ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.02.2021Справа № 910/2109/21
Суддя господарського суду міста Києва Ломака В.С., розглянувши
позовну заяву Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат»
до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»
про визнання зобов'язання припиненим,
Акціонерне товариство «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (далі - відповідач) про визнання припиненими усіх зобов'язань позивача перед відповідачем за кредитним договором № 4М1540Д від 01.07.2008.
Розглянувши позовну заяву з доданими до неї документами на предмет наявності правових підстав для відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.
Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.
Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального України.
При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
У даному випадку, подана Акціонерним товариством «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» позовна заява не відповідає вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення статті 174 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи наступне.
Так, пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За змістом п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви встановлюються у таких розмірах:
- майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб становить 2 270, 00 грн.
Позивачем заявлено одну немайнову вимогу - про визнання припиненими зобов'язань за кредитним договором, за розгляд якої підлягає до сплати судовий збір у розмірі 2 270, 00 грн.
Однак позивачем до матеріалів позовної заяви не додано жодних доказів на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, що, зокрема, підтверджується відсутністю у переліку додатків до позовної заяви посилання на такі докази.
Крім того, частиною 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Проте, дослідивши додані до позовної заяви документи, суд встановив, що позивач не надав жодних доказів, на які посилається у своїй заяві, зокрема, тексту поданого Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» до суду штату Делавар позову українською мовою, вірність перекладу якого з англійської мови на українську мову засвідчена нотаріально (додаток 4 до позовної заяви), кредитного договору № 4М1540Д від 01.07.2008, укладеного між позивачем та відповідачем (додаток 5 до позовної заяви), копій банківський виписок з рахунку АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» (додаток 6 до позовної заяви), а також документів, що підтверджують відсутність заборгованості за кредитним договором № 4М1540Д від 01.07.2008 (додаток 7 до позовної заяви), про що свідчить Акт про відсутність вкладень, складений відділом діловодства господарського суду міста Києва 11.02.2021 року.
Також, частиною 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Суд зазначає, що положення процесуального законодавства, що покладають на позивача обов'язок направити копію позовної заяви з додатками відповідачу, мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (стаття 129 Конституції України), так і аналогічних приписів статей 7, 13 Господарського процесуального кодексу України.
Так, згідно з пунктом 2 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Положеннями частини 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами.
Комплексний аналіз вищевказаних норм процесуального права свідчить про те, що частиною 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов'язок позивача до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення з метою забезпечення їх права ознайомитись з такою позовною заявою та надати відзив на неї відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Якщо відповідач забажає скористатися таким правом на подання відзиву, йому кореспондується аналогічний відповідний обов'язок надіслати всім іншим учасникам судового розгляду копії відзиву (пункт 2 частини 6 статті 165 Господарського процесуального кодексу України) з метою забезпечення їх права ознайомитись з цим відзивом, в чому і полягає забезпечення в даному випадку рівності процесуальних прав та обов'язків сторін та інших учасників справи.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
Виходячи із вищевказаних положень чинного законодавства, належним та допустимим доказом надсилання іншому учаснику справи копії позовної заяви з доданими до неї документами може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) з надіслання адресату листа з описом вкладення.
Разом з тим, дослідивши матеріал позовної заяви, суд встановив, що позивачем, в порушення приписів частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви не долучено доказів надсилання копії позовної заяви з додатками на адресу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк».
Крім того, пунктом 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу унормовано, що позовна заява повинна містити зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до частин 3, 4 статті 96 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.
Проте, позивачем у позовній заяві не зазначено про наявність у нього або іншої особи оригіналів письмових та паперових копій електронних доказів, доданих до заяви.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що Акціонерне товариство «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» при поданні позовної заяви не дотрималось окремих положень статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162, 164 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин, оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
Керуючись статтями 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити Акціонерному товариству «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити Акціонерному товариству «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- надання оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2 270, 00 грн.;
- подання до суду тексту поданого Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» до суду штату Делавар позову українською мовою, вірність перекладу якого з англійської мови на українську мову засвідчена нотаріально, кредитного договору № 4М1540Д від 01.07.2008, укладеного між позивачем та відповідачем, копій банківський виписок з рахунку АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», документів, що підтверджують відсутність заборгованості за кредитним договором № 4М1540Д від 01.07.2008 з доказами направлення вказаних документів на адресу відповідача;
- подання до суду доказів направлення позовної заяви з додатками на адресу відповідача;
- подання пояснень щодо наявності у Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» або іншої особи оригіналів письмових та паперових копій електронних доказів, доданих до заяви.
4. Роз'яснити Акціонерному товариству «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
5. Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню.
6. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається https://ki.arbitr.gov.ua/.
Суддя В.С. Ломака