вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про закриття апеляційного провадження
"15" лютого 2021 р. Справа№ 911/2120/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Ходаківської І.П.
Владимиренко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Костяк В.Д.
за участю представника(-ів): згідно протоколу судового засідання від 15.02.2021,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Альма"
на рішення Господарського суду Київської області від 23.10.2020, повний текст якого складено 26.10.2020
у справі №911/2120/20 (суддя Горбасенко П.В.)
за позовом Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинський комбікормовий завод"
про стягнення 30 583 077,20 грн,
Фактичні обставини.
24.07.2020 до канцелярії Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинський комбікормовий завод" (далі - відповідач) про стягнення 28 091 908,00 грн вартості втраченого зерна пшениці 2 класу в кількості 5 165, 860 тон.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором складського зберігання, приймання, сушіння, очищення та відпуску зерна № 25 від 17.07.2017 в частині повернення позивачу зерна, переданого на зберігання за договором, чим завдано позивачу збитки.
Рішенням Господарського суду Київської області від 23.10.2020 у справі №911/2120/20 позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинський комбікормовий завод" на користь Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" 30 583 077,20 грн вартості втраченого зерна пшениці 2 класу в кількості 5 300, 360 тон та 458 746,16 коп. судового збору.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
16.11.2020 від особи, яка не брала участь у даній справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Альма", як сторона яка не брала участі у справі в порядку ст. 254 ГПК України, звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 23.10.2020 у справі №911/2120/20 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково та стягнути з відповідача збитки у розмірі 30 477 070,00 грн.
Рух апеляційної скарги.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2020 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Ходаківська І.П., Владимиренко С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 дану апеляційну на підставі ст.ст. 174, 260 ГПК України залишено без руху у зв'язку з відсутністю доказів сплати судового збору та роз'яснено скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали останній має право усунути наведені недоліки, сплативши судовий збір в розмірі 685 734,07 грн.
01.12.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Альма" подано до Північного апеляційного господарського суду уточнену прохальну частину апеляційної скарги, в якій скаржником змінено розмір оскарженої суми, а саме просить: "скасувати рішення Господарського суду Київської області від 23.10.2020 у справі №911/2120/20 в частині стягнення збитків у розмірі 106 007,20 грн та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові про стягнення збитків у розмірі 106 007,20 грн".
До цієї уточненої апеляційної скарги заявник додав документ, що підтверджує сплату судового збору на суму 3 153,00 грн (платіжне доручення №257 від 30.11.2020).
Судом прийнято таку скаргу, як усунення недоліків апеляційної скарги та вважає, що скаржником виконані у встановлений строк вимоги ухвали суду від 23.11.2020.
Після усунення недоліків, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Альма" на рішення Господарського суду Київської області від 23.10.2020 у справі №911/2120/20. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 25.01.2021 о 14 год. 30 хв. Роз'яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 11.01.2021. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 11.01.2021. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання є необов'язковою. З урахуванням епідеміологічної ситуації в України, сторони можуть подати до суду заяви про розгляд справи за їхньої відсутності.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 у зв'язку із неявкою усіх представників учасників справи, відкладено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Альма" на рішення Господарського суду Київської області від 23.10.2020 у справі №911/2120/20 на 15.02.2021 о 14 год. 10 хв. Доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез'явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив скаргу відхилити та оскаржене судове рішення залишити без змін, як правильне та обґрунтоване.
Відповідач не скористався своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надав суду письмового відзиву на апеляційну скаргу.
12.01.2021 позивачем через відділ документального забезпечення суду подано клопотання про закриття провадження у даній справі на підставі п.3 ч.1 ст. 264 ГПК України.
Явка представників сторін.
В судове засідання від 15.02.2021 з'явився представник позивача.
Представники відповідача та скаржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Альма" до судового засідання вдруге не з'явилися, про час та місце судового засідання належним чином повідомлені у відповідності до ст. 120, 242 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, зокрема залучені поштові повідомлення. Про причини неявки суд не повідомили, будь-яких заяв чи клопотань учасниками справи не подано.
