проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"15" лютого 2021 р. Справа № 922/1901/20
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Геза Т.Д., суддя Мартюхіна Н.О.
при секретарі Голозубовій О.І.,
за участю представників:
від позивача -Чоломбитько Ю.О. - на підставі Ордеру Серії ХВ№2028 від 08.09.2020р.;
від 1-го відповідача - не з'явився,
від 2-го відповідача - Россоловський Р.М. - на підставі Ордеру Серії АХ №1002133;
від третьої особи - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи ОСОБА_1 , Харківська область, (вх.№3402 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 10.11.2020р. у справі №922/1901/20 (суддя Жигалкін І.П., ухвалене в м.Харків о 12:44год., дата складення повного тексту - 17.11.2020р.)
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Морозівка Агро", м. Харків,
до 1-го відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро", с. Садовод Харківської області,
до 2-го відповідача: Фізичної особи ОСОБА_1 , Харківська область,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "КУА "ДІКВ-Л", м. Харків,
про стягнення коштів,
16.06.2020р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Морозівка Агро" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" та Фізичної особи ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 17771287,67грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що між ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" (позичальник) та TOB "КУА "ДІКВ-Л", яке здійснює управління активами та діє від свого імені в інтересах та за рахунок коштів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "БІЗНЕС РЕСУРС-2" (позикодавець) було укладено договір позики № 6П-БПР2, з урахуванням додаткової угоди від 06.06.2018р., відповідно до умов якої позикодавець надав позичальнику 18500000,00грн.
Відповідно до пункту 4.1. договору строк повернення позики - до 31.12.2018 року (включно).
Відповідно до умов договору поруки № 3/6П-БР2, який було укладено 30.11.2018р. між ТОВ "КУА "ДІКВ-Л", яке здійснює управління активами та діє від свого імені в інтересах та за рахунок коштів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "БІЗНЕС РЕСУРС -2" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Морозівка Агро" (поручитель), поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором за договором поруки № 3/6П-БР2 за виконання в повному обсязі всіх зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" (боржник), що виникли з договору позики та всіх додаткових угод до нього, в тому числі і тих, що будуть укладені в майбутньому.
Також, фізична особа ОСОБА_1 (поручитель) зобов'язалась відповідати перед ТОВ "КУА "ДІКВ-Л", яке здійснює управління активами та діє від свого імені в інтересах та за рахунок коштів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "БІЗНЕС РЕСУРС -2" (кредитор) за договором поруки № 1/6П-БР2 від 12.01.2018р. за виконання в повному обсязі всіх зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро", що виникли із договору позики та всіх додаткових угод до нього, в тому числі і тих, що будуть укладені в майбутньому, де кредитором за договором поруки № 1/6П-БР2 виступає ТОВ "КУА "ДІКВ-Л", яке здійснює управління активами та діє від свого імені в інтересах та за рахунок коштів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "БІЗНЕС РЕСУРС -2".
Загальна сума відсотків за договором позики склала 4110060,81грн.
Позивач зазначав, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" було частково повернуто за договором позики суму коштів у розмірі 1500000,00грн. основної заборгованості та 3338773,14грн. в якості відсотків, що в загальному розмірі становить 4838773,14грн., що підтверджується банківськими виписками.
При цьому, грошові кошти в загальному розмірі 17771287,67грн., з яких основна сума боргу - 17000000,00грн., проценти - 771287,67грн. було погашено саме позивачем, як поручителем за договором поруки № 3/6П-БР2, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
Рішенням господарського суду Харківської області від 10.11.2020р. у справі №922/1901/20 позов задоволено; стягнули солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" та Фізичної особи ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Морозівка Агро" грошові кошти у розмірі 17771287,67грн., а також суму судового збору у розмірі 266569,33грн.
Відповідні висновки місцевого господарського суду мотивовані тим, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт існування заборгованості 1-го відповідача - перед позивачем в розмірі 17771287,67грн., що свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про солідарне стягнення з відповідачів існуючої заборгованості у зазначеному розмірі.
