єдиний унікальний номер справи 546/71/19
номер провадження 2/546/26/21
15 лютого 2021 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретаря судового засідання Гудзенко С.В., представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Акціонерному товаристві «Банк Фінанси та Кредит» Ірклієнка Юрія Петровича про захист прав споживачів та зобов'язання надати довідку про відсутність заборгованості по кредиту за кредитним договором №МКЕ-93-08 від 20 травня 2008 року,-
встановив:
До Решетилівського районного суду у січні 2019 року звернувся позивач ОСОБА_1 з позовом про захист прав споживачів, повернення безпідставно набутого майна та надання розписки про захист прав споживачів та зобов'язання надати довідку про відсутність заборгованості по кредиту за кредитним договором. На обґрунтування вимог зазначав, що 20 травня 2008 року між ним та ВАТ «Банк Фінанси та Кредит», правонаступником якого 30.09.2009 стало ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» було укладено кредитний договір №МКЕ-93-08, згідно якого позивач отримав кошти в сумі 25000,00 грн на споживчі цілі, терміном до 19 листопада 2009 року. В той же день, 20 травня 2008 року між ним і ОСОБА_3 та ВАТ «Банк Фінанси та Кредит» було укладено договір поруки №МП-93-08, згідно якого поручитель ОСОБА_3 взяв на себе зобов'язання в повному обсязі відповідати за своєчасне та повне виконання боржником - ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором № МКЕ-93-08 від 20.05.2008.
Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 16 листопада 2009 року, яке вступило в законну силу, позов ВАТ «Банк Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 задоволено: розірвано кредитний договір №МКЕ-93-08 від 20.05.2008, стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ВАТ «Банк Фінанси та Кредит» заборгованість по кредитному договору в розмірі 30538,09 грн солідарно та судові витрати.
На виконання рішення суду від 20.01.2010 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Борг було сплачено добровільно, у зв'язку з чим 30.04.2010 державним виконавцем за заявою ВАТ «Банк Фінанси та Кредит» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу згідно з п.1 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до постанови Правління НБУ від 17 грудня 2015 року №898 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18 грудня 2015 року №230 «Про початок ліквідації АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та делегування повноважень ліквідатора банку». Позивач вважав, що уповноважені особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» Ірклієнко Ю.П. та ОСОБА_4 мали всю достовірну інформацію станом на дату звернення та повноваження органів управління банку АТ «Банк «Фінанси та Кредит». У зв'язку з цим позивачем, відповідно до п.1 ст. 545 ЦК України, 29 березня 2018 року подано Уповноваженим особам Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» Ірклієнку Ю.П. та ОСОБА_4 заяву на отримання довідки про відсутність заборгованості перед АТ «Банк «Фінанси та Кредит». Листом від 19.04.2018 за №3-071331/3546 за підписом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» Ірклієнка Ю.П. позивачу повідомлено, що станом на 19.04.2018 кредитні зобов'язання ОСОБА_1 по кредитному договору №МКЕ-93-08 від 20.05.2008 на балансі АТ «Банк «Фінанси та Кредит» не обліковуються. В даному листі було зазначено, що відповідно до Договору про відступлення прав вимоги №000060-b, укладеного між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» від 07.02.20148, Банк відступив права вимоги за вказаним кредитним договором на користь нового кредитора - ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал». Однак жодних доказів цьому надано не було. Після отримання цього листа позивач телефонував на контактні номери телефону банку АТ «Банк «Фінанси та Кредит» з проханням надати довідку про відсутність заборгованості перед АТ «Банк «Фінанси та Кредит». Позивачу повідомили, що довідка платна та коштує 150,00 грн та надали реквізити рахунку. 17 квітня 2018 року позивач здійснив платіж на вказаний рахунок, однак довідку не отримав. Цього ж дня за довідку сплатив і поручитель позивача - ОСОБА_3 31.05.2018 позивач та поручитель знову звернувся до уповноваженого Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою на отримання довідки про відсутність заборгованості. ОСОБА_3 отримав листа, в якому не було надано жодної відповіді, а позивач відповіді не отримав взагалі.
