печерський районний суд міста києва
Справа № 757/41683/20-к
12 лютого 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову прокурора про відмову у задоволенні клопотання від 09.09.2020 року в рамках кримінального провадження №12015100000000974,-
До слідчого судді надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого, яка полягає у винесенні постанови про відмову у задоволенні клопотання від 09.09.2020 року в рамках кримінального провадження №12015100000000974. В судове засідання адвокат не з'явився, про розгляд скарги повідомлений належним чином, причини неявки невідомі. Слідчий в судове засідання не з'явився, про розгляд скарги повідомлений належним чином, причини неявки невідомі. Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов до наступних висновків. Відповідно до ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй. Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень. Статтею 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України. Згідно п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником. Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідується кримінальне провадження №12015100000000974. Разом з тим, постановою прокурора третього відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 відмовлено у задоволенні клопотанні адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Згідно положень ст. 110 КПК України, постанова слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови. Відповідно до ст. 307 ч. 2 КПК України, слідчий суддя при розгляді скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може постановити ухвалу про скасування рішення слідчого чи прокурора або про відмову у задоволенні скарги про скасування такого рішення, зобов'язати вчинити дію, чи зобов'язати припинити дію. Системний аналіз наведених положень закону та змісту оскаржуваної постанови, дає підстави для висновку, що оскаржувана постанова прокурора про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12015100000000974 винесена з дотриманням вимог КПК України та вмотивована належним чином, прокурором зазначено з яких підстав, він дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих дій. Слідчий суддя бере до уваги, що згідно зі ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Слідчий та прокурор самостійно обирають тактику проведення слідчих дій. Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється (ст. 40 КПК України). З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги. Враховуючи викладене, керуючись ст. 303, 305-307, 309, 220 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову прокурора про відмову у задоволенні клопотання від 09.09.2020 року в рамках кримінального провадження №12015100000000974 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1