79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"15" лютого 2021 р. Справа №914/1036/20
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді Кордюк Г.Т.
суддів Мирутенка О.Л.
Скрипчук О.С.
секретар судового засідання Матіїшин Х.В.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Захід Агросервіс”, б/н б/д (вх. №01-05/3266/20 від 13.11.2020),
на рішення Господарського суду Львівської області від 12.10.2020 (повний текст складено 21.10.2020)
у справі №914/1036/20 (суддя Крупник Р.В.)
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Захід Агросервіс”, Донецька обл., м. Маріуполь
до відповідача: Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи” “Львівгаз”, м. Львів
про: скасування рішення Центральної комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС від 26.11.2018р. щодо задоволення Акту про порушення №004700 від 20.09.2018р
за участю представників:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: Білоус К.В. - адвокат;
Товариство з обмеженою відповідальністю “Захід Агросервіс” ( далі - ТОВ “Захід Агросервіс”) звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи” “Львівгаз” ( далі - АТ “Оператор газорозподільної системи” “Львівгаз” ) про скасування рішення Центральної комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС від 26.11.2018 щодо задоволення Акту про порушення №004700 від 20.09.2018.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.10.2020 у справі №914/1036/20 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що обставини того чи мало місце порушення, зазначене в Акті про порушення №32 від 20.09.2018, чи правомірно складено Акт про порушення №32 від 20.09.2018 та чи правильно оператором ГРМ розраховано вартість необлікованого об'єму природного газу досліджувалися господарськими судами при розгляді справи №914/121/19, рішення у якій вступило в законну силу та у котрій брали участь ті ж самі сторони, що і в цій справі. За результатами розгляду справи №914/121/19 встановлено факт порушення позивачем положень Кодексу ГРС (яке полягало у непридатності законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки (ЗВТ) у зв'язку з похибкою, яка перевищує допустиме значення), дійсність Акту про порушення та правильність нарахування необлікованого об'єму природного газу споживачеві (на недійсність якого та невірність розрахунку вказував позивач, як на підстави скасування рішення комісії).
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 12.10.2020 у справі №914/1036/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю.
Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу, позивач зазначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосував норми матеріального права. Зокрема, положення п. 4 Глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРС передбачає виключно два варіанти для дійсності акту про порушення у разі відмови споживача від його підписання: 1) відмова споживача від підпису акту про порушення підтверджується відеозйомкою; 2) акт про порушення підписано представником оператора ГРМ та однією незаінтересованою особою (представником власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення цієї особи. Наведена норма є імперативною та містить вичерпний перелік умов, за яких акт про порушення є дійсним у випадку відмови споживача його підписати.
В Акті про порушення №32 зазначено, що представник споживача відмовився від його підписання. Цей акт підписаний тільки представниками оператора ГРМ. Відсутній підпис представника незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення або органу місцевого самоврядування, також відсутня відеозйомка). Відповідно, за таких умов Акт не можна вважати дійсним навіть за умови наявності письмового зауваження споживача про причину відмови від підписання акта про порушення.
Апелянт зазначає, що такої ж позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 17.04.2019 у справі №720/479/17-ц, від 27.02.2019 у справі №922/2046/18, від 04.04.2018 у справі №914/1178/17.
06.01.2021 до суду від АТ “Оператор газорозподільної системи” “Львівгаз” поступив відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить рішення Господарського суду Львівської області від 12.10.2020 у справі №914/1036/20 залишити без змін з підстав його законності та обгрунтованості, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Автоматизованою системою документообігу суду справу №914/1036/20 розподілено до розгляду головуючому судді Кордюк Г.Т. Введено до складу судової колегії суддів Мирутенка О.Л. та Скрипчук О.С.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 апеляційну скаргу ТОВ “Захід Агросервіс” на рішення Господарського суду Львівської області від 12.10.2020 у справі №914/1036/20 залишено без руху.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.12.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ “Захід Агросервіс” на рішення Господарського суду Львівської області від 12.10.2020 у справі №914/1036/20, розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 21.01.2021.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.01.2021 на клопотання позивача розгляд апеляційної скарги відкладено на 15.02.2021.
В судове засідання прибув представник відповідача.
Позивач участі уповноваженого представника в судовому засіданні повторно не забезпечив та подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку зайнятістю представника ТОВ “Захід Агросервіс” в іншому судовому засіданні.
Відповідно до ч.1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях.
Відповідно до ч.ч.11-13 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.
Під час підготовки справи до розгляду суд має вжити належних заходів щодо повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи та до початку її розгляду по суті, з'ясувати явку учасників справи у судове засідання та вирішити питання про можливість розгляду справи у разі неявки того чи іншого учасника справи, виходячи з визначеного у пункті 4 частини 5 статті 13 ГПК України обов'язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, у тому числі права на участь у судових засіданнях, надання суду пояснень, наведення своїх доводів і міркувань щодо питань, які виникають під час судового розгляду, а також заперечень проти заяв, клопотань, доводів та міркувань інших осіб (пункти 2, 3 частини 1 статті 42 ГПК України).
Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
При цьому суд враховує приписи статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України за якими своєчасний розгляд справи є одним із завдань судочинства, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожного на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Враховуючи встановлений ст. 273 ГПК України строк розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка учасників справи у судове засідання судом не визнавалася обов'язковою, у зв'язку з зайнятістю представника ТОВ “Захід Агросервіс” в іншому судовому засіданні з метою надання скаржнику можливості забезпечити участь уповноваженого представника в судовому засіданні у даній справі суд вже відкладав розгляд апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.
Представник відповідача в судовому засіданні просив рішення Господарського суду Львівської області від 12.10.2020 у справі №914/1036/20 залишити без змін з підстав його законності та обгрунтованості, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права зазначає наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2016 між ТОВ «Еко Солод» (перейменовано згідно рішення єдиного учасника ТОВ «Еко Солод» №2 від 20.12.2018 на ТОВ «Захід Агросевіс») та ПАТ «Львівгаз» (перейменовано на АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз») укладено Типовий договір розподілу природного газу №094212Е17JDP016.
07.09.2018 ДП «Львівстандартметрологія» проведено позачергову перевірку лічильника газу типу G-40, заводський №1455, 2012 року випуску, за результатами якої складено довідку від 07.09.2018 №35/18-5448, у якій встановлено непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки у зв'язку з похибкою, яка перевищує допустиме значення.
20.09.2018 працівниками ПАТ «Львівгаз» складено Акт про порушення №32 (бланк №004700), в якому встановлено порушення споживачем (ТОВ «Еко Солод») Кодексу ГРС, згідно довідки про непридатність №35/18-5448 від 07.09.2018, виданої ДП «Львівстандартметрологія».
Як вбачається з Акту про порушення, такий підписаний комісією у складі працівників відповідача, якою проводилася перевірка. Також, з Акту прослідковується, що представник споживача відмовляється підписувати Акт, оскільки згідно Кодексу ГРС, будь-які донарахування під час планової перевірки лічильника є незаконними.
За результатами засідання Центральної комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС було прийнято рішення (оформлене Протоколом №02/11 від 26.11.2018) про задоволення Акту про порушення №32 від 29.09.2018 на підставі якого проведено споживачеві донарахування об'єму природного газу за період з 01.07.2018 з 07:00 год. по 19.07.2018 до 13:00 год. в кількості 9,680 тис. м3 на суму 103034,50 грн.
Листом від 07.12.2018 №Lv03.2-СЛ-11810-1218 ПАТ «Львівгаз» скерувало на адресу споживача рахунок на оплату №000447035 від 05.12.2018, повідомлення про припинення газопостачання №000447035 від 05.12.2018 та Акт-розрахунок від 26.11.2018.
Не погоджуючись із здійсненими нарахуваннями, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до ПАТ «Львівгаз» про скасування нарахованої за Актом-розрахунком від 26.11.2018 заборгованості за необлікований (донарахований) об'єм природного газу в розмірі 103034,50 грн.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.05.2019 у справі №914/121/19 у задоволенні позову відмовлено. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.10.2019 рішення Господарського суду Львівської області від 20.05.2019 у справі №914/121/19 залишено без змін.
Судом встановлено, що підстави позовних вимог у справі №914/121/19 були ідентичними тим, що є в даній справі. Відмінність між справою, що розглядається і справою №914/121/19 полягає в тому, що в останній справі предметом позовних вимог були не скасування рішення Центральної комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС від 26.11.2018 щодо задоволення Акту про порушення №004700 від 20.09.2018, а скасування заборгованості нарахованої за актом. Господарські суди у справі №914/121/19, поміж іншого, наголосили на неналежному способі захисту, обраному позивачем.
З огляду на наведене ТОВ “Захід Агросервіс” звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом у даній справі про скасування рішення Центральної комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС від 26.11.2018 щодо задоволення Акту про порушення №004700 від 20.09.2018.
Відповідно до чч.ч.1,2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Оцінивши матеріали справи та докази, що містяться у ній в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне:
Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, зокрема, щодо умов забезпечення надійної і безпечної експлуатації газорозподільних систем та гарантованого рівня розподілу (переміщення) природного газу до/від суміжних суб'єктів ринку природного газу відповідної якості; комерційного, у тому числі приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об'ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб'єктів ринку природного газу, регламентовані Кодексом газорозподільних систем (надалі Кодекс ГРС), який затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2494.
