Справа №755/5033/18 Головуючий в суді 1-ї інстанції - ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/613/2021 Доповідач у суді 2-ї інстанції - ОСОБА_2
11 лютого 2021року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
потерпілої - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 30 березня 2020 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Буча Києво-Святошинського району Київської області, громадянина України, офіційно не працюючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
визнано винуватим у в вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначено йому покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у вигляді 6 років позбавлення волі.
Вироком вирішено питання речових доказів, процесуальних витрат -
Згідно вироку суду І-ї інстанції, 2.06.2020 року на протязі дня ОСОБА_7 , разом з потерпілим ОСОБА_10 , знаходились за адресою свого проживання, а саме: АДРЕСА_1 , де разом вживали алкогольні напої.
Того ж дня, близько 20 год. 30 хв., між ОСОБА_7 та потерпілим ОСОБА_10 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник словесний конфлікт, під час якого у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, направлений на спричинення смерті потерпілому ОСОБА_10 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх наслідки у вигляді настання смерті потерпілого ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , взявши до своїх рук кухонний ніж та перебуваючи у коридорі вищевказаного помешкання наніс удар в область грудної клітини потерпілого ОСОБА_10 , після якого останній впав на підлогу.
Одразу після отриманої травми настала смерть потерпілого ОСОБА_10 .
Не погоджуючись з вироком суду, прокурор подав апеляційну, в якій просить вирок суду скасувати в частині призначеного покарання та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді 8 років позбавлення волі.
Просить дослідити матеріали, що характеризують особу обвинуваченого.
Не оспорюючи фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, вказує на неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність, а саме ст. 69 КК України, яка не підлягала застосуванню, а також невідповідність призначеного судом покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості.
Зазначає, що судом необгрунтовано призначено обвинуваченому ОСОБА_7 покарання у вигляді 6 років позбавлення волі, що є нижчим від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 1 ст. 115 КК України.
Зазначає, що призначення обвинуваченому покарання з урахуванням щирого каяття, надання допомоги потерпілому після вчинення кримінального правопорушення, вчинення злочину під впливом системного характеру неправомірного поводження з боку потерпілого, та визнання цих обставини такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, є незаконним, а зазначені пом'якшуючі обставини необгрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам встановленим під час судового розгляду.
На думку прокурора, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, даних про особу обвинуваченого, механізму вчинення злочину та відсутності обставин, що пом'якшують покарання, наявності обставини, що обтяжує покарання, а саме вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_7 має бути призначено покарання у виді 8 років позбавлення волі.
Вислухавши доповідь судді, думку прокурора на підтримку вимог та доводів апеляційної скарги, пояснення обвинуваченого та його захисника, які вважають вирок суду законним та обґрунтованим, думку потерпілої, яка просила вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах поданих апеляційних скарг.
Відповідно до ч.1 ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На думку колегії суддів, при ухваленні оскаржуваного вироку зазначених вимог закону місцевим судом було дотримано в повній мірі.
Доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч.1 ст. 115 КК України підтверджується матеріалами кримінального провадження та учасниками процесу не оспорюються.
Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року передбачено, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимоги ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Так, відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Згідно з ч. 1 ст. 69 КК за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Як убачається з мотивувальної частини вироку, при призначенні ОСОБА_7 покарання із застосуванням ст. 69 КК України суд першої інстанції урахував характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винуватого, зокрема, те, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, одружений, має позитивні характеристики, його ставлення до вчиненого.
Обставиною, що обтяжує покарання суд визнав вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.
Обставинами, що пом'якшують покарання судом визнано щире каяття обвинуваченого, а також надання потерпілому допомоги після вчинення злочину, вчинення злочину під впливом системного характеру неправомірного поводження з боку потерпілого.
Також судом враховано і думку потерпілої, яка просила застосувати до ОСОБА_7 покарання менше ніж передбачено Законом.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що призначене обвинуваченому ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 1 ст. 115 КК України в повній мірі відповідає вимогам ст.ст.50, 65 КК України, є необхідним та достатнім для його виправлення, попередження нових злочинів і домірне скоєному.
Доводи апеляційної скарги прокурора щодо безпідставного застосування ст. 69 КК України спростовуються наведеними у вироку суду першої інстанції мотивами за яких суд дійшов висновку щодо необхідності застосування положень ст. 69 КК України, з чим погоджується і колегія суддів.
Щодо посилань прокурора на тяжкість, ступінь суспільної небезпеки злочину та його наслідки, то врахування як підстави для посилення кримінальної відповідальності лише тих загальних обставин вчинення злочину, які охоплюються його об'єктивною стороною, поза зв'язком із іншими конкретними обставинами справи й даними про особу винного, не ґрунтується на принципі індивідуалізації, що передбачає диференційований підхід як обов'язкову умову справедливості кримінальної відповідальності.
Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та свідчили б про необгрунтованість призначеного ОСОБА_7 покарання прокурор у апеляційній скарзі не навів.
Отже, будь-яких порушень норм матеріального чи процесуального права, наслідком яких є зміна чи скасування судового рішення, апеляційним судом під час апеляційного розгляду встановлено не було.
З урахуванням викладеного, колегія суддів не знаходить підстав для скасування або зміни вироку, а тому залишає апеляційну скаргу прокурора без задоволення, а вирок - без змін.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2020 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йомукопії судового рішення.
Головуючий:
Судді: