Провадження № 2-з/760/139/21
Справа № 760/1889/21
про забезпечення позову
17 лютого 2021 року Солом'янський районний суд міста Києва в складі судді
Зуєвич Л.Л., розглянувши заяву представника позивачів Сапсай Олексія Валентновича про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 /далі - ОСОБА_2 / (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 /далі - ОСОБА_3 / (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 /далі - ОСОБА_4 / (РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_5 /далі - ОСОБА_5 / (РНОКПП НОМЕР_4 ; адреса проживання: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_6 /далі - ОСОБА_6 / (РНОКПП НОМЕР_5 ; адреса проживання: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_7 /далі - ОСОБА_7 / (РНОКПП НОМЕР_6 ; адреса проживання: АДРЕСА_3 ) до обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Лондон Парк» /далі - ОК «ЖБК «Лондон Парк»/ (адреса: 03169, м. Київ, вул. Лугова, 1Д /колишня адреса: м. Київ, вул. Академіка Вільямса, 6В/), треті особи: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Київської міської державної адміністрації /далі - ДАБІ/ (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36), Департамент містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації /далі - Департамент містобудування/ (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32), про додержання правил добросусідства та зобов'язання вчинити дії,
Щодо позовної заяви
26.01.2021 до Солом'янського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява, датована 21.01.2021, за підписом представника позивачів - адвоката Сапсай О.В. (діє на підставі ордерів), в якій ставиться питання про:
- заборону ОК «ЖБК «Лондон Парк» здійснювати будівельні роботи на 5-м та 6-му поверхах, горищі та даху в житловому будинку, що будується на земельних ділянках за адресою: АДРЕСА_8, АДРЕСА_12, АДРЕСА_9 та заборонити укладати правочини з будь-якими особами, в результаті чого у таких осіб можуть виникати права на користування та володіння приміщеннями на 5-му та 6-му поверхах зазначеного будинку;
- зобов'язання ОК «ЖБК «Лондон Парк» усунути перешкоди в користуванні земельними ділянками за адресами: АДРЕСА_3, АДРЕСА_4 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_11 шляхом приведення за власний рахунок об'єкту будівництва за адресою АДРЕСА_8, АДРЕСА_12, АДРЕСА_9 у відповідність до виданих «містобудівних умов та обмежень» за № 666 від 26.10.2017 щодо поверховості шляхом демонтажу (знесення) поверхів вище 4-го;
- зобов'язання ОК «ЖБК «Лондон Парк» усунути перешкоди в користуванні земельними ділянками за адресами: АДРЕСА_3, АДРЕСА_4 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_11 , шляхом виконання комплексу заходів по захисту території, прилеглої до об'єкту будівництва від підтоплення ґрунтовими водами.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.01.2021 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л. Відповідну позовну заяву фактично передано судді по реєстру 26.01.2020.
Ухвалою Солом'янського районного суд міста Києва від 02.02.2021 позовна заява залишалась без руху для усунення недоліку - сплати недоплаченої суми судового збору.
Ухвалою Солом'янського районного суд міста Києва від 11.02.2021вказану позовну заяву прийнято до провадження та призначено до розгляду у підготовому засіданні.
Щодо заяви про забезпечення позову
12.02.2021 при оформленні матеріалів справи встановлено, що вона містить не зареєстровану в установленому порядку заяву про забезпечення позову, про наявність якої серед додатків до позовної заяви не зазначалось.
16.02.2021 після здійснення реєстрації такої зяви вона була передана судді по реєстру.
В вказаній заяві представник позивачів Сапсай О.В. (діє на підставі ордерів) в порядку ст.ст. 149, 150, 152 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) просить вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони ОК «ЖБК «Лондон Парк» здійснювати будівельні роботи на 5-му та 6-му поверхах, горищі та даху в житловому будинку, що будується на земельних ділянках за адресою: АДРЕСА_8 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_9 та заборони укладати правочини з будь-якими особами, в результаті чого у таких осіб можуть виникати права на користування та володіння приміщеннями на 5-му та 6-му поверхах зазначеного будинку.
В обґрунтування заяви зазначається, що відповідач здійснює будівництво багатоквартирного 6-ти поверхового житлового будинку за адресою АДРЕСА_8 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_9 , в якому пропонує бажаючим придбати квартири та нежитлові приміщення, що підтверджується інформацією, розміщеною на вебсайті відповідача.