Оскільки спірні правовідносини виникли між сторонами у 2018 році, відтак при розгляді цього спору слід застосовувати положення Кодексу ГРС у редакції, котра була чинною на момент виникнення спірних правовідносин.
Положеннями п. 3 глави 1 розділу І Кодексу ГРС визначено, зокрема, що дія цього Кодексу поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об'єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників.
Договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об'єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ. Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов'язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об'єкт. Договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу (положення п. 1, 3 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС).
Відповідно до п. 1 глави 1 розділу Х Кодексу ГРС, приладовий облік природного газу в ГРМ організовується та здійснюється з метою отримання та реєстрації за допомогою комерційного ВОГ інформації про об'єми передачі (розподілу, споживання) природного газу в точках вимірювання та подальшого її використання при забезпеченні комерційного обліку природного газу між суб'єктами ринку природного газу.
За приписами п. 1 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС, власник комерційного ВОГ або суб'єкт господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема ЗВТ), а також проведення періодичної повірки ЗВТ (крім населення) в порядку, визначеному главою 7 цього розділу, та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ).
Пунктом 2 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС встановлено, що протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових Оператор ГРМ та споживач (суміжний суб'єкт ринку природного газу) проводять такі спільні дії: контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу); перевірку комерційного ВОГ та його складових відповідно до вимог цього Кодексу, зокрема контрольний огляд вузла обліку; монтаж/демонтаж ЗВТ на повірку (періодичну, позачергову, експертну), експертизу та/або ремонт. Контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу) здійснюється Оператором ГРМ відповідно до власного графіка обходу споживачів та позапланово (за необхідності). Контрольний огляд вузла обліку здійснюється Оператором ГРМ за необхідності, але не рідше ніж один раз на шість місяців.
Так, положеннями п. 2, п. 3 глави 11 розділу Х Кодексу ГРС передбачено, зокрема, що позачергова чи експертна повірка комерційного ВОГ чи його складових проводиться відповідно до регламентів їх проведення уповноваженими представниками метрологічної організації та в спеціально обладнаних приміщеннях із застосуванням стаціонарного повірочного обладнання або на місці монтажу комерційного ВОГ пересувними повірочними лабораторіями, які атестовані у встановленому законодавством порядку. За підсумками проведення позачергової чи експертної повірки на місці її проведення уповноважений представник метрологічної організації оформлює відповідний висновок.
Так, 07.09.2018 ДП «Львівстандартметрологія» за результатами повірки лічильника газу типу G-40, заводський №1455, встановлено непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки у зв'язку з похибкою, яка перевищує допустиме значення, про що складено довідку від 07.09.2018 №35/18-5448.
До порушень (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ або його складових (які кваліфікуються як «не з вини споживача»), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об'єму природного газу, належать, зокрема: пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно (пп. 1 п. 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС).
Приписами п. 1-2 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС визначено, зокрема, що у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу. Акт про порушення після пред'явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача / несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.
Судом встановлено, що 20.09.2018 працівниками ПАТ «Львівгаз» складено Акт про порушення №32 (бланк №004700), згідно якого позивачем допущено порушення вимог Кодексу ГРС, оскільки відповідно до довідки ДП «Львівстандартметрологія» №35/18-5448 від 07.09.2018, ЗВТ не відповідає вимогам Р 50-071-98 «Лічильники газу побутові методи та засоби повірки», відповідно ЗВТ є непридатним похибка перевищує допустиме значення.
Відповідно до п. 4 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС, у разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення він вважається дійсним, якщо його підписали: або більше одного представника Оператора ГРМ, а відмова споживача (несанкціонованого споживача) від підпису акта про порушення підтверджується відеозйомкою; або представник Оператора ГРМ та одна незаінтересована особа (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення цієї особи. У разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення про це робиться відмітка в обох примірниках акта про порушення, один з яких надсилається споживачу (несанкціонованому споживачу) рекомендованим поштовим відправленням.
Як вбачається з Акту про порушення, представник споживача від його підписання відмовився, однак у графі Акту «Зауваження споживача (його представника) до цього Акта про порушення» зазначив, що відмовляється підписувати Акт, оскільки згідно Кодексу ГРС, будь-які донарахування під час планової перевірки лічильника є незаконними. Оригінал вказаного Акту оглянуто судом в судовому засіданні 15.02.2020.
Згідно п. 8, 11 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС, акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.
26.11.2018 за участі представника споживача відбулося засідання Центральної комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС, на якому прийнято рішення (оформлене Протоколом №02/11 від 26.11.2018) про задоволення Акту про порушення №32 від 29.09.2018 та донарахування споживачеві об'єму природного газу за період з 01.07.2018 з 07:00 год. по 19.07.2018 до 13:00 год. в кількості 9,680 тис. м3 на суму 103034,50 грн.
