"21" серпня 2007 р. Справа № 14/2808
Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., при секретарі судового засідання Лоханько О.І. за участю представників відповідача Демченка В.М., третьої особи на стороні позивача Бондаря В.М., третьої особи на стороні відповідача Скорини А.А., (особисто), розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду адміністративну справу за позовною заявою
позивача
закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Основа"
до відповідача
комунального підприємства "Черкасиелектротранс"
третьої особи
що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача -Бондаря Володимира Михайловича
третьої особи
що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача -Скорини Андрія Анатолійовича
Заявлено позов про стягнення 4090,03 грн. фактичних витрат страховика (збитків), за регресною вимогою позивача, понесених в результаті настання страхового випадку в порядку регресу сплаченого страхового відшкодування (з них: 3982,23 грн. страхового відшкодування, 59,73 грн. інфляційних, 48,77 грн. три проценти річних) з підстав несплати відповідачем коштів після пред'явлення вимоги про оплату та відшкодування у зв'язку з цим державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У судовому засіданні 14.06.2007 представник позивача позовні вимоги підтримав, у наступні судові засідання не з'явився, позивач направив клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Третя особа на стороні позивача позов підтримала і пояснила, що про страховика цивільної відповідальності відповідача йому нічого не відомо і що після настання дорожньо-транспортної пригоди (далі -ДТП) страховики повинні без його втручання вирішувати усі спірні питання.
Відповідач у відзиві на позов та його представник у судовому засіданні позов не визнали повністю і на його заперечення вказали, що для проведення огляду пошкодженого транспортного засобу, який належить Бондарю В.М., представника відповідача не запрошували, і що він не згідний з розміром пошкоджень. На запитання суду: про розмір, який ним визнається -відповіді не надав, про вжиті ним заходи для установлення розміру шкоди та її відшкодування -відповів, що чекав запрошення для складення акту, про особу у якої застраховано цивільну відповідальність власника тролейбуса №348 та про те чи подавались заяви про настання страхового випадку такому страхувальнику чи МТСБУ - відповів, що інформацією не володіє.
Третя особа на стороні відповідача позов не визнала з підстав необгрунтованості розміру шкоди та пояснила, що тролейбусу шкоди завдано не було, що документів про страхування цивільної відповідальності власника тролейбуса №348 у момент настання ДТП у нього не було і про страхування тролебуса йому нічого не відомо.
Відповідно до ст.75 ГПК України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами. З 21.08.2007 у засіданні оголошена перерва для підготовки судового рішення, про що присутні учасники засідання були повідомлені під розписку. Рішення було постановлено та проголошено цього дня.
Заслухавши представників сторін і третіх осіб та дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.
20 вересня 2006 року на перехресті вул. Енгельса та Шевченка у м. Черкаси сталася ДТП за участю автомобіля SKODA FABIA ELEGANT, державний номер СА 4445 АЕ, що належить Бондарю В.М (далі -страхувальник), та тролейбуса ЗІУ-9, державний номер 348, що належить відповідачу, під керуванням водія Скорини А.А., який перебував у трудових відносинах з відповідачем. Автомобіль SKODA FABIA ELEGANT застрахований у позивача за договором добровільного страхування наземного транспорту від 10.03.2006 №02/0063 (далі -застрахований автомобіль) за страховим ризиком пошкодження транспортного засобу внаслідок ДТП. У зв'язку з настанням страхового випадку, відповідно до заяви страхувальника, позивач провів автотоварознавче дослідження застрахованого автомобіля (висновок №1028 від 21.09.2006) та платіжним дорученням від 17.10.2006 №436 перерахував страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 3982,23 грн. Постановою Соснівського районного суду м.Черкаси від 17.10.2006 встановлено, що зазначена ДТП сталася з вини водія транспортного засобу відповідача.
18.12.2006 за №503-4 та 19.01.2007 за №24-4 позивач направив на адресу відповідача претензії про відшкодування фактичних затрат, як до особи, винної у заподіянні збитків, у відповіді на які відповідач відмовив у задоволенні претензії з підстав необгрунтованості вартості ремонтних робіт. У судовому засіданні ні представник відповідача ні третя сторона на його стороні не змогли пояснити суду, в чому саме він необгрунтований, власного розрахунку збитків не надали.