Фізична особа ОСОБА_1 з рішенням місцевого господарського суду не погодилась та звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 10.11.2020р. у справі №922/1901/20 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Морозівка Агро" до ОСОБА_1 в повному обсязі. Одночасно апелянт звернувся з заявою про звільнення від сплати судового збору (вх.№12331), в якій просить суд звільнити або надати відстрочку на сплату судового збору.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не було надано належної правової оцінки всім обставинам справи, що призвело до передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині солідарного стягнення з 2-го відповідача заборгованості в сумі 17771287,67грн.
Зокрема, апелянт посилається на те, що ані третьою особою, ані позивачем не було надіслано жодних письмових повідомлень та доказів про заміну кредитора у зобов'язанні за період з 01.10.2018р. по даний час та про перехід від третьої особи до позивача прав кредитора, а також не було надано доказів повного виконання поручителем забезпеченого порукою зобов'язання.
Крім того, апелянт також зазначає, що в матеріалах справи відсутній детальний розрахунок заборгованості, з якого було б зрозуміло виходячи з яких обставин формувались суми грошових коштів, з якого саме періоду 1-й відповідач перестав виконувати зобов'язання перед ТОВ "КУА "ДІКВ-Л", а також розуміння суми боргу, вже сплаченого 1-им відповідачем, нарахованих відсотків за договором позики, суми і дат вже сплачених позивачем грошовий коштів за договором позики.
Окрім викладеного, апелянт звертає увагу суду на те, що в матеріалах справи наявна додаткова угода про розірвання договори поруки №1/6П-БР2 від 12.01.2018р., укладена між ТОВ "КУА "ДІКВ-Л" та ОСОБА_1 .
Наявність вказаної додаткової угоди, на думку апелянта, свідчить або про те, що ТОВ "КУА "ДІКВ-Л" не було надано всі документи щодо позики новому кредитору (позивачу у справі), або про те, що позивач зловживає своїми правами нового кредитора та безпідставно вимагає сплати боргу від скаржника.
В апеляційній скарзі зазначено, що 10.11.2020р. представником відповідача (апелянта) було подано в судовому засіданні заяву про долучення до матеріалів справи вказаної додаткової угоди про розірвання договору поруки та заявлено усне клопотання про поновлення строків для подання доказів та обґрунтування причин, з яких це не відбулось у строки, передбачені ГПК (зокрема було зазначено у судовому засіданні, що пропуск процесуального строку на подання доказів було пропущено з підстав, що не залежали від волі та можливості скаржника (відсторонення від посади директора позивача на період аудиту з 01.04.2020 року та недопуск до документів, що мають істотне значення та знаходяться в приміщеннях позивача).
Проте, господарський судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки зазначену доказу, а також заявленому представником апелянта клопотанню про поновлення строку, що на думку останнього свідчить про порушення місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення норм процесуального права.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2020р. задоволено заяву Фізичної особи ОСОБА_1 про відстрочення строку сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 10.11.2020р. у справі №922/1901/20 до ухвалення судового рішення у даній справі; відстрочено Фізичній особі ОСОБА_1 строк сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 10.11.2020р. у справі №922/1901/20 до ухвалення судового рішення у даній справі; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи ОСОБА_1 на рішення господарського суду Харківської області від 10.11.2020р. у справі №922/1901/20; встановлено сторонам у справі строк до 05.01.2021р. для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами його надсилання та призначено справу до розгляду на 13.01.2021р.
04.01.2021р. позивачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№54), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги фізичної особи ОСОБА_1 , рішення господарського суду Харківської області від 10.11.2020р. у справі №922/1901/20 залишити без змін.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2021р. відкладено розгляд справи на 25 січня 2021 року о 15:00год.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.01.2021р. виправлено допущену в резолютивній частини ухвали від 13.01.2021р. описку; ухвалено викласти резолютивну частину ухвали від 13.01.2021р. в наступній редакції: "Відкласти розгляд справи на 27 січня 2021 року о 15:00год.; засідання відбудеться у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, каб. №105"
25.01.2021р. 1-им відповідачем ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" подано до апеляційного господарського суду заяву (вх.№956), в якій просить суд не проводити судове засідання без участі представника або заяви від представника про проведення судового засідання без його участі.
