Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/12548/20
04.02.2021
Подільський районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 12020100070002353 від 20.07.2020 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
Слідчий СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження № 12020100070002353.
Досудовим розслідуванням установлено, що 19.07.2020 р., близько 19:30 год., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи біля дверей кімнати №8 готельного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_1 , побачив відчинене вікно до вищевказаної кімнати. У цей момент у нього виник злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням до житла. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням до житла, діючи з корисливих мотивів, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_4 зняв москітну сітку, внаслідок чого проник до кімнати №8 вищевказаного готельного комплексу, де побачив на ліжку ноутбук марки «Acer Aspire», модель Е1 - 510, сіро - чорного кольору, вартість якого згідно з висновком експерта № 3580/20 від 15.10. 2020 року 3 400 гривень 00 копійок, узяв вищевказаний ноутбук в руки, виніс його з кімнати, тим самим викравши його. Після цього ОСОБА_4 , заволодівши майном потерпілої ОСОБА_7 , з місця злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Метою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 є той факт, що останній підозрюється у вчиненні злочину віднесено до категорії тяжких злочинів, санкція якого передбачає кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.
З урахуванням наведених підстав в обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, орган досудового розслідування вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти зазначеним ризикам, у зв'язку з чим, слідчий звернувся з вищезазначеним клопотанням до суду.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 внесене до суду клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, вказав, що ризики органом досудового розслідування не доведенні. Підозрюваний підтримав позицію захисника.
Заслухавши прокурора, підозрюваного, його захисника, вивчивши матеріали клопотання, суд дійшов наступного висновку.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені статтею 178 КПК України.
Про підозру у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення ОСОБА_4 повідомлено 03.11.2020 року, а його дії кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України.
Копію клопотання з додатками отримано підозрюваним та його захисником у встановлений законом строк.
Клопотання подано до суду та судове засідання відбувається у встановлені законом строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Злочин, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4 , відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання за яке передбачене у вигляді позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини (рішення «Нечипорук і Йонкало проти України»), відповідно до якої «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.
У розглядуваному клопотанні наведені дані, які вказують на підозру у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, та які не викликають розумних сумнівів у цьому.
Оцінка ризиків того, що підозрюваний вчинятиме інші кримінальні правопорушення вказує на те, що останній неодноразово засуджувався за вчинення кримінальних правопорушень, що підтверджується вимогою на судимість. Встановлено, що підзрюваний раніше мав судимості: 28.11.2006 року Калачанським районним судом Херсонської обл. за ч. З ст. 185, ст. 104, ст. 76 КК України позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, на основі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки; 26. 26.05.2008 року Скадовським районним судом Херсонської обл. за ч. 2 ст. 185, ст. 304, ч. 1 ст. 70 КК України позбавлення волі на строк 3 роки. В порядку ст. 71 КК України приєднати невідбуте покарання по вироку Каланчакським районним судом Херсонської обл. від 28.11.2006 - 2 роки. Всього 5 років покарання; 29.08.2008 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України - позбавлення волі на строк 4 роки. В порядку ст. 70 ч. 4 КК України позбавлення волі на строк 5 років; 15.05.2013 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України позбавлення волі на строк 2 роки. На основі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з інспитовим строком 2 роки; 11.02.2015 Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України позбавлення волі на строк 4 роки. На основі ст. 71 КК України частково приєднати невідбуте покарання по вироку Святошинського районного суду м. Києва від 15.05.2013 та визначити до відбуття строку на 4 роки 6 місяців позбавлення волі. 16.11.2018 звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання.
Аналізуючи даний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини слід звернути увагу на позицію Суду щодо повторного скоєння правопорушень: серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться (Clooth v. Belgium (Клоот проти Бельгії). Наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин (Selcuk v. Turkey (Сельчук проти Туреччини); Matznetter v. Austria (Мацнеттер проти Австрії).
Також, аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов'язаний розглянути альтернативні заходи забезпечення явки особи до суду (Idalov v. Russia (Ідалов проти Росії). Це положення проголошує не тільки право на «розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження.», але також встановлює, що «звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання» (Khudoyorov v. Russia (Худойоров проти Росії); Lelievre v. Belgium (Лельевр проти Бельгії); Shabani v. Switzerland (Шабані проти Швейцарії).
Більш м'які запобіжні заходи не призведуть до запобігання наведених вище ризиків, які передбачені ст. 177 КПК України.
А відтак, з огляду на вчинення інкримінованого злочину після звільнення з місць позбавлення волі, при незнятті та непогагашенні судимості, а також з огляду на відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, суд доходить висновку, що є достатні підстави для обрання щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк, що надасть можливість органу досудового розслідування зібрати у встановленому законом порядку достатні фактичні дані, що свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваній, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених законом.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує доведеність на даний момент того, що злочин, у вчиненні якого він підозрюється, вчинений без застосування насильства чи погрози його застосування, з урахуванням особи підозрюваного ОСОБА_4 додані до клопотання матеріали, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
У відповідності до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожитковоо мінімуму для працездатних осіб.
На думку слідчого судді, застава у розмірі пяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а відтак, в частині задоволення вимог клопотання про можливість внесення застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, стороні обвинувачення слід відмовити.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 177 - 178, 182 - 183, 193 - 194, 196 - 197, 199, 202, 205, 309, 331, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 12020100070002353 від 20.07.2020 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково;
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 30 (тридцять) діб;
Ухвала слідчого судді діє до 18 год. 30 хв. 05 березня 2021 р. та підлягає негайному виконанню після її проголошення;
Розмір застави визначити у межах 5 (п'яти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 11 350 (одинадцять тисяч триста п'ятдесят) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок;
В іншій частині в задоволенні вимог клопотання відмовити;
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали;
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві, прокурора та до суду;
-не відлучатися з населеного пункту, в якому він перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язана виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави;
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави;
Для утримання підозрюваний ОСОБА_4 підлягає направленню до Київського СІЗО Державної пенітенціарної служби України;
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1