Справа № 362/721/21
Провадження № 1-кс/362/145/21
10 лютого 2021 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області клопотання старшого слідчого СВ Васильківського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою, відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
09.02.2021 р. до Васильківського міськрайонного суду Київської області звернувся старший слідчий Васильківського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 з клопотанням про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, а саме до14.03.2021 р. включно, не застосовуючи до підозрюваного альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Клопотання мотивовано наступним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 13.12.2020 приблизно о 13 год. 00 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та його бабуся ОСОБА_7 , 1938 р.н., перебували за місцем їхнього спільного проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час розмови між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 виникла словесна сварка на грунті раптово виниклих неприязних стосунків, в ході якої у ОСОБА_4 виник прямий умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій прямий злочинний умисел, спрямований на нанесення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , тобто посягаючи на найвищу соціальну цінність - здоров'я людини, усвідомлюючи при цьому суспільно-небезпечний характер своїх дій, предбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , взяв граблі, які знаходилися в залі будинку та наніс металевою частиною граблів приблизно п'ять ударів в область голови та спини потерпілої.
Згідно повідомлення Білоцерківського районного відділення КЗ КОР «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» № 811 від 14.12.2020 смерть ОСОБА_7 настала від крововиливів в шлуночки головного мозку, перелому кісток склепіння черепа, відкритої черепно-мозкової травми в результаті нападу з використанням тупого предмета з метою вбивства чи нанесення ушкодження.
о 19 год. 02 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 , затримано в порядку ст. 208 КПК України. ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 ЮС України, а саме у заподіянні тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
В рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020110140001939 від 13.12.2020, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, 16.12.2020 відносно підозрюваного
ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13 лютого 2021 року.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення:
ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України, а саме у заподіянні тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчинені кримінального правопорушення:
Підозра відносно ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, обґрунтовується наявними матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом огляду місця події від 13.12.2020 р., протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від13.12.2020 р., протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_4 від 13.12.2020 р., протоколом допиту свідка ОСОБА_9 та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Посилання на один або кілька ризиків:
- Перебуваючи на волі, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, тобто наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України;
Перебуваючи на волі підозрюваний може незаконно впливати на свідків, потерпілу у даному кримінальному провадженні, тобто наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України.
Перебуваючи на волі підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, тобто наявний ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст.177 КПК України;
- Перебуваючи на волі підозрюваний, може вчиняти нові кримінальні правопорушення, тобто наявний ризик, передбачений п.5 ч. 1 ст.177 КПК України;
Виклад обставин, на підставі яких слідчий дійшов до висновку , про наявність ризиків:
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справах та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджанню встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи. її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами. ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного вбивства людини, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі без альтернативних видів покарання.
Реальним є ризик того, що підозрюваний переховуватиметься від органу досудового розслідування та суду, оскільки у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, останньому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі без альтернативної міри покарання,
Також, підозрюваний не має постійного місця роботи або навчання, тобто не має стійких зв'язків з державою, в якій останнього притягують до кримінальної відповідальності, що підтверджує існування реального ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_4 може залишити територію Київської області, з метою переховування від органів досудового розслідування та суду, в будь-який час, задля уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.
Щодо наявності ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення варто зазначити, що на даний час кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, встановлюються всі матеріальні об'єкти, які були та могли бути знаряддям вчинення кримінальних правопорушень, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому, перебуваючи на волі підозрюваний може знищити, сховати або спотворити вказані речі. Окрім цього, підозрюваний особисто вчиняв протиправні дії, безпосередньо перебував на місці скоєння кримінального правопорушення, тому знає розташування речей та/чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, необхідно зазначити, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків, потерпілу у вказаному кримінальному провадженні, оскільки кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, а тому, може виникнути необхідність в додатковому допиті потерпілого, додатковому допиту свідків.
Зазначає на те, що, згідно ст. 23 КПК України, діє принцип безпосередності судового розгляду. Відповідно, необхідно допитати свідків у судовому засіданні. Таким чином, перебування підозрюваного на волі, дасть можливість останньому незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, що перешкодить об'єктивному судовому розгляду у подальшому.
Обґрунтування неможливості запобігання ризику, застосування більш м'яких запобіжних заходів:
Застосування застави щодо підозрюваного є неможливим, оскільки останній підозрівається у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, тобто вчинив насильницькі дії відносно потерпілого з урахуванням ч. 4 ст. 184 КПК України, слідство вважає за неможливе визначення застави у кримінальному провадженні.