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі матеріалами, зокрема, вищеназваними договором, Правилами добровільного страхування наземного транспорту №01-11-2005, зареєстрованими уповноваженим органом, документами про сплату страхового платежу (виписками банку), свідоцтвом про реєстрацію застрахованого транспортного засобу за Бондарем В.М., заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку від 22.09.2006, заявою на виплату страхового відшкодування від 22.09.2006, страховим актом (аварійним сертифікатом) від 11.10.2006 №КА-0046/1, висновком спеціаліста №1028 експертного, автотоварознавчого дослідження по визначенню матеріальних збитків, заподіяних при ДТП власнику транспортного засобу від 21.09.2006, дефектною відомістю огляду транспортного засобу від 21.09.2006, довідкою ДАІ про учасників ДТП від 04.10.2006 №13/4, наказом на виплату страхового відшкодування №КА-0046/1, випискою банку про виплату страхового відшкодування, розрахунком суми страхового відшкодування, постановою суду про особу винну у скоєнні ДТП від 17.10.2006, довідкою ДАІ про пошкодження застрахованого автомобіля від 20.09.2007, наказом про трудові відносини водія відповідача з відповідачем від 09.09.2005 №201-к, нарядом випуску тролейбусів на лінію від 20.09.2006, технічним паспортом тролейбуса (про реєстрацію права власності транспортного засобу відповідача), а також зафіксованими у протоколі судового засідання та письмовими поясненнями представників сторін.
Заявлена до стягнення сума збитків у сумі 3982,23 грн. є обгрунтованою і відповідає обставинам справи, її математичний розрахунок відповідачем не оспорюється. Доводи відповідача та третьої особи на стороні відповідача про те, що пошкодження застрахованого автомобіля були меншими від зафіксованих у висновку експерта спростовуються довідкою ДАІ про пошкодження застрахованого автомобіля від 20.09.2007.
Згідно із ст. 1187 Цивільного кодексу України, діяльність пов'язана з використанням транспортних засобів є джерелом підвищеної небезпеки, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Отже, виплата страхового відшкодування позивачем страхувальнику та перехід права вимоги на фактичні витрати є правовою підставою для стягнення заявленої суми боргу.
Суд відхиляє доводи відповідача про неправомірність проведення експертного дослідження без участі його представника, оскільки позивач чи третя особа на стороні позивача для проведення огляду автомобіля його не викликали з наступних підстав.
Так, відповідно до ст. 1, 4 і 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(далі -Закон) відповідач зобов'язаний був застрахувати тролейбус. Відповідно до ст. 33 цього ж Закону учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані: проінформувати один одного про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси; зберегти транспортний засіб чи пошкоджене майно в такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, доки їх не огляне призначений страховиком аварійний комісар або експерт; вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати зазначені дії, вони мають підтвердити це документально; Згідно із ст. 41 Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Відповідно до ст. 34 Закону Страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з'явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.
Аналіз зазначених норм та встановлених обставин справи вказує на те, що відповідач не дотримав вимог Закону і не застрахував тролейбус та не повідомив про настання страхового випадку МТСБУ, а тому потерпілий правомірно самостійно обрав експерта для визначення розміру шкоди. Недотримання цих вимог Закону позбавляє відповідача права оспорювати правомірність визначення розміру шкоди (право потерпілого самостійно обрати експерта і визначити збитки забезпечується відповідним обов'язком винної особи). При цьому суд вважає, що проведення експертного дослідження застраховано транспортного засобу 21.09.2006 не має істотного значення, оскільки у встановлений триденний термін від відповідача чи МТСБУ експерт чи аварійний комісар для огляду пошкодженого транспортного засобу не з'явились.
Решта вимог позивача (59,73 грн. інфляційних, 48,77 грн. три проценти річних -точні календарні періоди нарахування яких не вказані) задоволенню не підлягають, оскільки нарахування трьох процентів річних та інфляційних відповідно до ст.625 гл.51 Цивільного кодексу України передбачено у разі невиконання договірного грошового зобов'язання. У даному ж випадку має місце позадоговірне відшкодування завданої шкоди (гл.82 Цивільного кодексу України), можливість зазначених нарахувань на збитки не передбачено законодавством і суперечить ст.27 Закону України «Про страхування»-про право вимоги страхувальника у межах його фактичних витрат до винної особи.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.
Пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 244,16 грн. (99,29 грн. витрат на оплату державного мита, 114,87 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з комунального підприємства "Черкасиелектротранс" (м. Київ, вул. Хорива, 4, ідентифікаційний код 33498417) на користь закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Основа" (м. Черкаси, проспектт Хіміків, 82, ідентифікаційний код 00328675) 3982,23 грн. збитків, 244,16 грн. судових витрат -разом 4226,39 грн.
У решті позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
Суддя Хабазня Ю.А.