Провадження № 22-ц/803/2194/21 Справа № 203/4097/16-ц Суддя у 1-й інстанції - Ханієва Ф. М. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
16 лютого 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Єлізаренко І.А.
суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.
за участю секретаря Заворотного К.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 02 грудня 2020 року у справі за заявою Акціонерного товариства “Альфа-Банк” про заміну стягувача у виконавчому листі у справі за позовом Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У жовтні 2020 року АТ “Альфа-Банк” звернулися до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі у справі за позовом ПАТ “Укрсоцбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування вимог заяви АТ “Альфа-Банк” посилалися на те, що у провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська перебувала цивільна справа №203/4097/16-ц за позовом ПАТ “Укрсоцбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. 10 вересня 2019 року загальними зборами акціонерів АТ “Альфа-Банк”, єдиним акціонером АТ “Укрсоцбанк” затверджено рішення про реорганізацію АТ “Укрсоцбанк” шляхом приєднання до АТ “Альфа-Банк”. Згідно з рішенням №5/2019 єдиного акціонера АТ “Укрсоцбанк” від 15 жовтня 2019 року, було затверджено передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов'язків АТ “Укрсоцбанк”, які зазначені у передавальному акті виникає у АТ “Альфа-Банк” з дати, визначеної у передавальному акті, а саме з 15 жовтня 2019 року. Протоколом №4/2019 позачергових загальних зборів акціонерів АТ “Альфа-Банк” від 15 жовтня 2019 року було вирішено затвердити передавальний акт (п. 2.1. протоколу). Таким чином, 15 жовтня 2019 року відповідно до підпункту «г» пункту 11 частини 4 статті 1 Закону України “Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків”, пунктів 3-1., 5.3., Постанови Правління НБУ № 189 від 27 червня 2008 року “Про затвердження положення про особливості реорганізації банку за рішенням його власників”, було затверджено передавальний акт, у відповідності до якого АТ “Альфа-Банк” у порядку правонаступництва набуває всіх прав за переданими йому активами (включаючи права за договорами забезпечення, у тому числі поруки), а також набув обов'язків боржника за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов'язаннями без необхідності внесення змін до відповідних договорів. Згідно з п. 1 передавального акта від 15 жовтня 2019 року, внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ “Укрсоцбанк” правонаступником усього його майна, майнових прав та обов'язків за цим актом є АТ “Альфа-Банк”. Правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків АТ “Укрсоцбанк” виникає у АТ “Альфа-Банк” з дати затвердження цього передавального акту загальними зборами акціонерів АТ “Альфа-Банк” та рішенням єдиного акціонера АТ “Укрсоцбанк”, а саме з 15 жовтня 2019 року. 03 грудня 2019 року юридичну особу АТ “Укрсоцбанк” припинено, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ, в якому зазначено, що його правонаступником є АТ “Альфа-Банк”. Таким чином, новим кредитором відносно боржника перед АТ “Укрсоцбанк” за виконавчим листом № 203/4097/16-ц є АТ “Альфа-Банк”. На підставі викладеного АТ “Альфа-Банк” просили суд замінити стягувача АТ “Укрсоцбанк” у виконавчих листах №203/4097/16-ц на його правонаступника АТ “Альфа-Банк”.
Ухвалою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 02 грудня 2020 року задоволено заяву АТ “Альфа-Банк”. Замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) у цивільній справі №203/4097/16-ц, а саме: ПАТ “Укрсоцбанк” (правонаступником якого є АТ “Укрсоцбанк”) (місцезнаходження юридичної особи: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 100, код ЄДРПОУ 00039019) на його правонаступника: АТ “Альфа-Банк” (місцезнаходження юридичної особи: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 100, код ЄДРПОУ 23494714).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду від 02 грудня 2020 року скасувати та відмовити у задоволення заяви АТ “Альфа-Банк” про заміну стягувача у виконавчому листі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 1 частини 1статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином відступлення права вимоги.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зі змісту ст. 55 ЦПК України вбачається, що заміна особи на правонаступника можлива у таких випадках: у разі смерті фізичної особи; у разі припинення юридичної особи; у разі заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні; в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір.
Відповідно до ч.1 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Відповідно до ч.5 ст. 442 ЦПК України, положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ст.8 Закону України “Про виконавче провадження” сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, в якій вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України “Про виконавче провадження” у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з вибуттям правопопередника після постановлення щодо нього судового рішення i заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки, або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України “Про виконавче провадження”.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №2-3897/10, від 21 березня 2018 року у справі № 6-1355/10, від 05 грудня 2018 року у справі №643/4902/14.
З матеріалів справи вбачається, у вересні 2016 року ПАТ “Укрсоцбанк” звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (т.1 а.с.2-5).
Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 січня 2018 року частково задоволено позовні вимоги ПАТ “Укрсоцбанк”. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 на користь ПАТ “Укрсоцбанк” код ЄДРПОУ 00039019, МФО 300023, рахунок № НОМЕР_2 , місцезнаходження м. Київ, вул. Ковпака, 29 заборгованість по договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 07.1/43-7 від 14 лютого 2007 року в розмірі 151 586 доларів США 53 центи, що за офіційним курсом НБУ станом на день винесення рішення становить 4 375 605 грн. 82 коп., яка складається з: 85 349 доларів США 82 цента - сума заборгованості за кредитом; 66 236 доларів США 71 цент - сума заборгованості за відсотками. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 на користь ПАТ “Укрсоцбанк” код ЄДРПОУ 00039019, МФО 300023, рахунок № НОМЕР_2 , місцезнаходження м. Київ, вул. Ковпака, 29 витрати по сплаті судового збору в розмірі 56 879 грн. 83 коп. В решті позову відмовлено (т.1 а.с.204-207).
