Рівненський апеляційний суд
17 лютого 2021 року м. Рівне
Рівненський апеляційний суд в складі судді Шимківа С.С., з участю секретаря судового засідання Москалик Т.В., адвоката Бойка В.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Бойка Валерія Федоровича на постанову Острозького районного суду Рівненської області від 14 грудня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.126, ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою Острозького районного суду Рівненської області від 14 грудня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.126, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік.
Не погодившись із постановою суду в частині визнання винуватості за ч. 1 ст. 130 КУпАП, захисник ОСОБА_1 - адвокат Бойко В.Ф. оскаржив її в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП було складено із порушенням вимог чинного законодавства України. Зокрема, у ньому неналежним чином викладено суть вчиненого правопорушення, тобто, яке саме діяння вчинив правопорушник. Працівник поліції незрозуміло сформулював від якого саме огляду відмовився водій - на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння та не зазначив, який порядок проходження такого огляду йому було запропоновано. У протоколі відсутні дані, що поліцейський пропонував водієві пройти огляд на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, як і відсутні дані про відмову від проходження огляду. Також не вказано, що підзахисний відмовився від проходження огляду алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я. Зазначає, що в матеріалах справи відсутній акт огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Справа № 285/3967/20 Суддя в суді І інстанції - Венгерчук А.О.
Провадження № 33/4815/103/21 Суддя в апеляційній інстанції - ОСОБА_2 .
Наголошує, що є дві редакції статті 130 КУпАП. Зокрема, у Єдиному державному реєстрі нормативно-правових актів, єдиним держателем якого є Міністерство юстиції України, статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами у стані алкогольного сп'яніння. Тоді як на веб-ресурсі Верховної Ради України, дана стаття викладена у іншій редакції, яка не передбачає відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння. На його думку, необхідно користуватися редакцією, що опублікована на офіційному сайті Верховної Ради України. Вважає, що у діях його підзахисного відсутній склад адміністративного правопорушення.
Просить скасувати постанову суду, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши учасників справи, апеляційний суд приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до цих нормативних актів, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Судом встановлено, що 10.10.2020 року близько 15 год. 18 хв. на а/д Київ-Чоп, 234 км, ОСОБА_1 керував автомобілем марки Renault, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, нестійка хода.
Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціальних технічних засобів та проведення такого огляду у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, чим допустив порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, що підтверджується відповідними письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції та рапортом останнього.
10.10.2020 року близько 15 год. 18 хв. на а/д Київ-Чоп, 234 км, ОСОБА_1 керував автомобілем марки Renault, реєстраційний номер НОМЕР_2 , будучи особою, відносно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами згідно постанови Острозького РВ ДВС ЗМУ МЮ (м. Львів) ВП №42247497 від 26.03.2020. Від керування ТЗ відсторонений шляхом розписки.
10.10.2020 року близько 17 год. 55 хв. на а/д Київ-Чоп, 236 км, ОСОБА_1 керував автомобілем марки Renault, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя.
Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціальних технічних засобів та проведення такого огляду у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, чим допустив порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, що підтверджується відповідними письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції та рапортом останнього.
10.10.2020 близько 17 год. 55 хв. на а/д Київ-Чоп, 236 км, ОСОБА_1 керував автомобілем марки Renault, реєстраційний номер НОМЕР_2 , будучи особою, відносно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами згідно постанови Острозького РВ ДВС ЗМУ МЮ (м.Львів) ВП №42247497 від 26.03.2020.
Підстав ставити під сумнів об'єктивність та неупередженість залучених працівниками поліції свідків - судом не встановлено.
Пояснення свідків отримані у встановленому законом порядку, передбаченими способами та засвічені власноручними підписами цих осіб, а їх зміст підтверджується відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
Об'єктивних причин відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння судом не встановлено.
Матеріали провадження не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження ОСОБА_1 цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 529749 від 10 жовтня 2020 року, письмовими поясненнями до нього свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 185977 від 10 жовтня 2020 року, письмовими поясненнями до нього свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , рапортами поліцейських щодо обставин, які викладені у протоколі та наявними у матеріалах справи відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції.
Факт скоєння вказаного правопорушення, за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які повністю узгоджуються між собою.
Підстав вважати їх недопустимими апеляційний суд не вбачає.
Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено, і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.
Покликання апелянта на застосування редакції ст. 130 КУпАП, яка розміщена на веб-ресурсі Верховної Ради України є необґрунтованими. У поданій апеляційній скарзі її автор сам зазначає, що даний ресурс носить інформаційний характер і не є офіційним виданням.
Разом з цим, частиною першою статті 130 КУпАП у редакції, яка діяла станом на дату вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому правопорушень та яка міститься у Єдиному державному реєстрі нормативно-правових актів, передбачено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тому, доводи, що станом на день вчинення правопорушення, редакція ст. 130 КУпАП не передбачала відповідальності за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння, є безпідставними.
З постанови про встановлення тимчасового обмеження боржнику у праві керування транспортними засобами від 26.03.2020 ВП №42247497 вбачається, що ОСОБА_1 встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа №570/5174/13-ц виданого 20.01.2014, яка утворилася за період з 08.11.2013 по 29.02.2020 в сумі 30293,33 грн..
Відомості про погашення вказаної заборгованості у матеріалах справи відсутні, а постанова суду в частині вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, не оскаржується.
Решта доводів апеляційної скарги розцінюються апеляційний судом, як обраний спосіб захисту з метою уникнення від відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Застосований місцевим судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 245, 251 КУпАП, об'єктивно з'ясував обставини справи із урахуванням наявних та досліджених в судовому засіданні доказів, дійшов до правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі наведеного та керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Бойка Валерія Федоровича відхилити.
Постанову Острозького районного суду Рівненської області від 14 грудня 2020 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Шимків С.С.