Ярмолинецький районний суд Хмельницької області
Справа № 674/1771/17
1-кп/689/14/21
15.02.2021 р. смт. Ярмолинці
Ярмолинецькийрайонний суд Хмельницькоїобласті в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю:
секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ярмолинці кримінальне провадження, внесене до Єдиногореєстру досудовихрозслідувань 02.06.2017року за №12017240140000348, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, про обвинувачення
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянинаУкраїни, уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , з вищою освітою, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, інваліда 3-ї групи, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України,
встановив:
ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що, обіймаючи посаду завідуючого Великожванчицькою дільничною лікарнею ветеринарної медицини Дунаєвецької районної державної лікарні ветеринарної медицини Управління ветеринарної медицини в Дунаєвецькому районі, будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими повноваженнями згідно Посадових обов'язків завідуючого дільничною лікарнею державної ветеринарної медицини, зокрема щодо здійснення керівництва діяльністю лікарні, організації роботи лікарні, розподілу обов'язків між спеціалістами ветмедицини, являючись матеріально відповідальною особою, умисно, переслідуючи корисливі мотиви та ціль наживи, з метою розтрати коштів обласного бюджету Департаменту Агропромислового комплексу, вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, а також здійснив розтрату коштів обласного бюджету Департаменту Агропромислового комплексу за таких обставин.
Так, ОСОБА_6 , достовірно знаючи та усвідомлюючи, що провідний лікар Великожванчицької дільничної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_8 не буде працювати на вказаній посаді та здійснювати свої функціональні обов'язки, так як перебував за межами території України та по місцю роботи був відсутній, зловживаючи своїм службовим становищем, в інтересах провідного лікаря ОСОБА_8 в період часу з 31 жовтня 2016 року по 28 квітня 2017 року в АДРЕСА_2 , в приміщенні бухгалтерії Дунаєвецької районної державної лікарні ветеринарної медицини, умисно, усно, повідомляв бухгалтеру 1-ї категорії Дунаєвецької районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_9 завідомо неправдиві відомості про кількість відпрацьованих днів та годин ОСОБА_8 , які остання, сприймаючи за достовірні дані, не будучи обізнаною про злочинні наміри ОСОБА_6 , не усвідомлюючи протиправності своїх дій, у вказаний період за допомогою комп'ютерної техніки вносила до табелів обліку використання робочого часу, таким чином внесено неправдиві відомості до табелів обліку використання робочого часу Великожванчицької ДЛВМ, а саме:
- за жовтень 2016 року, датованого 31.10.2016, про відпрацювання провідним лікарем ОСОБА_8 в період часу з 20 жовтня 2016 року по 31 жовтня 2016 року 8 робочих днів (64 години);
- за першу половину листопада 2016 року, датованого 14.11.2016, про відпрацювання провідним лікарем ОСОБА_8 в період часу з 01 листопада 2016 року по 14 листопада 2016 року 10 робочих днів (80 годин);
- за листопад 2016 року, датованого 30.11.2017, про відпрацювання провідним лікарем ОСОБА_8 в період часу з 01 листопада 2016 року по 30 листопада 2016 року 22 робочих днів (176 годин);
- за грудень 2016 року, датованого 30.12.2016, про відпрацювання провідним лікарем ОСОБА_8 в період часу з 01 грудня 2016 року по ЗО грудня 2016 року 22 робочих днів (176 годин);
- за першу половину січня 2017 року, датованого 18.01.2017, про відпрацювання провідним лікарем ОСОБА_8 в період часу з 16 січня 2017 року по 18 січня 2017 року 3 робочих днів (24 години);
- за січень 2017 року, датованого 31.01.2017, про відпрацювання провідним лікарем ОСОБА_8 в період часу з 16 січня 2017 року по 31 січня 2017 року 12 робочих днів (96 годин);
- за першу половину лютого 2017 року, датованого 14.02.2017, про відпрацювання провідним лікарем ОСОБА_8 в період часу з 01 лютого 2017 року по 14 лютого 2017 року 10 робочих днів (80 годин);
- за першу половину березня 2017 року, датованого 15.03.2017, про відпрацювання провідним лікарем ОСОБА_8 в період часу з 01 березня 2017 року по 14 березня 2017 року 9 робочих днів (71 години);
- за березень 2017 року, датованого 31.03.2017, про відпрацювання провідним лікарем ОСОБА_8 в період часу з 01 березня 2017 року по 14 березня 2017 року 9 робочих днів (71 години);
- за першу половину квітня 2017 року, датованого 14.04.2017, про відпрацювання провідним лікарем ОСОБА_8 в період часу з 01 квітня 2017 року по 14 квітня 2017 року 3 робочих днів (24 години);
- за квітень 2017 року, датованого 28.04.2017, про відпрацювання провідним лікарем ОСОБА_8 в період часу з 12 квітня 2017 року по 28 квітня 2017 року 12 робочих днів (96 годин).
В подальшому вказані табеля обліку використання робочого часу Великожванчицької ДЛВМ ОСОБА_6 у приміщенні бухгалтерії Дунаєвецької районної державної лікарні ветеринарної медицини власноручно підписував за допомогою кулькової ручки, які лише після його підпису надавались начальникові Дунаєвецької районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_10 для підпису, який також не будучи обізнаним про злочинні наміри ОСОБА_6 , не усвідомлюючи протиправності своїх дій, сприймаючи дані про кількість відпрацьованих днів та годин провідним лікарем Великожванчицької ДЛВМ ОСОБА_8 за достовірні, за допомогою кулькової ручки підписував їх, надаючи їм статус офіційного документа.
Всього за вказаний період часу на підставі внесених неправдивих відомостей до табелів обліку робочого часу Великожванчицької ДЛВМ про кількість відпрацьованих годин провідним лікарем Великожванчицької дільничної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_8 в період часу з 20.10.2016 року по 25.12.2016 року та в період часу з 15.01.2017 року по 30.04.2017 року провідному лікарю ОСОБА_8 безпідставно зараховано 759 фактично невідпрацьованих робочих годин, за які зайво нараховано та виплачено заробітну плату, а саме:
- за жовтень 2016 року з 20.10.2016 по 31.10.2016 року в сумі 992 гривні 22 копійки (в тому числі сума єдиного соціального внеску 218 гривень 29 копійок);
- за листопад 2016 року з 01.11.2016 по 30.11.2016 року в сумі 4637 гривень 55 копійок (в тому числі сума єдиного соціального внеску 1020 гривень 26 копійок);
- за грудень 2016 року з 01.12.2016 по 25.12.2016 року в сумі 3943 гривні 92 копійки (в тому числі сума єдиного соціального внеску 867 гривень 66 копійок);
- за січень 2017 року з 15.01.2017 по 31.01.2017 року в сумі 2009 гривень 28 копійок (в тому числі сума єдиного соціального внеску 442 гривні 04 копійки);
- за лютий 2017 року з 01.02.2017 по 28.02.2017 року в сумі 1674 гривні 40 копійок (в тому числі сума єдиного соціального внеску 368 гривень 37 копійок);
- за березень 2017 року з 01.03.2017 по 31.03.2017 року в сумі 8759 гривень 16 копійок (в тому числі сума єдиного соціального внеску 1927 гривень 01 копійка);
- за квітень 2017 року з 01.04.2017 по 30.04.2017 року в сумі 2115 гривень 03 копійки (в тому числі сума єдиного соціального внеску 465 гривень 31 копійка).
