ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
15.02.2021Справа № 910/18427/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Приватного підприємства "Стандарт Трейд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінокс»
про стягнення 34 519, 43 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Приватне підприємство «Стандарт Трейд» (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінокс» (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 34 159, 43 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № ВІ 1002\2020-1 від 10.02.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 позовну заяву Приватного підприємства «Стандарт Трейд» - залишено без руху. Встановлено Приватному підприємству «Стандарт Трейд» строк для усунення недоліків позовної заяви.
11.12.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду від Приватного підприємства «Стандарт Трейд» надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (надіслана засобами поштового зв'язку - 09.12.2020).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову та характер спірних правовідносин, судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
При цьому, судом повідомлено відповідача, що останній протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі може подати заяву із обгрунтованими запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 14.12.2020 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01001, м. Київ, вул. Михайлівська, буд. 21-Б, н/п 34.
З матеріалів справи вбачається, що до суду повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення представнику відповідача 21.12.2020 ухвали Господарського суду міста Києва від 14.12.2020 про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положення пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -
10.02.2020 між Приватним підприємством "Стандарт Трейд" (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вінокс» (далі - постачальник) укладено договір поставки № ВІ 1002\2020-1, умовами якого передбачено, що постачальник зобов'язаний передати у власність, а покупець прийняти та оплатити на умовах викладених в даному договорі, металопрокат (далі - товар), асортимент, кількість та ціна якого вказані у специфікаціях, оформлених як додатки до даного договору, які є його невід'ємними частинами.
Відповідно до п. 1.3. договору, постачальник зобов'язується передавати товар лише на підставі повної попередньої оплати товару (якщо інше не передбачено у специфікаціях до даного договору).
Згідно п. 3.2. договору, загальна сума договору визначається на підставі сплачених рахунків.
За умовами п. 3.4 договору, оплата всієї вартості товару, вказаного у рахунку, здійснюється шляхом 100 % передплати шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 2 (двох) банківських днів з моменту виставлення рахунку або на інших умовах вказаних у специфікаціях до даного договору. Оплата свідчить про згоду покупця із характеристиками товару, вказаними постачальником у рахунку-фактурі. Допускається передача рахунку-фактури факсимільним зв'язком.
Поставка товару здійснюється відповідно ЕХW до міжнародних Правил тлумачення термінів «ІНКОТЕРМС» в редакції 2010, з врахуванням особливостей, встановлених цим договором (п. 4.1. договору) - п. 4.1. договору.
Пунктом 4.2. договору визначено, що строк поставки товару - протягом 30 робочих днів після 100 % передоплати. Інші строки поставки окремих партій товару та умови оплати узгоджуються сторонами у специфікаціях до цього договору.
Відповідно до п. 5.4. договору, у разі отримання покупцем товару, який не відповідає специфікації, покупець зобов'язаний прийняти його на відповідальне зберігання і негайно сповістити про це постачальника. Якщо такий реалізований третім особам, прийнятий до виробництва (переробки, використання, порізки) або якщо належне зберігання такого товару покупцем не забезпечена, то такий товар зараховується до виконання зобов'язань по договору.
Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2020, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами (п. 10.1. договору).
Відповідно до Специфікації № 1 від 10.02.2020 до договору поставки № ВІ 1002\2020-1 від 10.02.2020, продавець зобов'язаний постави покупцеві наступний товар: винт 5-10 Кд ОСТІ 31529-80 у кількості 220 шт.; винт 4-10 Хім. Пас ОСТІ 31544-80 у кількості 440 шт.; винт 5-6 Хім.Пас ОСТІ 31578-80 у кількості 88 шт.; контргайка ВМБ А4 80 DIN 985П у кількості 88 шт.; шайба 0,5-5-10 Хім.Пас ОСТІ 34508-80 у кількості 88 шт.; шайба 1,5-8-14 Хім.Пас ОСТІ 34508-80 у кількості 88 шт. ; шайба 0,5-6-12 Хім.Пас ОСТІ 34508-80 у кількості 88 шт.
Всього найменувань 7, на суму 15 179, 47 грн.