26.01.2021р. апелянтом подано до апеляційного господарського суду відповідь на відзив (вх.№1025), в якій просить суд рішення господарського суду Харківської області від 10.11.2020р. у справі №922/1901/20 скасувати в частині стягнення боргу з 2-го відповідача ( ОСОБА_1 ), визнати припиненим договір поруки №1/6П-БР2 від 12.01.2018р. укладений з ОСОБА_1 .
У вказаній відповіді на відзив апелянт, зокрема, наголошує на припиненні договору поруки № 1/6П-БР2 від 12.01.2018р. укладеного між фізичною особою ОСОБА_1 (поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ДІКВ-Л", яке здійснює управління активами та діє від свого імені в інтересах та за рахунок коштів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "БІЗНЕС РЕСУРС-2" (надалі - кредитор) з огляду на зміну обсягу зобов'язання боржника без згоди поручителя (ФОП ОСОБА_1 ).
При вирішенні питання щодо наявності підстав для врахування письмових пояснень апелянта викладених у відповіді на відзив, судова колегія виходить з наступного.
Зі змісту прохальної частини зазначеної відповіді на відзив вбачається, що апелянт просить суд рішення господарського суду Харківської області від 10.11.2020р. у справі №922/1901/20 скасувати в частині стягнення боргу з 2-го відповідача ( ОСОБА_1 ), визнати припиненим договір поруки №1/6П-БР2 від 12.01.2018р. укладений з ОСОБА_1 .
Тобто, апелянтом, змінено вимоги апеляційної скарги з "скасувати рішення господарського суду Харківської області від 10.11.2020р. у справі №922/1901/20 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Морозівка Агро" до ОСОБА_1 в повному обсязі" на "скасувати рішення господарського суду Харківської області від 10.11.2020р. у справі №922/1901/20 в частині стягнення боргу з 2-го відповідача ( ОСОБА_1 ), визнати припиненим договір поруки №1/6П-БР2 від 12.01.2018р. укладений з ОСОБА_1 ".
Отже, зазначені письмові пояснення фактично є доповненням до апеляційної скарги, які містять зміни вимог апеляційної скарги.
Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 266 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження. У разі доповнення чи зміни апеляційної скарги особа, яка подала апеляційну скаргу, повинна подати докази надіслання копій відповідних доповнень чи змін до апеляційної скарги іншим учасникам справи; в іншому випадку суд не враховує такі доповнення чи зміни.
Судова колегія, перевіривши, чи відповідають ці пояснення вимогам статей 266, 269 Господарського процесуального кодексу України щодо строків подання таких пояснень та меж розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції, встановила наступне:
- фізична особа ОСОБА_1 мала можливість доповнити апеляційну скаргу новими доводами та вимогами виключно до 07.12.2020р., але не скористалась таким правом, оскільки звернулась з відповідними письмовими поясненнями, лише 26.01.2021р. тобто більш ніж через місяць після спливу цього строку.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне не враховувати доповнення вимог апеляційної скарги, які заявлені апелянтом у відповіді на відзив, та розглядати апеляційну скаргу Фізичної особи ОСОБА_1 на рішення господарського суду Харківської області від 10.11.2020р. у справі №922/1901/20 саме в межах її доводів та вимог.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 15.02.2021р. представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити в повному обсязі.
Представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, рішення господарського суду Харківської області від 10.11.2020р. у справі №922/1901/20 залишити без змін.
Враховуючи, що наявних матеріалів справи достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, а також, що сторони були належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями (т.3 а.с.64,70) колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційних скаргах доводи апелянтів, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 12.01.2018р. між Tовариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ДІКВ-Л", яке здійснює управління активами та діє від свого імені в інтересах та за рахунок коштів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "БІЗНЕС РЕСУРС-2" (надалі- позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро", (надалі - позичальник) було укладено договір позики № 6П-БПР2 (надалі - договір позики т.1 а.с.16-19) відповідно до умов якого позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, встановленому договором, а позичальник зобов'язується повернути їх позикодавцеві, а також сплатити проценти в розмірі та порядку встановленому договором (пункт 1.1. договору позики).
Відповідно до пункту 2.1. договору поруки в редакції додаткової угоди № від 06.06.2018р. сума позики за договором становить 18500000,00грн. (т.1 а.с.20).
