Справа № 161/3653/20
Провадження № 2/161/971/21
05 лютого 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді - Крупінської С.С.
при секретарі - Бакай Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що є батьком відповідача по справі ОСОБА_2 . Зазначає, що він є інвалідом 3 групи довічно, якому протипоказане фізичне навантаження. На даний час його матеріальне становище є скрутним, йому не вистачає коштів на оплату комунальних послуг, продуктів харчування, купівлю медикаментів. В добровільному порядку відповідач оплачувати кошти на його утримання відмовився, а тому просить суд стягувати з відповідача аліменти на утримання непрацездатного батька в розмірі 2 000 грн. щомісячно, починаючи з 04.03.2020 року і до зміни матеріального або сімейного стану сторін, але не менше 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Позивач в судове засідання не з?явився, а подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача в судне з?явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позов визнав частково, просив суд стягувати з відповідача аліменти на утримання непрацездатного батька в розмірі 1 000 грн. щомісячно.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.
З свідоцтва про народженням серія НОМЕР_1 від 14.10.1988 року народження вбачається, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9)
Згідно довідки № 1453 5142 5104 9419/3947 виданої Луцьким об'єднанням управління ПФУ в Волинській області ОСОБА_1 перебуває на обліку та отримує пенсію по інвалідності. Сума пенсії за період з 01.01.2020 року по 30.06.2020 року складає 9828 грн., розмір щомісячної пенсії становить 1638 грн.
Згідно довідки до акту огляду медико - соціальною експертною комісією серія 12 ААА №768242 виданої 01.11.2018 року ОСОБА_1 , дата огляду 01.11.2018 року вказано що йому визначена група інвалідності третя, інвалідність встановлено довічно з протипоказанням роботи з фізичним перевантаженням (а.с. 6-7).
Крім того, з пенсійного посвідчення виданого ОСОБА_1 встановлено вид пенсії - по інвалідності 3 групи, загальне захворювання термін дії - довічно (а.с.10).
Статтею 51 Конституції України передбачено, що повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
Відповідно до ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Отримання непрацездатними батьками пенсій чи іншого доходу не можуть звільняти повнолітніх дочку, сина від обов'язків утримувати непрацездатних батьків.
У відповідності до ч. 1 ст. 204 СК України, дочка, син можуть бути звільнені судом від обов'язку утримувати матір, батька, якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків.
Аналіз даної норми свідчить про те, що необхідною умовою для виникнення обов'язку повнолітніх дітей утримувати своїх батьків є наявність двох обов'язкових підстав - непрацездатність батьків та потреба в матеріальній допомозі.
У п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року надано роз'яснення, що обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги не є абсолютним.
Якщо мати, батько були позбавлені батьківських прав і ці права не були поновлені, обов'язок утримувати матір, батька у дочки, сина, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не виникає.
Як роз'яснено у п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року за № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202 СК), не є абсолютним. У зв'язку з цим суд на вимогу дочки, сина, до яких пред'явлено позов про стягнення аліментів, зобов'язаний перевірити їхні доводи про ухилення батьків від виконання своїх обов'язків щодо них (ст.204 СК).
При вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків слід враховувати, що вказане право батьків, якому кореспондує обов'язок повнолітніх дітей виникає за наявності двох умов: непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Звільнення від обов'язку утримувати матір, батька та обов'язку брати участь у додаткових витратах можливі лише коли буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків, що передбачено ч. 1 ст. 204 СК України.
Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо. Сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов'язку надання їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу.
Обов'язок повнолітніх дітей по утриманню своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв'язків (усиновлення); непрацездатність матері, батька; потреба батька, матері в матеріальній допомозі. Зобов'язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї з вказаних обставин.
Частиною 1 ст. 205 СК України передбачено суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.
Згідно ч. 2 ст. 205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін, можливості одержання утримання від інших дітей, дружини, чоловіка та своїх батьків.
Отже, при вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків необхідно враховувати, що таке право батьків, якому кореспондує обов'язок повнолітніх дітей, виникає за умови непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина.
Майновий стан дітей впливає на розмір аліментів і не є підставою для звільнення від обов'язку утримувати матір, батька.
З матеріалів справи, не вбачається підстав передбачених ст. 204 СК України для звільнення відповідачів від сплати аліментів на утримання позивача.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
На час звернення до суду позивача відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року - 1638 гривень.
ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, яка відповідає Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік», тобто розмір пенсії позивача відповідає прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність станом на день звернення до суду із позовом - 05.03.2020.
Враховуючи, що позивач є пенсіонером, інвалідом 3 групи довічно, отримує пенсію, розмір якої не є достатнім для забезпечення належного рівня проживання, витрати на лікування, на утримання житла та харчування, інших доходів не має, суд приходить до висновку, що він має необхідність у матеріальній допомозі, у тому числі з боку відповідача, який є його сином.
З урахуванням вищевказаних положень СК України, суд вважає за необхідне стягувати аліменти у твердій грошовій сумі, визначивши її розмір з урахуванням обставин передбачених ст.205 СК України, зокрема матеріального та сімейного стану сторін в розмірі 1 000 грн щомісячно.
Щодо часу, з якого слід стягувати аліменти, то суд вважає, що аліменти на утримання батька підлягають стягненню з дня набрання даним рішенням законної сили, а не з моменту звернення до суду, як про те просить позивач, оскільки нормами Сімейного Кодексу України не передбачено стягнення аліментів на батьків з дня пред'явлення позову. Такий порядок передбачений лише у випадку стягнення аліментів на дитину (ст. 191 СК України) та на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання.
Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 18, 19, 42, 81, 82, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти на утримання непрацездатного батька ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) в розмірі 1 000 (одна тисяча) грн. щомісячно, починаючи з дати набрання даним рішенням законної сили і до зміни матеріального та сімейного стану сторін.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в дохід держави 908 (дев?ятсот вісім) грн. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду виготовлено 05.02.2021 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду С.С. Крупінська