Крім цього, діями банку, в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» Ірклієнка Ю.П., позивачу було завдано моральну шкоду, тим, що: тривалий час позивач не може отримати довідку про відсутність заборгованості по кредиту; позивач був змушений сплатити 150,00 грн за отримання довідки, однак в листах відповідях навіть не намагався вирішити дане питання; персональні дані позивача передані колекторам - ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал». Через незнання та невиконання відповідачем законів, постійне порушення прав позивача та прав його поручителя, який є його рідним братом, відповідач виставляє позивача злочинцем і шахраєм, що спричиняє додаткових моральних страждань. Моральна шкода по відношенню до позивача полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, а також у приниженні честі та гідності фізичної особи.
Враховуючи наведене, позивач ОСОБА_1 просив зобов'язати відповідача надати позивачу довідку про відсутність заборгованості по кредиту за кредитним договором №МКЕ-93-08 від 20.05.2008 перед АТ «Банк «Фінанси та Кредит» станом на дату звернення, в якій обов'язково зазначити: 1) всі паспортні дані позивача; 2) що всі рахунки, відкриті на ім'я позивача закриті та зробити переліки таких рахунків; зобов'язати відповідача скріпити довідку мокрою печаткою і обов'язковим підписом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» Ірклієнка Ю.П. чи ОСОБА_4 ; повернути 150,00 грн зайво сплачених коштів на рахунок відповідача; відшкодувати позивачу моральну шкоду в сумі 5000,00 грн.
Провадження у справі було відкрито ухвалою судді Лизенко І.В. від 15.04.2019, яка була відряджена до Решетилівського районного суду Полтавської області на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 22.01.2019 р. №175/о/15-19 строком на один рік.
06 серпня 2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву з додатками, в якому представник відповідачаАТ «Банк «Фінанси та Кредит» Дикий Я.П. заперечив проти вищезазначеного позову у повному обсязі. За рішенням Решетилівського районного суду від 21 березня 2011 року по цивільній справі №2-122/11 за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором №МКЕ-93-08 від 20.05.2008 було додатково солідарно стягнуто із відповідачів на користь банку заборгованість по зазначеному кредитному договору у розмірі 22342,28 грн. Отже, даним рішенням встановлено факт існування заборгованості позичальника ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_3 перед ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» за кредитним договором № МКЕ-93-08 від 20.05.2008 за період з 14.06.2009 до 30.11.2009, тобто до набрання рішення Решетилівського районного суду від 16.11.2009 законної сили. Щодо укладення Договору про відступлення права вимоги від 07.02.2018, відповідно до якого всі права вимоги у т.ч. і за кредитним договором №МКЕ-93-08 від 20.05.2008 передані новому кредитору ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал». Представник відповідача заначив, що позивачем було дійсно сплачено заборгованість за тілом кредиту та частково по нарахованим відсоткам і щомісячній комісії, однак на даний час у позичальника ще існує непогашена перед банком заборгованість по нарахованій йому пені за несвоєчасне виконання зобов'язань, встановлених умовами кредитного договору, що підтверджується доданим до відзиву розрахунком заборгованості.
У зв'язку із закінченням терміну відрядження судді Лизенко І.В. дана справа в порядку ст. 33 ЦПК України передана на розгляд судді Решетилівського районного суду Полтавської області ОСОБА_5 .
Ухвалою суду від 10.08.2020 року по справі призначено підготовче засідання на 08 вересня 2020 року.
08 вересня 2020 року по даній цивільній справі проведено підготовче засідання і справу призначено до розгляду по суті, яке було відкладено за клопотанням представника позивача ОСОБА_2 . Судове засідання, призначене на 17.12.2020 було відкладено за клопотанням представника відповідача Плачинди К.О., який просив наступне судове засідання проводити в режимі відеоконференції. Ухвалою суду від 17.12.2020 клопотання представника відповідача було задоволено та доручено Шевченківському районному суд м. Києва організацію проведення судового засідання в режимі відеоконференції з приміщення суду.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив (а.с.19).
Представник відповідача ВАТ «Банк Фінанси та Кредит» Плачинда К.О в судове засідання до Шевченківського районного суду м. Києва, якому було доручено організацію проведення судового засідання в режимі відеоконференції, не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с.105).
