ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.02.2021Справа № 910/17701/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Управління поліції охорони в м. Києві (04050, м. Київ, вул. Студентська, будинок 9; ідентифікаційний код 40109147)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фред Агро Торговий дім" (04210, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграда, будинок 14; ідентифікаційний код 37853010)
про стягнення 2 001, 89 грн,
без повідомлення (виклику) представників сторін
До Господарського суду міста Києва звернулося Управління поліції охорони в м. Києві з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фред Агро Торговий дім" про стягнення 2 001, 89 грн, з яких: 1 680, 36 грн - основного боргу, 153, 49 грн - пені, 168, 04 грн - штрафу.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідачем були порушені договірні зобов'язання та не здійснено оплати наданих Управлінням поліції охорони в м. Києві послуг, у зв'язку з чим у відповідача й виникла заборгованість.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд зазначає, що ухвала суду від 17.11.2020 направлялася на адресу відповідача поштовим повідомленням № 0105475113132, однак, конверт з вказаною ухвалою повернувся на адресу суду із зазначенням причин "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Приписами ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач повідомлявся про відкриття та розгляд справи № 910/17701/20 за правилами спрощеного позовного провадження належним чином та враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5, 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Розглянувши подані до суду матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва
01.10.2018 між Управлінням поліції охорони в м. Києві (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фред Агро Торговий дім" (далі - замовник) був укладений договір про централізовану охорону майна та об'єкті з реагуванням наряду поліції охорони № 319/29/20/2/ОБ/ОС-2018 за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується здійснити охорону майна замовника на об'єктах та обслуговування сигналізації, що встановлена на об'єктах замовника, перелік та адреси яких зазначені в дислокації (додаток 1 до договору). За цим договором виконавець не приймає майно замовника на зберігання і не вступає у володіння ним.
Охорона майна, що знаходиться на об'єкті здійснюється виконавцем у дні і години, вказані у дислокації (додаток 1 до договору) (п. 1.2. договору).
Пунктом 2.5. договору визначено, що оплата охоронних послуг здійснюється замовником на умовах попередньої оплати, шляхом перерахування плати встановленої пунктом 2.1. цього договору на рахунок виконавця до 20 числа поточного місяця за послуги, які будуть надані в наступному місяці.
Відповідно до п. 2.9. договору до закінчення поточного місяця виконавець надає замовнику два примірники акта приймання наданих послуг, який останній зобов'язаний протягом п'яти перших робочих днів наступного місяця підписати і один примірник підписаного акта повернути виконавцю. У випадку наявності у замовника заперечень щодо обсягів послуг, наданих виконавцем у звітному місяці, замовник зобов'язаний в той же строк у письмовій формі, надати виконавцю свої обґрунтовані заперечення.
Даний договір набирає чинності 01.10.2019 та є чинним протягом трьох місяців (п. 9.1. договору).
Згідно п. 9.2. договір пролонгується на строк, встановлений п. 9.1. договору, якщо жодна із сторін не менші ніж за 15-ть календарних днів до закінчення строку чинності договору письмово не заявить про його припинення. Кількість разів пролонгації договору не обмежується.
Як про це вказує позивач обумовлені зобов'язання ним виконані в повному обсязі відповідно до умов договору, втім, відповідач свої зобов'язання, щодо повної та своєчасної оплати за надані йому послуги, належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість за січень-лютий 2020 року в сумі 1 680, 36 грн. Крім того, у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору, позивачем на суму основного боргу було здійснено нарахування 153, 49 грн - пені, 168, 04 грн - штрафу.
Так, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України вказано, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 319/29/20/2/ОБ/ОС-2018 від 01.10.2018, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.
Відповідно до п. 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є, договори та інші правочини.
Так, згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно п. 2.9. договору до закінчення поточного місяця виконавець надає замовнику два примірники акта приймання наданих послуг, який останній зобов'язаний протягом п'яти перших робочих днів наступного місяця підписати і один примірник підписаного акта повернути виконавцю. У випадку наявності у замовника заперечень щодо обсягів послуг, наданих виконавцем у звітному місяці, замовник зобов'язаний в той же строк у письмовій формі, надати виконавцю свої обґрунтовані заперечення.
