проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"11" лютого 2021 р. Справа № 913/84/20
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Білоусова Я.О. , суддя Тарасова І.В.
за участю секретаря судового засідання Курченко В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області (вх. № 3355 Л/2) на ухвалу Господарського суду Луганської області від 10.11.2020, постановлену у приміщенні Господарського суду Луганської області суддею Масловським С.В. (повний текст ухвали складено 16.11.2020) у справі № 913/84/20
за заявою Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк", м. Сєвєродонецьк Луганської області,
до Приватного сільськогосподарського підприємства "Дар'їновське", с. Дар'їно-Єрмаківка Луганської області
про банкрутство
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 10.11.2020 у справі №913/84/20 відхилено грошові вимоги Головного управління ДПС у Луганській області (код ЄДРПОУ 43143746) до банкрута - Приватного сільськогосподарського підприємства "Дар'їновське" (код ЄДРПОУ 31890696) у загальному розмірі 21039 грн 02 коп.
Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції зазначив, що податковий орган звернувся після спливу визначеного статтею 102 Податкового кодексу України 1095-денного строку, а тому заявлена Головним управлінням ДПС у Луганській області кредиторська заборгованість після спливу визначеного статтею 102 Податкового кодексу України 1095-денного строку, є безнадійною та підлягає списанню, а боржник, в свою чергу, вважається вільним від такого грошового зобов'язання.
Головне управління ДПС у Луганській області звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 10.11.2020 у справі №913/84/20 в частині відхилення грошових вимог ГУ ДПС у Луганській області до боржника - Приватного сільськогосподарського підприємства "Дар'їновське" у загальному розмірі 21039,02 грн та витрат на сплату судового збору в загальному розмірі 4204,00 грн в порядку та черговості встановленому законодавством; прийняти нове рішення, яким визнати грошові вимоги кредитора - ГУ ДПС у Луганській області до боржника - Приватного сільськогосподарського підприємства "Дар'їновське" у загальному розмірі 21039,02 грн та витрат на сплату судового збору в загальному розмірі 4204,00 грн в порядку та черговості встановленому законодавством; зобов'язати Господарський суд Луганської області внести суму грошових вимог кредитора - ГУ ДПС у Луганській області до боржника - Приватного сільськогосподарського підприємства "Дар'їновське" у загальному розмірі 21039,02 грн та витрат на сплату судового збору в загальному розмірі 4204,00 грн в порядку та черговості встановленому законодавством до реєстру кредиторів по справі № 913/84/20.
В апеляційній скарзі заявник не погоджується з такими доводами місцевого господарського суду, зазначає, що у відповідності до п.38.2 підрозділу 10 Інші перехідні положення розділу ХХ Податкового кодексу України, станом на 22.07.2020 1095 - денний строк, визначений статтею 102 Податкового кодексу України, для нарахованої суми пені не сплив, а заявлена Головним управлінням ДПС у Луганській області кредиторська заборгованість не є "безнадійною".
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Луганській області (вх. № 3355 Л/2) на ухвалу Господарського суду Луганської області від 10.11.2020 у справі № 913/84/20; призначено справу до розгляду на 14 січня 2021 року, про що повідомлено учасників справи в порядку статей 120, 268 Господарського процесуального кодексу України.
28.12.2020 до суду апеляційної інстанції засобами електронного зв'язку від ліквідатора Приватного сільськогосподарського підприємства "Дар'їновське" арбітражного керуючого Бохан О.С. надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. №1307), в якому ліквідатор просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Головного управління ДПС у Луганській області на ухвалу Господарського суду Луганської області від 10.11.2020 про відхилення грошових вимог. Також, ліквідатор простить здійснювати розгляд справи за його відсутності.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2020 у зв'язку з відпусткою судді Крестьянінова О.О. здійснено повторний розподіл судової справи № 913/84/20 та визначено наступний склад колегії суддів для її розгляду: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Шевель О.В., суддя Білоусова Я.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.12.2020 задоволено клопотання Головного управління ДПС у Луганській області про проведення судового засідання в режимі відеоконференції; доручено Лисичанському міському суду забезпечити проведення судового засідання, що відбудеться 14 січня 2021 року о 14:15 годині в приміщенні Східного апеляційного господарського суду, в режимі відеоконференції.
04.01.2021 до апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. №19), в якому кредитор просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Головного управління ДПС у Луганській області на ухвалу Господарського суду Луганської області від 10.11.2020 про відхилення грошових вимог. Також, кредитор просить здійснювати розгляд справи за відсутності його представника.