Заявник наголошує, що, на його думку, є підстави вважати, що продовження ведення будівельних робіт на 5-му та 6-му поверсі, горищі та даху будинку, а також реалізація відповідачем третім особам приміщень на 5-му та 6-му поверхах, який Позивачі вимагають демонтувати, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду внаслідок:
1.необхідності проведення більших за об'ємом та вартістю робіт з демонтажу, ніж на даному етапі будівництва;
2.виникненням у третіх осіб прав на користування та володіння приміщеннями на 5- му поверсі, внаслідок укладенням ними відповідних правочинів з Відповідачем.
Також звертає увагу на те, що у зв'язку з вказаними обставинами існує висока ймовірність того, що внаслідок дій відповідача можуть постраждати чисельні громадяни, яким відповідач пропонує придбати житлові приміщення в об'єкті самовільного будівництва.
Мотиви суду
Суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
З огляду на зазначене, в судове засідання для вирішення питання вжиття заходів забезпечення позову сторони не викликались.
Дослідивши зміст та вимоги заяви про забезпечення позову, додані до неї документи, зміст заявлених позивачем позовних вимог, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно зі ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.
Суд бере до уваги, що ч. 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суд від 09.09.2020 у справі № 509/2765/19 (провадження № 4-21904св19) викладено правову позицію згідно з якою:
«Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
На підставі ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
[…] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.
[…] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
З наведених процесуальних норм та правових позицій Верховного Суду вбачається, що при вирішенні питання про забезпечення позову суду має бути очевидно, що помилкове незастосування заходу забезпечення призведе до більших ризиків і витрат, ніж задоволення заяви.
Переконливість доказів за стандартом доведення «prima facie» означає, що існують розумні підозри вважати, що факт скоріше має місце.
Вбачається, що забезпечення позову має ймовірнісний характер, тому заявнику достатньо продемонструвати, що існують розумні підозри вважати, що шкода буде завдана.
Суд враховує, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
При цьому, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім "право на суд", яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (§§ 60, 61 рішення від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини" (Kьbler v. Germany), заява № 32715/06). Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, по який він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд".
Крім того суд враховує, що ЄСПЛ у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 р. у справі «Дорани проти Ірландії» ЄСПЛ зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову суд враховує, що необхідність застосування вказаних у ній заходів підтверджується наступними наявними в матеріалах справи доказами:
-містобудівними умовами та обмеженнями для проектування об'єкта будівництва, затвердженими наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради від 26.10.2017 № 666, за змістом яких:
«Загальні дані:
1.Нове будівництво, АДРЕСА_8, АДРЕСА_12, АДРЕСА_9.
2.Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Лондон-Парк» (код ЄДРПОУ 41173344, місце реєстрації юридичної особи: вул. Академіка Вільямса, 6-В, м. Київ).
Містобубудівні умови та обмеження:
1.Граничнодопустима висота 18,8 м (4 пов.), відповідно до наданого містобудівного розрахунку»;
-актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки від 10.09.2020 № 1023-ДК/847/АП/09/01/-2, за змістом якого: «Під час проведенне перевірки встановлено, що на земельній ділянці по АДРЕСА_8 (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:72:528:0145) здійснюються будівельне роботи з булдівництва житлового будинку, який відповідно до візуального огляду має 5 поверхів.
Відповідно до пункту 6.1.31 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова території» зони садибної забудови мають формуватися за принципами мікрорайонування окремо чи зблокованими житловими будинками з присадибними ділянками. Поверховість будинку в межах територій садибної забудови не може перевищувати 3-х поверхів без урахування ммансандри.
Таким чином, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:72:528:0145 використовуєтсья з порушенням пункту а) частини 1 ст. 96 Земельногокодеесу Україеи, а саме: використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.»;
-актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки від 10.09.2020 № 1022-ДК/846/АП/09/01/-2, за змістом якого:
«Під час проведенне перевірки встановлено, що на земельній ділянці по АДРЕСА_12 (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:72:528:0146) здійснюються будівельне роботи з булдівництва житлового будинку, який відповідно до візуального огляду має 5 поверхів.
Відповідно до пункту 6.1.31 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова території» зони садибної забудови мають формуватися за принципами мікрорайонування окремо чи зблокованими житловими будинками з присадибними ділянками. Поверховість будинку в межах територій садибної забудови не може перевищувати 3-х поверхів без урахування ммансандри.