Згідно Специфікації № 2 від 10.02.2020 до договору поставки № ВІ 1002\2020-1 від 10.02.2020, продавець зобов'язаний поставити покупцеві наступний товар: винт 4-12 Кд ОСТІ 31515-80 у кількості 484 шт.; винт 3-8 Хім. Пас ОСТІ 31530-80 у кількості 88 шт.; винт 2,5-6 Хім.Пас ОСТІ 31544-80 у кількості 176 шт.; шайба 4 Кд ОСТІ 11532-74 у кількості 484 шт.; шайба 3Т Хім.Пас ОСТІ 11533-74 у кількості 88 шт.; шайба 6 Хім.Пас ОСТІ 11533-74 у кількості 50 шт. ; шайба 0,5-4-7 Хім.Пас ОСТІ 34505-80 у кількості 484 шт.; шайба 0,5-3-7 Хім.Пас ОСТІ 34508-80 у кількості 88 шт; штифт 1-3-14 Кд ОСТІ 35000-78 у кількості 88 шт.; штифт 1-3-12 Хім.Пас ОСТ1 35001-78 у кількості 264 шт.; штифт 1-2-8 Хім.Пас ОСТ1 35001-78 у кількості 264.
Всього найменувань 12, на суму 27 529, 10 грн.
За специфікацією № 3 від 10.02.2020 до договору поставки № ВІ 1002\2020-1 від 10.02.2020, продавець зобов'язаний поставити покупцеві наступний товар: винт 4-8 Кд ОСТІ 31529-80 у кількості 88 шт.; винт 3-6 Кд ОСТІ 31543-80 у кількості 66 шт.; винт 4-8 Кд ОСТІ 31543-80 у кількості 50 шт.; винт 3x14 Кд ГОСТ 312870 у кількості 50 шт.
Всього найменувань 4, на суму 4 163, 78 грн.
Відповідно до Специфікації № 4 від 10.02.2020 до договору поставки № ВІ 1002\2020-1 від 10.02.2020, продавець зобов'язаний поставити покупцеві наступний товар: винт 5-12 Кд ОСТІ 31543-80 у кількості 748 шт.
Всього найменувань 4, на суму 11 965, 01 грн.
Згідно Специфікації № 5 від 10.02.2020 до договору поставки № ВІ 1002\2020-1 від 10.02.2020, продавець зобов'язаний поставити покупцеві наступний товар: винт 4-8 Ц ОСТІ 31514-80 у кількості 242 шт.; винт 4-10 Ц ОСТІ 31514-80 у кількості 88 шт.; винт 4-12 Ц ОСТІ 31514-80 у кількості 50 шт.; винт 4-8 Ц ОСТІ 31542-80 у кількості 66 шт.; винт 5-16 Ц ОСТ1-31542-80 у кількості 132 шт.; шайба 4 ТОСТ 6402-70 у кількості 352 шт.; шайба А4.01.08 КП 016 ГОСТ 10450-78 у кількості 286 шт.
Всього найменувань 7, на суму 13 073, 69 грн.
За специфікацією № 6 від 10.02.2020 до договору поставки № ВІ 1002\2020-1 від 10.02.2020, продавець зобов'язаний поставити покупцеві наступний товар: винт 5-10 Кд ОСТІ 31577-80 у кількості 88 шт.; винт 3-10 Ц ОСТ 31514-80 у кількості 660 шт.; винт 3-8 Ц ОСТ 31514-80 у кількості 330 шт.; шайба ЗТ ТОСТ 6402-70 у кількості 990 шт.; шайба АЗ.01.08 КП 016 ГОСТ 11371-78 у кількості 330 шт.
Всього найменувань 5, на суму 25 733, 40 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підставі виставлених відповідачем рахунків на оплату № 1262 від 10.02.2020 на суму 15 179, 47 грн, № 1263 від 10.02.2020 на суму 27 529, 10 грн, № 1264 від 10.02.2020 на суму 4 163, 78 грн., № 1265 від 10.02.2020 на суму 11 965, 01 грн., № 1266 від 10.02.2020 на суму 13 073, 69 грн., № 1267 від 10.02.2020 на суму 25 733, 40 грн., було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю «Вінокс» в якості попередньої оплати 97 644, 45 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 419 від 17.03.2020, № 418 від 17.03.2020, № 416 від 17.03.2020, № 417 від 17.03.2020, № 414 від 17.03.2020, № 261 від 12.02.2020.