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 січня 2018 року залишено без змін. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 65287 грн. 24 коп. судових витрат по сплаті судового збору (т.1 а.с.276-279).
04 червня 2018 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська представнику ПАТ “Укрсоцбанк” видано виконавчі листи (т.1 а.с.282).
Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2018 року, зокрема зупинено виконання рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 січня 2018 року, залишеного без змін постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 травня 2018 року, до закінчення їх перегляду у касаційному порядку (т.2 а.с.22-23).
Постановою Верховного Суду від 01 квітня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 травня 2018 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (т.2 а.с.42-47).
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 25 січня 2018 року змінено в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ “Укрсоцбанк” заборгованості за відсотками, зменшивши суму з 66236,71 доларів США до 44,29 доларів США; рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 25 січня 2018 року змінено в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ “Укрсоцбанк” судового збору, зменшивши суму з 56879 грн. 83 коп. до 36967 грн. 11 коп. В іншій частині рішення суду залишено без змін (т.2 а.с.59-63).
Встановлено, Рішенням № 5/2019 єдиного акціонера АТ “Укрсоцбанк” від 15 жовтня 2019 року, було затверджено передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов'язків АТ “Укрсоцбанк”, які зазначені у передавальному акті, виникає у АТ “Альфа-Банк” з дати, визначеної у Передавальному акті, а саме - з 15 жовтня 2019 року (т.2 а.с.85).
Протоколом №4/2019 позачергових загальних зборів акціонерів АТ “Альфа-Банк” від 15 жовтня 2019 року було вирішено затвердити передавальний акт (п. 2.1. протоколу) (т.2 а.с.86-90).
Таким чином, 15 жовтня 2019 року відповідно до підпункту «г» пункту 11 частини 4 статті 1 Закону України “Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків”, пунктів 3.1., 5.3., Постанови Правління НБУ № 189 від 27 червня 2008 року “Про затвердження положення про особливості реорганізації банку за рішенням його власників”, було затверджено передавальний акт, відповідно до якого АТ “Альфа-Банк” у порядку правонаступництва набуває всіх прав за переданими йому активами (включаючи права за договорами забезпечення, у тому числі поруки), а також набув обов'язків боржника за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов'язаннями без необхідності внесення змін до відповідних договорів (т.2 а.с.89, 90).
Згідно з п. 1 передавального акта від 15 жовтня 2019 року, внаслідок реорганізації, шляхом приєднання АТ “Укрсоцбанк”, правонаступником усього його майна, майнових прав та обов'язків за цим актом є АТ “Альфа-Банк”. Правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків АТ “Укрсоцбанк” виникає у АТ “Альфа-Банк” з дати затвердження цього Передавального акту загальними зборами акціонерів АТ “Альфа-Банк” та рішенням єдиного акціонера АТ “Укрсоцбанк”, а саме з 15 жовтня 2019 року.
Таким чином, АТ “Альфа-Банк” є правонаступником АТ “Укрсоцбанк” (кредитора) у правовідносинах, що виникли, в тому числі між сторонами за кредитним договором №07.1/43-7 від 14 лютого 2007 року.
Задовольняючи заяву АТ “Альфа-Банк”, суд першої інстанції виходив з того, що з 15 жовтня 2019 року АТ “Альфа-Банк” набуло право вимоги, в тому числі за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 07.1/43-7 від 14 лютого 2007 року у цивільній справі №203-4097/16-ц, тому заява АТ “Альфа-Банк” є обґрунтованою.
Застосовуючи процедуру “пілотного рішення” у справі “Юрій Миколайович Іванов проти України” (рішення від 15.10.2009, остаточне від 15.01.2010) Європейський суд з прав людини знову констатував, що право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).
Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (див. рішення у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» ( Immobiliare Saffi v. Italy), (GC), №22774/93, п. 66, ECHR 1999-V). У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачене першим реченням першого пункту статті 1 Протоколу №1 (див. рішення у справі Войтенка, п. 53).
Отже, виконання судового рішення це остаточна стадія цивільного судочинства у процесі реалізації захисту цивільних прав, тому невиконання судових рішень, що є остаточними, обов'язковими для виконання, є порушенням права на справедливий суд, яке захищено ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
За таких обставин, суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви АТ “Альфа-Банк” .
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав заміни сторони виконавчого провадження з посиланням на те, що у заяві АТ “Альфа-Банк” просили замінити стягувача у виконавчому листі АТ “Укрсоцбанк” на АТ “Альфа-Банк” фактично не впливають на правильність ухвали суду.
Доводи апеляційної скарги стосовно незаконності та необґрунтованості ухвали суду є необґрунтованими.
Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з ухвалою суду, переоцінки висновків ухвали суду та не спростовують правильність ухвали суду першої інстанції.
Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність ухвали суду в апеляційній скарзі не наведено, тому ухвалу суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 02 грудня 2020 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя
Судді