16.02.2021 Справа № 908/3214/19
м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),
суддів: Широбокова Л.П., Чус О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргу Запорізької міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.03.2020 у справі №908/3214/19 (суддя Горохов І.С.; рішення ухвалене о 16:20 год. у місті Запоріжжя, повне рішення складено 23.03.2020)
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Александровський узвіз", м.Запоріжжя
до відповідача Запорізької міської ради, м.Запоріжжя
третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради, м.Запоріжжя
третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №7", м.Запоріжжя
третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальне некомерційне підприємство "Пологовий будинок №4" Запорізької міської ради, м.Запоріжжя
третя особа 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент освіти і науки Запорізької міської ради, м.Запоріжжя
третя особа 5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент культури і туризму Запорізької міської ради, м.Запоріжжя
третя особа 6, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя", м.Запоріжжя
про стягнення коштів
Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Александровський узвіз" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Запорізької міської ради про стягнення заборгованості зі сплати внесків на управління багатоквартирним будинком, розмір якої з урахуванням поданої в подальшому заяви про зменшення позовних вимог від 30.01.2020 становить суму 68004,57 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що Запорізька міська рада є власником нежитлових приміщень № 167, 169-172 у будинку №11 по вул. Академіка Олександрова у м.Запоріжжі, однак ухиляється від сплати належних внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.03.2020 у справі №908/3214/19 позов задоволено частково.
Стягнуто з Запорізької міської ради на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Александровський узвіз" заборгованість зі сплати внесків на управління багатоквартирним будинком у розмірі 50141,89 грн. і витрати по сплаті судового збору в розмірі 1416,41 грн.
У позові в частині стягнення 17862,68 грн. відмовлено.
Означене рішення суду вмотивоване тим, що суд встановив обставини невиконання відповідачем зобов'язань, які покладені на власників нежитлових приміщень, зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території за період з січня 2017 по листопад 2019 року. Часткове задоволення судом позовних вимог вмотивовано встановленням судом обставин неправильного визначення позивачем площ нежитлових приміщень, сплати заборгованості внесків на утримання багатоквартирного будинку по нежитловому приміщенню №169 та посиланням на передачу нежитлового приміщення №171 за договором оренди від 14.12.2017 №307/9 в оренду ТОВ "Місто для людей Запоріжжя", у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що за період дії договору оренди витрати з внесків на управління багатоквартирним будинком повинно нести ТОВ "Місто для людей Запоріжжя", а не відповідач.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Запорізька міська рада (відповідач) звернулася з апеляційною скаргою (від 18.09.2020), в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 13.03.2020 по справі №908/3214/19 в частині стягнення з Запорізької міської ради на користь ОСББ "Александровський узвіз" коштів в розмірі 50141,89 грн. та судового збору у розмірі 1416,41 грн. та ухвалити нове рішення у цій частині, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Узагальнені доводи апеляційної скарги
Відповідач стверджує, що висновки, які викладені в рішенні суду, не відповідають встановленим обставинам справи. Зокрема, вважає помилковим висновок про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку із Запорізької міської ради, як власника нежитлових приміщень №№ 167, 169, 170, 172 в будинку 11 по вул.Академіка Олександрова у м. Запоріжжя.
Апелянт вказує, що за преамбулою Закону України "Про житлово-комунальні послуги" цей Закон регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, таких як і послуги з управління багатоквартирним будинком. Закон є спеціальним в порівнянні із Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та підлягає першочерговому застосуванню.
Апелянт вважає, що оскільки приміщення №169 було передано в користування Департаменту культури і туризму Запорізької міської ради за договором позички, то на вказаний спосіб передачі приміщення в користування розповсюджується дія норми ч. 4 ст. 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку". Тобто, обов'язок із сплати внесків на управління багатоквартирним будинком за приміщення №169 несе Департамент культури і туризму Запорізької міської ради.