Проте, згідно видаткових накладних № 204-08 від 02.04.2020, № 204-09 від 02.04.2020, № 204-11 від 02.04.2020, № 1603-01 від 16.03.2020 та товарно-транспортних накладних відповідачем фактично поставлено позивачеві товар на загальну суму 36 723, 10 грн.
Отже, відповідач свої зобов'язання з поставки товару у повному обсязі, на суму сплачених коштів у розмірі 97 644, 45 грн не виконав.
Так, позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою про повернення коштів № 12 від 06.05.2020, в якій просив відповідача повернути кошти за деталі які не були виготовлені та поставлені позивачу.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було повернуто позивачу грошові кошти у розмірі 26 401, 92 грн, що підтверджується банківською випискою.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідачем оплаченого товару у повному обсязі поставлено не було, а тому останній зобов'язаний повернути йому кошти у розмірі 34 519, 43 грн, розраховані наступним чином: 97 644, 45 грн (сплачені кошти) - 36 723, 10 грн (фактично поставлений товар) - 26 401, 92 грн (повернуті відповідачем кошти).
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № ВІ 1002\2020-1 від 10.02.2020, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки.
Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно п. 3.4 договору, оплата всієї вартості товару, вказаного у рахунку, здійснюється шляхом 100 % передплати шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 2 (двох) банківських днів з моменту виставлення рахунку або на інших умовах вказаних у специфікаціях до даного договору. Оплата свідчить про згоду покупця із характеристиками товару, вказаними постачальником у рахунку-фактурі. Допускається передача рахунку-фактури факсимільним зв'язком.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем на підставі виставлених відповідачем рахунків на оплату № 1262 від 10.02.2020 на суму 15 179, 47 грн, № 1263 від 10.02.2020 на суму 27 529, 10 грн, № 1264 від 10.02.2020 на суму 4 163, 78 грн., № 1265 від 10.02.2020 на суму 11 965, 01 грн., № 1266 від 10.02.2020 на суму 13 073, 69 грн., № 1267 від 10.02.2020 на суму 25 733, 40 грн., було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю «Вінокс» в якості попередньої оплати 97 644, 45 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 419 від 17.03.2020, № 418 від 17.03.2020, № 416 від 17.03.2020, № 417 від 17.03.2020, № 414 від 17.03.2020, № 261 від 12.02.2020.
Відповідно до п. 4.2. договору, строк поставки товару - протягом 30 робочих днів після 100 % передоплати. Інші строки поставки окремих партій товару та умови оплати узгоджуються сторонами у специфікаціях до цього договору.
Проте, відповідач свої зобов'язання з поставки товару у повному обсязі, на суму сплачених коштів у розмірі 97 644, 45 грн не виконав.
Так, згідно видаткових накладних № 204-08 від 02.04.2020, № 204-09 від 02.04.2020, № 204-11 від 02.04.2020, № 1603-01 від 16.03.2020 та товарно-транспортних накладних відповідачем фактично поставлено позивачеві товар на загальну суму 36 723, 10 грн.
Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до приписів ст. 664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було повернуто позивачу грошові кошти у розмірі 26 401, 92 грн, що підтверджується банківською випискою.
Тож, станом на дату винесення рішення у даній справі сума неповернутих грошових коштів становить 34 519, 43 грн, а саме: 97 644, 45 грн (сплачені кошти) - 36 723, 10 грн (фактично поставлена товар) - 26 401, 92 грн (повернуті відповідачем кошти).
Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Враховуючи вищенаведене, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, суд приходить до беззаперечного висновку, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання з повернення грошових коштів у сумі 34 519, 43 грн. в якості передоплати.
Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов'язання щодо повернення позивачеві перерахованих коштів. Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, у зв'язку чим суд вважає заявлені вимоги про стягнення з відповідача 34 519, 43 обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.
1. Позовні вимоги Приватного підприємства "Стандарт Трейд" - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінокс» (вул. Михайлівська, буд. 21-Б, н/п 34, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код - 41953720) на користь Приватного підприємства "Стандарт Трейд" (площа Духновича Олександра, буд. 6, м. Мукачево, Закарпатська область, 89600, ідентифікаційний код - 41138687) 34 519 (тридцять чотири тисячі п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 43 коп. - заборгованості та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. - судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.
Суддя С. О. Щербаков