вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"02" лютого 2021 р. Справа№ 920/612/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мартюк А.І.
суддів: Алданової С.О.
Кропивної Л.В.
при секретарі Гуцал О.В.
за участю представників зазначених в протоколі від 02.02.2021р.
розглянувши у відкритому судовому
засіданні апеляційну
скаргу Комунального підприємства "Шляхрембуд" Сумської міської ради
на рішення Господарського суду Сумської області від 21.10.2020 року
у справі № 920/612/20 (суддя Котельницької В.Л.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-
комерційне підприємство "Нотехс"
до Комунального підприємства "Шляхрембуд" Сумської міської
ради
про стягнення 500 130 грн 42 коп.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Нотехс" звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом до Комунального підприємства "Шляхрембуд" Сумської міської ради, в якому просить суд стягнути з відповідача 442 222 грн 96 коп. основного боргу, 21 299 грн 40 коп. 3% річних, 36 608 грн 06 коп. інфляційних втрат за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами договору підряду № 17/09-18-01-НП від 17.09.2018.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до умов договору підряду № 17/09-18-01-НП від 17.09.2018 позивач виконав будівельні роботи, відповідачем роботи були прийняті, що підтверджується відповідним актом приймання виконаних будівельних робіт. Однак, відповідачем роботи не було оплачено, чим порушено умови договору, у зв'язку з чим просить суду стягнути з відповідача 442 222 грн 96 коп. основного боргу, 21 299 грн 40 коп. 3% річних, 36 608 грн 06 коп. інфляційних втрат
Рішенням Господарського суду Сумської області від 21.10.2020 року у справі № 920/612/20 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Нотехс" до Комунального підприємства "Шляхрембуд" Сумської міської ради про стягнення 500 130 грн 42 коп. задоволено повністю. Стягнуто з Комунального підприємства "Шляхрембуд" Сумської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Нотехс" 442 222 грн 96 коп. основного боргу, 21 299 грн 40 коп. 3% річних, 36 608 грн 06 коп. інфляційних втрат, 7501 грн 96 коп. витрат по сплаті судового збору, 15 000грн 00коп витрат на правову допомогу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Комунальне підприємство "Шляхрембуд" Сумської міської ради звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 21.10.2020 року у справі № 920/612/20 та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального та матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2020 апеляційну скаргу Комунального підприємства "Шляхрембуд" Сумської міської ради передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Мартюк А.І., судді Алданова С.О., Зубець Л.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Шляхрембуд" Сумської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 21.10.2020 року у справі № 920/612/20. Розгляд справи призначено на 13.01.2021 року. Витребувано з Господарського суду Сумської області справу №920/612/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Нотехс" до Комунального підприємства "Шляхрембуд" Сумської міської ради про стягнення 500130 грн 42 коп.
18.12.2020 року через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відео конференції. У зазначеному клопотанні вказано найменування та місцезнаходження найближчого суду, до якого можуть прибути уповноважені представники (Господарський суд Сумської області, 40011, м. Суми, проспект Т.Г. Шевченка, 18/1).
21.12.2020 року через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм чинного законодавства, тому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Сумської області від 21.10.2020 року у справі № 920/612/20 без змін.
21.12.2020 року через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Господарського суду міста Києва надійшов лист з повідомленням про неможливість відправлення матеріалів справи, у зв'язку з відсутністю коштів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2020 року клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційнепідприємство "Нотехс" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Судове засідання по справі №920/612/20 в режимі відеоконференції відбудеться 13.01.2021 року. Доручено Господарському суду Сумської області, забезпечити проведення судового засідання у справі №920/612/20 в режимі відео конференції, за допомогою за допомогою програмного забезпечення "EasyCon" в приміщенні вказаного суду 13.01.2021 року.
04.01.2021 року через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Господарського суду Сумської області на виконання умов ухвали Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 року надійшли матеріали справи №920/612/20.
12.01.2021 року через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Розпорядження № 09.1-08/141/21 Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2021 р. у зв'язку з перебуванням судді Зубець Л.П. на лікарняному призначено повторний автоматизований розподіл справи № 920/612/20.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2021 р апеляційну скаргу у справі №920/612/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Алданова С.О., Кропивна Л.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2021 року прийнято справу №920/612/20 до провадження колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Алданова С.О., Кропивна Л.В. Розгляд справи №920/612/20 призначено на 02.02.2021 р.
02.02.2021р. представники сторін у судове засідання не з'явились. Причини неявки суду не повідомили, хоча про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодекс) України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників сторін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши доказ; проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства колегія встановила таке.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, 17 вересня 2018 року між сторонами було укладено договір підряду № 17/09-18-01-НП. Вищезазначений факт підтверджується копією вказаного Договору Також, між сторонами була підписана договірна ціна до Договору.
Відповідно до п.1.1, п.1.4 Договору відповідач доручає, а позивач зобов'язується на свій ризик виконати в порядку та на умовах, визначених цим Договором будівельні роботи на об'єкті: «Нове будівництво адміністративно-побутового будинку з виробничими приміщеннями за адресою: проспект Курський, 6 у місті Суми», а позивач зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи. Роботи виконуються з використанням матеріально-технічних ресурсів відповідача та позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав роботи по Договору, про що між сторонами було складено та підписано 31.10.2018 акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) за жовтень 2018 року на суму 442 222 грн 96 коп., що підтверджується копією вказаного акту та довідки.
Згідно з ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.
Оскільки факт укладення Договору, підписання зазначеного акту та довідки визнаються сторонами у заявах по суті, то вони є такими, що встановлені судом.
Відповідно до п. 1.3 Договору фактична вартість виконаних робіт по Договору визначається за актом приймання виконаних будівельних робіт та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат.
Згідно з п. 4.2 Договору розрахунок за виконані роботи проводиться протягом 5 робочих днів з моменту підписання сторонами акта приймання виконаних будівельних робіт.
Оскільки відповідач кошти не сплатив, позивач звернувся до відповідача з претензією від 17.04.2020 № 101, в якій просить відповідача погасити заборгованість в розмірі 2 638 231,45 грн. за вказаним договором підряду до 01.05.2020р.
Відповідач залишив вказану вимогу позивача без відповіді та задоволення.
Сторонами суду не надано доказів, що Договір визнавався недійсним у судовому порядку, а тому Договір підлягає обов'язковому виконанню сторонами.
В обгрунтування апеляційної скарги, відповідач зазначає, що між сторонами 02.10.2018 було складено акт приймання-передачі будівельних матеріалів. Згідно вказаного акту відповідачем передано позивачу матеріально-технічні ресурси на суму 311 449 грн 80 коп., таким чином сума основного боргу складає 130773 грн 16 коп.
Суд не погоджується з вказаними доводами відповідача, виходячи, що між сторонами виникли господарські правовідносини укладено Договір. Договір є дійсним і підлягає обов'язковому виконанню сторонами. Сторони у договорі чітко встановили, що вартість робіт визначається сторонами в акті приймання виконаних будівельних робіт.
Як зазначено вище, між сторонами було підписано акт від 31.10.2018 та скріплено його печатками сторін, а також складено довідку про вартість будівельних робіт. Тобто, сторони самостійно визначили та затвердили вартість виконаних робіт та витрат, а тому відповідачем повинна бути сплачена саме та сума, яка визначена сторонами у вказаному акті, як передбачено п. 4.2. Договору.
Позивач зазначає, що зазначені в акті від 02.10.2018 матеріали не використовувались ним в роботах за жовтень 2018 року.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що зазначені у акті від 02.10.2018 матеріали використовувались позивачем при здійсненні робіт у жовтні 2018 року.
Суд, проаналізувавши зміст вказаного акту та акту про приймання виконаних будівельних робіт від 31.10.2018, погоджується з зазначеним твердженням позивача та вважає, що відповідач безпідставно просить врахувати вартість будівельних матеріалів, про які зазначено у акті від 02.10.2018, при розрахунках за жовтень 2018 року.
Також, позивачем зазначено, що матеріали були використані ним в подальшому при завершенні будівництва відповідно до акту, який знаходиться на розгляді відповідача. На підтвердження вказаних обставин позивачем надано відповідний акт (а.с.57-74).
Суд не приймає зазначених доказів позивача, оскільки зазначені обставини не є предметом доказування по даній справі, а надані документи не підписані відповідачем. В той же час, підписавши акт від 31.10.2018 відповідач фактично підтвердив ту обставину, що вказані матеріали позивачем в роботах за жовтень 2018 року не використовувались.
Також, на думку суду, пасивна бездіяльність відповідача в частині відсутності жодного реагування на те, що, на думку відповідача, вартість матеріалів (акт від 02.10.2018) позивачем не врахована при складанні акту від 31.10.2018, а в подальшому посилання на цю обставину в суді, не є добросовісною поведінкою суб'єкта господарювання та відповідно жодним чином не зумовлює відсутність у нього обов'язку із оплати виконаних позивачем робіт.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з ч. 1 ст. 843, ст. 844 ЦК України у договорі підряду встановлюється ціна роботи або спосіб її визначення, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.
Частиною1 статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року у справі N 1-26/2011 та Рішенням Конституційного суду України від 1 грудня 2004 року по справі N 1-10/2004 сторони при виконання договорів повинні діяти добросовісно і справедливо по відношенню до іншої сторони договору, повинні фактично виконувати умови Договору, а не ухилятись від виконання обов'язків з формальних причин.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного про задоволення позовних вимог позивача про стягнення основного боргу в розмірі 442222 грн 96 коп., оскільки відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Щодо стягнення стягнення 3 % річних та інфляційних втрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в цій частині в сумі 21299 грн 40 коп. 3% річних, 36608 грн 06 коп. інфляційних втрат, оскільки судом встановлено факт прострочення відповідачем грошового зобов'язання перед позивачем
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правомірного про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Водночас вимога пункту 1 статті 6 названої Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обставини викладені Комунальним підприємством "Шляхрембуд" Сумської міської ради в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Сумської області від 21.10.2020 року у справі № 920/612/20 прийняте з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, та з додержанням норм матеріального й процесуального права, у зв'язку із чим апеляційна скарга Комунального підприємства "Шляхрембуд" Сумської міської ради не підлягає задоволенню.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Комунальне підприємство "Шляхрембуд" Сумської міської ради.
Керуючись ст.ст. 129, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Шляхрембуд" Сумської міської ради залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Сумської області від 21.10.2020 року у справі № 920/612/20 - без змін.
2. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Комунальне підприємство "Шляхрембуд" Сумської міської ради.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 17.02.2021р.
Головуючий суддя А.І. Мартюк
Судді С.О. Алданова
Л.В. Кропивна