Справа № 347/384/20
Провадження № 22-ц/4808/190/21
Головуючий у 1 інстанції Крилюк М. І.
Суддя-доповідач Горейко
16 лютого 2021 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі:
головуючої Горейко М.Д.
суддів: Василишин Л.В., Максюти І.О.
секретаря Петріва Д.Б.
з участю представника відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Косівського районного суду Івано-Франківської області від 02 листопада 2020 року, постановлену у складі судді Крилюк М.І. у м. Косів, у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання договору іпотеки припиненим,
У лютому 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №IFWWGA00000015 від 12 квітня 2007 року в розмірі 14 214,29 доларів США.
Відповідач ОСОБА_2 у квітні 2020 року звернувся в суд із зустрічним позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання договору іпотеки припиненим.
Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 02 листопада 2020 року позов АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено.
Ухвалою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 02 листопада 2020 року позовну заяву ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання договору іпотеки припиненим залишено без розгляду.
Суд першої інстанції мотивував ухвалу тим, що позивач повторно не з'явився в судове засідання, не повідомив суд про причину неявки та на адресу суду не надіслав жодної заяви. Розгляд справи за відсутності позивача є неможливим, а тому позовну заяву слід залишити без розгляду.
На зазначену ухвалу представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не враховано, що з 12 березня 2020 року на всій території України було запроваджено карантин. Представник позивача за зустрічним позовом не з'явився в перше судове засідання, призначене на 20 березня 2020 року, саме у зв'язку карантином, так як транспортне сполучення було зупинено. Окрім цього всім учасникам справ було рекомендовано утримуватися від відвідування суду. Наступне судове засідання в справі було призначено на 29 квітня 2020 року. Проте, ні позивач за зустрічним позовом, ні його представник не були належним чином повідомлені про розгляд справи, що підтверджується матеріалами справи, які не містять жодних розписок чи повідомлень про вручення судових повісток.
Апелянт звертає увагу на те, що представник позивача за зустрічним позовом добросовісно здійснював представництво інтересів позивача, вчиняючи відповідні процесуальні дії, при цьому виконував рекомендації щодо дотримання карантинних обмежень та не відвідував приміщення суду, але через пошту направляв матеріали до суду. Наступне судове засідання було призначено на 25 травня 2020 року. На дане засідання з'явилась представник ОСОБА_2 , однак засідання не відбулося у зв'язку з тим, що представником банку подано клопотання про відкладення слухання справи. Представник банку жодного разу не з'явився на судове засідання. На думку апелянта, це є зловживанням процесуальними правами з боку представника банку та свідчить про упередженість та односторонність суду першої інстанції. Наступне судове засідання було призначено на 23 червня 2020 року. Представником ОСОБА_2 подано клопотання про відкладення слухання справи. І останнє засідання відбулося 02 листопада 2020 року, на яке представник ОСОБА_2 не з'явився. Фактично це було перше засідання після того, як закінчився жорсткий карантин та введено адаптивний карантин. Стверджує, що це була перша неявка представника позивача ОСОБА_2 без поважних причин.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
В засідання апеляційного суду апелянт не з'явився, про час та день розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Причину неявки суду не повідомив.
Представник апелянта ОСОБА_4 надіслала суду письмову заяву про розгляд справи в її відсутності, та вказала, що апеляційну скаргу підтримує, просила ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду.
З урахуванням положення частини 2 статті 372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив про розгляд справи за його відсутності.
В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» - Рокетська С.В. доводи апеляційної скарги заперечила, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 20 листопада 2019 року у справі №289/2207/17 вказала, що розгляд справи за відсутності учасника, щодо якого немає відомостей про його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, є порушенням статті 6 Конвенції про права особи на справедливий судовий розгляд та статей 8, 128-130, 372 ЦПК України, які передбачають, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду справи, та врегульовують порядок повідомлення учасників справи про дату судового засідання і наслідки неявки в судове засідання.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
З аналізу наведених положень ЦПК України слідує, що підставою для залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача в судове засідання є наявність у сукупності таких обставин: належне повідомлення позивача про час та місце розгляду справи та його повторна, тобто двічі поспіль, неявка у судове засідання у призначений для розгляду справи час без поважних на те причин або неповідомлення ним причин неявки.
Суд апеляційної інстанції встановив, що у матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що учасники справи, в тому числі відповідач ОСОБА_2 (позивач за зустрічним позовом) та його представник були належним чином повідомлені про судові засідання, призначені на 29 вересня 2020 року та 02 листопада 2020 року, оскільки відсутні повідомлення про вручення поштових відправлень чи розписки ОСОБА_2 чи його представника.
Враховуючи, що ні позивача, ні його представника не було належним чином повідомлено про дату та час вищевказаних судових засідань, суд першої інстанції безпідставно залишив позов ОСОБА_2 без розгляду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Оскільки доводи апелянта про недотримання судом вимог ЦПК України при постановленні оскаржуваної ухвали є обґрунтованими, то апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 374, 379, 381-384, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Косівського районного суду Івано-Франківської області від 02 листопада 2020 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду набирає законної сили з дня її проголошення, є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуюча М.Д. Горейко
Судді: Л.В. Василишин
І.О. Максюта
Повний текст постанови складено 16 лютого 2021 року