Справа № 127/3415/21
Провадження № 3/127/1239/21
"15" лютого 2021 р.м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Романчук Р.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Подільської митниці Держмитслужби відносно ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Флорешти Республіки Молдова, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого водієм фірми "TANASOV GROUP" S.R.L. Р. Молдова, паспорт громадянина Республіки Молдова для виїзду за кордон НОМЕР_1 , виданий 29.03.2019 року органом "AGENTIA SERVICII PUBLICE" Р. Молдова, персональний номер 2000038071812,
у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 472 Митного кодексу України, -
16.01.2021 року о 09 год. 42 хв. в пункті пропуску "Могилів-Подільський - Отач" відділу митного оформлення "Автомобільний" митного поста "Дністер" Подільської митниці Держмитслужби, з метою перетину митного кордону, в напрямку "в'їзд в Україну" прибув вантажний автомобіль марки "DAF" реєстраційний номер НОМЕР_2 (Румунія) з напівпричепом марки "SCHMITZ" реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням громадянина Республіки Молдови ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), що слідував з Молдови в Росію з вантажем "засоби для догляду за волоссям в асортименті". О 09 год. 47 хв. ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) було проведено усне опитування та письмове декларування, під час якого він усно та письмово на всі пункти та підпункти митної декларації для письмового декларування товарів, які переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних або інших потреб, не пов'язаних з підприємницькою діяльністю, які потребували відповіді, надав відповідь “Ні”, шляхом проставлення X-подібної позначки у відповідній рамці. Після прийняття митної декларації для оформлення, під час здійснення митного огляду транспортного засобу "DAF" реєстраційний номер НОМЕР_2 , у кабіні водія було виявлено не задекларовані товари, які знаходились в сумці з особистими речами, а саме: 12 таблеток лікарського засобу "NUROFEN", які в своєму складі містять діючу речовину - прекурсор «Псевдоефедрин» по 30 мг в кожній, країна виробництва Румунія.
Відповідно до списку №1 таблиці IV «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів "країни від 06.05.2000 року №770 зі змінами та доповненнями вищевказаний лікарський засіб відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено і стосовно яких встановлюються заходи контролю.
Таким чином, громадянин Республіки Молдова ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) не заявив за встановленою формою про наявність товару: 12 таблеток лікарського засобу "NUROFEN", які в своєму складі містять діючу речовину - прекурсор «Псевдоефедрин» по 30 мг в кожній, країна виробництва Румунія, що підлягає обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
Представник Подільської митниці Держмитслужби Цибко А.В. в судовому засіданні не заперечувала проти розгляду справи у відсутність ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), оскільки в матеріалах справи міститься заява, в якій він просить суд розглядати справу у його відсутність. Вважає, що факт вчинення ним правопорушення, передбаченого ст. 472 Митного кодексу України, підтверджується наявними у справі доказами. Просила визнати ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, та застосувати адміністративне стягнення, передбачене ст. 472 МК України, у виді конфіскації в дохід держави товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, а також просила стягнути із ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) витрати за зберігання вилученого товару на складі Подільської митниці Держмитслужби.
У судове засідання ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) не з'явився, однак в матеріалах справи міститься заява, в якій він просить суд розглядати справу у його відсутність (а.с. 12).
Відповідно до ч. 4 ст. 526 Митного кодексу України, справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) підтверджується зібраними по справі та дослідженими судом доказами.
Згідно ст. 486 Митного кодексу України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Статтею 489 Митного кодексу України, встановлено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 472 Митного кодексу України передбачає адміністративну відповідальність за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
Зазначене порушення тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів, транспортних засобів з конфіскацією зазначених товарів, транспортних засобів.
Відповідно до положень ст. 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів. Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відповідні відомості.
Відповідно до п. 57 ст. 4 Митного кодексу України товари - це будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.