Апелянт зазначає, що судом першої інстанції встановлено, що приміщенням №167 з 2010 року користується Комунальний заклад "Пологовий будинок №4", приміщеннями №№ 170, 172 з 2011 року - Департамент освіти і науки Запорізької міської ради на праві оперативного управління. Вказані юридичні особи є споживачами житлово-комунальної послуги з управління багатоквартирним будинком і саме вони в даному випадку, як вважає відповідач, зобов'язані сплачувати позивачу внески на управління багатоквартирним будинком незалежно від укладення з позивачем відповідного договору.
Узагальнені доводи та заперечення на апеляційну скаргу
ОСББ "Александровський узвіз" (позивач) у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково - рішення Господарського суду Запорізької області від 13.03.2020 в частині відмови позивачу у задоволенні вимог скасувати і прийняти нове рішення про повне задоволення позову.
Позивач відхиляє доводи відповідача, звертаючись до правового висновку Верховного Суду в постанові від 02.09.2020 у справі №906/884/19 при застосуванні норми частини 4 статті 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку". Вказує, що Верховним Судом зазначено, що відповідні правовідносини щодо сплати орендарем витрат на управління будинком мають бути врегульовані або шляхом укладення окремого договору між орендарем та ОСББ, або шляхом встановлення обов'язку орендаря з відшкодування відповідних витрат власнику приміщення (орендодавцю) безпосередньо в умовах договору оренди нерухомого майна.
Позивач вказує, що не оскаржував рішення суду в частині, в якій відмовлено у стягненні на утримання будинку суми 14490,00 грн., що була нарахована на площу нежитлового приміщенні №171, яке було передано в користування ТОВ "Місто для людей Запоріжжя" за договором оренди від 14.12.2017 №307/9, оскільки до останнього був пред'явлений окремий позов. Вказує, що рішенням господарського суду Запорізької області від 31.08.2020 у справі №908/1512/20 за позовом ОСББ "Александровський узвіз" до ТОВ "Місто для людей Запоріжжя", треті особи: Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, Комунальне підприємство "ВРЕЖО №7" про стягнення заборгованості зі сплати внесків на управління багатоквартирним будинком позовні вимоги задоволено - стягнуто з ТОВ "Місто для людей Запоріжжя" на користь позивача внески у розмірі 14490,90 грн. та судовий збір у розмірі 2102,00 грн. Однак за результатами перегляду цієї справи постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.11.2020 апеляційна скарга ТОВ "Місто для людей Запоріжжя" була задоволена, рішення Господарського суду Запорізької області від 31.08.2020 у справі №908/1512/20 скасовано і прийнято нове рішення про відмову в позові з тих підстав, що обов'язок орендаря зі сплати (відшкодування) внесків на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі, встановленому рішенням ОСББ, виникає тільки у разі передбачення такого обов'язку в умовах укладеного ним правочину (договору) з власником майна або з об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку.
Таким чином, як вказує позивач, на теперішній час склалася ситуація, у якій позивачу відмовлено у позові з вимогами і до власника, і до орендаря, а відтак судочинство втратило свою основну функцію - захист порушених прав позивача. У такій ситуації позивач вважає, що є підстави для часткового задоволення апеляційної скарги відповідача та ухвалення рішення про повне задоволення позовних вимог позивача.
Позивачем також звернуто увагу на те, що 30.01.2020 під час розгляду справи в суді першої інстанції позивачем була подана до суду заява про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку із надходженням після відкриття провадження у справі від Департаменту культури і туризму Запорізької міської ради грошових коштів у сумі 5203,35 грн., які сплачені як внески на утримання багатоквартирного будинку по приміщенню №169. Станом на 01.12.2019 заборгованість із сплати внесків утримання багатоквартирного будинку по приміщенню №169 відсутня.
КП "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №7" (третя особа-2) надало відзив на апеляційну скаргу (через електронну пошту), в якому просить задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Третя особа-2 наголошує, що поняття "внески співвласників багатоквартирного будинку" та "витрати орендарів на управління багатоквартирним будинком у разі здачі в найм (оренду) квартир та/або нежитлових приміщень" мають різне фактичне та юридичне значення. Особа вважає правильним застосування до спірних правовідносин витрат орендарів на управління будинком, як безпосередніх користувачів приміщень та споживачів цих послуг - фактично комунальних послуг, надання яких в свою чергу регулюється Законом України "Про житлово-комунальні послуги".