В подальшому нараховані щомісячно як заробітна плата ОСОБА_8 , кошти обласного бюджету Департаменту Агропромислового комплексу перераховувалися до ПАТ КБ «ПриватБанк» та зараховувалися на банківську карту для виплат ОСОБА_8 , які в подальшому ОСОБА_6 знімав через банкомати ПАТ КБ «ПриватБанк». Всього за вказаний період часу ОСОБА_8 було незаконно виплачено заробітну плату із здійсненням відрахувань до державних фондів в сумі 24131 гривня 54 копійки.
ОСОБА_6 , являючись службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, з метою збільшення доходів провідного лікаря ОСОБА_8 , вчинив розтрату бюджетних коштів в сумі 24131 гривня 54 копійки, що належать обласному бюджету Департаменту Агропромислового комплексу за програмою 5317340 «Заходи з проведення лабораторно-діагностичних, лікувально-профілактичних робіт, утримання ветеринарних лікарень та лабораторій», чим спричинив збитків.
Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України та у розтраті чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину з приводу пред'явленого обвинувачення не визнав повністю і пояснив, що перебував на посаді завідуючого Великожванчицької ДЛВМ з червня 2011 року; з посадовими обов'язками ознайомлений не був, так як їх не було. До складу лікарні входив він, як завідуючий, за що отримував доплату кілька сотень гривень, та провідний лікар ОСОБА_11 ; фактично різниці в обов'язках між ними не було; за кожним з них були закріплені свої села, які вони обслуговували. Щодо табелювання, то цих обов'язків на нього ніхто не покладав, а він підписував табель, засвідчуючи правильність своїх виходів на роботу. Вказав, що табеля друкувалися в Дунаєвецької районної державної лікарні ветеринарної медицини в електронному вигляді, відомості в табеля про кількість відпрацьованих днів вносила бухгалтер ОСОБА_9 по виконаних роботах, звітах, планах, не уточняючи їх; вказав, що не повідомляв їй цих відомостей ні усно ні письмово, що працівники дільничної лікарні не могли самі себе табелювати та інших працівників, що ОСОБА_12 лікарня сама здійснювала за ними контроль і все закріплювалось підписом начальника лікарні Войцехівського, жодного документа, який би закріплював його обов'язок табелювати працівників дільничної лікарні, немає, жодних інструктажів з приводу заповнення табелів обліку робочого часу він не проходив.
Вказав, що інші обов'язки по кадровій роботі він також не здійснював, резолюції на заявах на відпустку, матеріальну допомогу, не ставив, накази на відрядження не видавав, це робив ОСОБА_13 . Вказав, що не знає чому у Табелях обліку використання робочого часу вказано, що він є представником кадрової служби.
Коли його не було, то табель підписував провідний лікар ОСОБА_11 , який також не був представником кадрової служби, як це вказано, в Табелях обліку використання робочого часу, зокрема, за І половину жовтня 2016 року; що деколи він ( ОСОБА_14 ) підписував табель, коли вже був підпис ОСОБА_13 , що у вказаних табелях обов'язково мав бути підпис Войцехівського, а його підпис чи підпис ОСОБА_11 - не обов'язково.
Обвинувачений вказав, що він, як завідуючий Великожванчицької ДЛВМ, був підпорядкований бухгалтеру ОСОБА_9 та всім іншим працівникам Дунаєвецької лікарні ветеринарної медицини, що у Великожванчицькій ДЛВМ не було комп'ютера, бухгалтерія Дунаєвецької лікарні виставляла робочі години працівників Великожванчицької ДЛВМ, бухгалтер ОСОБА_15 давала йому заповнені табеля і він розписувався.
Обвинувачений вказав, що ОСОБА_11 йому повідомив, що з жовтня хворів, а в грудні вони разом працювали над сказом, ходили вакцинувати кішок, собак; в січні ОСОБА_11 йому сказав, що написав заяви на відпустку: за власний рахунок і профвідпустку, які залишив брату, щоб той передав ОСОБА_10 .
Обвинувачений вказав, що ОСОБА_11 відбув ці відпустки і до квітня його не було, що заробітна плата виплачується по вихододнях через ОСОБА_16 , що на прохання дружини ОСОБА_11 він знімав заробітну плату ОСОБА_11 , так як вона сама не могла цього зробити. ОСОБА_6 вказав, що цих коштів собі не забирав.
Обвинувачений вказав, що з 2004 року працював у Великожванчицькій ДЛВМ лікарем, а в червні 2011 року його призначили завідуючим даної лікарні, тобто станом 03.01.2011 року (коли підписався у посадових обов'язках завідуючого дільничної лікарні), працював лікарем Великожванчицької ДЛВМ, а не завідуючим, а завідуючим в той час був ОСОБА_17 .
Посадових обов'язків завідуючого дільничною лікарнею за період його роботи завідуючим - з червня 2011 року і до звільнення, йому не надавали.
Обвинувачений вказав, що є наказ про закріплення за ним і за ОСОБА_11 відповідної кількості сіл, які вони мали обслуговувати, що наказу про те, що ОСОБА_11 був у його підпорядкуванні немає, коли було потрібно, то вони працювали разом, а якщо цього було недостатньо, то залучали інших працівників, вказав, що не контролював роботу ОСОБА_11 , не міг накладати стягнення за проступок, не складав графік роботи для ОСОБА_11 , були річні і поквартальні плани роботи, які розробляла Дунаєвецька лікарня, Положення про Великожванчицьку ДЛВМ не було, вказав, що як ним, так і ОСОБА_11 могли керувати всі працівники ОСОБА_12 лікарні ветеринарної медицини.
З ним укладався договір про матеріальну відповідальність і за ним було закріплено адмінприміщення, шафи, стільці, інструменти, шприци, стерилізатори, однак, ОСОБА_11 так само розпоряджався вказаним майном, як і він.
Коли став на посаду завідуючого лікарні, то не користувався тими посадовими обов'язками, які підписав в січні 2011 року, а виконував поточну роботу.
Вказав, що не міг вирішувати фінансові питання без погодження з керівниками Дунаєвецької лікарні, що ліки, інші медикаменти отримував як він, так і ОСОБА_11 , накладні підписували також він або ОСОБА_11 , що виконував ту ж роботу, що і ОСОБА_11 , обидва виконували те, що їм казали в районній лікарні.
Свідок ОСОБА_8 суду показав, що з 2016 року працював лікарем в Великожванчицькій ДЛВМ, завідуючим був ОСОБА_14 , одні села обслуговував він, інші ОСОБА_14 , хто вів табеля обліку робочого часу не знає, він їх не вів, про те, що з грудня 2016 по березень 2017 року їздив за кордон, нікому не повідомляв, ОСОБА_14 сказав, що захворів і не повідомляв, що знаходився за кордоном, за цей період йому ( ОСОБА_11 ) нараховувалася заробітна плата.
