Справа № 685/825/20
Провадження № 2/685/12/21
15 лютого 2021 року
Теофіпольський районний суд Хмельницької області
в складі головуючого судді Бурлак Г.І.
з участю секретаря Бабійчука В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Теофіполь
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, мотивуючи його тим, що 22 липня 1995 року між ним та відповідачем був укладений шлюб, зареєстрований Теофіпольським районним відділом реєстрації актів громадянського стану Хмельницькій області, актовий запис №26. Одруження з відповідачем виявилося невдалим, з вини відповідача подальше сумісне життя і збереження сім'ї стали неможливими, між ними часто виникають конфлікти на ґрунті ревнощів, побутового непорозуміння, шлюбні відносини фактично припинилися. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3 2005 року народження. Просить шлюб розірвати, оскільки примирення неможливе.
Позивач, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явивсь, подав до суду заяву про підтримання позовних вимог, просив шлюб розірвати, зазначив, що примирення з відповідачем неможливе, спільно не проживають більше року, розгляд справи проводити за його відсутності.
Відповідач, про час та місце розгляду справи повідомлена відповідно до ст.128 ЦПК України, в суд не з'явилася, про причину неявки суд не повідомила, клопотань чи заяв до суду не подала.
Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності сторін.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Згідно з ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Частиною 3 ст. 56 Сімейного кодексу України передбачено, що кожен із подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність.
Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007року N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Судом встановлено, що 22 липня 1995 року між позивачем та відповідачем був укладений шлюб, зареєстрований Теофіпольським районним відділом реєстрації актів громадянського стану Хмельницькій області, актовий запис №26, що підтверджується свідоцтвом про шлюб. Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Враховуючи, що відповідач не надав суду доказів, які б спростовували докази позивача і свідчили про необхідність збереження шлюбу, справа в провадженні суду перебуває з 01.07.2020 року, під час строку на примирення, наданого судом, сторони не примирилися, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача.
На підставі наведеного, керуючись ст.110, 112 СК України, ст.12, 81, 89, 259, 263-265 ЦПК України, районний суд
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб, зареєстрований Теофіпольським районним відділом реєстрації актів громадянського стану Хмельницькій області 22 липня 1995 року, актовий запис №26 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , розірвати.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 30 днів з моменту проголошення рішення до Хмельницького апеляційного суду через районний суд.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 статті 358 цього Кодексу.
Головуючий