У судовому засіданні засідання представник позивача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності, позовні вимоги з підстав, зазначених в позовній заяві, підтримав та просив їх задовольнити. Крім цього вказував, що банк в своїх листах, адресованих позивачу ОСОБА_1 , по суті сам визнав відсутність заборгованості у позивача перед відповідачем АТ «Банк Фінанси та Кредит». Тому питання про те, чи існує заборгованість у позивача перед новим кредитором ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» в даному позові немає значення. Щодо обґрунтування моральної шкоди зазначив, що в 2019 році помер брат позивача ОСОБА_3 . В зв'язку з тим, що відповідач відмовляється надати довідку про відсутність заборгованості за кредитним договором, а на майно ОСОБА_3 , як поручителя, було накладено арешт, спадкоємці померлого не мають змоги оформити спадщину належним чином. Через всі ці обставини погіршилися відносини позивача ОСОБА_1 та сім'ї його рідного брата ОСОБА_3 . Все це призводить до додаткових душевних страждань позивача ОСОБА_1 .
Суд, заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_2 , вивчивши та проаналізувавши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит» про захист прав споживачів та зобов'язання надати довідку про відсутність заборгованості по кредиту за кредитним договором №МКЕ-93-08 від 20 травня 2008 рокуне підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).
Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 20 травня 2008 року між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та кредит» було укладено Кредитний договір №МКЕ-93-08 (а.с.17).
Відповідно до п.2.1. цього договору банк надає позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, терміновості кредитні ресурси в сумі 25000,00 грн з оплатою за процентною ставкою 35 (тридцять п'ять) процентів річних.
Пунктом 3.2 договору визначено, що позичальник зобов'язується повністю повернути кредитні ресурси, отримані за цим договором в строк до 19 листопада 2009 року.
Заочним рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 16 листопада 2009 року у справі №2-388/09 за позовом ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позов було задоволено: розірвано кредитний договір №МКЕ-93-08 від 20.05.2008, укладений між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 ; стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість по кредитному договору в розмірі 30538,09 грн солідарно та судові витрати (а.с. 9-10).
Відповідно до довідки, виданої канцелярією Решетилівського районного суду Полтавської області рішення Решетилівського районного суду від 16 листопада 2009 року набрало законної сили 30 листопада 2009 року (а.с.106).
Представник позивача ОСОБА_2 вказує, що позивачем було повністю сплачено наявну у нього заборгованість, встановлену рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 16.11.2009. Це підтверджується заявою позивача по справі №2-388/2009 АТ «Банк «Фінанси та Кредит» від 21.04.2010 №05.3-07/937, направлену на адресу ВДВС Решетилівського районного управління юстиції про повернення виконавчого документу. Водночас в даній заяві АТ «Банк «Фінанси та Кредит» посилається на пункт 1 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до пункту 1 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 N 606-XIV, який був чинний на час подання вказаної заяви, (зі змінами від 16.02.2010) виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві за письмовою заявою стягувача.
Отже, вказана заява жодним чином не підтверджує, повне погашення заборгованості позивачем ОСОБА_1 перед відповідачем АТ «Банк «Фінанси та Кредит», проте може свідчити про часткове погашення заборгованості.
Крім цього представник позивача ОСОБА_2 , обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилався на листи АТ «Банк «Фінанси та Кредит» від 19.04.2018 №3-071331/3546 та від 05.07.2018 №3-071331/5216, направлені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , в яких банк повідомляв, що станом на 19.04.2018 та 04.07.2018 кредитні зобов'язання по кредитному договору № МКЕ-93-08 від 20.05.2008 на балансі АТ «Банк «Фінанси та Кредит» не обліковуються (а.с.а.с.12,16). Водночас у вказаних листах відповідачем було зазначено, що відповідно до Договору про відступлення прав вимоги №000060-b, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» від 07.02.2018, банк відступив права вимоги за кредитним договором № МКЕ-93-08 від 20.05.2008 на користь нового кредитора - ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал». Копію даного договору про відступлення прав вимоги №000060-b з Додатком 1було долучено до відзиву на позовну заяву представником відповідача АТ «Банк «Фінанси та Кредит» Диким Я.П. (а.с.а.с.40-42, 43-46).
