25.06.2012
Справа № 2-1621/12
Іменем України
25 червня 2012-року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Нікушин В.В.
при секретарі Василенко Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Горенської сільської ради про визнання права власності на самовільні прибудови, -
Позивачка звернувся до районного суду з названим позовом. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона є власницею земельної ділянки розташованої за адресою АДРЕСА_1 . На даній земельній ділянці позивачкою самовільно була зроблені прибудови згідно технічного паспорта до гаража «Е» позначені літерами «Л» і «Н» розмірами 4.0 X 6.01 м і 2.98 X 4.05.
5 серпня 2007 року за №58/12 рішенням виконавчого комітету Горенської сільської ради, було надано дозвіл на включення дані самовільні прибудови до домоволодіння.
Але ОСОБА_1 не може узаконити свої прибудови оскільки її сусідка ОСОБА_2 , що проживає за адресою АДРЕСА_1 постійно скаржиться до сільської ради, що її прибудови порушують права ОСОБА_2 , і що їх треба знести.
Даний спір розглядався в суді Києво-Святошиснкього району Київської області, де 04 серпня 2005 року ОСОБА_2 , у задоволенні позовних вимог було відмовлено, оскільки ці будівлі були нею побудовані на її власній земельній ділянці.
Вважає такі дії сусідки є незаконними, які перешкоджають їй у здійсненні права власності.
Тому просить суд, визнати за ОСОБА_1 право власності на самовільні прибудови до господарських будівель позначені у технічному паспорті під літерами «Л» та «Н», за адресою: АДРЕСА_1 .
У судове засідання представник позивачки з'явився. Позовні вимоги підтримав. Просив їх задовольнити.
У судове засідання представник Горенської сільської ради не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Суду надіслав клопотання про розгляд справи у відсутності їх представника та прийняття рішення згідно чинного законодавства.
Вислухавши пояснення осіб, дослідивши докази наявні у матеріалах справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
При розгляді справи судом встановлено, що ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки розташованої за адресою АДРЕСА_1 . На даній земельній ділянці нею самовільно була зроблені прибудови згідно технічного паспорта до гаража «Е» позначені літерами «Л» і «Н» розмірами 4.0 X 6.01 м і 2.98 X 4.05
25 квітня 2007 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на ОСОБА_1 був складений Протокол за самовільне будівництво на підставі якого відповідно до постанови нею був сплачений штраф у сумі 223, 13 грн.
5 серпня 2007 року за №58/12 рішенням виконавчого комітету Горенської сільської ради, було надано дозвіл на включення дані самовільні прибудови до домоволодіння.
Згідно Ст. 22. Законом України «Про основи містобудування», право на забудову ділянок, наданих для містобудівних потреб полягає у можливості власника, користувача земельної ділянки здійснювати і у порядку, встановленому законом, будівництво об'єктів містобудування, перебудову або знесення будинків та споруд.
Але ОСОБА_1 не може узаконити свої прибудови оскільки її сусідка ОСОБА_2 , що проживає за адресою АДРЕСА_1 постійно скаржиться до сільської ради, що її прибудови порушують права ОСОБА_2 , і що їх треба знести.
Даний спір розглядався в суді Києво-Святошиського району Київської області, де 04 серпня 2005 року ОСОБА_2 , у задоволенні позовних вимог було відмовлено. Оскільки ці будівлі були нею побудовані на її власній земельної ділянки.
За ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається та які підтверджували їх вимоги та заперечення.
На підставі чого суд вважає доведеним факт належності самовільних прибудов на підставі копії технічного паспорта виданого на ім*я ОСОБА_1 за реєстровим №144, копії рішення ВК Горенської сільської ради за №58/12 від 16.08.2007 року, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , на права власності ОСОБА_1 .
Згідно ст. 331 ЦК України, Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди) виникає з моменту завершення будівництва.
Згідно ст.. 392 ЦК України передбачає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно п. 5 ст. 376 Цивільного кодексу України передбачає, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежувати у його здійсненні.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст.321,,331,386, 391,392 ЦК України та ст.ст. 208, 213-215 ЦПК України,-
Позов ОСОБА_1 до Горенської сільської ради про визнання права власності на самовільні прибудови - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на самовільні прибудови до господарських будівель позначені у технічному паспорті під літерами «Л» та «Н», за адресою: АДРЕСА_1 .
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи,які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копій цього рішення.
Суддя В.В. Нікушин