Третя особа зазначає, що матеріали справи не містять доказів фактичного надання послуги з управління будинком - підтвердження обсягу фактично наданих послуг з управління багатоквартирним будинком, інформації щодо складових вартості послуги і т. ін.
Рух справи у суді апеляційної інстанції
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.11.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Запорізької міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.03.2020 у справі №908/3214/19; ухвалено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 з 12.03.2020 на усій території України установлено карантин, який неодноразово продовжувався.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-IX, який набрав чинності 02.04.2020 (далі - Закон №540-IX), розділ X "Прикінцеві положення" ГПК України доповнено пунктом 4, за змістом якого: під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Таким чином строк на подання відзиву продовжено до закінчення карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів виходить з наступного.
Судом першої інстанції і судом апеляційної інстанції встановлені наступні обставини і визначені відповідно до них правовідносини
19.06.2016, що підтверджується витягом з Протоколу №1 співвласниками житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку №11 по вул. Академіка Олександрова у м. Запоріжжі проведено установчі збори, на яких, за підсумками голосування створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку під назвою "Александровський узвіз" (ОСББ "Александровський узвіз"), затверджено Статут ОСББ та обрано органи управління - правління.
Відповідно до Протоколу №1 від 20.06.2016 зборів правління ОСББ №11 по вулиці Академіка Олександрова обрано голову правління ОСОБА_1 .
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Александровський узвіз" зареєстроване як юридична особа 01.07.2016, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.07.2016.
Загальними зборами ОСББ приймались рішення про встановлення розмірів внесків співвласників житлових та нежитлових приміщень на утримання багатоквартирного будинку, а саме:
- рішенням (яке оформлено протоколом №3) загальних зборів від 24.12.2016 затверджено тариф на обслуговування будинку та прибудинкової території у розмірі 3,42 грн/кв.м;
- рішенням (яке оформлено протоколом №6) загальних зборів від 04.03.2018 затверджено тариф на обслуговування будинку та прибудинкової території у розмірі 4,00 грн/кв.м;
- рішенням (яке оформлено протоколом №8) загальних зборів від 23.03.2019 затверджено тариф на обслуговування будинку та прибудинкової території у розмірі 6,50 грн/кв.м;
- рішенням (яке оформлено протоколом №11) загальних зборів від 14.08.2019 затверджено тариф на обслуговування будинку та прибудинкової території у розмірі 5,50 грн/кв.м.
Пунктом 1 рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 30.06.2010 №294/7 "Про передачу нежитлових приміщень в оперативне управління суб'єктам права комунальної власності" згідно з Додатком до цього рішення, вилучено з господарського відання комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне об'єднання №9" нежитлове приміщення №167 (літ. А-9) площею 85,8 кв.м. по вул. Академіка Олександрова, 11 і передано в оперативне управління комунальному закладу "Пологовий будинок №4" (а.с.49 т.1).
21.04.2011виконавчим комітетом Запорізької міської ради за №158/132 прийнято рішення "Про надання дозволу комунальним підприємствам "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №1-11,13" на передачу у позичку управлінню культури і мистецтв Запорізької міської ради нежитлових приміщень, в яких розташовані заклади культури".
Відповідно до пункту 1 вказаного рішення ВРЕО №9 дозволено передати Управлінню культури і мистецтв Запорізької міської ради за договором позички нежитлове приміщення по вул. Академіка Олександрова, 11 площею 115,50 кв.м. для розміщення бібліотеки ім. Осипенка (а.с.52 т.1).
На підставі вказаного рішення між КП "Виробниче ремонтно-експлуатаційне об'єднання №9"(Позичкодавець) і Управлінням культури і мистецтв Запорізької міської ради (Користувач) 01.04.2011 укладено договір позички нежитлового приміщення №4, за яким Позичкодавець передав, а Користувач прийняв в строкове безоплатне користування нежитлове приміщення загальною площею 115,50 кв. м, за адресою: вул. Ак. Олександрова, 11 строком на 2 роки 11 місяців (а.с.53-54 т.1).
