Справа № 686/23874/20
Провадження № 1-кс/686/1534/21
08 лютого 2021 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , особи,яка подала скаргу ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Хмельницькому в режимі відеоконференції з Вінницьким міським судом Вінницької області скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Хмельницькому від 29 січня 2021 року про закриття кримінального провадження №12020020010001621,
встановив:
03.02.2021 ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із скаргою на постанову слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Хмельницькому ОСОБА_4 від 29.01.2021 року про закриття кримінального провадження № 12020020010001621 від 08.09.2020.
В обґрунтування поданої скарги ОСОБА_3 зазначив, що постанова слідчого є невмотивованою і незаконною, винесеною з грубим порушенням вимог кримінального процесуального закону.
ОСОБА_3 у судовому засіданні подану скаргу підтримав, просив задовольнити.
Повідомив, що під час досудового розслідуванням у кримінальному провадженні №12018020020003629 слідчим і прокурором не виконані близько п'ятнадцяти рішень суду, ухвалених у межах цього кримінального провадження.
Слідчий, будучи належним чином повідомленими про дату та час розгляду скарги у судове засідання не з'явився.
Разом із тим,слідчий направив на адресу суду матеріали кримінального провадження №12020020010001621 (супровідний лист №322/В/14-01-01 від 04.02.2021).
Враховуючи положення статті 306 КПК України, та з метою дотримання розумних строків розгляду скарги, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема, слідчий суддя на досудовому провадженні, слідчий суддя вважає можливим провести розгляд скарги за відсутності представника особи, бездіяльність якої оскаржується.
Заслухавши пояснення особи, яка подала скаргу, дослідивши долучені до неї матеріали та матеріали кримінального провадження №12020020010001621, слідчий суддя дійшов до такого висновку.
Слідчий суддя установив, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020020010001621 від 08.09.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, ч.1 ст.365 КК України, ч.2 ст.382 КК України стосовно можливих неправомірних дій слідчої Київського ВП Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 і прокурора військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України ОСОБА_6 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018020020003629.
Постановою слідчого ОСОБА_4 від 29.01.2021 кримінальне провадження закрите у зв'язку із відсутністю у діях слідчої Київського ВП Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 і прокурора військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України ОСОБА_6 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364 КК України, ч.1 ст.365 КК України, ч.2 ст.382 КК України.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 91 КПК України визначені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Згідно із ст.92 КПК України обов'язок доказування покладається на слідчого, прокурора.
На виконання даних вимог сторона обвинувачення в силу ст.93 КПК України здійснює збирання доказів.
Виходячи зі змісту ст. 284 КПК України, про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Слідчий приймає постанову про закриття кримінального провадження, зокрема з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті - встановлена відсутність події кримінального правопорушення; встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.
Закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження у сукупності (ст.ст. 9, 283, 284 КПК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У п. 42 рішення Європейського суду з прав людини від 13.01.2011 року у справі «Михалкова та інші проти України» розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, заявником, потерпілим, його представником чи законним представником на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Розглядаючи скаргу на постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя, серед іншого, повинен перевірити наявність підстав для винесення такої постанови, законність джерел отриманих даних, які стали підставою для винесення постанови про закриття кримінального провадження, тощо.
Положеннями ст. 110 КПК України визначено, що постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, зокрема, в ній має бути викладено зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу, які виключають провадження у справі та зумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Згідно з ч.4 ст.38 КПК України орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
При цьому, приймаючи процесуальне рішення, зокрема постанову про закриття кримінального провадження, слідчий зобов'язаний мотивувати прийняте ним рішення, дати правову оцінку зібраним та дослідженим обставинам справи.
Вказаних вимог законодавства слідчий не дотримався.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що в процесі проведення досудового розслідування слідчим ОСОБА_4 не були належним чином досліджені всі обставини кримінального провадження та не зібрані докази відповідно до ст. 93 КПК України, на підставі яких слідчий мав би встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Як вбачається із оскаржуваної постанови від 29.01.2020, в обґрунтування рішення про закриття кримінального провадження слідчий посилається на проведені у кримінальному провадженні слідчі дії, в результаті яких на думку слідчого не здобуто відомостей про винуватість ОСОБА_5 і ОСОБА_6 вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених 1 ст.364 КК України, ч.1 ст.365 КК України, ч.2 ст.382 КК України.
Слідчий посилається на виконання слідчою ОСОБА_5 і прокурором ОСОБА_6 усіх рішень суду, постановлених у межах розслідуваного кримінального провадження.
Разом із тим, з кримінального провадження вбачається, що у межах досудового розслідування кримінального провадження №12018020020003629, яке було об'єднане з кримінальними провадженнями №42019020110000107 і №12020020040000404, були постановлені численні рішення судів, відомості про зміст яких та їх виконання слідчою і прокурором не знайшли свого відображення у постанові слідчого.
ОСОБА_3 у судовому засіданні уточнив, що невиконаними є близько п'ятнадцяти рішень судів.
Констатація слідчим у постанові про закриття кримінального провадження факту їхнього виконання з посиланням у подальшому викладі як на підставу для закриття кримінального провадження на факт відведення ОСОБА_5 і ОСОБА_6 від здійснення досудового розслідування, є взаємовиключними.
А тому такі висновки слідчого суперечать викладеним у ній мотивам та наявності підстав для закриття кримінального провадження.
Крім цього, закриваючи провадження слідчий у постанові посилається на показання свідків, зокрема ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і ОСОБА_3 .
Водночас, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28.12.2020 скасовано постанову слідчого ОСОБА_4 від 17.11.2020 року про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12020020010001621.
Після скасування зазначеної постанови, слідчим не проведені жодні слідчі дії з ОСОБА_3 з урахуванням висновку суду щодо необґрунтованості відмови у наданні процесуального статусу йому як потерпілого у кримінальному провадженні.
Закриваючи кримінальне провадження, слідчий, зокрема посилається на судову практику касаційної інстанції щодо відсутності істотної шкоди, завданої ОСОБА_3 можливим кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.1 ст.364 і ч.2 ст.365 КК України.
Проте у оскаржуваній постанові слідчого не знайшло свого відображення те, які ознаки злочину передбаченого ч.2 ст.382 КК України, на думку слідчого, з урахуванням обставин кримінального провадження, відсутні у діях слідчої ОСОБА_5 і прокурора ОСОБА_6 .
За таких обставин, неможливо вважати проведене досудове розслідування повним та ефективним, а викладені висновки про наявність підстав для закриття кримінального провадження, такими, що відповідають фактичним обставинам справи.
В ході досудового розслідування належить виконати необхідні слідчі дії щодо з'ясування обставин про наявність чи відсутність події та складу кримінального правопорушення, та, в залежності від встановленого, прийняти законне та обґрунтоване рішення, яке у будь-якому випадку має бути належним чином мотивованим.
За положеннями ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Оскільки чинним кримінальним процесуальним законом не передбачено повноважень слідчого судді визнавати постанову незаконною, то така вимога скарги задоволена бути не може.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 9, 284, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
Скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Скасувати постанову слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Хмельницькому ОСОБА_4 від 29 січня 2021 року про закриття кримінального провадження №12020020010001621.
В іншій частині вимог скарги - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя