Справа №756/16997/20 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/1458/2021 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ст.ст.176, 183 КПК України
10 лютого 2021 року. Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5
із участю
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві в режимі відеоконференції з ДУ «Київський слідчий ізолятор» кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 29 грудня 2020 року, якою обрано обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 26 лютого 2021 року.
Зазначене рішення обґрунтоване тим, що запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особистості обвинуваченого та встановленим обставинам - наявності ризиків. Підстави для зміни запобіжного заходу ОСОБА_6 відсутні.
Не погоджуючись із вказаним рішенням захисником обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_7 подано апеляційну скаргу, у якій, з урахуванням доповнень, він просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_6 міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою і застосувати міру запобіжного заходу не пов'язану з триманням під вартою.
Мотивуючи свої вимоги зазначає, що до клопотання прокурора про обрання міри запобіжного заходу його підзахисному, не додано жодних матеріалів, які б свідчили про вагомість наявних доказів вчинення ним інкримінованого кримінального правопорушення. Суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу не маючи жодного уявлення про вагомість доказів наявних у матеріалах справи, проте послався на рішення іншого суду. Вказані обставини перешкодили суду прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Захисник вказує, що допитані судом свідки не повідомили відомостей, які б можна було інтерпретувати, як доказ вини його підзахисного. Також, до ОСОБА_6 раніше застосовувались міри запобіжного заходу не пов'язані з триманням під вартою і він завжди сумлінно виконував покладені на нього обов'язки. Батько обвинуваченого помер і його мати потребує допомоги, адже її другий син постійно проживає в США.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що прокурором було подано клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 .
За наслідками розгляду вказаного клопотання, ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 29 грудня 2020 року обрано обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 26 лютого 2021 року.
Правовими приписами ст.370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На думку колегії суддів, зазначених вимог закону судом першої інстанції було дотримано в повному обсязі.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України встановлено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно зі ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ухвалюючи рішення про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, районний суд повинен врахувати наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити всі обставини, у тому числі, передбачені ст.178 КПК України.
Як убачається з матеріалів провадження, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених п.6, 12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України. Вказані злочини є особливо тяжкими, корисливими, та внаслідок їх вчинення настала смерть потерпілого. Санкція ч.2 ст.115 КК України передбачає покарання на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна у випадку, передбаченому п.6 ч.2 ст.115 КК України.
Таким чином, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, та покарання, яке загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим, дані про особу обвинуваченого, який ніде не працює, має статус обвинуваченого в інших кримінальних провадженнях, які перебувають на розгляді судів першої інстанції, а також відсутність даних про неможливість подальшого перебування під вартою, належних гарантій, які б переважали ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема можливість обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, які ще не допитані, районний суд дійшов правильного висновку, що запобігти встановленим ризикам можливо лише шляхом продовження застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу, не буде достатнім для запобігання ризикам переховування від суду, незаконного впливу на свідків, та не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_6 .
Доводи сторони захисту про відсутність належних та допустимих доказів вини ОСОБА_6 підлягають перевірці виключно під час розгляду кримінального провадження по суті, та не є предметом перевірки суду апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Обґрунтованих доводів на спростування висновків суду першої інстанції апелянтом не наведено, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг і залишає ухвалу суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 331, 404, 405, 407, 418, 419, 4221 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , залишити без задоволення.
Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 29 грудня 2020 року, якою обрано обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 26 лютого 2021 року, - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий :
Судді :