Додатковою угодою від 21.02.2014 до договору Позичкодавець - Міське комунальне підприємство "Основаніє" і Користувач - і Управлінням культури і мистецтв Запорізької міської ради дійшли згоди про продовження терміну дії договору на 2 роки 11 місяців по 01.02.2017 року (а.с.55 т.1).
30.01.2017 новим Позичкодавцем - Комунальним підприємством "Наше місто" Запорізької міської ради і Користувачем - Департаментом культури і туризму Запорізької міської ради укладено до договору позички додаткову угоду, якою продовжили строк дії договору позички на користування нежитлового приміщення №169 першого поверху (А-9) загальною площею 115, 5 кв.м за адресою: вул. Ак. Олександрова, буд. 11, строком на 2 роки 11 місяців (до 01 січня 2020 року) для розміщення Департаменту культури і туризму Запорізької міської ради (а.с.55 т.1).
Відповідно до пункту 1 Рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 21.04.2011 №188/20 "Про передачу майна комунальної власності в оперативне управління Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Запорізької міської ради" вилучено з оперативного управління освіти і науки Запорізької міської ради і передано в оперативне управління Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Запорізької міської ради приміщення по вул. Академіка Олександрова, 11 площею 216,20 кв. м. (нежитлове приміщення №170 (літ.А-9) і 99,10 кв.м (нежитлове приміщення №172 (літ.А-9) (а.с.51 т.1).
14.12.2017 Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (Орендодавець), Комунальним підприємством "Наше місто" Запорізької міської ради (Балансоутримувач) і ТОВ "Місто для людей Запоріжжя" (Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна №307/9, відповідно до якого Орендодавець, Балансоутримувач на підставі наказу Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради від 25.10.2017 №246р передає, а Орендар приймає в строкове платне користування комунальне майно - нежитлове приміщення №171 першого поверху (літ. А-9) загальною площею 218,20 кв.м. по вул. Академіка Олександрова, 11 (а.с.56-57 т.1).
На даний час зазначений договір оренди розірвано, що підтверджується додатковою угодою від 26.04.2019.
Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 21.09.2018 № 439/9 "Про передачу майна комунальної власності в господарське відання комунальному підприємству "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №7" Запорізької міської ради" нежитлові приміщення комунальної власності №169 першого поверху (літ.А-9) 115,5 кв.м і №171 першого поверху (літ.А-5) 218,20 кв.м, які розташовані в житловому будинку № 11 по вул. Академіка Олександрова були вилучені з господарського відання КП "Наше місто" Запорізької міської ради та передані в господарське відання комунальному підприємству "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №7" (а.с.50 т.1).
ОСББ "Александровський узвіз" щодо сплати внесків на утримання будинку і прибудинкової території у сумі 60991,56 грн. зверталося з претензіями:
- №57 від 17.09.2018 до Запорізької міської ради, яка була отримана 17.09.2018 вх №14430/03-24/06 (а.с.37 т.1);
- №61 від 29.10.2018 до КП "ВРЕЖО №7", яка отримана 29.10.2018 вх №223 (а.с.44 т.1).
Оскільки власником нежитлових приміщень № 167, 169-172 у будинку №11 по вул. Академіка Олександрова у м. Запоріжжі, яким є територіальна громада міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, заборгованість зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території сплачена не була, ОСББ звернулося з відповідним позовом до господарського суду.
За приписами статті 11 Цивільного Кодексу України підставою для виникнення зобов'язань є договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статі 193 Господарського кодексу України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Позивачем заявлено до стягнення заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території за період з січня 2017 по листопад 2019 у сумі 68004,57 грн.
Предметом апеляційного оскарження є задоволена судом заборгованість зі сплати внесків на управління багатоквартирним будинком у сумі 50141,89 грн.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
За визначенням в статті 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини другої статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Частинами першою, четвертою статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Пунктом другим розділу ІІІ Статуту ОСББ "Александровський узвіз" визначено, що вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об'єднання.
За пунктом третім розділу ІІІ Статуту визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників належить до виключної компетенції загальних зборів.
Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до Статуту, є обов'язковим для всіх співвласників. (пункт одинадцять розділу ІІІ Статуту), що кореспондується з частиною п'ятою статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Відповідно до пункту другого розділу ІV Статуту сплата встановлених загальними зборами об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами об'єднання, є обов'язковою для всіх співвласників.
За статтею 15 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласник зобов'язаний, зокрема виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання, виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання, зокрема, встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів (частина перша статті 16 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Статтею 17 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.
Відповідно до частини першої статті 20 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.
Частинами першою, третьою статті 23 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що утримання і ремонт приміщень, які перебувають у власності, здійснюються відповідно до законодавства України. Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.
Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначені особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносини, пов'язаних з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.
Кожний співвласник згідно з частиною другою статті 7 цього Закону несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).
Згідно з частинами першою, другою статті 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" витрати на управління багатоквартирним будинком включають: витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; витрати, пов'язані з виконанням зобов'язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.
Отже, прийняті відповідно до статуту рішення загальних зборів об'єднання з питань управління багатоквартирним будинком є обов'язковими для усіх власників квартир (нежитлових приміщень) у багатоквартирному будинку, які одночасно є співвласниками спільного майна такого будинку та зобов'язані його утримувати в силу прямої норми статті 322 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".
Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції
Колегія суддів вважає помилковими доводи відповідача щодо першочергового застосування до спірних правовідносин Закону України "Про житлово-комунальні послуги" в порівнянні із Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
ОСББ не надає співвласникам жодних послуг, зокрема, житлово-комунальних в тому сенсі, що ОСББ не є і не може бути виконавцем послуг у відносинах із співвласниками.
За змістом статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" ОСББ створюється як непідприємницьке товариство, є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Тобто, ОСББ лише збирає та акумулює кошти співвласників, оплачує спільні витрати, зокрема, на утримання будинку та прибудинкової території, які ОСББ здійснює згідно статуту й затвердженого кошторису.
Так, як вбачається з пункту 2 розділу ІІ Статуту ОСББ "Александровський узвіз" є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Господарче забезпечення діяльності об'єднання може здійснюватися власними силами об'єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб'єктів господарювання.
За приписами частини другої статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" не є предметом регулювання цього закону відносини, які виникають між співвласниками, а також між співвласниками та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення на підставі статті 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що позивач не надає послуги по обслуговуванню будинку, співвласники сплачують ОСББ не за надані послуги, а внески на відшкодування витрат на управління будинком.
Оскільки у даному спорі позивачем є саме ОСББ, саме Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", є спеціальним законом щодо спірних правовідносин.
Позивачем, шляхом подання 30.01.2020 заяви про зменшення розміру позовних вимог, заявлено до стягнення заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території за період з січня 2017 по листопад 2019 у сумі 68004,57 грн.
Вказана сума розрахована позивачем на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 03.02.2020 та технічних паспортів на нежитлові приміщення. При цьому, позивач керувався пунктом 25 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №127 від 24.05.2001 та здійснив перерахунок з урахуванням площ балконів, терас і лоджій.
Після коригування позивачем заборгованість по сплаті внесків на утримання багатоквартирного будинку становила:
- нежитлове приміщення №167 площею 89,00 кв.м - 6997,44 грн.;
- нежитлове приміщення №169 площею 119,00 кв.м - 0 грн.;
- нежитлове приміщення №170 площею 225,70 кв.м - 18060,43 грн.;
- нежитлове приміщення №171 площею 224,30 кв.м - 33169,54 грн.;
- нежитлове приміщення №172 площею 102,30 кв.м - 9777,16 грн.
Позивачем до прийняття рішення були надані докази сплати Департаментом культури і туризму Запорізької міської ради внесків на утримання багатоквартирного будинку по приміщенню №169 у сумі 5203,35 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №5 від 10.12.2019 (а.с.131 т.2).
Суд першої інстанції перевіривши розрахунки позивача з урахуванням визначених і затверджених рішеннями загальних зборів ОСББ тарифів на обслуговування будинку та прибудинкової території правильно встановив, що включення до площі приміщень площ балконів, терас і лоджій стосується житлових приміщень, тоді як в даному випадку предметом спору є заборгованість по внескам на утримання багатоквартирного будинку щодо нежитлових приміщень.