Предметом позову у даній справі є скасування вказаного рішення Центральної комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС від 26.11.2018.
Так апелянт вважає, що Акт про порушення №32 від 29.09.2018 не можна вважати дійсним, оскільки в такому відсутній підпис представника незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення або органу місцевого самоврядування), а також відсутня відеозйомка.
Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74, ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 4 ст. 75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Аналогічна позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2020 р. у справі №917/154/15.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до Господарського суду Львівської області з позовом до ПАТ «Львівгаз» про скасування нарахованої за Актом-розрахунком від 26.11.2018 заборгованості за необлікований (донарахований) об'єм природного газу в розмірі 103034,50 грн.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.05.2019 у справі №914/121/19, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.10.2019, у задоволенні позову відмовлено.
При цьому, при розгляді справи №914/121/19, у котрій брали участь ті ж самі сторони, що і в цій справі, судом досліджувались обставини того чи мало місце порушення, зазначене в Акті про порушення №32 від 20.09.2018, чи правомірно складено Акт про порушення №32 від 20.09.2018р.
За результатами розгляду справи №914/121/19 Господарським судом Львівської області встановлено наступне:
- наявність зауважень споживача, викладених в акті перевірки підтверджує його присутність при проведенні перевірки і складанні акту, та підтверджує ті обставини, що він був ознайомлений з обставинами і суттю порушення, викладеними в акті про порушеннями;
- відсутність відеозапису відмови споживача від підписання акту про порушення, за наявності письмового зауваження споживача про причину відмови, не є підставою для визнання недійсності акту про порушення, оскільки, забезпечено захист прав споживача, який мав можливість надати свої зауваження до акта про порушення, надати пояснення, не погодитись з виявленим фактом вчинення споживачем дій, які призвели до порушення вимог Кодексу ГРС, тому недоліки процедури складання акта, в даному випадку, не позбавляє останнього його належної доказової сили.
- дефекти акту перевірки не можуть спростовувати факт порушення, якщо він знайшов своє підтвердження в сукупності інших доказів. Для нарахування споживачу суми недорахованого об'єму газу визначальним є сам факт порушення вимог Кодексу ГРС, який може доводитися у тому числі, але не виключно актом;
- на підставі рішення комісії та Акту про порушення складено Акт-розрахунок від 26.11.2018, згідно якого здійснено донарахування об'ємів природного газу в обсязі 9,68 тис. м3 на суму 103034,50 грн., у зв'язку із визнанням лічильника газу типу РГС типорозміру G-40 №1455 непридатним до застосування за результатами позачергової повірки за період з 1 липня по 19 липня 2018 року, тобто з початку розрахункового періоду до дати встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.
Відтак, за результатами розгляду справи №914/121/19 судами достеменно встановлено факт порушення позивачем положень Кодексу ГРС (яке полягало у непридатності законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки (ЗВТ) у зв'язку з похибкою, яка перевищує допустиме значення), а також належність складення Акту про порушення №32 від 20.09.2018.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 31.05.2012р. у справі «Есертас проти Литви» зазначає, що ситуація, за якої фактичні обставини, що були встановлені в остаточному судовому рішенні в справі, пізніше спростовуються судом у новій справі між тими самими сторонами, є тотожною ситуації, у якій завдяки новому розгляду справи, в якій ухвалене остаточне та обов'язкове рішення, останнє скасовується повністю. Вказане є недопустимим та порушує ст. 6 Конвенції.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі «Рябих проти Росії», від 09.11.2004 у справі «Науменко проти України», від 18.11.2004 у справі «Праведная проти Росії», від 19.02.2009 у справі «Христов проти України», від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», міститься тлумачення принципу res judicata, яке розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків.
З огляду на неприпустимість повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування рішення комісії Центральної комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС від 26.11.2018 у зв'язку з недійсністю Акта про порушення №004700 від 20.09.2018.
Покликання апелянта на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 17.04.2019 у справі №720/479/17-ц, від 27.02.2019 у справі №922/2046/18, від 04.04.2018 у справі №914/1178/17, судом апеляційної інстанції відхиляється оскільки обставини вказаних справ є відмінними від обставин даної справи.
Враховуючи все викладене вище в сукупності, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 12.10.2020 у справі №914/1036/20 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, не можуть слугувати підставою для скасування або зміни оскаржуваного рішення суду.
Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на скаржника в порядку ст.ст.129, 282 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 281- 284 Господарського процесуального кодексу України, -
Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду Львівської області від 12.10.2020 у справі №914/1036/20 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Захід Агросервіс” - без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.
3. Порядок і строк оскарження встановлені ст.ст. 288-289 ГПК України.
Головуючий суддя Кордюк Г.Т.
Суддя Мирутенко О.Л.
Суддя Скрипчук О.С.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 17.02.2021