість відновлення платоспроможності боржника, погашення вимог кредиторів може мати місце тільки в межах ліквідаційної процедури за рахунок реалізації знайдених активів боржника.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, не погоджуючись із зазначеною постановою суду першої інстанції звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій в якій просить ухвалу господарського суду скасувати та закрити провадження у справі.
Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на те, що зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається, що мало місце дослідження судом фінансового становища боржника, з'ясування ознак його неплатоспроможності, встановлення обставин можливості задоволення боржником визнаних судом вимог кредиторів лише через застосування ліквідаційної процедури та відповідно наявності достатніх підстав для визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Висновки щодо неплатоспроможності боржника, господарський суд робить лише на підставі звіту за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності.
Судом першої інстанції належним чином не було проведено аналізу активів та пасивів боржника, не з'ясовано питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів, оскільки визнаючи боржника банкрутом, суд у будь-якому випадку має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів.
Щодо права у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на апеляційне оскарження судових рішень у даній справі, скаржник посилається на правову позицію наведену Верховним Судом в постанові від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19, в якій суд наголосив на необхідності з'ясування наявності статусу (відповідно до абзацу 23 ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства) ФГВФО та НБУ як учасників у цій справі з правом на апеляційне оскарження прийнятих процесуальних документів, з урахуванням висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №925/698/16.
За твердженням заявника апеляційної скарги в силу повноважень наданих контролюючому органу, який діє від імені та в інтересах держави та українського народу, може здійснити перевірку, як дотримання податкового законодавства так і встановити відповідність реального фінансового стану, який подано боржником до суду.
Наявність у контролюючого органу в особі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області встановлюється правовим зв'язком між сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв (право, інтерес та обов'язок), про що зазначають і суди при вирішенні питання про право на оскарження рішень у справі про банкрутство.
Право на проведення податкової перевірки зазначено в ухвалі про порушення справи про банкрутство та обов'язок повідомлення про порушення справи про банкрутство покладено на місцевий господарський суд. Законодавцем у ч.15 ст.39 Кодексу України з процедур банкрутства самостійно вже визначено ГУ ДПС У Дніпропетровській області як учасника, який має певні права, обов'язки та інтереси до боржника.
Інтерес є безпосередній, оскільки держава уповноважила ГУ ДПС у Дніпропетровській області на контроль платників податків, в тому числі відносно яких порушено провадження у справі про банкрутство. Крім того, специфічні наслідки прийняття судом про визнання боржника банкрутом, унеможливлюють донарахування податкових зобов'язань останньому, а як наслідок втрати доходів бюджету.
Обов'язок є похідним, за умови дотримання попередніх умов та головною його метою є недопущення втрат бюджету, як однієї з форм податкового контролю.
Арбітражним керуючим Черненченко Д.А. подано клопотання про закриття провадження у справі з посиланням на те, що скаржник не набув статусу учасника справи, оскаржувана постанова жодним чином не порушує законних прав та інтересів скаржника, не вирішує питання про його права та обов'язки, тому Головне управління ДПС у Дніпропетровській області не набуло права на апеляційне оскарження постанови суду у даній справі.
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2020 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Чередко А.Є., Коваль Л.А.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.12.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2020; призначено справу до розгляду на 09.02.2021.
09.02.2021 у судове засідання з'явилися представники скаржника та товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМОПЛАСТ", які надали відповідні пояснення.
Інші учасники справи наданим їм процесуальним правом не скористалися та не забезпечили в судове засідання явку повноважних представників, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Колегія суддів вважає, що неявка інших учасників справи не перешкоджає розгляду справи.
07.09.2020 товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕРМОПЛАСТ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "БІОСФЕРА СЕРВІС".
Ухвалою господарського суду від 14.09.2020 заяву ТОВ "ТЕРМОПЛАСТ" прийнято до розгляду, призначено підготовче судове засідання на 22.09.2020.
Ухвалою господарського суду від 22.09.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "БІОСФЕРА СЕРВІС", визнано грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМОПЛАСТ" на суму 5 035 942,06 грн, введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 11.03.2021, призначено розпорядником майна товариства з обмеженою відповідальністю "БІОСФЕРА СЕРВІС" арбітражного керуючого Лакизу Сергія Миколайовича; призначено попереднє засідання суду на 03.11.2020.
На виконання вимог ухвали суду від 22.09.2020, господарським судомна офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "БІОСФЕРА СЕРВІС".
Ухвалою господарського суду від 08.10.2020 задоволено заяву розпорядника майна Лакизи С.М. про відсторонення від виконання повноважень розпорядника майна по справі (вх.№45464 від 29.09.2020); відсторонено арбітражного керуючого Лакизу Сергія Миколайовича, свідоцтво №1924 від 19.12.2019 від виконання повноважень розпорядника майна; призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Черненченка Дениса Альбертовича, свідоцтво №195 від 28.02.2013.
Ухвалою суду господарського суду від 03.11.2020 завершено попереднє судове засідання, за результатами якого вирішено внести до реєстру вимоги кредиторів у наступній черговості: товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМОПЛАСТ" на суму 63 527,00 грн - 1 черга задоволення реєстру вимог кредиторів, суму 5 035 942,06 грн - 4 черга задоволення реєстру вимог кредиторів, суму 1 113 411,00 грн - 6 черга задоволення реєстру вимог кредиторів; встановлено дату підсумкового судового засідання у справі - 26.11.2020.
25.11.2020 до господарського суду надійшло клопотання розпорядника майна Черненченка Д.А. за №01-32/90-11 від 25.11.2020, в якому заявник просив суд визнати боржника банкрутом, відкрити ліквідаційну процедуру, призначити ліквідатором арбітражного керуючого Черненченка Д.А.
26.11.2020 господарським судом ухвалено оскаржувану постанову.
З'ясовуючи процесуальний статус особи, яка подала апеляційну скаргу, апеляційний господарський суд враховує таке
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у рішенні у справі "Белле проти Франції" ("Bellet v. France", заява N 13343/87) від 04.12.1995 Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права". Як засвідчує позиція Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.
Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч.1 цієї статті).
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (ч.1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Таким чином, Господарським процесуальним кодексом України виокремлено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділи на дві групи: 1) учасники справи; 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків.
Отже, особи, які не брали участі у справі також мають право подавати апеляційні скарги на таке рішення суду, нарівні з іншими учасниками відповідної справи. При цьому обов'язковою умовою для наявності такого права є вирішення судом у справі питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки. У такому разі особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї такого права, обґрунтувавши наявність трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) права, (2) інтереси та (3) обов'язки. У свою чергу суд має з'ясувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з цієї справи таку особу наділено новими правами або покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому, або ж це рішення матиме вплив на інтереси скаржника тощо.
Судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Рішення є таким, що прийнято про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав по права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
У разі встановлення господарським судом відповідних обставин суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (частина 2 статті 50 Господарського процесуального кодексу України), та, як наслідок, скасовує судове рішення на підставі пункту 4 частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке порушення норм процесуального права у будь-якому випадку є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку немає правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, а отже немає і суб'єкта апеляційного оскарження (аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 11.07.2019 у справі № 911/2635/17).
З'ясовуючи питання про те, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов'язків скаржника, суд апеляційної інстанції вірно виходив з того, що законодавством про банкрутство передбачено певну процедуру набуття кредиторами статусу учасника провадження у справі про банкрутство, яка формалізується ухвалою суду про визнання поданих вимог кредитора боржника, і дозволяє таким кредиторам оскаржувати прийняті у справі судові рішення.
Особа, яка має до боржника кредиторські вимоги, набуває саме процесуального статусу кредитора - сторони та учасника провадження у справі про банкрутство з правом на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, які визначають права та обов'язки учасників провадження у справі про банкрутство, після звернення із заявою із кредиторськими вимогами у справі про банкрутство, розгляду такої заяви судом та визнання його вимог до боржника господарським судом з прийняттям відповідного рішення (правова позиція Верховного Суду наведена у постанові від 08.08.2018 у справі № 24-7/210-05-8241).
В силу особливостей справи про банкрутство, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі № 911/5186/14).
Особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме, кредитора, лише після заявлення у встановленому порядку грошових вимог до боржника, визнання цих кредиторських вимог судом. Тільки після цього така особа набуває статусу кредитора та має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.
