28 грудня 2020 року Справа № 160/12495/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Юхно І.В.,
розглянувши в письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МГ Автомотів» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення зобов'язання вчинити певні дії, -
06.10.2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МГ Автомотів» до Дніпровської митниці Державної митної служби України, у якому позивач просить суд:
- визнати протиправним рішення Дніпровської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA110000/2020/000165/2 від 09.04.2020 року;
- визнати протиправною картку відмови Дніпровської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110320/2020/00119 від 09.04.2020 р. та скасувати її.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ'єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
На думку позивача, оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню, у зв'язку з чим він звернувся до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю “МГ Автомотів” було залишено без руху та запропоновано позивачу протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви.
22.10.2020 року на виконання вищевказаної ухвали позивачем надано до суду документ про сплату судового збору та уточнена позовна заява з зазначенням відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, та відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.10.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 27.10.2020 року відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.3 ст. 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється:
1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу;
2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.
Оскільки в матеріалах справи наявна офіційна електронна адреса відповідача, ухвалу суду разом з копією позоної заяви направлено на електронну пошту відповідача 16.11.2020 року.
Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
Відповідачем, на виконання ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, не було надіслано до суду письмового відзиву на адміністративний позов та не було повідомлено про поважність причин ненадання відзиву.
Відповідно до ч. 6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01.08.2014 року між позивачем і компанією «РОLМOstrow Sр. z о.о.» (Польська Республіка) було укладено Контракт № 1/2014, з подальшими змінами та доповненнями, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти і оплатити глушники, вихлопні труби та їх частини.
На виконання умов Контракту компанією «РОLМOstrow Sр. z о.о.» 27.03.2020 р. відвантажено на адресу позивача товар на підставі наступних товаросупровідних документів:
- митна декларація країни відправлення № 20РL394010Е0234331 від 30.03.2020 р.;
- міжнародна товаротранспортна накладна (СМR) А № 0137484 від 27.03.2020 р.;
- рахунок-фактура № FЕ 51/WY/2020 від 27.03.2020 р.;
- протокол загрузки (Пакувальний лист) від 27.03.2020 р. до Рахунку-фактури № FЕ 51/WY /2020 від 27.03.2020 р.;
- специфікація виробника товару № 51 від 27.03.2020 р. до Рахунку-фактури № FЕ 51/WY /2020 від 27.03.2020 р.;
- специфікація № 51 від 27.03.2020 р. до Контракту № 1/2014 від 01.08.2014 року.
02.04.2020 року до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Полтава» Дніпровської митниці Держмитслужби позивачем була подана електронна митна декларація типу ІМ 40 ДЕ, якій присвоєно № UА110320/2020/004306 (надалі - «ЕМД»),
Перелік товарів за вказаною ЕМД склали глушники та вихлопні груби; їх частини до легкових автомобілів не для промислового складання моторних транспортних засобів (код УКТЗЕД 8708923590).
До поданої ЕМД Позивачем було додано наступні документи:
- копія Контракту № 1/2014 від 01.08.2014 р.;
- відомість про Доповнення № 1/2014 від 01.08.2014 р. до Контракту № 1/2014 від 01.08.2014 р.;
- відомість про Доповнення № 2/2015 від 17.09.2015 р. до Контракту № 1/2014 від 01.08.2014 р.;
- відомість про Доповнення № 4/2018 від 20.12.2017 р. до Контракту № 1/2014 від 01.08.2014 р.;
- відомість про Доповнення № 5/2018 від 20.05.2019 р. до Контракту № 1/2014 від 01.08.2014 р.;
- відомість про Доповнення № 6/2019 від 06.08.2019 р. до Контракту № 1/2014 від 01.08.2014 р.;
- копія Доповнення № 7/2020 від 03.02.2020 р. до Контракту № 1/2014 від 01.08.2014 р.;
- митна декларація країни відправлення № 20FЕ394010Е0234331 від 30.03.2020 р., з перекладом;
- міжнародна товаротранспортна накладна (СМR) А № 0137484 від 27.03.2020 р., з перекладом;
- рахунок-фактура № FЕ 51/WY/2020 від 27.03.2020 р., з перекладом;
- протокол загрузки (Пакувальний лист) від 27.03.2020 р. до Рахунку-фактури № FЕ 51/WY/2020 від 27.03.2020 р., з перекладом;
- специфікація виробника товару № 51 від 27.03.2020 р. до Рахунку-фактури № FЕ 51/WY/2020 від 27.03.2020 р., з перекладом;
- специфікація № 51 від 27.03.2020 р. до Контракту № 1/2014 від 01.08.2014 р., з перекладом;
- копія Сертифікату з перевезення (походження) товару форми EUR.1 № PL/МF/АR 0016731 від 30.03.2020 р., з перекладом;
- витяг з каталогу виробника від 27.03.2020 р. «Елементи вихлопної системи (глушники та вихлопні труби, їх частини) до автомобілів;
- копія Комерційної пропозиції від 16.03.2020 р.;
- копія прайс-листа від 16.03.2020 р.;
- копія Сертифікату відповідності № UА. 1О210.00518-19;
- відомості про Генеральний договір добровільного страхування вантажів № 012959г9пп від 08.04.2019 р.;
- відомості про Додаток № 1 від 08.04.2019 р. до Генерального договору добровільного страхування вантажів № 012959г9пп від 08.04.2019 р.;
- копія Страхового сертифікату № 012959г9пп/110 від 03.03.2020 р.;
- копія Договору транспортного експедирування № 01/2020-М від 03.01.2020 р.;
- копія Рахунку на оплату № 30-03/001 від 30.03.2020 р.;
- копія Довідки про транспортні витрати № 30/03-1 від 30.03.2020 р.;
- копія Довідки про транспортні витрати № 20 від 30.03.2020 р.;
- копія Платіжного доручення № 4943 від 31.03.2020 р.;
- копія Заявки № 20 від 27.03.2020 р.;
- копія Заказу № ЗМG/2020 від 23.03.2020 р.;
- копія Листа від 15.02.2019 р.;
- копія Листа постачальника від 27.03.2020 р. стосовно відсутності знижок на поставлений товар;
- копія Листа постачальника від 27.03.2020 р. стосовно курсу валют;
- копія Листа постачальника від 30.03.2020 р. стосовно декларація країни відправлення;
- копія Листа постачальника від 27.03.2020 р. стосовно надання платних каталогів;
- копія Заяви Постачальника стосовно транспортних витрат на експорт від 27.03.2020р.;
- відомості про Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.10.2014р. по справі № 816/3712/14;
- відомості про Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2014р. по справі № 816/3712/14;
- відомості про Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2015р. по справі № 816/3712/14;
- Декларація митної вартості до ЕМД № UА110320/2020/004306 у формі електронного документа;
- копія Платіжного доручення № 348 від 30.03.2020 р.;
- копія Рахунку № 012959г9пп від 30.03.2020 р.;
- копія Інструкції по застосуванню елементів вихлопних систем автомобілів від 23.03.2020р.
02.04.2020 року о 15 год. 19 хв. на адресу позивача надійшло повідомлення № 244590, відповідно до якого посадова особа відповідача ОСОБА_1 повідомила про те, що при здійсненні перевірки числових значень заявленої декларантом митної вартості, у відповідності до п. 1 ст. 54 Митного кодексу України, встановлено, що відсутня документальне підтвердження визначеної декларантом митної вартості оцінюваних товарів, а також відсутня інформація щодо якісних та фізичних характеристик товару. Крім того, з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п. 3 ст. 53 МК України, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Крім того, 03.04.2020 р. об 11 год. 51 хв. на адресу позивача надійшло повідомлення № 244643, відповідно до якого посадова особа відповідача ОСОБА_1 повідомила про те, що у процесі опрацювання додаткових документів (прайс-листа та комерційної пропозиції від 16.03.2020 р. на розширений асортимент товару), надісланих декларантом без супровідного листа, відсутніх на момент подання ЕМД №UА110320/2020/004306, у відповідача виникли обґрунтовані підстави вважати, що існуючий зв'язок між продавцем і покупцем (позивачем) вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Також декларанту запропоновано подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів за ЕМД №UА110320/2020/004306.
На виконання повідомлення № 244590 від 02.04.2020 р. та повідомлення № 244643 від 03.04.2020 р. позивачем листом-відповіддю № 111 від 08.04.2020 р. на адресу відповідача, з метою підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару, додатково було надано наступні документи:
- лист-пояснення № 112 від 08.04.2020 р.;
- копія Акту надання послуг № 31-03/002 від 31.03.2020 р.;
- копія Акту наданих послуг (виконаних робіт) від 30.03.2020 р. про надання послуг згідно страхового сертифікату № 012959г9пп/110 від 30.03.2020 р. на загальну суму 1293,47 грн.;
- копія Додаткової угоди № 36 від 30.03.2020 р. до Договору добровільного страхування вантажу № 012959г9пп від 08.04.2019 р.;
- копія Прибуткової накладної № 4753 від 13.03.2020 р. до митної декларації №UА110320/2020/003521 р. від 13.03.2020 р.;
- копія ЕМД № UА110320/2020/003521 від 13.03.2020 р.;
- копія Рахунка-фактури № FЕ 30/WY/2020 від 27.02.2020 р.;
- копія Платіжного доручення в іноземній валюті № 98 від 31.03.2020 р. на суму 21871,93 Євро в якості оплати за митною декларацією № UА10320/2020/003521 від 13.03.2020 р.;
- копія Заявки на купівлю іноземної валюти № 3 від 27.03.2020 р. на суму 21 871,93 Євро за митною декларацією № UА110320/2020/003521 від 13.03.2020 р.;
- копія Довідки ФОП ОСОБА_2 № 06/04-1 від 06.04.2020 р. стосовно спростування здійснення завантаження (навантаження) вантажу;
- копія Листа компанії «РОLМOstrow Sр. z о.о» від 06.04.2020 р. стосовно здійснення завантаження (навантаження) вантажу;
- копія Листа постачальника «РОLМOstrow Sр. z о.о» від 06.04.2020 р. стосовно змісту та форми прайс-листа від 16.03.2020 р.;
- копія Листа компанії «РОLМOstrow Sр. z о.о» від 06.04.2020 р. стосовно відсутності претензій щодо строків оплати;
- Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.03.2020 р. № 1006473154.
- копія Витягу із реєстру підприємств Республіки Польща від 06.04.2020р. №0000001592, з перекладом державною мовою.
09.04.2020 року о 09 год. 13 хв. на адресу позивача надійшло повідомлення №245043, відповідно до якого посадова особа відповідача ОСОБА_1 повідомила про те, що надані позивачем пояснення та додаткові документи не спростовують висновки, що були зроблені посадовою особою відповідача у повідомленні № 244590 від 02.04.2020 р. та повідомленні № 244643 від 03.04.2020 р.
09.04.2020 року повідомленням № 245065, відповідачем на адресу позивача було надіслано рішення про коригування митної вартості товарів № UА110000/2020/000165/2.
Також на адресу позивача повідомленням № 245081 від 09.04.2020 р. відповідачем було направлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110320/2020/00119 від 09.04.2020 р.
Митну вартість товару посадовою особою відповідача було скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості товарів - за ціною договору щодо ідентичних товарів, відповідно до ст. 59 МК України.
Оцінюючи рішення про коригуванням митної вартості товару та картку відмови на предмет їх відповідності закону, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1 ст.4 МК України).
Відповідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті.
Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато - логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Згідно п.1 ч.4 ст.54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2 - 4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно ч.1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частиною 2 ст.55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Передбачене частиною п'ятою статті 54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьою статті 53 МК України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 МК України.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваним рішенням, митну вартість товару скориговано за результатами проведення перевірки документів, як надані на підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до ст. 337 МК України.
Відносно обставин, що слугували підставами для коригування митної вартості товару оскаржуваними рішеннями, суд зазначає наступне.