Факт вчинення ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) правопорушення, передбаченого ст. 472 Митного кодексу України, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується дослідженими судом доказами у справі:
зокрема, протоколом про порушення митних правил № 0018/401000/21 від 16.01.2021 року (а.с. 2-5);
митною декларацією ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) від 16.01.2021 року, в яких він заявив про наявність у нього одного місяця багажу, на всі пункти та підпункти митної декларації, які потребували відповіді, надав відповідь “Ні”, шляхом проставлення Х-подібної позначки у відповідній рамці (а.с. 6);
актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 16.01.2021 року, згідно якого було виявлено незадекларовані товари, а саме, 12 таблеток лікарського засобу "NUROFEN", які в своєму складі містять діючу речовину - прекурсор «Псевдоефедрин» по 30 мг в кожній, країна виробництва Румунія (а.с. 7);
описом предметів вилучених у ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) від 16.01.2021 року (а.с. 11);
доповідною запискою державного інспектора ВМО "Автомобільний" митного поста "Дністер" Подільської митниці Держмитслужби від 16.01.2021 року (а.с. 13).
Суд зазначає, що аналіз норм Митного кодексу України дає підстави для висновку, що кожна особа, яка перетинає державний кордон України, зобов'язана пройти процедуру митного огляду та повно і правильно дати митним органам вичерпну інформацію про переміщувані нею через кордон предмети й товари, а у передбачених законом випадках здійснити процедуру декларування. Відповідальність за порушення норм митного законодавства покладається на цю особу, за виключеннями, які прямо передбачені Митним кодексом і які ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) в даному випадку не стосуються.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні у ній докази, заслухавши пояснення представника митниці, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), порушивши вимоги ст. ст. 257, 374 Митного кодексу України, не заявив за встановленою формою про наявність товарів, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, тим самим вчинив порушення митних правил, передбачене ст. 472 Митного кодексу України.
Відповідно до ст. 16 Кодексу України про адміністративні правопорушення іноземці і особи без громадянства, які перебувають на території України, підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах з громадянами України.
Згідно положень ч. 1 ст. 458 Митного кодексу України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до ст. 487 Митного кодексу України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Статтею 495 Митного кодексу України встановлено, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд зазначає, що ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно положень ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, суд враховує положення ст. ст. 23, 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Розглянувши дану справу, відповідно до положень ч. 2 ст. 34 Кодексу України про адміністративні правопорушення обставин, що пом'якшують відповідальність та обставин, що відповідно до положень ст. 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення обтяжують відповідальність, судом не встановлено.
При цьому суд також враховує характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу правопорушника, ступінь його вини.
За наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) слід визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 Митного кодексу України, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді конфіскації вилученого товару без призначення штрафу в розмірі 100 % вартості товару, оскільки встановити вартість товару не представилось можливим, в зв'язку із відсутністю на ринку України такого товару. (а.с. 15).
На думку суду, застосування такого адміністративного стягнення буде достатнім для досягнення визначеної ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення мети - виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з особи, на яку накладено стягнення, стягується судовий збір в розмірі 0, 2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями ч. 1 ст. 520 Митного кодексу України встановлено, що витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення. Витрати на оплату послуг перекладача відшкодовуються з державного бюджету.
Відповідно до положень ст. ст. 519, 520 Митного кодексу України суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) на користь Подільської митниці Держмитслужби, витрати пов'язані зі зберіганням вилученого товару.
Відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) на користь держави Україна підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст. ст. 376, 472, 519, 520 Митного кодексу України, ст. ст. 40-1, 221, 276, 279, 280, 283-291 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Визнати винуватим ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 Митного кодексу України, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді конфіскації в дохід держави товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил: 12 таблеток лікарського засобу "NUROFEN", які в своєму складі містять діючу речовину - прекурсор «Псевдоефедрин» по 30 мг в кожній, країна виробництва Румунія, які зберігаються на складі Подільської митниці Держмитслужби в м. Могилеві-Подільському Вінницької області.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) на користь Подільської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350542, МФО банку 820172 у ДКСУ м. Києві, UA 79 820172 031 321 1003 201 160671, код 25010100, призначення платежу: за зберігання на складі митного органу, справа про порушення МП № 0018/401000/21) витрати, пов'язані зі зберіганням вилученого товару, в розмірі 10 грн. 48 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) на користь держави Україна судовий збір в розмірі 454 грн. 00 коп.
Скаргу на постанову може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Суддя