Суд апеляційної інстанції погоджується з перерахунком суду першої інстанції, відповідно до якого розмір внеску з урахуванням часткової сплати становить:
- за нежитлове приміщення №167 площею 84,0 кв.м. -6258,04 грн.; (дог №13-6/18 від 10.12.2018 а.с.30 т.2 );
- за нежитлове приміщення №170 площею 217,5 кв.м. -16847,87 грн; (дог№293/18 від 10.12.2018 а.с.131 т.1 );
- за нежитлове приміщення №171 площею 218,0 кв.м. - 32267,42 грн.;
- за нежитлове приміщення №172 площею 98,8 кв.м. - 9259,52 грн. (дог№293/18 від 10.12.2018 а.с.131 т.1 )
Щодо такого висновку суду першої інстанції позивачем не заявлено заперечень.
Водночас колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, який виходив з того, що нежитлове приміщення №171 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Академіка Олександрова буд. 11 на підставі договору оренди від 14.12.2017 №307/9 було передано в оренду ТОВ "Місто для людей Запоріжжя" і за період дії договору оренди з 14.12.2017 по 26.04.2019 витрати з внесків на управління багатоквартирним будинком повинно нести Товариство з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя", а не Запорізька міська рада. З урахуванням наведеного суд першої інстанції вказав, що з власника підлягає присудженню внесок за вирахуванням періоду перебування нежитлового приміщення в оренді в сумі 17776,46 грн.
Вказаний висновок суд апеляційної інстанції вважає неправильним, виходячи з наступного.
Частиною четвертою статті 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" дійсно передбачено, що зобов'язання зі здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком у разі здачі в найм (оренду) квартир та/або нежитлових приміщень державної або комунальної власності несуть наймачі (орендарі) таких квартир та/або приміщень.
За приписами частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 02.09.2020 у справі №906/884/19 зробив правовий висновок про застосування норми частини четвертої статті 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" у подібних правовідносинах.
Верховний Суд наголосив:
- "визначаючи зобов'язання орендарів зі здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком, чинне законодавство не передбачає механізму реалізації такого зобов'язання, у тому числі механізму захисту прав об'єднання співвласників, зокрема не встановлює для ОСББ права примусового стягнення відповідних коштів з орендарів у судовому порядку, передбачаючи таке право лише щодо співвласників майна (частина 6 статті 13, Закону № 2866-III)";.
- "з урахуванням приписів статті 511 Цивільного кодексу України, прийняті відповідно до статуту рішення ОСББ є обов'язковими тільки для співвласників майна багатоквартирного будинку та самі по собі не встановлюють жодних зобов'язань для осіб, які не є власниками приміщень в такому будинку, у тому числі для орендарів нерухомого майна";
- "виходячи із загальних підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (стаття 11 Цивільного кодексу України), відповідні правовідносини щодо сплати орендарем витрат на управління будинком мають бути врегульовані або шляхом укладення окремого договору між орендарем та ОСББ, або шляхом встановлення обов'язку орендаря з відшкодування відповідних витрат власнику приміщення (орендодавцю) безпосередньо в умовах договору оренди нерухомого майна. Тобто обов'язок орендаря зі сплати (відшкодування) внесків на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі, встановленому рішенням ОСББ, виникає тільки у разі передбачення такого обов'язку в умовах укладеного ним правочину (договору) з власником майна або з об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку".
Отже, враховуючи висновок Верховного Суду ТОВ "Місто для людей Запоріжжя", яке не є власником нежитлового приміщення №171 в будинку по вул. Академіка Олександрова, 11 у м. Запоріжжя, може бути зобов'язаний сплачувати внески на утримання орендованого ним приміщення тільки за умови, якщо такий обов'язок встановлений відповідним правочином (договором).
Між тим матеріали справи не містять відповідного договору. Відсутні умови щодо сплати внесків орендарем і у договорі оренди №307/9 від 14.12.2017.
Обставини відсутності такого договору встановлені і постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.11.2020 у справі №908/1512/20 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Александровський узвіз" до ТОВ "Місто для людей", за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради і Комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №7" про стягнення заборгованості зі сплати внесків на управління багатоквартирним будинком за період з 14.12.2017 по 26.04.2019 в сумі 14490,96 грн.
Переглядаючи рішення Господарського суду Запорізької області у справі №908/1512/20, суд апеляційної інстанції встановив, що умови договору оренди №307/9 від 14.12.2017 не встановлюють обов'язку орендаря з відшкодування орендодавцю (власнику майна) понесених останнім витрат на утримання об'єкта оренди у розмірі, встановленому рішенням ОСББ, а у пункті 5.13 цього договору міститься лише загальна вимога про обов'язок здійснення таких витрат з одночасною вказівкою про укладення орендарем окремого договору з суб'єктом, який надає послуги з управління будинком.
Оскільки у договорі оренди не погоджено порядок сплати (відшкодування) та розміру внесків та не досягнуто між позивачем та відповідачем згоди щодо укладення окремого договору на оплату внесків, відсутній обов'язок зі сплати таких платежів з орендаря приміщення.
Згідно з частиною четвертою статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, під час розгляду господарським судом іншої справи вже встановлено факт відсутності у ТОВ "Місто для людей Запоріжжя" обов'язку зі сплати внесків на управління багатоквартирним будинком, в якому ця особа орендувала означені вище нежитлові приміщення №171.
За вказаних обставин і наведених норм чинного законодавства позовні вимоги позивача у цій справі підлягають задоволенню частково - щодо вимог про стягнення з відповідача коштів в загальному розмірі 64632,85 грн.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
За приписами частин 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина друга статті 277 Господарського процесуального кодексу України).
За вищевикладених обставин колегія суддів доходить висновку про наявність таких, встановлених пунктами 3 і 4 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України, підстав для зміни рішення суду першої інстанції, як невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права - в частині позовних вимог про стягнення з відповідача суми 14490,96 грн., в якій в задоволенні було відмовлено.
В межах доводів апеляційної скарги відповідачем, як апелянтом, не заявлено вимог про скасування чи зміну оскарженого судового рішення в частині відмови судом у стягненні з відповідача на користь позивача суми 14490,96 грн., однак враховуючи, що такий висновок суду першої інстанції був зроблений, зокрема й, через неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів вважає, що це є підставою для зміни оскарженого судового рішення.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
З урахуванням встановлених обставин та відповідно до наведених положень законодавства колегія суддів доходить висновку, що доводи відповідача про наявність підстав для скасування оскарженого судового рішення не знайшли свого підтвердження, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Разом із цим оскаржуване судове рішення слід змінити, зазначивши, що належна до стягнення сума заборгованості має становити 64632,85 грн., а в решті вимог - слід відмовити.
Розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати в сумі 2881,50 грн. на оплату судового збору, понесені позивачем у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника (апелянта) у скарзі і відшкодуванню не підлягають. Разом із цим у зв'язку зі зміною оскарженого судового рішення підлягають новому розподілу між сторонами судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції - пропорційно розміру задоволених позовних вимог (81,36%), що у даному випадку становить суму 1562,92 грн. за таким розрахунком: 1921,00 х 81,36%/100% = 1562,92 грн.
Керуючись статтями 269, 270, 275, 277 ч. 1 п.п. 3. і 4, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Запорізької міської ради - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 13.03.2020 у справі №908/3214/19 - змінити, виклавши його в наступній редакції:
"Стягнути з Запорізької міської ради на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Александровський узвіз" суму 64632 грн. 85 коп. заборгованості зі сплати внесків на управління багатоквартирним будинком та суму 1562 грн. 92 коп. витрат по сплаті судового збору. В решті позовних вимог відмовити".
Доручити Господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.
Судові витрати у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Запорізьку міську раду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту з підстав, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 16.02.2021.
Головуючий суддя І.М. Подобєд
Суддя Л.П. Широбокова
Суддя О.В. Чус