Колегією суддів враховано, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (з подальшими змінами) з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу з 12.03.2020 по 28.02.2021 на всій території України встановлено карантин та запроваджено обмежувальні заходи.
В той же час, за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання - 15.02.2021 - від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов'язаних з рухом апеляційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у цьому судовому засіданні.
Оскільки явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов'язковою про що свідчать ухвали суду, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення учасників справи про місце, дату і час судового розгляду, враховуючи наявність достатніх у матеріалах справи доказів для вирішення даної справи, та те, що від учасників справи не надходило будь-яких заяв чи клопотань, зокрема щодо відкладення розгляду справи, а також що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у відсутності усіх представників учасників справи та скаржника.
Щодо права Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Альма" на апеляційне оскарження рішення рішення Господарського суду Київської області від 23.10.2020 у справі №911/2120/20.
Вирішуючи питання про порушення оскаржуваним рішенням прав та законних інтересів апелянта, наявності правового зв'язку між скаржниками і сторонами у справі, колегією суддів зазначає про наступне.
У статті 1 Конституції України закріплено, що Україна є правовою державою. Як будь-яка правова держава, Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини і громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя.
Обов'язок держави забезпечувати право кожної людини на доступ до ефективних та справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплені як основоположні принципи у Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов'язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, указав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права частиною спільної спадщини Договірних Сторін.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (рішення у справі "Брумареску проти Румунії"). Юридична визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного розгляду справи та її нового вирішення.
Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов'язковим для сторін і не може переглядатися. Забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
Відповідно до статті 129 Конституції України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією із засад судочинства, яка застосовується з дотриманням принципу верховенства права, змагальності, рівності всіх учасників перед законом і судом, розумності строків розгляду справи.
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).
Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження. Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволили б реалізувати його в повному обсязі та забезпечити ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Конституційні гарантії захисту прав та інтересів в апеляційній інстанції конкретизовано в главі 1 розділу І, главі 1 розділу ІV ГПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження судових рішень у господарському судочинстві.
Відповідно до частини 1 статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Тобто частиною 1 статті 254 ГПК України визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким, зокрема розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову.
Одночасно вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов'язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок; такий правовий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
У вирішенні цього питання суд має з'ясувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому тощо.
Отже, у розумінні наведених норм процесуального права судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та (або) обов'язків цієї особи. Тобто суд має розглянути та вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або міститься судження про права, інтереси та (або) обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Тобто, судовим рішенням безпосередньо зачіпаються права, інтереси та (або) обов'язки такої особи, в тому числі створюються перешкоди для реалізації її суб'єктивного права чи законного інтересу або реального виконання обов'язку стосовно однієї з сторін спору.
Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з'ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі пункту 4 частини 3 статті 277 ГПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь - якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Якщо при цьому буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.
Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 17.05.2018 у справі №904/5618/17, від 21.09.2018 у справі №909/68/18, від 18.12.2018 у справі № 911/1316/17, від 27.02.2019 у справі №903/825/18, від 17.10.2019 у справі №910/21156/16
З вищенаведеного слідує наступний алгоритм дій суду апеляційної інстанції у разі надходження апеляційної скарги від особи, яка не приймала участі у розгляді справи, але вважає, що судом в оскаржуваному рішенні вирішено питання про її права та інтереси: суд має першочергово з'ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов'язків скаржника і лише після встановлення таких обставин вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 11.07.2018 у справі №911/2635/17, від 12.05.2020 у справі №910/18271/16.
Обґрунтовуючи наявність процесуального права на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду, скаржник посилається на наступне.
За доводами апеляційного оскарження в цілому, скаржник наполягає на недоведеності позивачем складу збитків, а також вказує, що заявлений розмір збитків є завищеним, наголошує, що у сумі 106 007,20 грн збитків слід відмовити.
Скаржник стверджує, що оскарженим судовим рішенням порушуються його права, інтереси та обов'язки, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Альма" є кредитором боржника. Крім того, Товариство стверджує, що останнє є правонаступником Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", що підтверджується ухвалою Господарського суду Кіровоградської області у справі №912/1906/19 від 21.09.2020.
З'ясовуючи питання про те, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов'язків скаржника, суд апеляційної інстанції встановив наступне.
Так, рішенням Господарського суду Київської області від 23.10.2020 у справі №911/2120/20 позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинський комбікормовий завод" на користь Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" 30 583 077,20 грн вартості втраченого зерна пшениці 2 класу в кількості 5 300, 360 тон та 458 746,16 коп. судового збору.
Як було зазначено, в апеляційному порядку оскаржено рішення суду першої інстанції про задоволення позову та стягнення заборгованості, особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка стверджує, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки.
Скаржник вважає, що оскарженим судовим рішенням порушено його права, з посиланням на те, що він є кредитором відповідача.
В той же час, звертає на себе увагу той факт, що за змістом апеляційної скарги, товариство не вказало, які конкретно права та інтереси ТОВ "Фінансова компанія "Альма" порушено оскарженим рішенням. Разом з тим, скаржником не подано належних і допустимих доказів до апеляційної скарги, які б підтверджували порушення оскарженим рішенням прав чи інтересів товариства. Таким чином, самі лише переконання скаржника не є доказами порушення його прав, інтересів та обов'язків оскарженим рішенням суду першої інстанції.
Як було зазначено вище, позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором складського зберігання, приймання, сушіння, очищення та відпуску зерна №25 від 17.07.2017 в частині повернення позивачу зерна, переданого на зберігання за договором, чим завдано позивачу збитки.
Матеріали справи свідчать, що вказаний договір, на якому пред'явлено позов, укладено 17.07.2017 №25 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Долинський комбікормовий завод" (Зерновий склад) та Публічним акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України", яке перейменовано в Акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (Поклажодавець).
Разом з тим, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Альма" не є стороною означеного договору.
Що стосується поданого до апеляційної скарги договору №1/09-20/ДЗК від 14.09.2020 про відступлення права вимоги, що укладений між Публічним акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Долинський комбікормовий завод", колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом 1.1 цього договору, що первісний кредитор (Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська зерноторгова компанія») відступає, а новий кредитор (Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Альма") приймає на себе право вимоги, належне первісному кредитору, і стає кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю "Долинський комбікормовий завод" за зобов'язаннями щодо оплати: реальних збитків, які виникли на підставі договору складського зберігання, приймання, сушіння, очищення та відпуску зерна №82 від 18.03.2019, підтверджених та стягнутих рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 01.10.2019 у справі № 912/1906/19 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.01.2020 у справі № 912/1906/19.
Отже, право вимоги відступлено саме на заборгованість, що виникла за договором договору складського зберігання, приймання, сушіння, очищення та відпуску зерна №82 від 18.03.2019 та була предметом розгляду у іншій господарській справі №912/1906/19.
Таким чином, з наведеного вбачається, що зміст означеного договору №1/09-20/ДЗК від 14.09.2020 про відступлення права вимоги не свідчить про те, що ТОВ "Фінансова компанія "Альма" є кредитором за зобов'язаннями по договору від 17.07.2017 №25, на якому пред'явлено позов у даній справі.
На підставі викладеного вбачається, що особою, яка звернулась з апеляційною скаргою, не доведено належними та допустимими доказами у розумінні положень статей 76, 77 ГПК України, порушення його прав та охоронюваним законом інтересів оскаржуваною ухвалою.
Фактичні обставини у їх сукупності свідчать про відсутність очевидного і безумовного зв'язку між оскаржуваним рішенням суду першої інстанції та правами, інтересами і (або) обов'язками скаржника, за наявності якого виникає право на апеляційне оскарження судового рішення особою, яка не приймала участі у справі.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що права Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Альма" оскаржуваним рішенням не порушені, питання про його права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувались. Тобто, в даному випадку не існує правового зв'язку між апелянтом і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.
При цьому слід враховувати, що рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Альма" не може бути здійснене та підлягає закриттю.
Керуючись ст. 234, п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,
Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Альма" на рішення Господарського суду Київської області від 23.10.2020 у справі №911/2120/20.
Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали суду складено та підписано - 17.02.2021.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді І.П. Ходаківська
С.В. Владимиренко