За цим договором позичальник зобов'язується сплачувати проценти в розмірі 18 % річних від суми позики (або її частини, з рахуванням пп.2.3.5. договору) до дня фактичного повернення позики (пункт 2.2 договору в редакції додаткової угоди №2 від 27.06.2018р. т.1 а.с.21).
Сплата процентів здійснюється щомісяця не пізніше 15 числа кожного календарного місяця за попередній місяць (пункт 2.4. договору).
Позика має бути повернута в повному обсязі до 31.12.25018р. (пункт 4.1. договору позики)
Згідно з пунктом 5.5. договору позики, погашення заборгованості здійснюється у наступній черговості: - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, прострочена заборгованість за позикою, строкова заборгованість за нарахованими процентами, строкова заборгованість за позикою.
Цей договір набуває чинності з моменту надання позикодавцем суми позики позичальнику та діє до моменту повернення суми наданої позики, та повної сплати відсотків нарахованих у відповідності до пунктів 2.2.,2.3 та 2.5 договору.
Факт надання зазначеної позики підтверджується доданою до позовної заяви копією банківської виписки АТ ОТП "Банк" по особовому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ДІКВ-Л", яке здійснює управління активами та діє від свого імені в інтересах та за рахунок коштів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "БІЗНЕС РЕСУРС-2" (позикодавця) № НОМЕР_1 за період з 01.01.2018р. по 30.06.3019р. (т.1 а.с.40-62).
В забезпечення виконання зобов'язання за договором позики, 30.11.2018р. між Tовариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ДІКВ-Л", яке здійснює управління активами та діє від свого імені в інтересах та за рахунок коштів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "БІЗНЕС РЕСУРС-2" (надалі - кредитор) та Tовариством з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Морозівка Агро" (надалі - поручитель) було укладено договір поруки № 3/6П-БР2 (надалі - договір поруки № 3/6П-БР2 т.1 а.с.22-22), відповідно до умов якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання в повному обсязі всіх зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" (надалі - боржник), що виникли з договору про надання позики №6П- БР2 від 12.01.2018р. та всіх додаткових угод до нього, в тому числі і тих, що будуть укладені в майбутньому, згідно з яким кредитор зобов'язується надати боржнику грошові кошти в сумі 18000000,00грн., а боржник зобов'язується повернути їх кредитору, а також сплатити проценти, штрафи та пені, інфляційні втрати в розмірі та порядку, встановлених договором позики (пункт 1.1. договору поруки № 3/6П-БР2 )
У разі порушення боржником своїх зобов'язань за договором позики у терміни зазначені в договору позики або неповерненні боржником грошових коштів у разі визнання договору позики недійсним, не пізніше наступного робочого дня з моменту настання зазначених обставин, поручитель сплачує на користь кредитора несплачену боржником суму основного боргу за договором позики та відсотки за фактичний термін користування позикою, а також обраховану кредитором неустойку у вигляді пені, штрафів передбачених договором позики, проценти, інфляційні витрат, та інші суми, які боржника повинен сплатити відповідно до договору позики, або сплачує суму отриманих по договору позики коштів, які згідно з вимогами законодавства боржник повинен повернути кредитору у разі визнання договору позики недійсним (пункт 2.1. договору позики № 3/6П-БР2).
Цей договір набирає чинності з моменту його укладення а припиняється 31.12.2021р. або після повного погашення боржником та/або поручителем усіх сум заборгованості за договором позики (пункт 3.7. договору позики № 3/6П-БР2).