Застосування домашнього арешту щодо підозрюваного не є можливим, оскільки підозрюваний не працює та не навчається, підозрюється у скоєнні особливо тяжкого кримінального правопорушення, отже може покинути місце свого проживання з метою ухилення від явки до органу досудового розслідування, та подальшого уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, а також може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, варто зазначити, що на даний час кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, встановлюються всі матеріальні об'єкти, які були та могли бути знаряддям вчинення кримінальних правопорушень, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також матеріальні об'єкти, які містять зафіксовані за допомогою письмових знаків, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому, перебуваючи на волі підозрюваний може знищити, сховати або спотворити сказані речі.
Застосування особистого зобов'язання та особистої поруки щодо підозрюваного не є можливим, оскільки підозрюваний не працює та не навчається, підозрюється у скоєнні особливо тяжкого кримінального правопорушення, отже підозрюваний може покинути місце свого проживання з метою ухилення від явки до органу досудового розслідування, та подальшого уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, а також може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Отже, у даному випадку до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Як роз'яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 17 листа №511-550/0/4-13 від 04.04.2013 р., розумність тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному окремому випадку в залежності від особливостей конкретної справи та причин, про які йдеться у рішеннях національних судів. Тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 р.).
Запобігання ризикам переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, прокуратури, суду, вчинення ним іншого кримінального правопорушення становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні відправлення судочинства. Цей інтерес має превалююче значення та виправдовує обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою:
Враховуючи, що підстав для зміни запобіжного заходу немає, так як заявлені раніше ризики, які виправдовують тримання під вартою, не зменшились, а саме, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного вбивства людини, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі без альтернативних видів покарання.
Реальним є ризик того, що підозрюваний переховуватиметься від органу досудового розслідування та суду, оскільки у разі визнання його винуватим у вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, останньому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі без альтернативної міри покарання.
Також, підозрюваний не має постійного місця роботи або навчання, тобто не має стійких зв'язків з державою, в якій останнього притягують до кримінальної відповідальності, що підтверджує існування реального ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_4 може залишити територію Київської області, з метою переховування від органів досудового розслідування та суду, в будь-який час, задля уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.
Щодо наявності ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення варто зазначити, що на даний час кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, встановлюються всі матеріальні об'єкти, які були та могли бути знаряддям вчинення кримінальних правопорушень, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, а також матеріальні об'єкти, які містять зафіксовані за допомогою письмових знаків, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому перебуваючи на волі підозрюваний може знищити, сховати або спотворити вказані речі. Окрім цього, підозрюваний особисто вчиняв протиправні дії, безпосередньо перебував на місці скоєння кримінального правопорушення, тому знає розташування речей та/чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, необхідно зазначити, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків, потерпілу у вказаному кримінальному провадженні, оскільки кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, а тому, може виникнути необхідність в додатковому допиті потерпілого, додатковому допиті свідків.
Зазначає на те, що, згідно ст. 23 КПК України, діє принцип безпосередності судового розгляду. Відповідно, свідків необхідно допитати свідків у судовому засіданні. Таким чином, перебування підозрюваного на волі, дасть можливість останньому незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, що перешкодить об'єктивному судовому розгляду у подальшому.
Виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою:
Двомісячний строк досудового розслідування закінчується 14 лютого 2021 року однак, завершити досудове розслідування до сказаного строку не представляється можливим, оскільки у кримінальному провадженні необхідно виконати процесуальні дії, проведення та завершення яких потребує додаткового часу, а саме:
долучити до матеріалів кримінального провадження висновок імунологічної експертизи;
долучити до матеріалів кримінального провадження висновки судово-молекулярно-генетичних експертиз;
долучити до матеріалів кримінального провадження висновок судово-медичної експертизи;
долучити до матеріалів кримінального провадження висновок судово-психіатричної експертизи;
повідомити про нову підозру;
виконати вимоги ст. 290 КПК України.
Постанови слідчого про призначення вищевказаних експертиз та матеріали для проведення експертиз були направлені до відповідних експертних установ, але на час вручення клопотання про продовження строку досудового розслідування стороні захисту, висновків з результатами проведених експертиз до СВ Васильківського ВП ГУНП в Київській області не надходило.
Повідомити про нову підозру на час подання клопотання неможливо, оскільки відсутні висновки призначених експертиз, тому на даний час відсутні відомості про певні обставини скоєння кримінального правопорушення.