Вказав, що не просив ОСОБА_14 табелювати його, що його заробітну плату ніхто не отримував, що банківська карта була у нього, а з грудня 2016 по січень 2017 року він виконував обов'язки лікаря, також писав заяву на відпустку, передавав її через брата, та заяву на відпустку за сімейними обставинами; заробітна плата за листопад-грудень 2016 року надходила на картку, після Нового Року дружина користувалася карткою.
Вказав, що на його дільниці вся робота виконувалася і по вакцинації і по лікуванню, ніяких претензій по роботі не було. Коли його не було, необхідну роботу виконував ОСОБА_14 і навпаки, коли ОСОБА_14 був у відпустці чи на лікарняному, то він виконував його роботу.
Коли ОСОБА_14 був відсутній, то він не виконував обов'язки завідуючого, за збереження вакцини, ліків відповідали обоє, в накладних міг підписуватись як він, так і ОСОБА_14 , іншу роботу також виконували разом, за приміщення відповідав ОСОБА_14 , а бухгалтерія знаходилася в районній лікарні, на дільничну лікарню кошти не виділялися, хто вів облік робочого часу, коли він працював, а ОСОБА_14 не було, йому невідомо, ОСОБА_14 не застосовував до нього заохочення та стягнення.
Дільнична лікарня надавала платні послуги, кошти за які вносилися в касу районної лікарні.
Вказав, що він повернув ту суму коштів, яку йому сказали, в рахунок відшкодування збитків за нараховану заробітну плату за період, коли його не було на роботі.
По роботі він не був підпорядкований Булимі, а керівництво здійснював керівник Дунаєвецької лікарні, йому невідомо де і яким чином складалися табеля обліку робочого часу, а також невідомо хто вносив відомості в табеля, а коли не було ОСОБА_14 , він розписувався в табелях в Дунаєвецькій лікарні, відомості в яких вже були проставлені; коли ОСОБА_14 не було, йому не було вказівок вносити відомості в табеля.
Свідок ОСОБА_18 вказала, що є дружиною ОСОБА_8 , що останній з 2016 року працював в ветлікарні з Булимою, з жовтня 2016 року чоловік був в Польщі, до Нового року він повернувся, потім знов поїхав, залишив їй зарплатну карту, ОСОБА_14 допомагав їй знімати гроші з карти, всі кошти забирала собі, Булимі нічого не передавала, а також не просила ОСОБА_14 ставити чоловікові в табелі робочий час, коли його не було.
За період поки чоловіка не було, ніхто з людей не цікавився де він.
Свідок ОСОБА_13 суду показав, що з жовтня 2016 року по квітень 2017 року він був керівником Дунаєвецької ветеринарної лікарні, на всіх дільницях були спеціалісти і завідуючі, які слідкували за матеріально-технічною базою, завідуючий дільничною лікарнею був матеріально-відповідальною особою. Великожванчицьку дільничну лікарню тоді очолював Булима, у штаті в них було дві людини - завідуючий і провідний лікар, повноваження щодо прийому на роботу мав тільки начальник лікарні, заохочення і стягнення могли бути застосовані лише за погодженням з начальником Дунаєвецької лікарні.
Вказав, що йому не було відомо про те, що з жовтня 2016 по квітень 2017 року ОСОБА_11 перебував в Польщі, однак, в цей період він перебував в щорічній відпустці та у відпустці за власний рахунок.
Заробітна плата працівникам нараховувалася бухгалтерією згідно штатного розпису.
Окремо Положення про дільничну лікарню не розроблялося, а керівник лікарні здійснював керівництво як лікарнею, так і дільницями; кожен місяць завідуючий дільничною лікарнею здавав звіт, але коли його не було, це міг робити провідний лікар.
По дільничних лікарнях табеля обліку робочого часу повинні бути вести завідуючі дільничними лікарнями.
Щодо розпорядженням коштами, то завідуючий дільничною лікарнею не мав права розпоряджатися коштами, такі повноваження належали начальнику Дунаєвецької ветеринарної лікарні.
Організаційно-розпорядчі функції Булими як завідуючого дільничною лікарнею полягали у тому, що він організовував роботу дільничної лікарні по недопущенню поширення хвороб с/г тварин, а адміністративно-господарські функції - у тому, що на ньому рахувалися матеріальні цінності, будівля, обладнання, подання показників лічильників тощо.
Свідок ОСОБА_19 суду показала, що в період з грудня 2016 року по квітень 2017 року працювала головним бухгалтером в Дунаєвецькій ветеринарній лікарні, до її посадових обов'язків входило здійснення бухгалтерського обліку. Табеля обліку робочого часу велися завідуючими дільничними лікарнями, їх підписували завідуючий дільничною лікарнею і керівник Дунаєвецької лікарні; на підставі цих табелів бухгалтер нараховував заробітну плату.
Сума, яку нарахували ОСОБА_11 за час його відсутності на роботі, він повернув добровільно.
Положення про табелювання не було, скарг по роботі за період відсутності ОСОБА_11 не було, робота робилася в повному обсязі і послуги населенню надавалися вчасно.
Дільниця не мала власних коштів, всі кошти йшли на районну лікарню, ними мали право розпоряджатися тільки керівник Дунаєвецької лікарні і бухгалтер, завідуючий дільничною лікарнею не мав права розпоряджатися коштами.
Свідок ОСОБА_9 суду показала, що з жовтня 2016 року по квітень 2017 року вона працювала бухгалтером 1-ї категорії Дунаєвецької лікарні ветеринарної медицини, до її обов'язків входили облік товарно-матеріальних цінностей, нарахування заробітної плати, приймання табелів обліку робочого часу.
Вказала, що на дільницях не було оргтехніки, тому в Дунаєвецькій лікарні секретар набирала табель обліку робочого часу, завідуючий дільничної лікарні перевіряв і підписував; якщо не було завідуючого дільничною лікарнею, це робив провідний лікар. Після цього табеля підписував начальник Дунаєвецької лікарні.
В період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року Положення про табелювання в Дунаєвецькій лікарні не було.
Вказала, що їй невідомо, що за вказаний період були скарги по роботі на Великожванчицькій дільниці.
Кадрову роботу в дільничних лікарнях виконували в бухгалтерії Дунаєвецької лікарні, окремо закріпленої людини за кадровою роботою не було; частину роботи виконувала вона, частину - секретар-друкарка; Булима не мав повноважень приймати і звільняти працівників та не міг розпоряджатися коштами, це входило до повноважень головного бухгалтера.
Спеціаліст ОСОБА_20 вказав, що його було залучено як спеціаліста по даному кримінальному провадженню, документи, які йому були надані, були достатніми, однак, на момент дослідження у нього була відсутня інформація про те, що у відповідний період ОСОБА_11 перебував за кордоном, перевірка проводилась по табелям, які йому були надані, тому він не зміг встановити суму завданої шкоди; та сума, яка вказана у висновку не є остаточною, оскільки неналежно були враховані відпустка, матеріальна допомога, не було відомостей про перебування ОСОБА_8 у відповідний період за кордоном.