Крім того, в забезпечення виконання зобов'язання за договором позики, 12.01.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ДІКВ-Л", яке здійснює управління активами та діє від свого імені в інтересах та за рахунок коштів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "БІЗНЕС РЕСУРС-2" (надалі - кредитор) та ОСОБА_1 (надалі - поручитель), було укладено договір поруки №1/6П-БР2 (надалі - договір поруки №1/6П-БР2 т.1 а.с.24- 25), відповідно до умов якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання в повному обсязі всіх зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" (надалі - боржник), що виникли з договору про надання позики №6П- БР2 від 12.01.2018р. та всіх додаткових угод до нього, в тому числі і тих, що будуть укладені в майбутньому, згідно з яким кредитор зобов'язується надати боржнику грошові кошти в сумі 18000000,00грн., а боржник зобов'язується повернути їх кредитору, а також сплатити проценти, штрафи та пені, інфляційні втрати в розмірі та порядку, встановлених договором позики (пункт 1.1. договору поруки №1/6П-БР2)
У разі порушення боржником своїх зобов'язань за договором позики у терміни зазначені в договору позики або неповерненні боржником грошових коштів у разі визнання договору позики недійсним, не пізніше наступного робочого дня з моменту настання зазначених обставин, поручитель сплачує на користь кредитора несплачену боржником суму основного боргу за договором позики та відсотки за фактичний термін користування позикою, а також обраховану кредитором неустойку у вигляді пені, штрафів передбачених договором позики, проценти, інфляційні витрат, та інші суми, які боржника повинен сплатити відповідно до договору позики, або сплачує суму отриманих по договору позики коштів, які згідно з вимогами законодавства боржник повинен повернути кредитору у разі визнання договору позики недійсним (пункт 2.1. договору позики №1/6П-БР2).
Цей договір набирає чинності з моменту його укладення а припиняється 31.12.2021р. або після повного погашення боржником та/або поручителем усіх сум заборгованості за договором позики (пункт 3.7 договору позики №1/6П-БР2).
Як зазначав в позовній заяві позивач, загальна сума відсотків за договором позики склала 4110060,81грн.
Позичальником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" було частково повернуто за договором позики суму коштів у розмірі 1500000,00грн. основної заборгованості та 3338773,14грн. в якості відсотків, що в загальному розмірі становить 4838773,14грн., що підтверджується доданою до позовної заяви копією банківської виписки АТ ОТП "Банк" по особовому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ДІКВ-Л", яке здійснює управління активами та діє від свого імені в інтересах та за рахунок коштів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "БІЗНЕС РЕСУРС-2" (позикодавця) № НОМЕР_1 за період з 01.01.2018р. по 30.06.3019р. (т.1 а.с.40-62).
При цьому, грошові кошти в загальному розмірі 17771287,67грн., з яких основна сума боргу - 17000000,00грн., проценти - 771287,67грн. було погашено саме позивачем, як поручителем за договором поруки № 3/6П-БР2, що підтверджується доданою до позовної заяви копією банківської виписки АТ ОТП "Банк" по особовому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ДІКВ-Л", яке здійснює управління активами та діє від свого імені в інтересах та за рахунок коштів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "БІЗНЕС РЕСУРС-2" (позикодавця) № НОМЕР_1 за період з 01.10.2018р. по 31.12.3019р. (т.1 а.с.26-44) та платіжними дорученнями (т.1 а.с.63-123).
Враховуючи погашення ТОВ "Птахокомплекс "Морозівка Агро", як поручителем, заборгованості ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" за договором позики №6П-БР2, посилаючись на положення статей 512, 514, 556 Цивільного кодексу України, 16.06.2020р. позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" та Фізичної особи ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 17771287,67грн. (т.1 а.с.1-2).
Рішенням господарського суду Харківської області від 10.11.2020р. у даній справі позов задоволено, з підстав викладених вище (т.2 а.с.9-22).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судова колегія зазначає, що відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочинів. Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать статті 174 Господарського кодексу України.
Статтями 6 та 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. Загальні положення про договір визначені статям 626-637 Цивільного кодексу України, а порядок укладення, зміна і розірвання договору статями 638-647, 649, 651-654 Цивільного кодексу України. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтями 509 та 510 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Приписами статей 526-527 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно із статтею 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Зокрема, статями 525 - 526 Цивільного кодексу України передбачається, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності із статтею 173 Господарського кодексу України та статтею 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 1 статті 175 Господарського кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частинами 1 та 3 статті 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Як було зазначено вище, 12.01.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ДІКВ-Л", яке здійснює управління активами та діє від свого імені в інтересах та за рахунок коштів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "БІЗНЕС РЕСУРС-2" (надалі- позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" (надалі - позичальник) було укладено договір позики № 6П-БПР2 (надалі - договір позики т.1 а.с.16-19) відповідно до умов якого позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, встановленому договором, а позичальник зобов'язується повернути їх позикодавцеві, а також сплатити проценти в розмірі та порядку встановленому договором (пункт 1.1. договору позики).