11.01.2021 до Східного апеляційного господарського суду від заявника апеляційної скарги надійшли письмові пояснення на відзив ліквідатора ПрСП "Дар'їновське" (вх. №185).
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2021 у зв'язку з відпусткою судді Шевель О.В. для розгляду справи здійснено повторний розподіл судової справи № 913/84/20 та визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.01.2021 в судовому засіданні оголошено перерву до 11.02.2021.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 за клопотанням ГУ ДПС у Луганській області справу призначено до розгляду в режимі відеоконференції.
08.02.2021 від ГУ ДПС У Луганській області надійшли письмові пояснення до апеляційної скарги.
В судовому засіданні 11.02.2021 представник ГУ ДПС у Луганській області підтримала апеляційну скаргу, наполягала на її задоволенні, просила оскаржувану ухвалу скасувати, прийняти ухвалу, якою визнати кредиторські вимоги на суму 21039,02 грн.
В судове засідання 11.02.2021, учасники справи, крім представника ГУ ДПС у Луганській області, не з'явились.
Судом апеляційної інстанції вчинено всі необхідні дії щодо належного повідомлення учасників даної справи про розгляд апеляційної скарги 11.02.2021 шляхом направлення ухвал за адресами їх місцезнаходження, згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань.
Відповідно до статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи, що явка сторін обов'язковою судом не визнавалась та враховуючи належне повідомлення учасників даної справи, а також достатність матеріалів справи для об'єктивного, повного та всебічного розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги Головного управління ДПС у Луганській області (вх. № 3355 Л/2) на ухвалу Господарського суду Луганської області від 10.11.2020 у справі № 913/84/20 без участі інших учасників даної справи про банкрутство.
Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Отже, колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах, встановлених статтею 269 ГПК України, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, встановила наступне.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 27.02.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного сільськогосподарського підприємства "Дар'їновське" (місцезнаходження: вул. Красноармійська, буд.57, с. Дар'їно-Єрмаківка, Довжанський район, Луганська область, 94866, код ЄДРПОУ 31890696); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Приватного сільськогосподарського підприємства "Дар'їновське"; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів до 15.08.2020; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Бігдана Олексія Антоновича, (свідоцтво від 11.06.2013 №1106, пров. Університетський, 1, офіс 42, м. Харків, Україна, 61003, ІПН НОМЕР_1 ), попереднє засідання суду призначено на 07.04.2020.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 28.04.2020 за результатами попереднього засідання визнано грошові вимоги Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" до боржника - Приватного сільськогосподарського підприємства "Дар'їновське" у розмірі 8876580,30 грн, у тому числі:вимоги першої черги (судові витрати) - 21020,00 грн; вимоги четвертої черги (основний борг) - 4403931,14 рн; вимоги шостої черги (пеня) - 1859329,16 грн; окремо включені вимоги, що забезпечені майном боржника - 2592300,00 грн., визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Луганській області до боржника - Приватного сільськогосподарського підприємства "Дар'їновське" у розмірі 31808,19 грн, в тому числі: вимоги другої черги (зобов'язання зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування)- 4025,75 грн; вимоги третьої черги (вимоги щодо сплати податків і зборів)- 23502,97 грн; вимоги шостої черги ( фінансові санкції)- 75,47 грн; вимоги першої черги (судові витрати)- 4204,00 грн. Зобов'язано розпорядника майна внести грошові вимоги до реєстру вимог кредиторів.
Постановою Господарського суду Луганської області від 23.06.2020 у справі №913/84/20 визнано банкрутом боржника - Приватне сільськогосподарське підприємство Дар'їновське (місцезнаходження: вул. Красноармійська, буд.57, с. Дар'їно-Єрмаківка, Довжанський район, Луганська область, 94866) та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Бохана О.С.
27.07.2020 року на адресу Господарського суду Луганської області надійшла заява Головного управління ДПС у Луганській області №б/н від 22.07.2020 про визнання грошових вимог до Приватного сільськогосподарського підприємства "Дар'їновське" у розмірі 21039 грн 02 коп., зокрема:
- пеня, нарахована по орендній платі з юридичних осіб в розмірі 12043 грн 44 коп. за період з 29.11.2014 по 17.02.2020;
- пеня, нарахована по єдиному податку з сільськогосподарських виробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75% (КБК 18050500 стаття 10) в розмірі 511 грн 29 коп. за період з 30.12.2014 по 17.02.2020;
- пеня, нарахована по єдиному податку з сільськогосподарських виробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75% (КБК 18050500 стаття 00) в розмірі 862 грн 38 коп. за період з 29.11.2014 по 17.02.2020;
- пеня, нарахована по єдиному податку з сільськогосподарських виробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75% (КБК 18050500 стаття 09) в розмірі 7288 грн 19 коп. за період з 29.11.2014 по 17.02.2020;
- пеня, нарахована по надходженням від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах (КБК 19010300) в розмірі 333 грн 72 коп. за період з 18.11.2014 по 17.02.2020.