Стосовно тверджень посадової особи Відповідача, які зроблені у оскаржуваному рішенні: «Поставка товару здійснюється згідно Контракту № 1/2014 від 01.08.2014 р. п. 5.2 Контракту із змінами у редакції Доповнення №1/2014 передбачено, що вартість товару зазначається у валюті євро після перерахунку згідно з середнім курсом Національного Польського Банку або згідно іншого курсу, установленому Постачальником. Наданий до митного оформлення рахунок-фактура від 27.03.2020 №FЕ 51/WY/2020 містить інформацію, що загальна вартість товару становить 25837,14 євро, що в перерахунку на польський злотий за курсом 1 євро = 4,30 польських злотих складає 111 099,70. Лист представника компанії «РОLМОstrow Sр. z о.о.», від 27.03.2020 б/н, який посилається на п.5.2 специфікації від 01.08.2014 №1/2014 до контракту №1/2014 не містить відомостей щодо порядку формування іншого курсу перерахунку євро до злотого. Окрім того, враховуючи коливання курсу валют протягом березня 2020, а також дату складання рахунку 27.03.2020 за інформацією сайту у всесвітній мережі Інтернет www.nbp.pl, було встановлено, що станом на дату 26.03.2020, що передує даті рахунку і відповідає правилам застосування курсів валют відповідно до законодавства Польщі, курс 1 євро становить 4,5962 польських злотих. За цим курсом вартість товару на рівні 25164,82 євро. у злотих становить 118 752,66. За результатами опрацювання попередніх митних оформлень застосування курсу перерахунку у злоті здійснюється продавцем протягом тривалого періоду часу. Тому саме застосування числового значення на рівні 4,30 не підтверджено документально. Враховуючи вищезазначене, числове значення перерахунку у національну валюту Польщі є підтвердженим документально лише офіційними джерелами, зокрема інформацією офіційного сайту Національного Польського Банку», суд зазначає наступне.
Надані до митного оформлення рахунок-фактура від 27.03.2020 р. №FЕ 51/WY/2020 та специфікація від 27.03.2020 р. № 51 до контракту від 01.08.2014 р. № 1/2014 містять інформацію, в т.ч., щодо загальної вартості товару, яка становить 25 837,14 ЄВРО. Відповідно до п. 1.1., п. 5.3. зовнішньоекономічного контракту від 01.08.2014 р. № 1/2014 (надалі - «Контракт»), валютою Контракту та валютою розрахунку за поставлений товар являється ЄВРО. Також у Рахунку та Специфікації визначено, що до сплати за поставлений товар підлягає сума 25 837,14 саме у валюті ЄВРО. Вартість товару у валюті польський злотий не стосується зовнішньоекономічної операції за даним Контрактом, і зазначена лише для внутрішнього статистичного використання Постачальником у національній валюті.
Також, судом встановлено, що у комерційних документах, які містять числові значення ціни товарів, а саме у Рахунку, Специфікації, комерційній пропозиції виробника від 16.03.2020р., прайс-листі "РОLМОstrow Sр. z о.о.", від 16.03.2020 р., та які подані до митного оформлення за ЕМД від 02.04.2020 р., присвоєний відповідачем номер UА110320/2020/004306, ціна зазначена виключно у валюті ЄВРО, що передбачено Контрактом та не суперечить його змісту.
Зазначений в Рахунку та у Специфікації курс перерахунку валюти Євро у валюту польський злотий складає 1 євро = 4,3000 польських злотих, визначений постачальником згідно п. 5.2. Контракту в редакції Доповнення від 01.08.2014 р. № 1/2014 в частині «или согласно другому курсу, установленому поставщиком», встановлений компанією «РОLМОstrow Sр. z о.о.» і зафіксований у Рахунку та Специфікації - не має доводитись або спростовуватись, оскільки є вже доведеним документально із зазначенням у відповідних комерційних документах, підписаних постачальником та завірених його печаткою.
Також до митного оформлення надано лист постачальника стосовно курсу валют від 27.03.2020 року (код документу у гр. 44 - 9000) з роз'ясненням стосовно курсу перерахунку валют у Рахунку та у Специфікації, що вкотре підтверджує факт використання курсу перерахунку валюти Євро до польського злотого відповідно до умов Контракту, та спростовує суб'єктивну думку посадової особи відповідача про виключність документального підтвердження курсу валют із зазначених нею джерел.
Отже, перерахунок вартості, яка зазначена у валюті Євро в Рахунку та у Специфікації у валюту польський злотий за курсом 1 євро = 4,3000 польських злотих має математично вірне числове значення.
Враховуючи вищезазначене, курс польського злотого та статистична вартість товару у валюті польський злотий, що зазначена в Рахунку та у Специфікації, ніяким чином не впливає на рівень заявленої митної вартості оцінюваних товарів за ЕМД №UА110320/2020/004306 у розумінні ч. 4 ст. 58 МК України, відповідно до якої митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Крім того, курс валют, що зазначений у Рахунку та у Специфікації ніяким чином не впливає на рівень заявленої митної вартості оцінюваних товарів у розумінні ч. 5 ст. 58 МК України, відповідно до якої ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Як наслідок, курс польського злотого та статистична вартість товару у валюті польський злотий, що вказаний у вищезазначених Рахунку та Специфікації, ніяким чином не впливає на базу оподаткування і суму податків і зборів, що підлягають сплаті по зазначеній ЕМД.
Також, судом з'ясовано, що числове значення валюти Євро, зазначене посадовою особою Відповідача у повідомленні № 244590 (Повідомлення №1) від 02.04.2020 р., яке становить 25 164,82 Євро, жодним чином не кореспондується із наданими декларантом до митного оформлення комерційними документами.
Стосовно тверджень посадової особи відповідача, які зроблені у оскаржуваному рішенні: «згідно наданої митної декларації країни відправлення від 30.03.2020 №20РL394010Е0234331 вартість товару на умовах ЕХW у польських злотих становить 112 117,00. Під час перерахунку даної суми у євро за курсом Міністерства фінансів Польщі на березень 2020, встановленого для використання в митних цілях згідно офіційного сайту 1 євро - 4,2732 польських злотих, становить 26237,25 євро.», суд зазначає наступне.
Зазначений посадовою особою відповідача курс перерахунку валюти Євро у валюту польський злотий 1 євро = 4,2732 польських злотих, згідно правил застосування курсів валют відповідно до законодавства Польщі, застосовується виключно для митних цілей, зокрема для розрахунку митної та статистичної вартості товарів, що підтверджується документально офіційним джерелом за посиланням у мережі Інтернет, та не може бути використаний для перерахунку вартості у комерційних операціях, якою фактично є зовнішньоекономічна операція купівлі-продажу товару згідно Контракту.