Відповідно до пункту 2.1. договору поруки в редакції додаткової угоди № від 06.06.2018р. сума позики за договором становить 18500000,00грн. (т.1 а.с.20).
За цим договором позичальник зобов'язується сплачувати проценти в розмірі 18 % річних від суми позики (або її частини, з рахуванням пп.2.3.5. договору) до дня фактичного повернення позики (пункт 2.2 договору в редакції додаткової угоди №2 від 27.06.2018р. т.1 а.с.21).
Сплата процентів здійснюється щомісяця не пізніше 15 числа кожного календарного місяця за попередній місяць (пункт 2.4. договору).
Позика має бути повернута в повному обсязі до 31.12.2018р. (пункт 4.1. договору позики)
Факт надання зазначеної позики підтверджується доданою до позовної заяви копією банківської виписки АТ ОТП "Банк" по особовому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ДІКВ-Л", яке здійснює управління активами та діє від свого імені в інтересах та за рахунок коштів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "БІЗНЕС РЕСУРС-2" (позикодавця) № НОМЕР_1 за період з 01.01.2018р. по 30.06.3019р. (т.1 а.с.40-62).
В забезпечення виконання зобов'язання за договором позики, 30.11.2018р. між Tовариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ДІКВ-Л", яке здійснює управління активами та діє від свого імені в інтересах та за рахунок коштів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "БІЗНЕС РЕСУРС-2" (надалі - кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Морозівка Агро" (надалі - поручитель) було укладено договір поруки № 3/6П-БР2 (надалі - договір поруки № 3/6П-БР2 т.1 а.с.22-22).
Крім того, в забезпечення виконання зобов'язання за договором позики, 12.01.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ДІКВ-Л", яке здійснює управління активами та діє від свого імені в інтересах та за рахунок коштів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "БІЗНЕС РЕСУРС-2" (надалі - кредитор) та ОСОБА_1 (надалі - поручитель), було укладено договір поруки №1/6П-БР2 (надалі - договір поруки №1/6П-БР2 т.1 а.с.24- 25).
Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, позичальником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" було частково повернуто за договором позики суму коштів у розмірі 1500000,00грн. основної заборгованості та 3338773,14грн. в якості відсотків, що в загальному розмірі становить 4838773,14грн., що підтверджується доданою до позовної заяви копією банківської виписки АТ ОТП "Банк" по особовому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ДІКВ-Л", яке здійснює управління активами та діє від свого імені в інтересах та за рахунок коштів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "БІЗНЕС РЕСУРС-2" (позикодавця) № НОМЕР_1 за період з 01.01.2018р. по 30.06.3019р. (т.1 а.с.40-62).
Грошові кошти в загальному розмірі 17771287,67грн., з яких основна сума боргу - 17000000,00грн., проценти - 771287,67грн. було погашено саме позивачем, як поручителем за договором поруки № 3/6П-БР2, що підтверджується доданою до позовної заяви копією банківської виписки АТ ОТП "Банк" по особовому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ДІКВ-Л", яке здійснює управління активами та діє від свого імені в інтересах та за рахунок коштів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "БІЗНЕС РЕСУРС-2" (позикодавця) № НОМЕР_1 за період з 01.10.2018р. по 31.12.3019р. (т.1 а.с.26-44) та платіжними дорученнями (т.1 а.с.63-123).
Статтею 553 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Приписами частин 1 та 2 статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Згідно з частиною 2 статті 556 Цивільного кодексу України до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора в цьому зобов'язанні, у тому числі й ті, що забезпечували його виконання.
Зазначене узгоджується з положеннями пункту 3 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України, яка передбачає подібний спосіб заміни кредитора в зобов'язанні внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).
Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
До того ж, у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні, саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Відповідно до статті 516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора в зобов'язанні здійснюється без згоди боржника якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржника не був письмово повідомлений про заміну кредитора 4у зобов'язанні, новий кредитор несе ризи настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредитору є належним виконанням.
З аналізу наведених норм вбачається, що заміна кредитора в зобов'язанні не впливає на характер, обсяг і порядок виконання боржником своїх обов'язків, не погіршує становище боржника і не зачіпає його інтересів, та здійснюється без згоди боржника.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.03.2018р. у справі №910/6553/17, від 30.01.2020р. у справі №904/1096/19.