До заяви Головним управління ДПС у Луганській області надано інформаційну довідку про облікові дані платника податків, інтегровані картки платника з орендної плати з юридичних осіб, платника з єдиного податку с/г товаровиробників, у яких частка с/г товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 74%, платника з надходжень від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах.
У повідомленні про розгляд кредиторських вимог, ліквідатор банкрута Бохан О.С. зазначив про те, що вони заявлені безпідставно оскільки виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного сільськогосподарського підприємства «Дар'їновське», а тому у їх задоволенні має бути відмовлено з огляду на приписи ч.4 ст. 60 Кодексу України з процедур банкрутства .
Як зазначалось, Господарським судом Луганської області від 10.11.2020 прийнято оскаржувану ухвалу.
Перевіряючи відповідність оскаржуваної ухвали нормам матеріального та процесуального права, а також обставинам справи та доказам на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви органу ДПС, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею.
Відповідно до частини 4 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.
Отже, законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. Запроваджений законодавцем підвищений стандарт доказування у справах про банкрутство для кредиторів приводить у випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог до прийняття рішення судом про відмову у визнанні таких вимог та невключенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).
(Правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.01.2021 по справі № 905/1055/19).
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що грошове зобов'язання визначено, як зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загально-обов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду тощо. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Кредитор згідно з приписами цієї статті Кодексу про банкрутство визначений, як юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.
Конкурсні кредитори, згідно зі статтею 1 Кодексу про банкрутство це кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
З наданих кредитором до заяви документів вбачається , що:
- пеня, яка нарахована по орендній платі з юридичних осіб в розмірі 12043, 44 грн за період з 29.11.2014 по 17.02.2020 виникла на підставі самостійно задекларованого та несплаченого податкового зобов'язання з земельного податку (декларація з земельного податку №9005543429 від 10.02.2014);.
- пеня, яка нарахована на підставі самостійно задекларованого та несплаченого податкового зобов'язання по єдиному податку з сільськогосподарських виробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75% (КБК 18050500 стаття 10) в розмірі 511,29 грн за період з 30.12.2014 по 17.02.2020 (декларація з фіксованого сільськогосподарського податку №9008379891 від 19.02.2014);
- пеня, яка нарахована на підставі самостійно задекларованого та несплаченого податкового зобов'язання по єдиному податку з сільськогосподарських виробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75% (КБК 18050500 стаття 00) в розмірі 862,38 грн за період з 29.11.2014 по 17.02.2020 (декларація з фіксованого сільськогосподарського податку №9008379630 від 19.02.2014);
- пеня, яка нарахована на підставі самостійно задекларованого та несплаченого податкового зобов'язання по єдиному податку з сільськогосподарських виробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75% (КБК 18050500 стаття 09) в розмірі 7288,19 грн за період з 29.11.2014 по 17.02.2020 (декларація з фіксованого сільськогосподарського податку №9008388234 від 19.02.2014);
- пеня, яка нарахована на підставі самостійно задекларованого та несплаченого податкового зобов'язання по надходженням від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах (КБК 19010300) в розмірі 333,72 грн за період з 18.11.2014 по 17.02.2020 (декларація з екологічного податку №9045117183 від 06.08.2014).
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Відповідно до пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Аналізуючи зазначені норми закону, колегія суддів дійшла висновків, що стягнення коштів контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки безумовно вважається безнадійним.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11 червня 2020 року у справі №823/127/17.
Отже, податковий борг щодо якого минув строк давності, встановлений Податковим кодексом України, набуває статус безнадійного податкового боргу.
Разом з цим, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні", який набрав чинності 01 січня 2017 року внесено зімни до Податкового кодексу України, зокрема, підрозділ 10 розділу ХХ "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 38.2 такого змісту: "На період проведення антитерористичної операції для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, і які станом на 1 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України:
1) зупиняється нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14 квітня 2014 року грошових зобов'язань;
2) зупиняється застосування норм статей 59, 60 (в частині податкових вимог), 87-101 цього Кодексу.