Згідно наданої митної декларації країни відправлення від 30.03.2020 р. №20РL394010Е0234331 статистична вартість товару на умовах поставки ЕХW Wуsоско Wielкіе (Інкотермс 2010) у польських злотих становить 112 117,00 (графа 46 митної декларації) та піддається обчисленню: до митної вартості включається вартість товарів згідно рахунку-фактури № FЕ 51/WY/2020 від 27.03.2020 р. в сумі 25 837,14 Євро та витрати на транспортування до кордону Польщі, середня вартість яких згідно наданої постачальником заяви стосовно транспортних витрат на експорт від 27.03.2020 р. складає 400,00 Євро, перераховані за курсом Міністерства фінансів Польщі на березень 2020 року, встановленого для використання в митних цілях згідно офіційного сайту 1 євро=4,2732 польських злотих.
Вищевказана інформація підтверджена листом постачальника, що містить заяву стосовно транспортних витрат на експорт від 27.03.2020 р., що надана «РОLМОstrow Sр. z о.о.», а також поясненням, наданим листом постачальника щодо експортної декларації від 27.03.2020р. стосовно формування статистичної вартості у графі 46 митної декларації країни відправлення 30.03.2020 р. № 20PL394010Е0234331, що були подані до митного оформлення за ЕМД № UА110320/2020/004306 від 02.04.2020 р. (код документів у гр. 44 - 9000) та проігноровані посадовою особою відповідача.
Стосовно тверджень посадової особи відповідача, які зроблені у оскаржуваному рішенні: «Згідно п.2.1.1. контракту № 1/2014 товар постачається на умовах ЕХW Wуsоско Wielкіе (Польща). На підставі Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, які були прийняті Міжнародною торговою палатою та чинні з 01.01.11. при умовах поставки, умови поставки ЕХW передбачають, що продавець вважається таким, що виконав свої обов'язки з постачання, тоді, коли він передав товар у розпорядження покупця на власному підприємстві або в іншому зазначеному місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі). Продавець не відповідає за завантаження товару на транспортний засіб, а також за митне оформлення товару для експорту. Відповідно до даних умов поставки до митної вартості включаються фактурна вартість товару, митні збори та платежі у країні експорту, витрати із завантаження, витрати на страхування, транспортні витрати до кордону України. Згідно договору про транспортне експедирування від 03.01.2020 №01/2020-М транспортування оцінюваного вантажу покладено на ФОП ОСОБА_2 . Згідно із інформацією листа Постачальника транспортних витрат на експорт від 27.03.2020, орієнтовна вартість доставки товару від місця завантаження Wуsоско Wielкіе до кордону становить 400,00 євро. Враховуючи наданий імпортером витяг курсу валют Міністерства фінансів Польщі на березень 2020, встановленого для використання в митних цілях згідно офіційного сайту - курс 1 євро становить 4,5962 польських злотих, 1 укр.гривня = 0,1612 польських злотих. На підставі вищенаведеного, здійснено розрахунок вартості перевезення, що складає 10603,47 грн. Разом з тим, перевізником у рахунку на оплату від 30.03.2020 №30-03/001, а також довідкам №30/03-1, №20 зазначено, що вартість перевезення по території Польщі складає 9020,00 грн. Враховуючи вищезазначене, числові значення складових митної вартості, що стосуються вартості перевезення оцінюваної партії товару до польсько-українського кордону мають розбіжності», судом встановлено наступне.
Лист постачальника, що містить заяву компанії «РОLМОstrow Sр. z о.о..» стосовно транспортних витрат на експорт від 27.03.2020 р., наданий до митного оформлення (код документу у гр. 44 - 9000) з інформацією стосовно середньої орієнтовної вартості транспортування на національній ділянці до польського кордону на умовах поставки ЕХW, та складає 400,00 Євро.
У листі постачальника «РОLМОstrow Sр. z о.о.» стосовно експортної декларації від 30.03.2020р., наданому до митного оформлення (код документу у гр. 44 - 9000) зазначено, що середня вартість транспортування застосовується лише для митних цілей з метою формування статистичної вартості товару у гр. 46 митної декларації країни відправлення від 30.03.2020 р. № 20РL394010Е0234331 згідно п. 2.1.33 «РОLЕ 46 - Wartosc statystystyczna».
Пунктом 2.1.1. Контракту встановлено, що товар постачається на умовах ЕХW Wуsоско Wielкіе на підставі Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, які були прийняті Міжнародною торговою палатою та чинні з 01.01.2011 р., якщо інше не оговорено в специфікації та інвойсі або інше не узгоджено сторонами в процесі виконання контракту. Згідно з трактування обов'язків сторін за базисом поставки ЕХW, якщо узгоджені умови контракту відрізняються від традиційних та на продавця або покупця покладено додаткові обов'язки, це має бути оговорено в договорі купівлі-продажу або в додатковій угоді до договору купівлі-продажу.
Пунктом 5.2. Контракту в редакції Доповнення від 01.08.2014 р. № 1/2014 сторони встановили, що вартість навантажувальних робіт, вартість оформлення сертифіката про походження Товару, а також вартість оформлення експортної митної декларації та інших формальностей, необхідних для експорту, включені до ціни Товару. Така додаткова умова не суперечить ні чинному законодавству, ні умовам п. 2.1.1. Контракту, у якому чітко зазначено, що умовами поставки є ЕХW Wуsоско Wielкіе, якщо інше не обумовлено сторонами в процесі виконання Контракту.
Пунктом 5 частини 10 статті 58 МК України зазначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, а саме витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
На виконання положень вищевказаної статті витрати на транспортування від місця завантаження оцінюваної партії товару на ділянці м. Wуsоско Wielкіе (Польща) до пункту ввезення на митну територію України (п/п Ягодин) у розмірі 9 020,00 грн. включені до митної вартості товару. Числове значення складової митної вартості, що стосується вартості перевезення оцінюваної партії товару згідно договору транспортного експедирування від 03.01.2020 р. №01/2020-М укладеного між Позивачем та ФОП ОСОБА_2 , підтверджується поданими до митного оформлення за ЕМД від 02.04.2020 р. № UА110320/2020/004306 рахунком на оплату автопослуг від 30.03.2020 р. №30-03/001 (код документу у гр. 44 - 3004), довідкою ФОП ОСОБА_2 про транспортні витрати від 30.03.2020р. №30/03-1 (код документу у гр. 44 - 3007), довідкою позивача про транспортні витрати від 30.03.2020 р. № 20 (код документу у гр. 44 - 3007), платіжним дорученням від 31.03.2020р. № 4943 (код документу у гр. 44 - 3005), а також додатково наданим актом надання автопослуг від 31.03.2020 р. №31-03/002.
Зазначені вище обставини спростовують хибне твердження посадової особи Відповідача щодо наявності розбіжностей у числовому значенні складової митної вартості, що стосуються вартості перевезення оцінюваної партії товару.
Також зазначаємо, що курс перерахунку валюти Євро у валюту польський злотий, зазначений посадовою особою Відповідача 1 євро = 4,5962 польських злотих, та за яким нею здійснено розрахунок вартості перевезення, є хибним, та не відповідає курсу валют Міністерства Фінансів Польщі для використання в митних цілях, що встановлений на березень 2020 року за посиланням у мережі Інтернет на офіційному сайті, а саме 1 євро = 4,2732 польських злотих.
Стосовно тверджень посадової особи відповідача, які зроблені у оскаржуваному рішенні: «Додаткові витрати, покладені на продавця та зазначені у додатковій угоді №1/2014 від 01.08.2014 до контракту № 1/2014 від 01.08.2014, а саме вартість навантажувальних робіт, вартість оформлення сертифікату перевезення (походження), а також вартість оформлення митної декларації та інших формальностей необхідних для експорту. Зазначені витрати, не є фіксованими ставками та змінюються залежно від асортименту партії товару, вагових, вартісних та інших факторів. Проте, складова вищезазначених витрат у вартості одиниці товару відповідно ідентичних артикулів, залишається не змінною. Зазначене підтверджено попередніми митними оформленнями ідентичних товарів та наданим прайс-листом виробника від 16.03.2020 б/н.» , суд зазначає наступне.
Дане твердження посадової особи відповідача є суб'єктивним, оскільки не підтверджується документально та не є обґрунтованим. Вищезазначені витрати, а саме витрати на навантаження (навантажувальні роботи), витрати на оформлення сертифікату про походження товару, а також витрати на оформлення експортної митної декларації та витрати на інші формальності, необхідні для експорту (надалі - «Витрати»), включені до ціни товару відповідно до базису поставки ЕХW Wуsоско Wielкіе (Інкотермс 2010) згідно положень п. 2.1.1., п. 5.2. Контракту в редакції доповнення №1/2014 від 01.08.2014 р., що також підтверджується комерційною пропозицією виробника товару від 16.03.2020 р. та прайс- листом «РОLМОstrow Sр. z о.о.» від 16.03.2020 р.
В розрізі поставок ідентичних (зазначених посадовою особою Відповідача) партій товару Витрати не виділені з ціни товару, а навпаки включені до неї, отже відсутні числові значення Витрат для порівняння, що суперечить суб'єктивному твердженню посадової особи Відповідача.
Стосовно тверджень посадової особи відповідача, які зроблені у оскаржуваному рішенні: «Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна грунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Приміткам та додатковими положеннями до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі визначено, що сумісним зі статтею VII було б припущення, що ,,дійсна вартість” може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими „дійсної вартості”, а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.», суд зазначає наступне.
До митного оформлення за ЕМД від 02.04.2020 р. № UА110320/2020/004306 для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару декларантом подано комерційну пропозицію виробника товару від 16.03.2020 р. та прайс-лист "РОLМОstrow Sр. z о.о." від 16.03.2020 р., відомості про які зазначено у графі 44 ЕМД (код документу 3022 та 3014 відповідно), що суперечить твердженню посадової особи митного органу про те, що дані документи були відсутні на момент подання ЕМД до митного оформлення та надавались в якості додаткових документів.
Зазначений посадовою особою митного органу прайс-лист від 20.01.2020 р. не стосується поставки оцінюваної партії товару та до митного оформлення за ЕМД не надавався.
Крім того зазначаємо, що перелік товарів в кількісному виразі за артикулами у прайс - листі "РОLМОstrow Sр. z о.о." від 16.03.2020 р. та комерційній пропозиції від 16.03.2020 р. відрізняється від переліку товарів, що заявлені до митного оформлення за ЕМД. Кількість одиниць товару за артикулами у прайс-листі та комерційній пропозиції дорівнює 197, кількість одиниць товару за ЕМД дорівнює 96. Вищезазначене свідчить про те, що наданий до митного оформлення прайс-лист "РОLМОstrow Sр. z о.о." від 16.03.2020 р. та комерційна пропозиція виробника від 16.03.2020 р. стосуються не лише конкретної партії оцінюваного товару, а також спростовує твердження посадової особи відповідача про наявність дисконту або знижок на оцінювані товари. Також відсутність дисконту та знижок на поставку оцінюваної партії товару підтверджено листом постачальника стосовно відсутності знижок від 27.03.2020 р., що поданий до митного оформлення, відомості про який зазначено у гр. 44 ЕМД (код документу - 9000).
Наданий до митного оформлення прайс-лист від 16.03.2020 р. у розумінні ст. 52 МК України має об'єктивний характер, оскільки містить достовірні відомості про вартість товарів.
Форма та зміст наданого прайс-листа визначається виключно постачальником, з урахуванням вимог, необхідних для ідентифікації товарів, а саме відомостей про: найменування товару, артикул, одиниці виміру, ціну, валюту, умови поставки, дату початку дії прайс-листа, печатку постачальника із зазначенням адреси та контактних даних (контактна інформація про Постачальника). Відомості, що зазначені у наданому прайс-листі, відображають фактично доступний асортимент товару на складі Постачальника станом на конкретну дату складання такого прайс-листа.
Крім того, прайс-лист від 16.03.2020 р. адресовано не особисто покупцеві, а невизначеному колу осіб. При цьому немає жодного обмеження терміну дії прайс-листа та кола покупців, яким пропонуються саме зазначені умови продажу.
Викладене вище підтверджується листом постачальника "РОLМОstrow Sр. z о.о." від 06.04.2020 р. стосовно змісту та форми прайс-листа від 16.03.2020 р.
Стосовно тверджень посадової особи відповідача, які зроблені у оскаржуваному рішенні: «Окрім того, згідно з інформацією довідки №30/03-1 перевізником надано інформацію щодо вартісних показників витрат на транспортування за маршрутом Wуsоско Wielкіе - Полтава, враховуючи витрати на страхування. Разом з тим, заявка №20 від 27.03.2020 в п. 14-15 містить інформацію про здійснення послуг із завантаження/розвантаження, транспортування. Тобто, фактично послуги з завантажения (навантаження) на складі продавця здійснено ФОП ОСОБА_3 », суд зазначає наступне.
Між позивачем та ФОП ОСОБА_2 укладено договір транспортного експедирування від 03.01.2020 р. № 01/2020-М.
27.03.2020 року позивач (Клієнт) у відповідності до умов Договору подало заявку на адресу ФОП ОСОБА_2 (згідно Договору - Експедитор, він же Перевізник, що підтверджується відбитком його штампу у гр. 16 та у гр.23 на міжнародній товаротранспортній накладній СМR від 27.03.2020 р. А№0137484) на автоперевезення №20, яка є невід'ємною частиною договору.
Заявка скріплена підписами та печатками сторін договору, що свідчить про виникнення зобов'язань між ними, а умови заявки зрозумілі та погоджені.
Пунктом 3.2.5. Договору визначено додаткові послуги, які може надавати ФОП ОСОБА_2 у разі необхідності для доставки вантажу, в тому числі завантаження та вивантаження.
Зазначаємо, що заявкою не передбачена необхідність завантаження та вивантаження вантажу. Пункт 14 заявки визначає загальний строк, протягом якого вантаж має бути завантажено/розвантажено в транспортний засіб/з транспортного засобу без застосування пені, та не визначає коло осіб, які фактично здійснюють завантаження/розвантаження товару.
Відповідно до п. 16. заявки на перевізника не покладено обов'язок щодо завантаження чи вивантаження вантажу.
Відповідно до п. 15 заявки відповідальність за своєчасне завантаження/розвантаження несе замовник, а саме позивач.
Згідно з визначеними умовами поставки, вартість навантажувальних робіт включена до ціни товару, а їх здійснення є обов'язком компанії «РОLМОstrow Sр. z о.о.» на виконання умов Контракту, що також підтверджується прайс-листом постачальника «РОLМОstrow Sр. z о.о.» від 16.03.2020 р. та його комерційною пропозицією від 16.03.2020 р.
У зв'язку з даною обставиною позивачем додатково на адресу відповідача було надано копію акту надання автопослуг від 31.03.2020 р. №31-03/002, копію довідки ФОП ОСОБА_2 від 06.04.2020 р. №06/04-1 з підтвердженням того, що ані уповноважена до перевезення особа (водій - ОСОБА_4 , пасп. НОМЕР_1 виданий 26.01.2018 р.), ані інші представники ФОП ОСОБА_2 , які могли б залучатись згідно п. 3.2.5. Договору на виконання його умов, послуги з завантаження (навантаження) оцінюваної партії товару не надавали.
Також позивачем на адресу відповідача додатково було надано копію листа компанії «РОLМОstrow Sр. z о.о.» від 06.04.2020 р. стосовно здійснення завантаження (навантаження) оцінюваної партії товару.
Стосовно тверджень посадової особи відповідача, які зроблені у оскаржуваному Рішенні: «За інформацією офіційного сайту компанії ТОВ «МГ Автомотів» підприємство входить до складу групи копаній ТОВ «ГПЛ». Згідно інформації сайту ТОВ «ГПЛ» листом від 12.07.2018 р. компанія «РОLМОstrow Sр. z о.о.» (Польща) підтверджує, що компанія ТОВ «МГ Автомотів» є офіційним дистриб'ютором продукції РОLМОstrow Sр. z о.о. на території України. Відповідно до частин 16-17 Митного кодексу України для цілей цього Кодексу особи вважаються пов'язаних між собою у випадках, зазначених у ст. 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов'язаними для цілей цього Кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один із критеріїв, визначених у ст. 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року», судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 16 ст. 58 МК України для цілей цього Кодексу особи вважаються пов'язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
Відповідно до ч. 17 ст. 58 МК України особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов'язаними для цілей цього Кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один із критеріїв, визначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
Згідно ч. 4 ст. 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (надалі - «Угода») для цілей цієї Угоди особи вважаються пов'язаними між собою, тільки якщо: вони є службовцями або директорами підприємств один в одного; вони юридично визнані партнерами по бізнесу; вони є роботодавцем і працівником; будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них; один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого; обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою; разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу; вони є членами однієї й тієї самої сім'ї.
На спростування критерію а) ч. 4 ст. 15 Угоди відносно пов'язаності позивача і компанії «РОLМОstrow Sр. z о.о.» позивачем повідомлено про те, що жоден з працівників позивача, не являється службовцем або директором компанії «РОLМОstrow Sр. z о.о.», Республіка Польща (NIР 6222398101). У свою чергу, жоден з працівників компанії «РОLМОstrow Sр. z о.о.», не являється службовцем або директором позивача.
На спростування критерію b) ч. 4 ст. 15 Угоди відносно пов'язаності позивача і компанії «РОLМОstrow Sр. z о.о.» позивачем повідомлено про те, що позивач і компанія «РОLМОstrow Sр. z о.о.» юридично не визнані партнерами по бізнесу.
На спростування критерію с) ч. 4 ст. 15 Угоди відносно пов'язаності позивача і компанії «РОLМОstrow Sр. z о.о.» позивачем повідомлено про те, що позивач не являється роботодавцем або працівником компанії «РОLМОstrow Sр. z о.о.». У свою чергу, компанія «РОLМОstrow Sр. z о.о.» не являється роботодавцем або працівником позивача.
На спростування критерію d) ч. 4 ст. 15 Угоди відносно пов'язаності позивача і компанії «РОLМОstrow Sр. z о.о.» позивачем повідомлено про відсутність будь-якої юридичної або фізичної особи яка безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків акцій позивача та/або компанії «РОLМОstrow Sр. z о.о.», що дають право голосу, або акцій обох з них.
На спростування критерію е) ч. 4 ст. 15 Угоди відносно пов'язаності позивача і компанії «РОLМОstrow Sр. z о.о.» позивачем повідомлено про те, що позивач безпосередньо або опосередковано не контролює компанію «РОLМОstrow Sр. z о.о.». Також повідомляємо про те, що компанія «РОLМОstrow Sр. z о.о.» безпосередньо або опосередковано не контролює позивача.
Засновником, одноосібним учасником та кінцевим бенефіціарним власником позивача є громадянин України ОСОБА_5 (що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.03.2020 р. №1006473154).
