Справа № 569/21954/19
04 березня 2020 року
м.Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Даш'ян К.Е., розглянувши матеріали, про притягнення до адміністративної відповідальності -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 192540 від 13.11.2019 року вбачається, що 09.11.2019 року о 22 год.25 хв. в м.Рівне, вул.. Орлова,48 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом CITROEN з н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп'яніння, огляд проводився в мед закладі на стан визначення наркотичного сп'яніння, що підтверджується висновком лікаря №795 від 11.11.2019 року на стан наркотичного сп'яніння.
На неодноразові виклики суду ОСОБА_1 не з'явився, повідомлявся про розгляд справи завчасно та належним чином. При цьому, будь-яких заяв або клопотань, в тому числі про відкладення судового розгляду, від ОСОБА_1 не надходило.
При цьому, суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (справа "Каракуця проти України"). Однак ОСОБА_1 до суду не прибув, своїм правом взяти участь у судовому розгляді не скористався.
За таких обставин, з метою дотримання вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, суддя вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Так, винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення в їх сукупності, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, та іншими матеріалами справи у їх сукупності.
Отже, в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Зокрема, згідно зі ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Крім того, відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Для притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
Зокрема, згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Однак, відповідно до п.7 ст.247 КУпАП, провадження в справі необхідно закрити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
З огляду на те, що матеріали справи надійшли до суду 28.11.2019 року. Однак внаслідок чого розпочате адміністративне провадження неможливо було розглянути до закінчення строку накладення адміністративного стягнення у справі, то строки накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 на момент розгляду справи закінчились.
Відповідно до п.7 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Таким чином вважаю, що провадження в справі слід закрити за закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст.ст. 36, 38, 130, п.7 ст.247, 268, 283- 285, 287-289 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення , передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Провадження в справі щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі ст.38, п.7 ст.247 КУпАП у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд упродовж десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Рівненського міського суду К.Е. Даш'ян