ОСОБА_21 суду пояснив, що для дачі висновку йому було надано достатньо документів, перед цим була проведена ревізія, за результатами якої складено акт (довідку); на час проведення експертизи інформації про перебування ОСОБА_8 за кордоном не було, однак, це не вплинуло б на суму, вказану у висновку, просто вона б називалася збитками.
Судом також досліджено письмові докази.
Згідно наказу № 41 від 01.06.2011 року ОСОБА_8 прийнято на посаду провідного лікаря ветеринарної медицини Великожванчицької ДЛВМ з 01.06.2011 року з посадовим окладом згідно штатного розпису (а.к.п.23).
Згідно наказу №42 від 01.06.2011 року ОСОБА_6 призначено на посаду завідуючого Великожванчицької ДЛВМ з 01.06.2011 року (а.к.п.26).
Згідно наказу №94 від 25.11.2016 року премійовано працівників дільничних лікарень ветмедицини в розмірі 100% посадового окладу, в тому числі, і ОСОБА_8 (а.к.п.35-36).
З табелю обліку використання робочого часу за жовтень 2016 року вбачається, що провідному ветлікарю ОСОБА_8 в період часу з 20.10.2016 по 31.10.2016 року у робочі дні поставлено по 8 год. Табель підписано завідуючим ДЛВМ ОСОБА_6 та начальником лікарні ОСОБА_10 (а.к.п.37).
Згідно відомості про отримання заробітної плати за жовтень 2016 року ОСОБА_8 нараховано заробітну плату в сумі 2480 грн. 55 коп. (а.к.п.39).
З табелю обліку використання робочого часу за листопад 2016 року вбачається, що провідному ветлікарю ОСОБА_8 в період часу з 01.11.2016 по 30.11.2016 року у робочі дні поставлено по 8 год. Табель підписано завідуючим ДЛВМ ОСОБА_6 та начальником лікарні ОСОБА_10 (а.к.п.40).
Згідно відомості про отримання заробітної плати за листопад 2016 року ОСОБА_8 нараховано заробітну плату в сумі 4637 грн. 55 коп. (а.к.п.41).
З табелю обліку використання робочого часу за грудень 2016 року вбачається, що провідному ветлікарю ОСОБА_8 в період часу з 01.12.2016 по 25.12.2016 року у робочі дні поставлено по 8 год. Табель підписано завідуючим ДЛВМ ОСОБА_6 та начальником лікарні ОСОБА_10 (а.к.п.42).
Згідно відомості про отримання заробітної плати за грудень 2016 року ОСОБА_8 нараховано заробітну плату та премію в сумі 5224 грн. 50 коп., в тому числі премію в розмірі 2430 грн. (а.к.п.43).
Згідно наказу №100 від 21.12.2016 року премійовано працівників дільничних лікарень ветмедицини в розмірі 100% посадового окладу, в тому числі, і ОСОБА_8 (а.к.п.44-45).
З табелю обліку використання робочого часу за січень 2017 року вбачається, що провідному ветлікарю ОСОБА_8 в період часу з 15.01.2017 по 31.01.2017 року у робочі дні поставлено по 8 год. Табель підписано завідуючим ДЛВМ ОСОБА_6 та начальником лікарні ОСОБА_10 (а.к.п.46).
Згідно відомості про отримання заробітної плати за січень 2017 року ОСОБА_8 нараховано заробітну плату в сумі 3348 грн. 80 коп. (а.к.п.47).
Згідно наказу №2 від 15.02.2017 року ОСОБА_8 надано відпустку без збереження заробітної плати 14 календарних днів з 15.02.2017 по 28.02.2017 року (а.к.п.55).
З табелю обліку використання робочого часу за лютий 2017 року вбачається, що провідному ветлікарю ОСОБА_8 в період часу з 01.02.2017 по 14.02.2017 року у робочі дні поставлено по 8 год., у період з 15.02.2017 по 28.02.2017 року поставлено - відпустка без збереження заробітної плати. Табель підписано лише начальником лікарні ОСОБА_10 (а.к.п.48).
Згідно відомості про отримання заробітної плати за лютий 2017 року ОСОБА_8 нараховано заробітну плату в сумі 1674 грн. 40 коп. (а.к.п.49).
Згідно наказу №3 від 14.03.2017 року ОСОБА_8 надано щорічну основну оплачувану відпустку тривалістю 24 календарних дні та додаткову відпустку тривалістю 4 календарних дні з 15.03.2017 по 11.04.2017 року та матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі посадового окладу (а.к.п.57).
З табелю обліку використання робочого часу за березень 2017 року вбачається, що провідному ветлікарю ОСОБА_8 в період часу з 01.03.2017 по 14.03.2017 року у робочі дні поставлено по 8 год., крім 07.03.2017, де поставлено 7 год., з 15.03.по 31.03.2017 року поставлено - основна щорічна відпустка. Табель підписано завідуючим ДЛВМ ОСОБА_6 та начальником лікарні ОСОБА_10 (а.к.п.50).
Згідно відомості про отримання заробітної плати за березень 2017 року ОСОБА_8 нараховано 8947 грн. 03 коп. з урахуванням відпускних 3749, 20 грн., матеріальної допомоги - 2912, 0 грн. та премії за перший квартал 2017 року - 915,87 грн.(а.к.п.51).
З табелю обліку використання робочого часу за квітень 2017 року вбачається, що провідному ветлікарю ОСОБА_8 в період часу з 01.04.2017 по 11.04.2017 року поставлено основна щорічна відпустка; з 12.04.2017 по 30.04.2017 року у робочі дні поставлено по 8 год. Табель підписано завідуючим ДЛВМ ОСОБА_6 та начальником лікарні ОСОБА_10 (а.к.п.52).
Згідно відомості про отримання заробітної плати за квітень 2017 року ОСОБА_8 нараховано заробітну плату в сумі 2115 грн. 03 коп. (а.к.п.54).
Згідно довідки Дунаєвецької районної державної лікарні ветеринарної медицини нарахована заробітна плата ОСОБА_8 за період з 20.10.2016 по 25.12.2016 року та з 15.01.2017 року по 30.04.2017 року, в тому числі премія за листопад-грудень 2016, березень 2017 року та матеріальна допомога і відпускні за березень 2017 року, складає 24131 грн. 44 коп. (а.к.п.89).
Згідно квитанцій від 08.06.2017 року ОСОБА_8 сплачено на рахунок Дунаєвецької РДЛВМ 2625,29 грн. та 11438,26 грн.(а.к.п.90).
Згідно відповіді № 22/6-2/98 від 29.06.2017 року кошти на виплату заробітної плати працівникам Дунаєвецької районної державної лікарні ветеринарної медицини виділяються з обласного бюджету Департаменту Агропромислового комплексу за програмою 5317340 «Заходи з проведення лабораторно-діагностичних, лікувально-профілактичних робіт, утримання ветеринарних лікарень та лабораторій» (а.к.п.103).
