Справа № 559/1377/20
Провадження № 2-а/559/1/2021
17 лютого 2021 року місто Дубно Рівненська область
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області
в складі головуючого судді Ралець Р.В.,
секретаря судового засідання Протас Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дубно адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції у Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДП18 №490083 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
В обгрунтування позову посилається на те, що відповідно до винесеної постанови, він 06 липня 2020 року о 21 год. 10 хв. в м. Дубно по вул.. Шевченка, 53, керував транспортним засобом, на вимогу працівників поліції не пред'явив посвідчення водія відповідної категорії та реєстраційні документи на транспортний засіб, чим порушив вимоги п.2.1 (а), 2.1. (б) Правил дорожнього руху України. З даною постановою не згідний, вважає її не законною та такою, що винесена з порушенням норм чинного законодавства. Він категорично не згідний та заперечує факт вчинення адміністративного правопорушення, оскільки 06.07.2020 року не керував транспортним засобом, не був водієм, а тому висунуті поліцейським вимоги були незаконними. Поліцейський будь якої зупинки його на транспортному засобі не здійснював, а звернувся із своєю незаконною вимогою пред'явити посвідчення водія і свідоцтво про реєстрації його власного транспортного засобу без повідомлення йому жодних на це підстав. Він не пояснив причини висунення своїх вимог, керуючись власними припущеннями. Позивач свою поведінку виправдовував тим, що він не був водієм і діяв лише у відповідності до закону. Пояснення позивача та його заперечення поліцейським були проігноровані. На місці складання оскаржуваної постанови позивач присутній не був, прав йому ніхто не роз'яснив і не забезпечив. Зупинки поліцейський не здійснював, будь яких матеріалів, пояснень свідків, фото чи доказів відео фіксації йому не надав. Копії рішення на місці йому на вручали і не пропонували отримати. Про існування оскаржуваної постанови дізнався фактично коли постанова прийшла йому поштою. Поліцейський на його думку діяв упереджено, не об'єктивно і без повного з'ясування обставин. Таким чином, вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП. Просить постанову скасувати.
09 вересня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ.
Ухвалою суду від 14 грудня 2020 року провадження по справі було зупинено до вирішення та набрання законної сили рішення по справі №559/1395/20, 559/1396/20 за ч.1 ст. 130 КУпАП та ч. 4 ст. 122 КУпАП.
25 січня 2021 року провадження по даній справі було відновлено. Позивачем до матеріалів справи долучено копію постанови суду за наслідками розгляду протоколу за ст.130 КУпАП.
В судове засідання позивач та його представник не з'явилися. Представник позивача Лопухович А.О. подала до суду заяву, згідно якої справу просить слухати у їх відсутності. Зазначила, що позовні вимоги підтримують, просить їх задоволити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Надіслав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, зазначивши, що позивач ОСОБА_1 порушував Правила дорожнього руху, а саме п. 2.1 (а) та 2.1 (б)ПДР, а саме на вимогу поліцейського не пред'явив посвідчення водія відповідної категорії та реєстраційні документи на право керування транспортним засобом. Також звертає увагу на те, що одночасно поліцейським було зафіксовано адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 130 КУпАП та ч. 4 ст. 122 КУпАП шляхом складення відповідних протоколів. Вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом. Просить у задоволені позову відмовити у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Тому суд, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи.
Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги позивача підлягають до задоволення з наступних підстав.
У відповідності до ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З описової частини постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №490083 від 06.07.2020, вбачається, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом VOLKSWAGEN PASSAT НОМЕР_1 06.07.2020 року о 22 год. 30 хв. В м. Дубно по вул. Шевченка, 53 керував транспортним засобом та на вимогу працівників поліції не пред'явив посвідчення водія відповідної категорії та реєстраційні документи на транспортний засіб, чим порушив вимоги п.2.1 (а), 2.1. (б) Правил дорожнього руху України. Позивача визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. (а.с.12).
Однак, як зазначає позивач, 06.07.2020 року він вказаним транспортним засобом не керував, не був водієм та жодної зупинки поліцейський не здійснював.
Не дивлячись на заперечення позивача ОСОБА_1 стосовного того, що він не керував автомобілем, співробітники поліції склали стосовно нього протокол про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Постановою судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 24 грудня 2020 року провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП закрито, через відсутність в його діях події і складу адміністративного правопорушення (а.с. 79-83).
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказані обставини, відповідно ст. 33 КУпАП мають враховуватись і при накладенні адміністративних стягнень.
При вирішенні справи суд керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права і свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави (статті 3,8 Конституції України, ст. 8 КАС України).
Зі змісту частини 3 ст. 62 Конституції України вбачається, що усі сумніви щодо доведеності вини особи слід тлумачити на її користь.
Згідно з ч.1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Статтею 40 Закону України «Про національну поліцію» передбачено застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Так, частиною 1 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Сама ж по собі наявність такої постанови не підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд вважає, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закриттю.
Відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне із таких рішень: залишає постанову без зміни; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні порушення, ст. 77, 241-246, 286 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції у Рівненській області (місцезнаходження: вул. С.Бандери, 14 а м. рівне, 33028) про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №490083 від 06 липня 2020 року, винесену поліцейським роти №1 Управління патрульної поліції у Рівненській області ДПП, капралом поліції Максимович І.П. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП - закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області, протягом десяти днів з дня проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Р.В. Ралець