Відлік строку давності, визначений статтею 102 цього Кодексу, зупиняється на період, протягом якого до платників податків, вказаних у цьому пункті, не застосовувалися заходи стягнення, передбачені статтями 59, 60, 87-101 цього Кодексу.
Норми цього підпункту не застосовуються: з дати реєстрації зміни місця проживання фізичною особою - платником податків і переселення на іншу територію України на постійне місце проживання, місце проживання внутрішньо переміщеної особи та проведення реєстраційної дії щодо зміни місця проживання фізичної особи - підприємця; з дати реєстрації зміни місцезнаходження юридичної особи на іншу територію України.
Аналізуючи у сукупності вказані норми права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що законодавець закріпив для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів на лінії зіткнення і які станом на 1 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України певні преференції, які полягають у тому що на вказаний період зупиняється нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14 квітня 2014 року грошових зобов'язань.
З матеріалів оскарження ухвали від 10.11.2020, які надійшли до Східного апеляційного господарського суду разом з апеляційною скаргою, вбачається, що місцезнаходження боржника станом на 14.04.2014 та на теперішній час є - с. Дар'їно-Єрмаківка, Довжанського району Луганської області.
Відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. № 127 с. Дар'їно-Єрмаківка, Довжанського району Луганської області входить до переліку населених пунктів на території яких здійснювалася антитерористична операція.
Як зазначалось, заявлені у даній справі органом ДПС суми пені нараховані на самостійно узгоджені платником податків грошові зобов'язання.
Підпунктами 16.1.3 та 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податковим обов'язком є обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 вказаного Кодексу).
Згідно п.33.3 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.
Аналіз наведених норм закону свідчить, що визначення узгоджених грошових зобов'язань відбувається платником податків при поданні податкової декларації.
Тому, заявлена у даній справі пеня, нарахована органом ДПС за несплату грошового зобов'язання, яке визначено платником податків до 14.04.2014 року (податкові декларації №9005543429 від 10.02.2014, №9008379891 від 19.02.2014, №9008379630 від 19.02.2014, №9008388234 від 19.02.2014).
Крім того, відповідно до п. 38.2 Прикінцевих та Перехідних положень Податкового кодексу України, також зупиняється застосування норм статей 59, 60 (в частині податкових вимог), 87-101 цього Кодексу на період проведення антитерористичної операції для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, і які станом на 1 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України.
Відповідно до п. 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Отже, враховуючи, що відповідно до п. 38.2 Прикінцевих та Перехідних положень Податкового кодексу України, зупиняється застосування норм статей 59, 60 (в частині податкових вимог), 87-101 цього Кодексу, а також зупиняється відлік строку давності передбачений у ст.102 Податкового кодексу України, на період протягом якого до платників податків, вказаних у цьому пункті, не застосовувалися заходи стягнення, передбачені статтями 59, 60, 87-101 цього Кодексу, колегія суддів вважає, що і обов'язок щодо вчинення заходів спрямованих на стягнення податкового боргу, відповідно до положень Прикінцевих та Положень Податкового кодексу України, зокрема, обов'язок органу ДПС щодо пред'явлення до визнання кредиторських вимог, що складаються із сум пені, нарахованих на самостійно узгоджені грошові зобов'язання, також зупиняється на період проведення антитерористичної операції для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.
Тому, до спірних правовідносин застосовуються положення п.38.2 ст. 38 підрозділу 10 розділу ХХ "Прикінцеві та перехідні положення" Податкового кодексу України, що свідчить про відсутність станом на даний час правових підстав для визнання заявлених органом ДПС сум пені, як кредиторських вимог до боржника, та внесення їх до реєстру вимог кредиторів.
Встановлені колегію суддів в мотивувальній частині даної постанови обставини є підставою для висновків щодо відмови у задоволенні заяви органу ДПС про визнання кредиторських вимог від 27.07.2020 №66/20 на суму 21039,02 грн.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в матеріалах даної справи та спростовуються доводами викладеними в мотивувальній частині даної постанови.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Статтею 74 ГПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Обставини встановлені судом апеляційної інстанції при розгляді даної справи не призвели до задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскаржуваного судового акту, у зв'язку з чим ухвала Господарського суду Луганської області від 10.11.2020 у даній справі залишається колегією суддів без змін.
Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Луганської області від 10.11.2020 у справі № 913/84/20 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. ст. 286- 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 16.02.2021
Головуючий суддя В.О. Фоміна
Суддя Я.О. Білоусова
Суддя І.В. Тарасова