Особа набуває статусу конкурсного кредитора (сторони, учасника провадження у справі про банкрутство) з повним обсягом процесуальної дієздатності (в тому числі правом оскарження судових рішень) за сукупності таких умов: подання до господарського суду письмових заяв з вимогами до боржника, а також документів, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (частина перша статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", частина перша статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства); розгляд господарським судом заяв конкурсних кредиторів у попередньому засіданні суду (частина шоста статті 23, стаття 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", частина шоста статті 45, стаття 47 Кодексу України з процедур банкрутства); визнання вимог таких кредиторів, що формалізується у судовому рішенні господарського суду - ухвалі (частина шоста статті 23, стаття 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", частина шоста статті 45, стаття 47 Кодексу України з процедур банкрутства) (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19).
З матеріалів справи вбачається та не заперечується скаржником, що він не є кредитором боржника та його не було залучено до участі у справі.
Разом з тим, стаття 1 Кодексу України з процедур банкрутства встановлює, що учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір.
Оскільки наведений перелік не є вичерпним, суд апеляційної інстанції вважає, що в цьому конкретному випадку, право на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції мають учасники справи про банкрутство та інші, окрім кредиторів, юридичні особи, а також державні та інші органи, в тому числі й контролюючі органи, які не є учасниками справи, але судове рішення, що оскаржується, безпосередньо вирішує питання про їх права та обов'язки.
Виходячи зі змісту статей 19-1, 41, 78 Податкового кодексу України, державою, серед іншого, делеговано контролюючим органам повноваження контролю і справляння податків із суб'єктів підприємницької діяльності. Функції контролю здійснюються шляхом проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, у разі якщо розпочато процедуру припинення юридичної особи чи порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків.
З урахуванням особливостей здійснення провадження у справі про банкрутство, передбачених статтями 94 та 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом" та правового статусу контролюючих органів у цих справах, названі органи наділені повноваженнями щодо оскарження судових актів у зв'язку з виникненням у них обов'язку щодо проведення податкової перевірки.
Разом з тим, у справах провадження у яких відкрито в загальному порядку контролюючий орган має дотримуватись порядку виявлення кредиторів, визначеного Законом та довести факт порушення учасниками провадження у справі прав контролюючого органу (правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 15.05.2020 у справі №908/2717/19).
Колегія суддів зазначає, що безпосередньо надіслання ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство на адресу скаржника, як органу доходів і зборів, не може вважатися свідченням автоматичного залучення його учасником у справі, оскільки в ч.15 ст.39 Кодексу України з процедур банкрутства наведено перелік осіб, яким має бути надіслана ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство не пізніше трьох днів з дня її постановлення, серед яких визначено контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.
Тобто, надіслання ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство на адресу відповідного органу доходів і зборів є обов'язковим в силу закону.
Апеляційний господарський суд відхиляє доводи скаржника про неможливість проведення документальної перевірки боржника, з огляду на ненадання останнім необхідних первинних документів, враховуючи таке.
Матеріали справи свідчать, що заявником апеляційної скарги були надані копію наказу від 26.11.2020 №3161-п "Про проведення документально позапланової перевірки ТОВ "БІОСФЕРА СЕРВІС", копії направлення на перевірку від 27.11.2020 №755, від 27.11.2020 №757, від 27.11.2020 №758, від 27.11.2020 № 756, копію акту від 27.11.2020 №142/04-36-07-02/39218616 "Про неможливість проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "БІОСФЕРА СЕРВІС"; копію запиту на встановлення місцезнаходження платника податків, копію листа від 30.11.2020 №111742/10/04-36-07-16 "Про надання інформації", копії податкових декларацій та фінансових звітів.
Разом з тим, вказані документи до суду першої інстанції не подавались, інші відомості щодо проведення податкових перевірок на час винесення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом в матеріалах справи відсутні.
Окрім того, норми чинного податкового законодавства та законодавства про банкрутство не містять заборони щодо проведення податковим органом перевірки боржника після визнання останнього банкрутом (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №922/2431/17 та від 14.05.2019 у справі №905/1675/18).
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалось.
Встановивши наведені обставини суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2020.
Керуючись статтями 232, 234, 235, пунктом 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2020 у справі №904/4895/20.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Ухвала складена у повному обсязі 17.02.2021.
Головуючий суддя В.О. Кузнецов
Суддя Л.А.Коваль
Суддя А.Є.Чередко