З протоколу огляду від 28 липня 2017 року вбачається, що предметом огляду є роздруківка про рух коштів по картковому рахунку № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 в період часу 09.09.2016 року по 28.04.2017 року на 4-х аркушах. З даної роздруківки вбачається рух коштів по вказаному картковому рахунку, а саме, поступлення коштів - заробітної плати Дунаєвецької РЛ ДВМ, зняття коштів, переказ на коштів на іншу карту тощо.
При відкритті папок, що містяться на DVD-R «Maximus 16xnightcity» об'ємом 4,7 вбачається, що 15.03.2017 року, 20.01.2017 року, 20.04.2017 року, 30.01.2017 року, 15.02.2017 року, 24.03.2017 року на фото файлах біля банкомату знаходиться ОСОБА_6 (а.к.п.111-117).
Згідно інформації Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 0.64-40988/0/15-17 від 29.11.2017 року ОСОБА_8 здійснив виїзд за межі країни 20.10.2016 року, в'їзд - 25.12.2016 року, виїзд - 15.01.2017 року, в'їзд - 30.04.2017 року (а.к.п.127).
Згідно висновку експерта № 172 П від 13.12.2017 підписи в табелях обліку використання робочого часу Великожванчицької ДЛВМ за період часу з жовтня 2016 по квітень 2017 року (12 табелів) в графі «Начальник лікарні» виконані ОСОБА_10 .
Підписи в табелях обліку використання робочого часу Великожванчицької ДЛВМ за період часу з жовтня 2016 по квітень 2017 року (11 табелів) в графі «Завідуючий ДЛВМ» виконані ОСОБА_6 (а.к.п.158-168).
Згідно висновку експерта № 6-893/17 від 22.12.2017 документально підтверджується нарахування заробітної плати працівнику Дунаєвецької районної ДЛВМ ОСОБА_8 за період часу з 20.10.2016 року по 25.12.2016 року в сумі 9573,69 грн. та виплати заробітної плати в сумі 7467,48 грн. та за період часу з 15.01.2017 року по 30.04.2017 року нарахованої заробітної плати в сумі 14557,85 грн. та виплати заробітної плати в сумі 11355,14 грн.(а.к.п.188-193).
Щодо обвинувачення Булими за ч.1 ст.366 КК України, суд виходить з наступного.
В обвинувальному акті стверджується, що ОСОБА_6 в період, який йому інкримінується, обіймав посаду завідуючого Великожванчицькою ДЛВМ Дунаєвецької районної державної лікарні ветеринарної медицини Управління ветеринарної медицини в Дунаєвецькому районі, був службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими функціями згідно Посадових обов'язків завідуючого дільничною лікарнею державної ветеринарної медицини, зокрема, щодо здійснення керівництва діяльності лікарні, організації роботи лікарні, розподілу обов'язків між спеціалістами ветмедицини, являвся матеріально відповідальною особою.
Вказані обставини в судовому засіданні не підтверджені в повному обсязі.
Зокрема, згідно наказу №42 від 01.06.2011 року ОСОБА_6 призначено на посаду завідуючого Великожванчицької ДЛВМ з 01.06.2011 року. (а.к.п.26).
Судом досліджено Посадові обов'язки завідуючого дільничною лікарнею державної ветеринарної медицини, які включають, зокрема, такі: керівництво діяльністю лікарні; визначення ступеня відповідальності підлеглих; організація роботи лікарні, розподіл обов'язків між спеціалістами ветмедицини, відповідальність за зберігання і використання матеріальних цінностей лікарні держветмедицини тощо.
Однак, з даними Посадовими обов'язками ОСОБА_6 ознайомився 03.01.2011 року (а.к.п.24), тобто задовго до призначення його на посаду завідуючого Великожванчицької ДЛВМ.
Суд також враховує, що у наказі про призначення ОСОБА_6 на посаду завідуючого Великожванчицької ДЛВМ №42 від 01.06.2011 року, крім іншого, вказано: «З посадовими обов'язками ознайомити під підпис» (а.к.п.26).
Однак, як пояснив обвинувачений в судовому засіданні, жодних посадових обов'язків після призначення на посаду завідуючого Великожванчицької ДЛВМ (01.06.2011 року), йому не надавали, він з ними не знайомився і не підписував.
Вказані обставини прокурором не спростовані.
Також у формулюванні обвинувачення вказано, що ОСОБА_6 в період часу з 31 жовтня 2016 року по 28 квітня 2017 року в АДРЕСА_2 , в приміщенні бухгалтерії Дунаєвецької районної державної лікарні ветеринарної медицини, умисно, усно, повідомляв бухгалтеру Дунаєвецької районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_9 завідомо неправдиві відомості про кількість відпрацьованих днів та годин ОСОБА_8 , які остання сприймаючи за достовірні дані, за допомогою комп'ютерної техніки вносила до табелів обліку використання робочого часу. В подальшому вказані табеля обліку використання робочого часу Великожванчицької ДЛВМ ОСОБА_6 у приміщенні бухгалтерії Дунаєвецької районної державної лікарні ветеринарної медицини власноручно підписував, які лише після його підпису надавались начальникові Дунаєвецької районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_10 для підпису, який також не будучи обізнаним про злочинні наміри ОСОБА_6 , підписував їх, надаючи їм статус офіційного документа.
Виищеказані в обвинуваченні обставини також не знайшли підтвердження в ході судового розгляду.
Зокрема, щодо внесення обвинуваченим завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, а саме, до табелів обліку використання робочого часу, суд виходить з наступного.
Такий обов'язок ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечив, вказавши, що ніхто з вищестоящих посадових осіб ні усно, ні письмово, не покладав на нього обов'язку по табелюванню працівників Великожванчицької дільничної лікарні. Посадових обов'язків, якими б він керувався після призначення на посаду, йому не було надано, Положення про Великожванчицьку дільничну лікарню не було, Положення про табелювання не було, наказу про виконання ним обов'язків по табелюванню у Великожванчицькій дільничній лікарні не було, будь-якого іншого документу, який би покладав на нього обов'язки по табелюванню працівників Великожванчицької дільничній лікарні, не було.
Також вказав, що інші обов'язки по кадровій роботі він також не здійснював, резолюції на заявах на відпустку, матеріальну допомогу, не ставив, накази на відрядження не видавав, це робив начальник Дунаєвецької лікарні Войцехівський. Вказав, що не знає чому у Табелях обліку використання робочого часу вказано, що він є представником кадрової служби.
Вказав, що коли його не було на роботі, то табель підписував лікар ОСОБА_11 , який також не був представником кадрової служби, як це вказано в Табелях обліку використання робочого часу, зокрема, в Табелі за І половину жовтня 2016 року; вказав, що деколи він ( ОСОБА_14 ) підписував табель, коли вже був підпис Войцехівського; що у вказаних табелях обов'язково мав бути підпис Войцехівського, а його підпис чи підпис ОСОБА_11 - не обов'язково.