Долучення до матеріалів кримінального провадження висновків вищевказаних експертиз дасть змогу суду за своїм внутрішнім переконанням, ґрунтуючись на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінити кожен доказ з точки зору належності, допустимості та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Під час проведення вищевказаних процесуальних дій, буде встановлено відомості, що мають значення для кримінального провадження та які самостійно, а також у сукупності із іншими доказами будуть мати суттєве значення для з'ясування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Повідомлення про нову підозру необхідне для викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, а також інших суттєвих обставин, які стануть відомі після доручення до матеріалів кримінального провадження висновків вищевказаних експертиз.
Виконання вимог ст. 290 КПК України забезпечить дотримання вимог КПК України, дотримання прав підозрюваного та загальних засад кримінального провадження.
У зв'язку з зазначеним слідчий звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити.
Підозрюваний заперечив стосовно заявленого клопотання про продовження йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та показав, що уникати явки до суду та слідчого, прокурора не буде, свідків не було. Просив застосувати відносно нього міру запобіжного заходу не пов'язану з триманням під вартою, а саме: у виді домашнього арешту.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - ОСОБА_5 підтримав думку свого підзахисного, просив змінити його підзахисному запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час, оскільки ризики відсутні, після виявлення бабусі, його підзахисний викликав поліцію та швидку допомогу.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовуються, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020110140001939 від 13.12.2020 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
13.12.2020 р. о 19-02 год. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.
14.04.2020 р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, а саме, у заподіянні тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
Матеріали зазначеного кримінального провадження містять достатньо доказів, які дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
В рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020110140001939 від 13.12.2020 р., за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, 16.12.2020 р. відносно підозрюваного ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13.02.2021 р.
Таким чином, стороною обвинувачення обґрунтовано доведені та встановлені судом ризики про те, що підозрюваний ОСОБА_4 може продовжити свою злочинну діяльність та ухилитись від виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідка у даному кримінальному провадженні, знищити чи спотворити докази у вказаному правопорушенні та продовжити свою злочинну діяльність.
Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки чи домашнього арешту не може бути застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 у зв'язку з тим, що останній вчинив умисний злочин, який відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, такі міри обмеження особистої свободи будуть абсолютно не дієвими, зважаючи на обставини кримінального правопорушення та встановлені і обґрунтовані у даному клопотанні ризики.
Беручи до уваги викладене, суд своїми рішеннями повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Метою застосування запобіжного заходу відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та потерпілу у кримінальному провадженні чи продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Також, згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, що є частиною національного законодавства України відповідно до Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції» (Letellier v France ), 12369 / 86, 26 червня 1991 року).
В контексті практики Європейського суду з прав людини, слід зазначити, що ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бєкчиєв проти Молдови; Мангурас проти Іспанії).
Підставою продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вищевказані дії, що зазначені в п.п. 1, 2, 3 ст. 177 КПК України.
Підстави, які б свідчили про неможливість утримання ОСОБА_4 в установах попереднього ув'язнення за станом здоров'я, відсутні.
Беручи до уваги обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: наявність вагомих доказів, що підтверджують факт вчинення тяжкого злочину підозрюваним, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, високий ступінь ризику переховуванню останнього від органів досудового розслідування та/або суду, ймовірність його впливу на свідків та потерпілого, обставини кримінального правопорушення (злочину), тому враховуючи, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, є необхідність продовжити запобіжний захід пов'язаний з триманням його під вартою.
З врахуваннях сукупності викладених обставин, даних про особу підозрюваного, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, ймовірність продовження кримінальної діяльності, з метою проведення слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, для забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти усім вищевказаним ризикам, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
З огляду на положення ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою не визначає розмір застави, оскільки діяння спричинило смерть потерпілого.
У судовому засіданні не встановлено обставин, які б були підставою для визначення підозрюваному менш суворого запобіжного заходу.
Приймаючи до уваги законність застосування до підозрюваного тримання під вартою та враховуючи практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів; забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про продовження застосованого відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, 194, 199 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ Васильківського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою, відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Гребінки, Васильківського р-ну, Київської обл., українця, гр-на України, що має середню освіту, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, в межах строку досудового розслідування, а саме: до 14.03.2021 року включно, не застосовуючи до підозрюваного альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
В клопотанні підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 про зміну міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час, - відмовити.
На ухвалу протягом п'яти днів з дня її ухвалення може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.
Повний текст ухвали проголошено 12 лютого 2021 року о 14 год. 15 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1