Засновниками та кінцевим бенефіціарним власником компанії «РОLМОstrow Sр. z о.о.» являються РLOCIENNIК РIOTR КОNRAD та ОСОБА_6 , що підтверджєуться копію Витягу із реєстру підприємств Республіки Польща від 06.04.2020 р. №0000001592 з перекладом державною мовою.
На спростування критерію f) ч. 4 ст. 15 Угоди відносно пов'язаності позивача і компанії «РОLМОstrow Sр. z о.о.» позивачем повідомлено про те, що ні позивач, ні компанія «РОLМОstrow Sр. z о.о.» безпосередньо або опосередковано не контролюються третьою особою.
На спростування критерію g) ч. 4 ст. 15 Угоди відносно пов'язаності позивача і компанії «РОLМОstrow Sр. z о.о.» позивачем повідомлено про те, що позивач і компанія «РОLМОstrow Sр. z о.о.» безпосередньо або опосередковано не контролюють будь-яку третю особу.
На спростування критерію h) ч. 4 ст. 15 Угоди відносно пов'язаності позивача і компанії «РОLМОstrow Sр. z о.о.» позивачем повідомлено про те, що позивач компанія «РОLМОstrow Sр. z о.о.», їхні засновники, кінцеві бенефіціарні власники та керівники не являються членами однієї й тієї ж самої сім'ї.
Згідно ч. 5 ст. 15 Угоди особи, які пов'язані одна з одною в бізнесі таким чином, що одна з них є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншого, як би це не називалося, уважаються пов'язаними для цілей цієї Угоди, якщо вони підпадають під критерії пункту 4 Угоди.
Повідомляємо про те, що Позивач не являється одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібник концесіонером компанії «РОLМОstrow Sр. z о.о.». Як доказ наводимо посилання посадової особи Відповідача на ЕМД від 09.12.2019 р. №UА110110/2019/321595 та на ЕМД від 02.03.2020 №UА110110/2019/003379 у оскаржуваному Рішенні, що стосуються раніше ввезених ідентичних партій оцінюваних товарів від безпосереднього виробника товару «РОLМОstrow Sр. z о.о.» на митну територію України іншими контрагентами - резидентами України.
Згідно листа від 12.07.2018 р. компанія «РОLМОstrow Sр. z о.о.» лише підтверджує, що позивач являється офіційним дистриб'ютором продукції РОLМОstrow на території України. Даний лист не говорить про одноосібність позивача у якості агента, дистриб'ютора чи концесіонера продукції компанії «РОLМОstrow Sр. z о.о.» на території України.
Крім того, про одноосібність позивача у якості агента, дистриб'ютора чи концесіонера продукції компанії «РОLМОstrow Sр. z о.о.» на території України не йдеться й у Контракті № 1/2014 від 01.08.2014 р.
Додатково судом встановлено, що у 2014 році митним органом вже було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 806020002/2014/000080/2 від 19.09.2014 року, імпортованих ТОВ «МГ Автомотів» по Контракту № 1/2014 від 01.08.2014 р. (тобто ідентичних товарів), а також складена Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 806020002/2014/00236 від 19.09.2014 року. Митну вартість товару органом доходу і зборів було скориговано із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 64 Митного кодексу України.
Не погоджуючись із таким рішенням митного органу ТОВ «МГ Автомотів» звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду із позовною заявою про визнати протиправним (неправомірним) рішення про коригування митної вартості товарів №806020002/2014/000080/2 від 19.09.2014 р. та скасувати його, а також з позовною вимогою про визнання протиправною (неправомірною) Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 806020002/2014/00236 від 19.09.2014 р. та скасувати її.
При цьому, митний орган, у зазначеній спірній ситуації, скоригував митну вартість товару, який тоді імпортувався ТОВ «МГ Автомотів» і являється ідентичним товаром, який імпортується зараз, не з причин, які зазначені у оскаржуваному рішенні, а з інших, непов'язаних, причин (розбіжності в умовах поставки - на суб'єктивну думку посадової особи митного органу).
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року по справі № 816/3712/14 за адміністративним позовом ТОВ «МГ Автомотів» до Полтавської митниці Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Полтавській області позовні вимоги ТОВ «МГ Автомотів» задоволені. Визнано протиправними дії органу доході і зборів при визначенні митної вартості товару за Митною декларацією від 09.09.2014 р. № 806020002/2014/009269 із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Митного кодексу України; визнано протиправним та скасовано Рішення органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів від 19.09.2014 р. № 806020002/2014/000080/2; визнано протиправною та скасовано Картку відмови органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 19.09.2014 р. № 806020002/2014/00236.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2015 р., а також ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.06.2015 р. рішення суду першої інстанції залишено без змін.
«29» січня 2015 року митим органом було проведено митне оформлення товару, згідно раніше поданих ТОВ «МГ Автомотів» документів, із визначення митної вартості товару по основному методу визначення митної вартості - за ціною договору (контракту), підтвердженням чому являється Митна декларація 806020002/2015/000754 від 29.01.2015 р.
Вказане спростовує наведені висновки відповідача.
Верховним Судом, при прийнятті рішень по справам про коригування митної вартості неодноразово висловлювались наступні правові висновки щодо умов оплати за товар: у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 804/4680/16.
Згідно з частин першої, другої статті 256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
Відповідно до частини сьомої статті 54 МК України, у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
З тлумачення даних норм у їх системному зв'язку між собою та з положеннями пункту 2 частини шостої статті 54, частини третьої статті 53 МК України, вбачається що відмова у митному оформленні має бути аргументованою невиконанням вимог, що пов'язані саме з тими недоліками, у зв'язку з якими органом доходів і зборів витребувані додаткові документи.
Аналогічний правовий висновок здійснений Верховним Судом у постанові від 06 березня 2018 року по справі №815/3142/17.
Надані позивачем документи, на думку суду, у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що спростовує висновки митного органу щодо відсутності таких підтверджень.
За таких обставин, усі доводи митного органу, які покладені в основу оскаржуваного рішення не знайшли свого правового підтвердження під час судового розгляду справи та спростовані наданим позивачем документальними доказами.
Згідно ч.3 ст.335 МК України, разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про:
1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;
3) транспортні (перевізні) документи;
4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію;
5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв'язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень);
7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару;
8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів;
9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;
10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів;
11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.
