ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
15 лютого 2021 року м. ОдесаСправа № 915/1372/20
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Принцевської Н.М.;
суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;
(Південно-західний апеляційний господарський суд, м.Одеса, проспект Шевченка, 29)
Секретар судового засідання Соловйова Д.В.;
Представники сторін в судове засідання не з'явились;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РосКосметика"
на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 23.11.2020
по справі №915/1372/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Роскосметика"
до Держави України в особі Новоодеського відділу поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області
про відшкодування за рахунок державного бюджету шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування, у загальному розмірі 61 300 грн.,
(суддя місцевого господарського суду: Мавродієва М.В., дата та місце прийняття ухвали: 23.11.2020, Господарський суд Миколаївської області, м.Миколаїв, вул. Адміральська, 22)
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.11.2020 у справі №915/1372/20 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Роскосметика” (далі - ТОВ «Роскосметика») №12-11 від 12.11.2020 (вхід.№14414/20 від 13.11.2020) до Держави Україна в особі Новоодеського відділу поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області про відшкодування за рахунок державного бюджету шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування, у загальному розмірі 61300,0 грн.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ТОВ «Роскосметика» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Миколаївської області по даній справі скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Заявник апеляційної скарги вказав, що суд першої інстанції при постановленні ухвали допустив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків обставинам справи, порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не з'ясував того факту, що скаржник звернувся до Держави Україна в особі Новоодеського відділу поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області з вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, а не до суб'єкта господарської діяльності.
ТОВ «Роскосметика» зазначає, що відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, здійснюється саме за рахунок держави.
14.12.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ТОВ "Роскосметика" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 23.11.2020 по справі №915/1372/20.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2020 апеляційну скаргу ТОВ "Роскосметика" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 23.11.2020 по справі №915/1372/20 залишено без руху.
12.01.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява від ТОВ "Роскосметика" про усунення недоліків, допущених в апеляційній скарзі на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 23.11.2020 по справі №915/1372/20, в якій апелянт надав докази сплати судового збору у розмірі 2102 грн.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "РосКосметика" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 23.11.2020 по справі №915/1372/20, призначено розгляд справи №915/1372/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "РосКосметика" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 23.11.2020 на: 15.02.2021 року о 15-00 год.
Відповідач не скористався своїм правом та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
В судове засідання 15.02.2021 представники сторін не з'явились, не повіомивши суд про причини неявки. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду, з урахуванням ст. 120, ст. 202, ст. 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне розглянути справу за відсутністю представників сторін.
За нормами ч.1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 13.11.2020 за вхід.№14414/20 ТОВ “Роскосметика” звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №12-11 від 12.11.2020 до Держави Україна в особі Новоодеського відділу поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області, в якій просить суд стягнути з Державної казначейської служби України на його користь на відшкодування шкоди, завданої незаконними діями слідчих Слідчого відділу Новоодеського відділу поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області, що обмежують його права, у загальному розмірі 61300,0 грн, з яких: 11300,0 грн сплачених адвокату Беліку В.Г. у зв'язку з наданням юридичної допомоги, 50000,0 грн моральної шкоди; за рахунок Державного бюджету шляхом списання у безспірному порядку з Єдиного казначейського рахунку.
Як зазначалося раніше, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.11.2020 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ТОВ “Роскосметика” №12-11 від 12.11.2020 (вхід.№14414/20 від 13.11.2020) до Держави Україна в особі Новоодеського відділу поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області про відшкодування за рахунок державного бюджету шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування, у загальному розмірі 61300,0 грн.
Місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі зазначив, що позивач пред'явив позов до відповідача - Держава Україна в особі Новоодеського відділу поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області, однак в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України не зареєстрована така юридична особа чи державний орган, як Новоодеський відділ поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області, тобто позов подано позивачем до відповідача, який не має статусу юридичної особи.
Суд першої інстанції відповідно до положень п.1) ч.1, ч.3 ст.175 Господарського процесуального кодексу України відмовив у відкритті провадження у справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Перевіривши дотримання судом норм процесуального законодавства, в контексті встановлених обставин, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до позовної заяви предметом позову у даній справі є вимога ТОВ «Роскосметика» про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями посадовими особами правоохоронних органів.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності. Визначення належності справи суду певної юрисдикції здійснюється за правилами, чинними на час звернення з позовом до суду, якщо інше не передбачено законодавством.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їхній сукупності. Також таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
У пункті 53 рішення від 08 квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України» ЄСПЛ зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету, за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. пункт 57 рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), Series A, № 93).
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Подання позовної заяви за правилами Господарського процесуального кодексу України означає, що така заява повинна бути подана за правилами предметної та суб'єктної юрисдикції справ відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу, яка визначає, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених ч. 2 цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, перелік яких наведений в п.п. 1) - 16).
Отже, господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин (приватноправовий характер правовідносин); наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Згідно зі ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно із ч. 5 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Таким чином, єдиним винятком у вказаній нормі Кодексу адміністративного судочинства України, що визначає юрисдикцію адміністративних судів з розгляду спорів про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, є об'єднання таких вимог з вимогою про вирішення публічно-правового спору.
Разом з тим господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктом публічно-правових відносин, - за умови, що такі вимоги не об'єднуються з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб'єктним складом підпадають під дію ст. 4 Господарського процесуального кодексу України.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що предметом заявленого позову є вимога про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування.
При цьому, звертаючись з даним позовом ТОВ «Роскосметика» не заявляє позовної вимоги про вирішення публічно-правового спору.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів з огляду на приватноправовий характер спірних правовідносин у цій справі та суб'єктний склад сторін, вважає, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про те, що даний спір не підлягає розгляду в господарських судах за правилами Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційна інстанція, серед іншого, вважає за необхідне зауважити, що у відповідності до ч. 6 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Натомість, місцевий господарський суд, відмовляючи у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України, не лише не роз'яснив позивачеві до юрисдикції якого суду віднесено даний спір, а взагалі не зазначив за правилами якого судочинства він підлягає вирішенню.
Підсумовуючи вищенаведене в сукупності, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що при постановленні оскаржуваної ухвали місцевим господарським судом було порушено норми процесуального права, у зв'язку з чим вказаний судовий акт не відповідає вимогам ст. ст. 175, 236 Господарського процесуального кодексу України з підстав, наведених вище, що свідчить про обґрунтованість апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 280 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема, є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи вищенаведене, ухвала Господарського Миколаївської області від 23.11.2020 підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на стадію вирішення питання щодо відкриття провадження по даній справі.
Оскільки судом апеляційної інстанції остаточного рішення зі спору у даній справі не приймається, то розподіл судових витрат за перегляд справи в апеляційному порядку підлягає здійсненню судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України,.
Керуючись ст.ст. 129, 269-271, 273, 275, 280-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Роскосметика'на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 23.11.2020 по справі №915/1372/20 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 23.11.2020 по справі №915/1372/20 скасувати.
3. Справу №915/1372/20 направити до Господарського суду Миколаївської області на стадію вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Постанова набирає законної з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбаченими ст.ст.287-288 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 16.02.2021 року.
Головуючий суддя Н.М. Принцевська
Судді: Г.І. Діброва
А.І. Ярош