Крім цього представником відповідача було долучено до матеріалів справи розрахунок загальної суми заборгованості ОСОБА_1 по кредитному договору № МКЕ-93-08 від 20.05.2008 (а.с.33-34). Заперечень щодо вказаного розрахунку представник позивача не надавав. До того ж звертав увагу на розрахунок суми основної заборгованості по кредиту в розмірі 25000,00 грн, яка була сплачена позивачем, останній платіж був 21.04.2010 в розмірі 4436,86 грн, чим підтверджується те, що позивач повністю погасив заборгованість перед відповідачем.
Відповідно до наданого відповідачем розрахунку заборгованості, позивач ОСОБА_1 сплатив відповідачу АТ «Банк «Фінанси та Кредит» 25000,00 грн, погасивши в повному обсязі суму основної заборгованості та 9066,86 грн заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом.
Однак рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 21 березня 2011 року у справі №2-122/11 за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором позов було задоволено частково. (а.с.35-37). В цьому рішенні суд стягнув з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у порядку погашення заборгованості за кредитним договором № МКЕ-93-08 від 20.05.2008 року за період з 14.06.2009 року по 30.11.2009 року: заборгованість за нарахованими відсотками у розмірі 967,28 грн.; заборгованість за нарахованою комісійною винагородою у розмірі 375 грн.; пеню у розмірі 21000 грн., а всього 22342,28 грн.
Відповідно до довідки, виданої канцелярією Решетилівського районного суду Полтавської області рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 21 березня 2011 року у справі №2-122/11 набрало законної сили 08 квітня 2011 року (а.с.106).
Згідно частини 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином даним рішенням суду було встановлено наявність заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Банк «Фінанси та Кредит», доказів погашення якої позивачем не подано.
Щодо позовної вимоги позивача видати йому довідку про відсутність заборгованості по кредиту перед АТ «Банк «Фінанси та Кредит» суд зазначає наступне.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 ЦК України. Такими, зокрема є: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Частиною другої статті 5 ЦПК України передбачено, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Оскільки в процесі розгляду цієї справи встановлено, що ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором № МКЕ-93-08 від 20.05.2008 перед АТ «Банк «Фінанси та Кредит» не виконав в повному обсязі, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог у частині зобов'язання банку видати довідку про відсутність заборгованості. До того ж наявність або відсутність даної довідки не впливає на права позивача.
Позивачем було заявлено вимогу про повернення 150,00 грн зайво сплачених коштів на рахунок відповідача за отримання довідки про відсутність заборгованості.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (стаття 76 ЦПК).
За приписами положень ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Факт сплати вказаних коштів позивачем ОСОБА_1 підтверджується копією квитанції №222235261-1 від 17 квітня 2018 року (а.с.15).
Проте доказів того, що банк вимагав у позивача за отримання вказаної довідки грошових коштів саме у розмірі 150,00 грн матеріали справи не містять.
Крім того рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 21 березня 2011 року у справі №2-122/11було встановлено наявність заборгованості у ОСОБА_1 .
Зважаючи на вищевикладене, позовна вимога щодо повернення 150,00 грн за довідку про відсутність заборгованості до задоволення не підлягає.
Враховуючи те, що порушення відповідачем прав позивача в ході розгляду даної справи не знайшло свого підтвердження, позовна вимога про стягнення моральної шкоди на користь позивача не підлягає до задоволення також.
За загальним правилом, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Від сплати судового збору позивач був звільнений на підставі Закону України «Про захист прав споживачів». З огляду на це, судові витрати по справі віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 4,5,12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268ЦПК України, суд, -
ухвалив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Акціонерному товаристві «Банк Фінанси та Кредит» Ірклієнка Юрія Петровича про захист прав споживачів та зобов'язання надати довідку про відсутність заборгованості по кредиту за кредитним договором №МКЕ-93-08 від 20 травня 2008 року відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
представник позивача - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
відповідач - Акціонерне товариство «Банк Фінанси та Кредит», місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 60, код ЄДРПОУ 09807856.
Повний текст рішення складений 16 лютого 2021 року.
Суддя Ю.В. Зіненко