ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
справа № 27/315
22.08.07
За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛКО"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Ебіліті"
про стягнення 5340,01 грн.
Суддя
Секретар: Приходько Є.П.
Представники:
Від позивача не з'явився
Від відповідача Цимбал В.М. - директор
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за Договором № ПММ-13 від 26.01.06р. у розмірі 5147,64 грн. - основного боргу, 148,65 грн. -пені, 43,72 грн. -5% річних.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.06.07р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 13.08.07р.
Сторони у судове засідання 13.08.07р. не з'явились та не виконали вимоги суду, викладені в ухвалі від 21.06.07р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2007 року відкладено розгляд справи на 22.08.2007 року, зобов'язано сторони надати суду документи та вчинити певні дії.
Позивач у судове засідання 22.08.2007 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, причини неявки повноважного представника позивача суду не відомі.
Відповідач у судовому засіданні 22.08.2007 року надав усні пояснення по справі, відповідно до яких він визнав заявлені до нього позовні вимоги в повному обсязі.
Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання, суд, на підставі ст. 75 ГПК України, приходить до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами і без участі представника позивача.
Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -
26.01.2006 року між сторонами було укладено Договір поставки № ПММ-13 (надалі -Договір), за умовами якого позивач, як постачальник, зобов'язувався передати товар у власність, а відповідач, як покупець, -приймати та оплачувати вартість продукції (надалі -товар) на умовах викладених в договорі.
Асортимент, кількість, ціна та загальна вартість товару визначалася сторонами в накладних, які мали бути оформленими постачальником відповідно до поданого покупцем замовлення. (п.1.2. Договору).
Пунктом 2.1 Договору позивача зобов'язано передавати покупцю товар партіями на підставі накладної, яка має бути оформленою згідно замовлення.
Розділом 4 Договору сторони узгодили порядок проведення розрахунків, відповідно до п. 4.2 якого відповідач повинен оплатити товар не пізніше 7-ми календарних днів з моменту його товару.
На виконання умов Договору позивач здійснив поставку товару на загальну суму 5 447 грн. 64 коп., що підтверджується видатковими накладними № ВН-М041809 від 17.03.2007 року, № ВН-М042139 від 20.03.2007 року, № ВН-М042715 від 23.03.2007 року та № ВН-М043007 від 27.03.2007 року, копії яких залучено до матеріалів справи. Факт отримання товару підтверджується штампом відповідача на зазначених накладних.
Відповідач за поставлений товар з позивачем розрахувався частково у розмірі 300 грн. Таким чином, станом на день звернення позивача до суду заборгованість відповідача перед позивачем складає 5147 грн. 64 коп.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 265 ГК України передбачений обов'язок постачальника передати товар покупцю в обумовлені строки, та обов'язок покупця прийняти товар та уплатити за нього певну грошову суму.
З доказів по справі вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі та належним чином, претензій щодо якості чи кількості товару від відповідача не надходило.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідач в судове засідання з'явився та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких він визнав заявлені до нього позовні вимоги в повному обсязі.
Факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається ст. 525 ЦК України, якщо інше не встановлено договором або законом, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягають задоволенню в повному розмірі в сумі 5 147 грн. 64 коп.
Позивач заявляє вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 148 грн. 65 коп. за період прострочення з 03.04.2007 р. по 04.06.2007 р. Відповідач вимоги ухвали суду не виконав, контррозрахунку пені не надав.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).
Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Таким чином, розмір пені становить 5147 грн. 64 коп. (основний борг) х 17 % х 62 дня (з 03.04.2007 року по 04.06.2007 року) : 100: 365 ) = 148 грн. 65 коп.
Відповідно до п. 6.1 Договору встановлено, що при порушенні строку оплати товару, встановленого п. 4.2 Договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ України, яка діяла в період прострочення, від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення платежу.
Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору ( п. 6.1. ) та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань“, тому позовні вимоги в частині стягнення пені за період прострочення, вказаний в розрахунку, підлягають задоволенню згідно розрахунку позивача в сумі 148 грн. 65 коп.
Позивач заявляє вимоги про стягнення з відповідача п'яти відсотків річних в сумі 43 грн. 72 коп. за несвоєчасне виконання зобов'язань по Договору за період прострочення, вказаний в розрахунку.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Відповідно до п. 6.2 Договору встановлено, що при порушенні п. 4.2. даного Договору, покупець зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 5% річних від простроченої суми.
Відповідач вимоги ухвали суду не виконав, контррозрахунок 5 % річних не надав.
Розмір 5 % річних становить: 5147 грн. 64 коп. (основний борг) х 5% річних : 365 днів х 62 дня (з 03.04.2007 року по 04.06.2007 року) = 43 грн. 72 коп.
З огляду на зазначене вище, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 5 % річних в сумі 43 грн. 72 коп. за несвоєчасне виконання зобов'язань по Договору поставки від 26.01.2006 р. № ПММ-13 підлягають задоволенню згідно розрахунку позивача.
Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному розмірі, з поточного рахунку відповідача стягненню підлягає основний борг у сумі 5 147 грн. 64 коп., пеня в сумі 148 грн. 65 коп., 3 % річних в сумі 43 грн. 72 коп., державне мито в сумі 102 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.
Керуючись ст. ст. 173, 265 ГК України, ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ебіліті» (юр. адреса: 04050, м. Київ, вул. Білоруська, 10/18; факт. адреса: 04050, м. Київ, вул. Артема, 103, код ЗКПО 31032205) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛКО» (юр. адреса: 01103, м. Київ, вул. Проїзд Військовий, 1/8, код ЗКПО 33237188) - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, - основний борг у сумі 5 147 грн. 64 коп., пеню в сумі 148 грн. 65 коп., 3 % річних в сумі 43 грн. 72 коп., державне мито в сумі 102 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.
03.09.2007 року
Суддя М.А.Дідиченко