Судом встановлено, що у спірній митній декларації зазначені всі відомості, передбачені вказаною вище нормою.
Жодних порушень митного законодавства судом не встановлено.
Посилання митного органу на порушення позивачем митного законодавства при декларуванні товару не можуть вважатись розбіжністю у розумінні частини 3 ст.53 МК України і не можуть бути підставою для витребування додаткових документів та коригування митної вартості.
Зворотного суду не доведено.
Рішення про коригування митної вартості заповнюються посадовою особою митниці відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Правила), затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 1 червня 2012 р. за № 883/21195.
Згідно п.1.3 Правил, Рішення заповнюється посадовою особою митного органу, що здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, в електронному вигляді за затвердженою наказом формою:
У графі 31 Код методу визначення вартості митного органу зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що був застосований митним органом при визначенні митної вартості товару;
У графі 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу зазначається посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Згідно п.2.3 Правил, Рішення надсилається декларанту або уповноваженій ним особі у формі електронного документа у порядку, передбаченому Митним кодексом, для електронного декларування.
Ненадання без будь-яких пояснень позивачу на його письмове прохання в ході консультацій інформації та документів (витяги з бази) щодо раніше оформлених товарів для ознайомлення та реагування, свідчать про грубе порушення митницею одного із принципів здійснення державної митної справи - додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб ( пункт 7 частини 1 статті 8 МК України), який означає обов'язок органу доходів і зборів вжити заходів щодо забезпечення інтересів декларанта, зокрема інтересу бути обізнаним із оцінкою, даною органом доходів і зборів у справі.
Тобто, орган доходів і зборів повинен довести до відома декларанта таку свою оцінку з тим, щоб декларант міг сформувати власну правову позицію і стратегію її відстоювання у конкретній митній процедурі.
Окрім того, відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, неодноразово висловленої у постановах: від 30.01.2018 р., по справі № 813/7903/14, від 18.12.2018 р., по справі № 826/15706/13-а, від 29.01.2019 р., по справі № 815/6827/17, від 16.04.2019 р., по справі №815/6698/17, митна вартість товарів, відкоригована за резервним методом має ґрунтуватися на митній вартості, раніше визнаній (визначеній) митними органами, що міститься в Єдиній автоматизованій інформаційній системі (далі ЄАІС).
При цьому, митний орган повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як на підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 МК України, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості, чого в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, відповідач не зазначив.
Таким чином, факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.
Аналогічний підхід закріплено і у Методичних рекомендаціях щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби від 11.09.2015 №689. Так, у пункті 8 розділу 2 цих Методичних рекомендацій зазначено, що у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв'язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів. Тобто при відповідному спрацюванні автоматизованої системи аналізу та управління ризиками митний орган повинен насамперед здійснити перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, і лише після цього у разі виявлення підстав може витребувати у декларанта додаткові документи, що повністю співпадає з правовим висновком, висловленим Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, по справі №809/453/17 від 03.04.2018р.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про надання позивачем митниці належного та достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, визначеної за основним методом, а відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
В свою чергу, відповідачем не надано обґрунтованих пояснень відносно безпосереднього впливу вказаних ним зауважень на числові значення митної вартості товару та її розрахунок.
По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує про наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що вказувати про можливі порушення позивачем та/або припущення з боку суб'єкта владних повноважень є неприпустимим. Суд не може включати такі докази до предмету дослідження, оскільки вони не є належними доказами в розумінні положень КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст.57 МК України).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57 МК України).
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).
Відповідно до п.4 ст.57 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 МК України.
При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст. 59 та 60 МК України. Під час консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно ч.8 ст.57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); не впливають значною мірою на вартість товару; щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Відповідно до ч.2 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Аналіз положень ч.3 ст.53, ч.1, 2 та 5 ст.54, ст.58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст.58 МК України.
Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності мають стосуватися лише числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.
Як вбачається з оскаржуваного рішення підставою для його прийняття є результат опрацювання всіх поданих декларантом документів, в ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Відповідно до ч.3, 4 ст.53 МК України, право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч.2 ст.53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Отже, сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.
Разом з тим, митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені розбіжності, позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.
З доказів, наявних в матеріалах справи вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Такий висновок, зокрема, узгоджується з правовою позицією, викладеній Верховним Судом України в постанові від 31.03.2015 у справі № 21-127а15.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обставини, покладені в обґрунтування підстав прийняття оскаржуваного рішення та картки відмови носять формальний характер та не мають під собою ніякого правового підґрунтя з огляду на те, що не мають жодного відношення саме до числового визначення заявленої позивачем митної вартості.
Відповідно до наявних даних, визначена митним органом митна вартість товару, ґрунтується на раніше визнаній органом митної служби вартості за попередніми оформленнями за подібними товарами.
Таким чином, встановлені під час розгляду справи обставини спростовують висновки митного органу щодо сумнівів у визначеній митній вартості товару, оскільки у наданих позивачем документах відсутні розбіжності, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв'язку з чим, вбачається безпідставність відмови митним органом позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, враховуючи що відповідачем не наведено достатніх доказів того, що документи, подані для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що митним органом оспорювані рішення прийняті без урахування усіх обставин та без дотримання норм чинного законодавства, тому наявні підстави для їх скасування.
З огляду на вищевикладене та приписи ч.2 ст.2 КАС України, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувані рішення, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4204,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5829 від 02.10.2020 року та платіжним дорученням № 5955 від 21.10.2020 року на суму 1470,07 грн.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, сплачений судовий збір в сумі 5674,07 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “МГ Автомотів” (місцезнаходження: 36009, м. Полтава, вул. Зенківська, буд. 14, код ЄДРПОУ 32461061) до Дніпровської митниці Держмитслужби (місцезнаходження: 49038 м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд.22, код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправним та скасування рішення зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним рішення Дніпровської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA110000/2020/000165/2 від 09.04.2020 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови Дніпровської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110320/2020/00119 від 09.04.2020 року.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “МГ Автомотів” (місцезнаходження: 36009, м. Полтава, вул. Зенківська, буд. 14, код ЄДРПОУ 32461061) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниця Держмитслужби (місцезнаходження: 49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43350935) сплачені позивачем судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 5674 (п'ять тисяч шістсот сімдесят чотири) грн. 07 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Юхно