Рівненський апеляційний суд
17 лютого 2021 року м. Рівне
Рівненський апеляційний суд у складі судді Шимківа С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Михайлова Володимира Олександровича на постанову Костопільського районного суду Рівненської області від 20 січня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою Костопільського районного суду Рівненської області від 20 січня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік.
Не погодившись із постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Михайлов В.О. оскаржив її в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що постанова суду прийнята порушенням матеріального та процесуального права, з неповним, необ'єктивним з'ясуванням обставин справи, є необґрунтованою і незаконною. Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення було складено із порушенням вимог чинного законодавства України. Зокрема були відсутні свідки, коли поліцейський пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, а той начебто відмовився, що підтверджується відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції. Під час допиту свідків у судовому засіданні, останні показали, що вони не були присутніми, коли поліцейський пропонував пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння. Також на відео зафіксовано час, коли пропонували відповідачу пройти вищезазначений огляд на місці зупинки транспортного засобу, а саме у проміжок часу із 02 год. 29 хв. до 02 год. 31 хв., у той же час акт огляду та направлення складені о 01 год. 28 хв., а протокол про адміністративне правопорушення складено о 01 год. 30 хв., що є очевидним та грубим порушенням процедури огляду особи на стан алкогольного сп'яніння.
Справа № 564/3226/20 Суддя в суді І інстанції - Цвіркун О.С.
Провадження № 33/4815/177/21 Суддя в апеляційній інстанції - Шимків С.С.
Просить скасувати постанову суду, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши учасників справи, апеляційний суд приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до цих нормативних актів, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Судом встановлено, що 11 грудня 2020 року о 23 год. 30 хв. в с. Яполоть по вул. Л. Українки, 65, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mercedes-Benz», р.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, порушення координації рухів.
Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціальних технічних засобів та проведення такого огляду у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, чим допустив порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, що підтверджується відповідними письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , актом відмови від проведення огляду, що був складений за участі останніх, направленням водія на огляд до медичного закладу.
Пояснення свідків отримані у встановленому законом порядку, передбаченими способами та засвічені власноручними підписами цих осіб.
Суд не приймає доводи апеляційної скарги, що покази свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надані ними у суді першої інстанції про те, що вони не були свідками того, як ОСОБА_1 пропонували пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, оскільки вказане суперечить матеріалам справи.
З відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що працівники поліції звертаються до свідків і при них пропонують пройти ОСОБА_1 огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння.
Окрім того, у письмових поясненнях свідок ОСОБА_2 зазначив, що водій ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду на стан виявлення алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі. Вказано, що ОСОБА_1 знаходився з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Підписом у поясненнях, ОСОБА_2 , також, підтвердив, що у його присутності було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 438505 від 12.12.2020 року, у якому він особисто поставив підпис.
У розписці, яка підписана ОСОБА_2 , 12.12.2020 року, останній зобов'язався не допускати до керування ОСОБА_1 автомобілем протягом 24 годин до його повного витверезіння (а.с.6).
Свідок ОСОБА_3 , у своїх поясненнях, які засвідчив особистим підписом зазначив, що водій ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду на стан виявлення алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі. Вказано, що ОСОБА_1 знаходився з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Підписом у поясненнях, ОСОБА_3 , також, підтвердив, що у його присутності було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 438505 від 12.12.2020 року, у якому він особисто поставив підпис.
У матеріалах справи міститься Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 12.12.2020 року, з якого вбачається, що огляд ОСОБА_1 проведений у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, порушення координації рухів. В графі «Результат огляду на стан сп'яніння» зазначено «відмовився». В графі «З результатами згоден» вказано «відмовився» та підтверджено підписом ОСОБА_1 .. Зазначене підтверджено підписами свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ..
Згідно Направлення на огляд водія транспортного засобу для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.12.2020 року, вбачається, що ОСОБА_1 направлено у заклад охорони здоров'я «Костопільська ЦРЛ», у зв'язку з виявленими ознаками сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, порушення координації рухів. В графі «Результати огляду» вказано «відмовився».
Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння підтверджується також відеозаписом з нагрудної камери поліцейського. З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 спочатку погодився поїхати до медичного закладу за умови, що його працівники поліції відвезуть у медичний заклад і доставлять назад за місцем проживання, однак на уточнене питання працівника поліції щодо того чи ОСОБА_1 поїде у медичний заклад, останній чітко відповів “Ні”.
Посилання апелянта на невідповідність часу складання протоколу “01 год. 30 хв.” з часом коли ОСОБА_1 пропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, так як з відеозапису вбачається, що останньому пропонували пройти такий огляд о “02 год. 31 хв”, не заслуговують на увагу, розцінюється апеляційним судом як технічна невідповідність часу, який встановлений у камері поліцейського та не спростовує факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Об'єктивних причин відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння судом не встановлено.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано вірно.
Матеріали провадження не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження ОСОБА_1 цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 438505 від 12 грудня 2020 року, актом відмови від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, направленням водія на огляд на стан наркотичного сп'яніння до медичного закладу, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , розпискою ОСОБА_2 та відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції.
Факт скоєння вказаного правопорушення, за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які повністю узгоджуються між собою.
Підстав вважати їх недопустимими апеляційний суд не вбачає.
Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено, і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Застосований місцевим судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 245, 251 КУпАП, об'єктивно з'ясував обставини справи із урахуванням наявних та досліджених в судовому засіданні доказів, дійшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі наведеного та керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 294 КУпАП апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Михайлова Володимира Олександровича відхилити.
Постанову Костопільського районного суду Рівненської області від 20 січня 2021 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Шимків С.С.