Пунктом 2.10. визначено, що за умови неповернення замовником підписаного акта приймання наданих послуг чи ненадання обґрунтованих заперечень щодо обсягу послуг, наданих виконавцем у звітному місяці, в строк, визначений в п. 2.9. договору, вважається, що послуги у такому місяці надані виконавцем в повному обсязі і прийняті замовником без зауважень, а акт приймання наданих послуг таким, що підписаний сторонами.
Так, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що позивачем було надіслано відповідачу акти прийому-здачі виконаних послуг, а саме акт № СВ2-000591 за січень 2020 на суму 867, 48 грн та акт № СВ2-001449 за лютий 2020 на суму 812, 88 грн.
Втім, суд відзначає, що доказів щоб свідчили про повернення відповідачем підписаних актів в матеріалах справи не віститься. Разом з тим, в матеріалах справи також не міститься будь яких заперечень щодо обсягу послуг, наданих виконавцем у звітних місяцях.
Таким чином, з огляду на п. 2.9. договору послуги вважаються наданими виконавцем в повному обсязі та відповідно прийняті замовником без зауважень, а акти приймання наданих послуг за січень-лютий 2020 такими, що відписані сторонами.
Крім того, суд відзначає, що у зв'язку з не виконанням відповідачем умов договору, в частині своєчасної оплати, 14.02.2020 позивачем було направлено відповідачу претензію № 88/43/29/20/01. Втім, відповіді на означену претензію в матеріалах справи також не міститься.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України.
Таким чином, судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання належним чином, надав передбачені договором послуги, що підтверджується актами прийому-здачі виконання послуг № СВ2-000591 за січень 2020 на суму 867, 48 грн № СВ2-001449 за лютий 2020 на суму 812, 88 грн, втім, відповідач всупереч умовам договору, а саме п. 2.5. оплати вартості отриманих послуг не здійснив, внаслідок чого в останнього й виникла заборгованість в розмірі 1 680, 36 грн.
Частинами 1, 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійснення учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, оскільки, відповідач не надав суду жодних доказів виконання своїх зобов'язань, а також не висловив будь яких зауважень щодо наданих позивачем послуг охорони, не спростував заявлених позовних вимог, то за таких підстав відповідачем були порушені умови договору № 319/29/20/2/ОБ/ОС-2018 від 01.10.2018 та положення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення суми заборгованості в розмірі 1 680, 36 грн підлягає задоволенню.
Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача за неналежне виконання умов договору пені в розмірі 153, 49 грн та штрафу в розмірі 168, 04 грн, то суд вказує наступне.
За умовами пп. 5.2.1. договору за кожен день прострочення оплати за цим договором замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної одлікової ставки НБУ від суми заборгованості. У разі порушення замовником зобов'язань, визначених умовами цього договору, він сплачує виконавцю (крім пені) погоджену сторонами неустойку (штраф) у розмірі 10% від суми невиконаного своєчасного зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та штрафу, суд вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає умовам договору, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача за неналежне виконання умов договору пені в розмірі 153, 49 грн та штрафу в розмірі 168, 04 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги Управління поліції охорони в м. Києві - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фред Агро Торговий дім" (04210, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграда, будинок 14; ідентифікаційний код 37853010) на користь Управління поліції охорони в м. Києві (04050, м. Київ, вул. Студентська, будинок 9; ідентифікаційний код 40109147) заборгованість в розмірі 1 680 (одна тисяча шістсот вісімдесят) грн 36 коп., пеню в розмірі 153 (сто п'ятдесят три) грн 49 коп., штраф в розмірі 168 (сто шістдесят вісім) грн 04 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102 (дві тисячі сто два) грн 00 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 15.02.2021
Суддя Д.О. Баранов