Обвинувачений вказав, що він, як завідуючий Великожванчицької ДЛВМ, був підпорядкований бухгалтеру ОСОБА_9 та всім іншим працівникам Дунаєвецької лікарні ветеринарної медицини, що у Великожванчицькій ДЛВМ не було комп'ютера, бухгалтерія Дунаєвецької лікарні виставляла робочі години працівників Великожванчицької ДЛВМ, бухгалтер Муц давала йому заповнені табеля і він розписувався, що повністю узгоджується з показаннями свідка ОСОБА_8 про те, що табеля обліку робочого часу працівників Великожванчицької ДЛВМ з відповідними даними роздруковувалися в бухгалтерії Дунаєвецькій районної лікарні, а він лише розписувався в них.
Хоча свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_19 та ОСОБА_9 , відповідно, начальник, головний бухгалтер та бухгалтер Дунаєвецької лікарні ветеринарної медицини, вказали, що у Великожванчицькій ДЛВМ ОСОБА_6 здійснював облік робочого часу працівників, однак, обвинувачений заперечив цей факт, а жодних письмових чи інших доказів, які б об'єктивно та беззаперечно підтверджували вказану обставину, не надано.
Зокрема, стороною обвинувачення не надано нормативно-правового акту, який регулював діяльність Великожванчицької ДЛВМ в період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року, зокрема, Положення про структурний підрозділ - Великожванчицьку дільничну лікарню ветеринарної медицини тощо.
Судом також встановлено, що у Дунаєвецькій районній державній лікарні ветеринарної медицини за вказаний період було відсутнє Положення про табельний облік робочого часу.
Крім того, були відсутні посадові обов'язки ОСОБА_6 як завідуючого Великожванчицької ДЛВМ, а ті, які ним підписані до вступу на вказану посаду, жодних обов'язків щодо табельного обліку робочого часу, не передбачали.
З пояснень як обвинуваченого, так і свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_19 та ОСОБА_9 вбачається, що жодних кадрових питань ОСОБА_6 як завідуючий Великожванчицької ДЛВМ, не вирішував, зокрема, прийом на роботу, звільнення, застосування заходів заохочення та стягнення тощо.
Крім того, як вбачається з оглянутого судом Табелю обліку використання робочого часу за І половину жовтня 2016 року, він підписаний провідним лікарем ОСОБА_8 та начальником лікарні ОСОБА_10 .
При цьому, як показав в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , на нього ніколи не покладалися обов'язки по табелюванню працівників дільничної лікарні і він їх не виконував, однак, коли ОСОБА_14 не було на роботі (лікарняний, відпустка тощо), йому давали підписувати табелі, у яких вже містилися відповідні відомості і він їх підписував.
З ОСОБА_23 обліку використання робочого часу за лютий 2017 року, оглянутого судом, вбачається, що він підписаний лише начальником лікарні ОСОБА_10 (а.к.п.48). На підставі вказаного табелю згідно відомості про отримання заробітної плати за лютий 2017 року ОСОБА_8 нараховано заробітну плату в сумі 1674 грн. 40 коп. (а.к.п.49).
Таким чином, прокурором не доведено наявність обов'язку обвинуваченого по веденню табельного обліку робочого часу працівників Великожванчицької ДЛВМ за період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року та не доведено, що ОСОБА_6 у вказаний період виконував цей обов'язок, у зв'язку з цим не доведено і те, що він вніс до офіційних документів (табелів обліку використання робочого часу) за вищевказаний період завідомо неправдиві відомості.
Під поняттям «завідомо» недостовірної інформації слід розуміти інформацію, недостовірність якої винна особа усвідомлює, знає, однак, свідомо вносить в офіційний документ.
Однак, як пояснив в судовому засіданні ОСОБА_6 , в жовтні 2016 року ОСОБА_11 повідомив йому, що хворів, в грудні вони разом працювали над сказом, ходили вакцинувати кішок, собак; в січні 2017 року ОСОБА_11 йому сказав, що написав заяви на відпустку: за власний рахунок і профвідпустку, які залишив брату, щоб той передав ОСОБА_10 .
Також обвинувачений вказав, що у адмінприміщенні вони з ОСОБА_11 практично не працювали, оскільки воно непридатне для перебування в зимовий період, там немає оргтехніки тощо. Тому вони переважно працювали на своїх дільницях.
Вказані пояснення повністю узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_8 і прокурором не спростовані.
У зв'язку з цим суд вважає, що прокурором не доведено те, що ОСОБА_6 у вищевказаний період повідомляв бухгалтеру Дунаєвецької районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_9 саме завідомо неправдиві відомості про кількість відпрацьованих днів та годин ОСОБА_8 .
Крім того, у формулюванні обвинувачення за ч.1 ст.366 КК України вказано, що в подальшому, нараховані щомісячно, як заробітна плата ОСОБА_8 , кошти обласного бюджету Департаменту Агропромислового комплексу перераховувалися до ПАТ КБ «ПриватБанк» та зараховувалися на банківську карту для виплат ОСОБА_8 , які в подальшому ОСОБА_6 знімав через банкомати ПАТ КБ «ПриватБанк».
Судом встановлено, що кошти, які нараховували як заробітну плату та інші виплати ОСОБА_8 , за період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року, зараховувалися на його банківську карту, якою користувався він та його дружина. Коли дружині потрібно було знімати з його карти кошти, вона просила Булиму допомогти, оскільки не вміла користуватися банкоматом, жодних коштів Булимі вона не передавала. Вказані обставини повністю узгоджуються з поясненнями обвинуваченого, показаннями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_18 і стороною обвинувачення не спростовані.
Щодо суб'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, то в обвинуваченні вказано, що ОСОБА_6 вчиняв відповідні дії (вносив до офіційних документів завідомо неправдиві відомості) умисно, переслідуючи корисливі мотиви та ціль наживи, з метою розтрати коштів обласного бюджету Департаменту Агропромислового комплексу.
З суб'єктивної сторони вказане кримінальне правопорушення може бути вчинено лише з прямим умислом.
Відповідно до ч.2 ст.24 КК України прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
Однак, як вбачається з пояснень обвинуваченого, підтверджених показаннями свідка ОСОБА_8 , і неспростованих прокурором, ОСОБА_6 не було відомо про те, що ОСОБА_8 у відповідний період перебував за кордоном, у зв'язку з чим прямий умисел на вчинення вказаного діяння не доведено.
Крім того, обвинувачений заперечив наявність будь-яких корисливих мотивів, цілі наживи та мети розтрати коштів обласного бюджету Департаменту Агропромислового комплексу.
Дані показання підтверджені показаннями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_18 про те, що жодних коштів з виплаченої заробітної плати за період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року, вони ОСОБА_6 не передавали.
Будь-яких доказів, які б підтверджували наявність у обвинуваченого корисливих мотивів, цілі наживи та мети розтрати коштів обласного бюджету Департаменту Агропромислового комплексу, стороною обвинувачення не надано.
Щодо обвинувачення Булими за ч.2 ст.191 КК України, суд виходить з наступного.
ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що обіймаючи посаду завідуючого Великожванчицькою дільничною лікарнею ветеринарної медицини Дунаєвецької районної державної лікарні ветеринарної медицини Управління ветеринарної медицини в Дунаєвецькому районі, будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими повноваженнями, являючись матеріально відповідальною особою, умисно, переслідуючи корисливі мотиви та ціль наживи, здійснив розтрату коштів обласного бюджету Департаменту Агропромислового комплексу в сумі 24131 грн. 54 коп., які були зайво нараховані та виплачені провідному лікарю ОСОБА_8 в період часу з 20.10.2016 року по 25.12.2016 року та з 15.01.2017 року по 30.04.2017 року на підставі внесених ОСОБА_6 неправдивих відомостей до табелів обліку робочого часу Великожванчицької ДЛВМ про кількість відпрацьованих годин провідним лікарем Великожванчицької дільничної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_8 .
Відповідно до абз.2 п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 N 10 «Про судову практику у справахпро злочини проти власності» предметом привласнення та розтрати є лише те чуже майно, яке було ввірене винній особі чи перебувало в її законному віданні, тобто таке майно, що знаходилося в неї на законних підставах і стосовно якого вона здійснювала повноваження щодо розпорядження, управління, доставки використання або зберігання тощо. При
привласненні ці повноваження використовуються для обернення винною особою майна на свою користь, а при розтраті - на користь інших осіб, зокрема це може бути відчуження майна іншим особам для споживання, як подарунок чи товар, в обмін на інше майно тощо.
Чітке відображення обставин кримінального правопорушення, зокрема з обов'язковим встановленням як об'єктивної, так і суб'єктивної сторони злочину, має суттєве значення для аргументації висновку суду про доведеність винуватості особи у вчиненому злочині, адже ч.1 ст.91 КПК передбачено, що у кримінальному провадженні підлягає доказуванню, як подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення), так і винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета його.
З об'єктивної сторони злочин, передбачений ч.2 ст.191 КК, що інкримінований обвинуваченому як розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, передбачає незаконне, безповоротне та безоплатне витрачання винним чужого майна, яке йому ввірене чи перебувало у його віданні, шляхом використання наданих повноважень всупереч інтересам служби, тобто всупереч тим завданням та цілям, для розв'язання і досягнення яких на особу покладено виконання функцій службової особи. Наслідком службової розтрати є зменшення майнових фондів власника в розмірі протиправно витраченого майна. Злочин вважається закінченим з моменту вилучення чужого майна з володіння власника. Протиправне витрачання чужого майна з відшкодуванням його вартості не містить ознак злочину, передбаченого ст.191 КК у формі розтрати і за наявності підстав, може бути підставою для притягнення особи за інше службове правопорушення.
Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом, корисливим мотивом та метою. Змістом умислу винної особи є усвідомлення нею суспільно небезпечного характеру своїх дій, передбачання їх суспільно небезпечних наслідків і бажання їх настання. Мотивом є спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна з метою особистого збагачення або з метою збагачення інших осіб. Метою є збільшення власних майнових фондів чи фондів третіх осіб унаслідок протиправного обернення винним ввіреного йому майна на власну користь або користь інших осіб.
Вкзане узгоджується з правовою позицією, висловленою у Постнові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року в справі № 700/361/17.
Однак, як встановлено судом, кошти, у розтраті яких обвинувачується ОСОБА_6 , не були йому ввірені та не перебували у його віданні.
Вказані обставини підтверджуються, крім показань обвинуваченого, також показаннями свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_19 та ОСОБА_9 , які вказали, що жодних повноважень щодо управління та розпорядження коштами, які виділялися на заробітну плату та будь-якими іншими коштами Дунаєвецької районної державної лікарні ветеринарної медицини, ОСОБА_6 не мав. Вказаними коштами мали право розпоряджатися лише керівник та головний бухгалтер Дунаєвецької районної державної лікарні ветеринарної медицини.
Дані обставини прокурором не спростовані.
Щодо розміру збитків, які інкримінуються ОСОБА_6 внаслідок його неправомірних дій, суд виходить з наступного.
Розмір збитків згідно обвинувального акту становить 24131 грн. 54 коп.
Як вбачається з пояснень свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_9 , такі виплати як премії, відпускні та матеріальна допомога не є зайво нарахованими сумами, оскільки премії не залежать від кількості відпрацьованих днів, відпускні нараховуються за заявою про відпустку, а матеріальна допомога нараховується один раз на рік.
Однак, як вбачається з обвинувачення, до суми збитків, крім заробітної плати в розмірі 14063 грн. 54 коп., віднесено також премії та інші виплати, у зв'язку з чим загальна сума збитків становить 24131 грн. 54 коп.
Вказані обставини підтверджуються: відомістю про отримання заробітної плати за грудень 2016 року, згідно якої ОСОБА_8 нараховано заробітну плату та премію в сумі 5224 грн. 50 коп., з яких премія складає 2430 грн. (а.к.п.43); відомістю про отримання заробітної плати за березень 2017 року, згідно якої ОСОБА_8 нараховано 8947 грн. 03 коп., з урахуванням відпускних - 3749, 20 грн., матеріальної допомоги - 2912, 0 грн. та премії за перший квартал 2017 року - 915,87 грн.(а.к.п.51).
Згідно довідки Дунаєвецької районної державної лікарні ветеринарної медицини нарахована заробітна плата ОСОБА_8 за період з 20.10.2016 по 25.12.2016 року та з 15.01.2017 року по 30.04.2017 року, в тому числі, премія за листопад-грудень 2016, березень 2017 року та матеріальна допомога і відпускні за березень 2017 року, складає 24131 грн. 44 коп. (а.к.п.89).
Крім того, стороною захисту подано клопотання про визнання недопустимими доказів, а саме, довідки за результатами перевірки в якості залученого спеціаліста законності нарахування і виплати заробітної плати працівнику Дунаєвецької районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_8 за період з 20.10.2016 по 25.12.2016 та з 15.01.2017 по 30.04.2017 року (а.к.п.130-135 ).
В обґрунтування клопотання зазначено, що станом на 11.10.2017 року, коли заступником начальника-начальником СВ Дунаєвецького ВП ГУНП в Хмельницькій області майором поліції ОСОБА_24 надсилався лист №6093/205-2017 начальникові управління Західного офісу Держаудитслужби у кримінальному провадженні № 12017240140000348 щодо виділення спеціаліста для участі у перевірці, КПК України не регламентувався порядок виділення органом державної влади спеціаліста для участі у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування, зокрема такий порядок не був визначений ч.1,2 ст.71 КПК України, на які міститься посилання у вказаному листі, а вчинялись суто владні управлінські дії, які не регламентовані чинним на той час КПК України.
У зв'язку з цим захисник просив визнати недопустимим доказом і висновок експерта № 6-893/17 від 22.12.2017року, який зроблений на основі вищевказаної довідки.
Вирішуючи дане клопотання суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, у разі здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.
В редакції, що діяла до 15 липня 2015 року, КПК передбачав такі повноваження в пункті 6 частини другої статті 36 і пункті 4 частини другої статті 40 КПК. Однак підпунктом 12 пункту 5 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про прокуратуру» з переліку повноважень прокурора (у статті 36 КПК) і слідчого (у статті 40 КПК) це повноваження було виключено. Закон набрав чинності 15 липня 2015 року. Таким чином, законодавець визначив, що з 15 липня 2015 року прокурор і слідчий не мають повноважень «призначати ревізії і перевірки».