Оскільки наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт виконання позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Морозівка Агро" взятих на себе зобов'язань за договором поруки № 3/6П-БР2 від 30.11.2018р., до останнього перейшли права кредитора, що обумовлює право вимоги до відповідачів.
Колегія суддів також відхиляє, як безпідставні, доводи апелянта про те, що ані третьою особою, ані позивачем не було надіслано 2-му відповідачу жодних письмових повідомлень та доказів про заміну кредитора у зобов'язанні за період з 01.10.2018р. по даний час та про перехід від третьої особи до позивача прав кредитора, а також не було надано доказів повного виконання поручителем забезпеченого порукою кредитного зобов'язання, з огляду на те, що перехід до поручителя прав кредитора у зобов'язанні після виконання ним обов'язку боржника відбувається в силу прямої вказівки закону, будь-яких інших дій для переходу такого права вчиняти не потрібно.
Крім того, невиконання первісним кредитором обов'язку з передачі документів, що підтверджують обов'язки боржника не свідчить про відсутність у нового кредитора права вимоги до боржника.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.03.2020р. у справі №910/4994/19.
Щодо доводів апелянта про порушення місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення норм процесуального права, що полягає у неприйнятті додаткових доказів, які мають суттєве значення при вирішення даного спору, а саме: додаткової угоди від 30.11.2018р. про розірвання договору поруки №1/6П-БР2 від 12.01.2018р., колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Вказані норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України, згідно з положеннями якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 3 та 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Відповідно до частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, до відзиву додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 02.07.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; встановлено відповідачам строк для подання відзивів на позовну заяву, оформлених відповідно до статті 165 ГПК України, - протягом п'ятнадцяти днів, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (т.1 а.с.165-166).
Відповідно до наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення з штрихкодовим ідентифікатором 6102252534473, 2-им відповідачем - ОСОБА_1 було отримано ухвалу суду від 02.07.2020р. - 16.07.2020р. (т.1 а.с.184).
Отже, 2-ий відповідач мав право подати відзив на позовну заяву та відповідні докази в строк до 31.07.2020р.
З матеріалів справи вбачається, що 31.07.2020р. (тобто, у встановлений судом строк) 2-им відповідачем було подано до господарського суду Харківської області відзив на апеляційну скаргу (вх.№17914), в якому ОСОБА_1 просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення коштів з ОСОБА_1 (т.1 а.с.185-187).
Як на підставу для відмови в задоволенні позовних вимог 2-ий відповідач посилався на те, що ані третьою особою, ані позивачем не було надіслано жодних письмових повідомлень та доказів про заміну кредитора у зобов'язанні за період з 01.10.2018р. по 31.12.2019р. та про перехід від третьої особи до позивача прав кредитора, а також не було надано доказів повного виконання поручителем забезпеченого порукою кредитного зобов'язання.
Крім того, 2-ий відповідач також зазначав, що в матеріалах справи відсутній детальний розрахунок суми заборгованості, з якого було б зрозуміло виходячи з яких обставин формувались суми грошових коштів, з якого саме періоду 1-й відповідач перестав виконувати зобов'язання перед ТОВ "КУА "ДІКВ-Л", а також розуміння суми боргу, вже сплаченого 1-им відповідачем, нарахованих відсотків за договором позики, суми і дат вже сплачених позивачем грошовий коштів за договором позики.
Разом з тим, судова колегія зауважує, що будь-яких доказів та відповідного контррозрахунку суми заборгованості 2-им відповідачем до відзиву додано не було, як і не було зазначено про наявність відповдних доказів в обгрунтування свєї правової позиції, та відсутність об'єктивної можливості їх своєчасного подання.
Відповідно до частини 1 статті 169, статті 13 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Відповідно до статті 194 Господарського процесуального кодексу України, завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
З матеріалів справи вбачаються, що провадження у даній справі відкрито судом 02.07.2020р., а розгляд справи по суті розпочато 01.10.2020р.
Лише 10.11.2020р., після закриття господарським судом першої інстанції підготовчого провадження та переходу до розгляду справи по суті, 2-им відповідачем було подано до місцевого господарського суду заяву (вх.26243), в якій просив суд виключити з числа відповідачів ОСОБА_1 (т.2 а.с.2).
В обґрунтування наявності підстав для задоволення вказаної заяви 2-ий відповідач посилався на наявність додаткової угоди від 30.11.2018р. про розірвання договору поруки №1/6П-БР2 від 12.01.2018р., укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ДІКВ-Л", яке здійснює управління активами та діє від свого імені в інтересах та за рахунок коштів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "БІЗНЕС РЕСУРС-2" та ОСОБА_1 , відповідно до умов якої сторони вирішили розірвати договір за згодою сторін.
Відповідно до частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Оскільки доказ - копію додаткової угоди від 30.11.2018р. про розірвання договору поруки № 1/6П-БР2 від 12.01.2018р., не було подано 2-м відповідачем у встановлений частиною 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України строк, неможливість подання доказу у визначений строк з причин, що не залежали від нього, 2-й відповідачем обґрунтовано не було, як і не було подано обґрунтованої заяви про визнання судом поважними причини пропуску строку на подання доказів та поновлення такого строку для вчинення відповідної дії, місцевим господарським судом у відповідності до приписів частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України не було прийнято вказаний доказ до розгляду.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що 10.11.2020р. його представником було подано в судовому засіданні заяву про долучення до матеріалів справи вказаної додаткової угоди про розірвання договору поруки та заявлено усне клопотання про поновлення строків для подання доказів та обґрунтування причин, з яких це не відбулось у строки, передбачені ГПК (зокрема, було зазначено у судовому засіданні, що пропуск процесуального строку на надання доказів було пропущено з підстав, що не залежали від волі та можливості скаржника (відсторонення від посади директора позивача на період аудиту з 01.04.2020 року та недопуск до документів, що мають істотне значення та знаходяться в приміщеннях позивача).
Проте, господарським судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки зазначену доказу, а також заявленому представником апелянта клопотанню про поновлення строку, що на думку останнього свідчить про порушення місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення норм процесуального права.
Судовою колегією було досліджено звукозапис судового засідання, яке відбулось 10.11.2020р. та встановлено, що представником 2-го відповідача дійсно було заявлено про наявність додаткової угоди від 30.11.2018р. про розірвання договору поруки №1/6П-БР2 від 12.01.2018р., укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ДІКВ-Л", яке здійснює управління активами та діє від свого імені в інтересах та за рахунок коштів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "БІЗНЕС РЕСУРС-2" та ОСОБА_1 , відповідно до умов якої сторони вирішили розірвати договір за згодою сторін.
Разом з тим, обґрунтованого клопотання про визнання судом поважними причини пропуску строку на подання доказів та поновлення такого строку для вчинення відповідної дії представником 2-го відповідача заявлено не було.
Більш того, судова колегія зауважує, що зазначена додаткова угода датована 30.11.2018р., отже 2-ий відповідач був обізнаний про її наявність ще за два роки до відкриття провадження у даній справі, та відповідно мав можливість в строк встановлений судом для подання відзиву повідомити суд про її наявність.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про порушення місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення норм процесуального права, що полягає у неприйнятті додаткових доказів, які мають суттєве значення при вирішення даного спору, а саме: додаткової угоди від 30.11.2018р. про розірвання договору поруки №1/6П-БР2 від 12.01.2018р.
З огляду на вищевикладене, враховуючи доведення позивачем факту існування заборгованості 1-го відповідача - перед позивачем в розмірі 17771287,67грн., колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про солідарне стягнення з відповідачів існуючої заборгованості у зазначеному розмірі.
Судова колегія зазначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 10.11.2020р. у справі №922/1901/20 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.
Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,
Апеляційну скаргу Фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 02.12.2020р. у справі №905/1662/20 залишити без змін.
Стягнути з Фізичної особи ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Шевченк/22030101, код отримувача 37874947, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.), МФО 899998, рахунок отримувача UA758999980313151206082020653, код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 399853,99грн.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний судовий наказ.
Повний текст постанови складено 17 лютого 2021р.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Головуючий суддя О.В. Плахов
Суддя Т.Д. Геза
Суддя Н.О. Мартюхіна