проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
15 лютого 2021 року Справа № 905/1017/20
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді суддів: Чернота Л. Ф. Зубченко І.В., Радіонова О. О.
розглянувши: заяву (вх.1823) про за апеляційною скаргою (вх.№240П/3)Публічного акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат» (нині - АТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат»), м. Часів Яр, Бахмутський район, Донецька область про забезпечення позову про стягнення 2 732 953,49 грн. Публічного акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат» (нині - АТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат»), м. Часів Яр, Бахмутський район, Донецька область
на рішення Господарського суду Донецької області
від24.11.2020 року (повний текст рішення складено 08.12.2020 року)
у справі№905/1017/20 (суддя - Ю. О. Паляниця)
за позовом до за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: проТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Теплобуд", м. Київ Публічного акціонерного товариства "Часівоярський вогнетривкий комбінат", м. Часів Яр, Бахмутський район, Донецька область Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз", м. Краматорськ, Донецька область, Акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ стягнення 2 724 142,07 грн.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 24.11.2020 року (повний текст рішення складено 08.12.2020 року) у справі №905/1017/20 позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Часівоярський вогнетривкий комбінат", м. Часів Яр, Бахмутський район, Донецька область на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Теплобуд", м. Київ суму основного боргу - 2 585 135,88 грн., суму 3% річних - 10 7429,14 грн., а також судовий збір в сумі 40 388,47 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Часівоярський вогнетривкий комбінат", м. Часів Яр, Бахмутський район, Донецька область 06.01.2021 року звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н, б/д та заявою б/н, б/д про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Донецької області від 24.11.2020 року у справі №905/1017/20.
В зазначеній апеляційній скарзі відповідач просить суд скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 24.11.2020 року у справі №905/1017/20 та відмовити ТОВ "ВКФ "Теплобуд" у задоволенні позову до ПАТ "Часівоярський вогнетривкий комбінат" про стягнення 2 724 142,07 грн.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2021 року сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя - Чернота Л. Ф., судді: Зубченко І. В., Радіонова О. О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського сужду від 04.02.2021 року, визнано причини пропуску встановленого законом процесуального строку поважними. Поновлено Публічному акціонерному товариству "Часівоярський вогнетривкий комбінат", м. Часів Яр, Бахмутський район, Донецька область пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Донецької області від 24.11.2020 року (повний текст рішення складено 08.12.2020 року) у справі №905/1017/20. Відкрито апеляційне провадження у справі №905/1017/20 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Часівоярський вогнетривкий комбінат", м. Часів Яр, Бахмутський район, Донецька область на рішення Господарського суду Донецької області від 24.11.2020 року. Встановлено учасникам справи строк до 19.02.2021 року включно для надання суду відзиву на апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Часівоярський вогнетривкий комбінат", м. Часів Яр, Бахмутський район, Донецька область з доказами надсилання його копії та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Зупинено дію рішення Господарського суду Донецької області від 24.11.2020 року у справі №905/1017/20. Розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Часівоярський вогнетривкий комбінат", м. Часів Яр, Бахмутський район, Донецька область на рішення Господарського суду Донецької області від 24.11.2020 року у справі №905/1017/20 призначено на "24" лютого 2021 р. о 15:20 год.
На поштову адресу суду від відповідача надійшла заява (вх. №1823) від 11.02.2021 р. про забезпечення позову про стягнення 2 732 953,59 грн., згідно якої останній просить, керуючись ч.2 ст.136, ч. 1 ст. 140 ГПК України, накласти арешт на грошові кошти у розмірі 2 732 953,49 грн., що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Теплобуд» і знаходяться на рахунках у банках.
В додатках до вказаної заяви відповідач надав: копію платіжної вимоги № 64369558 від 04 лютого 2021 року, що була надіслана АТ «ПУМБ» до АТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» (через «Інтернет-Банк»), а також копію реєстру операцій по рахунку АТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» за період з 04.02.2021 по 04.02.2021, що підтверджує списання коштів на користь позивача.
Крім того, АТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» повідомило, що на день направлення цієї заяви до суду не отримало від приватного виконавця Литвиненко О.В. постанови про відкриття виконавчого провадження, тому відповідач не має можливості долучити цей документ.
За змістом зазначеного клопотання відповідач зазначає, що з ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» стягнуто на користь ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Теплобуд» суму основного боргу 2585135,88 грн., і 3% річних 107429,14 грн., а також судовий збір 40 388,47 грн. Всього 2 732 953,49 грн.
04.02.2021 року Східний апеляційний господарський суд відкрив апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» на рішення господарського суду Донецької області від 24.11.2021 року і зупинив дію цього рішення.
Проте, 04.02.2021 року рішення господарського суду Донецької області від 24.11.2021 року, що оскаржується, було повністю виконане у примусовому порядку.
На підставі платіжної вимоги №64369558 від 04.02.2021року з рахунку ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат», що знаходиться в АТ «Перший український міжнародний банк» (АТ «ПУМБ»), на рахунок приватного виконавця Литвиненко Олексія Вікторовича (код НОМЕР_1 ) у Краматорській філії АТКБ «ПРИВАТБАНК» було списано 3 006 460,56 (три мільйона шість тисяч чотириста шістдесят) грн. 56 коп., з яких: 2 732 953,49 грн. - на виконання рішення господарського суду Донецької області від 24.11.2021 року, а 273 507,07 грн. - винагорода виконавця.
В обґрунтування поданої заяви позивач посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення апеляційного суду про поворот виконання рішення господарського суду Донецької області від 24.11.2021 року у випадку витрат коштів позивачем на свої господарські потреби. До того ж, правомірність вимог позивача ще остаточно не встановлена.
Як вказано у статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Отже, тягар доведення обставин, на які посилається сторона в обґрунтування своїх вимог та заперечень покладено саме на неї.
У даному випадку, відповідно до ч. 1 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Отже, пред'явлення позову є процесуальною формою реалізації позивачем права на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів.
Забезпечення позову є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду. З метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову. Інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (Рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011р. №4-рп/2011).
Окрім того, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого ст. 55 Конституції України (Рішення Конституційного Суду України від 16.06.2011р. №5-рп/2011).
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову Східний апеляційний господарський суд, керуючись вимогами статтей 136,137 Господарського процесуального кодексу України, оцінив обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, ймовірності ускладнення чи не поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 зазначила, що під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд прийняв до уваги інтереси не тільки відповідача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
У даному випадку, посилаючись на вимоги Господарського процесуального кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини, відповідач не довів суду аргументів несумлінних дій позивача, окрім особистого припущення. Також, в обґрунтування заяви останнім не надано відповідних доказів щодо наявності спеціальних рахунків щодо виплати заробітної плати та інших рахунків, заборона на кошти яких законодавством не передбачена.
Твердження відповідача про потенційну можливість ухилення позивача від виконання судового рішення без долучення відповідних доказів та обґрунтувань не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі касаційного господарського суду від 13 січня 2020 року у справі №922/2163/17.
Водночас, статтею 129 Конституції України принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості визначені як одні з основних засад судочинства. Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у ст. ст. 2, 7, 13 ГПК України.
Принцип рівності перед законом і судом в процесуальному аспекті означає рівність суб'єктивних процесуальних прав усіх учасників судового процесу незалежно від їх особистих якостей (правового статусу, майнового стану), визначення процесуального становища учасників судочинства тільки процесуальним законодавством і ніяким іншим, визначення процесуального порядку розгляду справ певною процесуальною формою. В матеріальному аспекті принцип рівності повинен розумітися таким чином, що до всіх учасників процесу матеріальний закон має застосовуватися однаково (право є застосуванням рівного масштабу до різних осіб).
Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони у процесі зобов'язані в процесуальній формі довести свою правоту, за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.
Отже, створення судом необґрунтованих переваг в поданні та оцінці доказів порушує принцип рівності прав сторін у процесі. Вибіркова оцінка окремих доказів та залишення поза увагою інших доказів, які мають суттєве значення для встановлення фактичних обставин укладення договірних зобов'язань, є наслідком порушення обох зазначених принципів.
Крім того, важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
На сьогодні у справі існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).
У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17 та аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що звертаючись із заявою про вжиття заходів забезпечення позову відповідачем не наведено обґрунтованих припущень з приводу того, що невжиття запропонованих ним заходів істотно вплине на ефективний захист або поновлення його порушених чи оспорюваних прав або інтересів.
Тому, у задоволенні заяви (вх. №1823) Публічного акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат» (нині - АТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат»), м. Часів Яр, Бахмутський район, Донецька область про забезпечення позову слід відмовити.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 136, 137, 140, 233-235, 267 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В задоволенні заяви (вх. №1823) Публічного акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат» (нині - АТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат»), м. Часів Яр, Бахмутський район, Донецька область про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Л.Ф. Чернота
Суддя І.В. Зубченко
Суддя О.О. Радіонова