Крім того, у тому ж пункті Закон України «Про прокуратуру» передбачив: «Недопустимими є також докази, що були отримані … 2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень».
Таким чином, законодавець не тільки забрав у слідчого і прокурора повноваження «призначати ревізії та перевірки», але й встановив, що будь-які докази, отримані внаслідок такої «не передбаченої цим Кодексом» перевірки чи ревізії, є недопустимими.
Відповідна правова позиція висловлена в Ухвалі Верховного Суду від 06.03.2018 року у справі № 243/6674/17-к.
Враховуючи те, що спеціаліст для проведення перевірки законності нарахування і виплати заробітної плати залучався заступником начальника-начальником СВ Дунаєвецького ВП ГУНП в Хмельницькій області 11.10.2017 року, тобто після внесення відповідних змін до Закону України «Про прокуратуру», які набрали чинності 15 липня 2015 року, та не передбачали відповідного порядку залучення спеціаліста, суд визнає досліджену в судовому засіданні довідку за результатами такої перевірки (а.к.п.130-135 ), недопустимим доказом.
Відповідно до ч.5 ст.101 КПК України висновок експерта не може ґрунтуватися на доказах, які визнані судом недопустимими.
Як вбачається з висновку експерта № 6-893/17 від 22.12.2017 року (а.к.п.188-191), на вирішення експертизи поставлено питання: чи підтверджується документально акт перевірки нарахування і виплати заробітної плати працівнику Дунаєвецької районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_8 за період з 20.10.2016 по 25.12.2016 та за період з 15.01.2017 по 30.04.2017 року.
В судовому засіданні експерт ОСОБА_25 вказав, що дослідження проводив в межах поставлених питань, що акт, про який йде мова у питаннях, це і є довідка за результатами перевірки в якості залученого спеціаліста.
Враховуючи зазначене, а також те, що питання, що ставились експерту та відповіді на них стосуються виключно довідки (акту) за результатами перевірки в якості залученого спеціаліста (а.к.п.130-135), суд визнає недопустимим доказом і висновок експерта № 6-893/17 від 22.12.2017року (а.к.п.188-191), як такий, що ґрунтується на доказах, які визнані судом недопустимими.
Відповідно до п.6 ч.2 ст.242 КПК України слідчий або прокурор зобов'язані забезпечити проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків.
Оскільки висновок експерта № 6-893/17 від 22.12.2017 року визнаний недопустимим доказом, інших доказів на підтвердження завданого збитку прокурором не надано, суд вважає, що стороною обвинувачення не встановлено розмір завданого збитку за ч.2 ст.191 КК України.
Крім того, не встановлено і самого факту розтрати коштів обласного бюджету Департаменту Агропромислового комплексу, оскільки уся робота та всі обов'язки, які були покладені на ОСОБА_8 в період з жовтня 2016 по квітень 2017 року як на провідного лікаря Великожванчицької ДЛВМ, виконувалися ОСОБА_6 , жодних зауважень зі сторони населення чи керівництва Дунаєвецької районної державної лікарні ветеринарної медицини з цього приводу не було.
Дані обставини підтверджуються показаннями обвинуваченого, свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_19 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_18 і прокурором не спростовані.
Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.
Враховуючи те, що судом встановлено відсутність факту розтрати обвинуваченим коштів обласного бюджету Департаменту Агропромислового комплексу, оскільки вони не були йому ввірені та не перебували у його віданні, відповідно відсутня і суб'єктивна сторона вказаного правопорушення, а саме, умисел, корисливі мотиви та ціль наживи.
Жодних доказів, які б підтверджували наявність вказаних складових суб'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, прокурором не надано.
Крім вищевказаних письмових доказів, судом також досліджено: Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Дунаєвецької районної державної лікарні ветеринарної медицини; виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; Колективний договір Дунаєвецької районної державну лікарню ветеринарної медицини, Положення про Дунаєвецьку районну державну лікарню ветеринарної медицини, Посадові обов'язки начальника Дунаєвецької районної державної лікарні ветеринарної медицини Хмельницької області; Посадову інструкцію головного бухгалтера централізованої бухгалтерії Дунаєвецької районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_19 ; Посадові обов'язки провідного ветеринарного лікаря дільничної лікарні ветеринарної медицини; Положення про преміювання та інші соціальні виплати працівникам районної державної лікарні ветеринарної медицини Дунаєвецького району Хмельницької області, однак, вказані документи жодним чином не підтверджують вину ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, що йому інкримінуються стороною обвинувачення.
Всебічно дослідивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний окремо та усі докази у сукупності, з точки зору належності, допустимості та достовірності, суд дійшов висновку про те, що вони не підтверджують існування обставин, про які зазначено в обвинувальному акті та які б свідчили про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366 та ч.2 ст.191 КК України.
Оскільки стороною обвинувачення не доведено факту внесення ОСОБА_6 за період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів (табелів обліку використання робочого часу), не доведено суб'єктивну сторону та інші обставини кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, суд вважає, що обвинуваченого слід визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні та виправдати у зв'язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.
Крім того, судом встановлено відсутність факту розтрати коштів обласного бюджету Департаменту Агропромислового комплексу за вищевказаний період, стороною обвинувачення не встановлено розмір матеріального збитку, складових суб'єктивної сторони кримінального правопорушення, у зв'язку з чим суд вважає, що обвинуваченого слід визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст.191 КК України та виправдати у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
У відповідності дост. 62 Конституції Україниніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ч.ч.2,4 ст.17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватості особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
У відповідності дост.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, крім іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) та винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно з ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно достатті 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Згідно з ч.3ст.373 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, щокримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
Відповідно до ч.2 ст.373 КПК України виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 284 цього Кодексу.
Згідно п.2 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Оцінюючи докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку, що доказів вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.366 КК України та доказів наявності у його діях складу кримінального правопорушенн, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, здобуто не було, а обсяг обвинувачення у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні.
У зв'язку з цим суд вважає, що ОСОБА_6 слід визнати невинуватим у пред'явлених обвинуваченнях та виправдати: за ч.1 ст.366 КК України у зв'язку з недоведеністю вчинення ним кримінального праворушення та за ч.2 ст. 191 КК України у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Речові докази залишити в матеріалах кримінального провадження, процесуальні витрати, пов'язані з залученням експертів, віднести на рахунок держави.
Заходи процесуального примусу не застосовувались.
Керуючись ст. ст.85-87,89, 284, 368, 369, 370, 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_6 визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.366 КК України та виправдати у зв'язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.
ОСОБА_6 визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст.191 КК України та виправдати у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Речові докази, долучені до матеріалів кримінального провадження згідно постанов Дунаєвецького ВП ГУНП в Хмельницькій області від 28.07.2017, 14.12.2017, 22.12.2017 року, залишити в матеріалах кримінального провадження.
Процесуальні витрати, пов'язані з залученням експертів, віднести на рахунок держави.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду через Ярмолинецький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченому, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1