Таким чином, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:72:528:01465 використовуєтсья з порушенням пункту а) частини 1 ст. 96 Земельногокодеесу Україеи, а саме: використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.»;
-актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки від 10.09.2020 № 1020-ДК/848/АП/09/01/-2, за змістом якого:
«Під час проведенне перевірки встановлено, що на земельній ділянці по АДРЕСА_9 (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:72:528:0103) здійснюються будівельне роботи з булдівництва житлового будинку, який відповідно до візуального огляду має 5 поверхів.
Відповідно до пункту 6.1.31 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова території» зони садибної забудови мають формуватися за принципами мікрорайонування окремо чи зблокованими житловими будинками з присадибними ділянками. Поверховість будинку в межах територій садибної забудови не може перевищувати 3-х поверхів без урахування ммансандри.
Таким чином, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:72:528:01465 використовуєтсья з порушенням пункту а) частини 1 ст. 96 Земельногокодеесу Україеи, а саме: використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.»
-скріншотом з сайту ОК «ЖБК «Лондон Парк» з якого вбачається, що відповідач пропонує квартири на 1-5 поверхах.
Отже, суд погоджується з тим, що запропоновані позивачем заходи забезпечення позову співвідносяться з предметом позову, існує конкретний зв'язок між заходами до забезпечення позову і предметом позову, і такі заходи спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову, не призводячи при цьому (з огляду на їх тимчасовість) до суттєвого обмеження прав відповідачів чи інших осіб, проте запобігатимуть негативним наслідкам та збиткам (в т.ч. відповідача, інших осіб), у разі задоволення позову.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що наявною в матеріалах справи доказовою базою підтверджено наявність фактичних обставин щодо здійснення будівництва та продажу квартир саме 5-го поверху. Будь-яких доказів здійснення будівництва 6-го поверху та вчинення дій щодо продажу на ньому квартир матеріали справи наразі не містять, у зв'язку з чим клопотання позивачів підлягає частковому задоволенню.
Щодо зустрічного забезпечення
Суд враховує, що згідно із ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Враховуючи наведене правило процесуального закону суд має право, однак, він не зобов'язаний вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача.
Випадки обов'язкового застосування зустрічного забезпечення встановлені ч. 3 ст. 154 ЦПК України, відповідно до якої суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Зазначена правова позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26.12.2018 у справі № 61-11274св18.
У матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують обставини, за наявності яких суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення.
Крім того, у відповідності до ч. 6 ст. 154 ЦПК України відповідач не позбавлений права звернутись з клопотання про вжиття заходів зустрічного забезпечення надавши докази, які на його думку підтверджують наявність обставин для такого забезпечення.
Підсумки
Отже, надаючи оцінку доводам заявника щодо необхідності задоволення заяви про забезпечення позову у вказаний спосіб, слід констатувати, що заявником належним чином обґрунтовано можливість утруднення або унеможливлення виконання рішення суду в справі, існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення судового рішення у цивільній справі, а також те, що для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
За викладених обставин, суд дійшов висновку, що з урахуванням предмету та підстав позову, з якими позивач звернувся до суду, мети забезпечення позову, надявних доказів на його обґрунтування, заяву позивача слід задовольнити частково, оскільки невжиття заходів забезпечення позову.
Суд роз'яснює, що відповідно до ч. 1ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
За змістом ч. 11 ст. 153 ЦПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Аналогічна норма міститься у п. 3 ч. 1 ст. 353 ЦПК України за змістом якої окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, зокрема, ухвали суду першої інстанції щодо забезпеченя позову.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 149-153, 157, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд
Заяву представника позивачів Сапсай Олексія Валентновича про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Лондон Парк», треті особи: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Київської міської державної адміністрації, Департамент містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації, про додержання правил добросусідства та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.
Заборонити обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Лондон Парк» до набрання законної сили судовим рішенням у справі здійснювати будівельні роботи на 5-му поверсі в житловому будинку, що будується на земельних ділянках за адресою: АДРЕСА_8, АДРЕСА_12, АДРЕСА_9 .
Заборонити обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Лондон Парк» до набрання законної сили судовим рішенням у справі укладати правочини з будь-якими особами, в результаті чого у таких осіб можуть виникати права на користування та володіння приміщеннями на 5-му поверсі житлового будинку, що будується на земельних ділянках за адресою: АДРЕСА_8, АДРЕСА_12, АДРЕСА_9 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років з наступного дня після її постановлення (ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження»).
Направити дану ухвалу всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову (які ідентифіковані судом) для вжиття відповідних заходів.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) або через відповідний суд (п. 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (ч. 11 ст. 153 ЦПК).
Суддя Л. Л. Зуєвич