"06" вересня 2007 р.
Справа № 9/102-2260
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Кропивної Л.В.
Розглянув справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" вул. Мечнікова, 16-а, м.Київ 23,
до Приватного агропромислового підприємства "Прометей" с.Косів,Чортківський район, Тернопільська область,48511
за участю представників сторін:
позивача: Терещук Б.С., довіреність № 16/99-06 від 27.1006 р..
відповідача: не з'явився.
роз'яснивши у розпочатому судовому засіданні представнику позивача права та обов'язки учасників господарського процесу згідно з ст.ст. 22, 29 ГПК України, суд
Встановив :
Позивач - Відкрите акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Украгролізинг», м. Київ, звернувся 15.05.2007 р. до господарського суду Тернопільської області з позовом до Відповідача - Приватного агропромислового підприємства “Прометей», с. Косів, Чортківського району, Тернопільської області, про стягнення 100 345,52 грн. заборгованості, з яких 84 898,59 грн. основного боргу, 7 637,35 грн. індексації від суми боргу, 2 143,33 грн. -3% річних та 5 666,25 грн. пені, посилаючись на таке:
27 грудня 2004 р. між Відкритим акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Украгролізинг», як Лізингодавцем, та Державним підприємством “Ягільницький кінний завод», як Лізингоодержувачем, укладено договір № 19-04-805 плі, предметом якого є передача Лізингоодержувачу у виключне користування на визначений договором строк Предмету лізингу.
У відповідності до додатку № 1 до договору предметом лізингу є зернозбиральний комбайн “Джон Дір» М-9500 № 666841, жатка зернова “Джон Дір» -922 3665873, жатка кукурудзяна “Джон Дір»-892 № 665830, всього вартість «предмету лізингу» становить 163 581,11 грн.
28 грудня 2004 р. між Відкритим акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Украгролізинг», як Лізингодавцем, Державним підприємством “Ягільницький кінний завод», як Лізингоодержувачем, та Приватним агропромисловим підприємством “Прометей», як Лізингоодержувачем 1, укладено Додаткову угоду № 1 до договору від 27.12.2005 р. № 19-04-805 плі, відповідно до якої всі права та обов'язки Лізингоодержувача за вказаним договором , в т. ч. боргові зобов'язання, переходять до Лізингоодержувача 1 -ПАП “Прометей».
На виконання додаткової угоди № 1 від 28 грудня 2004 року, згідно акту приймання -передачі від 27.12.2004 року, ДП “Ягільницький кінний завод» передало Відповідачу - ПАП “Прометей» у платне користування на умовах договору № 19-04-805 плі від 27.12.2004 р. майно, яке належить на праві власності Лізингодавцю - Відкритому акціонерному товариству “Національна акціонерна компанія “Украгролізинг» : зернозбиральний комбайн “Джон Дір» М-9500 № 666841, жатку зернову “Джон Дір» -922 3665873, жатку кукурудзяну “Джон Дір»-892 № 665830 .
Згідно п. 3.4.2 договору № 19-04-805 плі від 27.12.2004 р. Відповідач, як Лізингоодержувач, зобов'язався своєчасно та в повному обсязі згідно погодженого з Лізингодавцем графіком виплачувати лізингові платежі.
Однак, в порушення ст. 526 ЦК України, ст.11 Закону України “Про фінансовий лізинг» та п.3.4.2 договору № 19-04-805 плі від 27.12.2004 р. та додаткової угоди до договору № 1 від 28.12.2004 р., Відповідачем не проведено розрахунки за користування майном, які передбачено графіком сплати лізингових платежів.
Станом на 15.05.2007 р. (день звернення з позовом до суду) заборгованість Відповідача по лізингових платежах становила 84 898,59 грн.
Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених в ст. 77 ГПК України, а строк розгляду спору продовжувався за клопотанням сторін.
У судовому засіданні 11.09.2007 р. представник Позивача подав заяву про зменшення позовних вимог у зв'язку зі сплатою Відповідачем суми основного боргу і просить стягнути з ПАП “Прометей» 3 448,59 грн. основного боргу, 2 011,49 грн. пені за період з 30.08.2006 р. по 27.03.2007 р., індексацію в сумі 5 720,62 грн. та 1 602,20 грн. річних за період з 30.08.2005 р. по 27.03.2007 р.
Згідно ч. 5 ст. 22 ГПК України Позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог
Виходячи з наведеного, спір розглядається відповідно до ціни позову , вказаної Позивачем у заяві від 06.09.2007 р.
Відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні 06.09.2007 р., представника не направив, відзиву на позов не подав.
Справа розглядається за наявними у ній матеріалами згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд дішов до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
27.12.2004 р. між Відкритим акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Украгролізинг», як Лізингодавцем, та Державним підприємством “Ягільницький кінний завод», як Лізингоодержувачем, укладено договір № 19-04-805 плі, предметом якого є передача Лізингоодержувачу у виключне користування на визначений договором строк Предмету лізингу, визначеного у додатку до договору “Кількість, ціна і вартість Предмету лізингу».
У відповідності до додатку № 1 до договору Предметом лізингу є: Зернозбиральний комбайн “Джон Дір» М-9500 № 666841, жатка зернова “Джон Дір» -922 3665873, жатка кукурудзяна “Джон Дір»-892 № 665830, всього вартість Предмету лізингу становить 163 581,11 грн.
28.12.2004 р. між ВАТ “Національна акціонерна компанія “Украгролізинг», як Лізингодавцем, ДП “Ягільницький кінний завод», як Лізингоодержувачем, та Приватним агропромисловим підприємством “Прометей», як Лізингоодержувачем 1, укладено Додаткову угоду № 1 до договору від 27.12.2005 р. № 19-04-805 плі, відповідно до якої всі права та обов'язки Лізингоодержувача за вказаним договором , в т. ч. боргові зобов'язання, переходять до Лізингоодержувача 1 - ПАП “Прометей».
На виконання додаткової угоди № 1 від 28 грудня 2004 року, на підставі акту приймання -передачі від 27.12.2004 року, ДП “Ягільницький кінний завод» передало Відповідачу -ПАП “Прометей» у платне користування на умовах договору № 19-04-805 плі від 27.12.2004 р. Майно, (Предмет лізингу) : зернозбиральний комбайн “Джон Дір» М-9500 № 666841, жатку зернову “Джон Дір» -922 3665873, жатку кукурудзяну “Джон Дір» - 892 № 665830 .
Згідно п.п. 3.4.2, договору № 19-04-805 від 28.12.2004 р. Відповідач зобов'язувався сплачувати за користування майном періодичні лізингові платежі, розмір, склад та терміни сплати яких встановлені в Додатку № 4 до даного договору (графік сплати лізингових платежів).
Як випливає з матеріалів справи, зокрема обґрунтованого розрахунку суми позову, в порушення вимогам ст. 526 ЦК України, ст.11 Закону України “Про фінансовий лізинг» від 16.12.1997р. (з наступними змінами), та . п.3.4.2 договору № 19-04-805 плі, додатку № 4 до нього -Графіку сплати лізингових платежів, погодженого сторонами, додаткової угоди № 1 від 28.12.2004 р. Відповідач зобов'язань по здійсненню лізингових платежів відповідно до графіку сплати за надане у фінансовий лізинг майно належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 30.08.2005 р. його борг становив 10 633,45 грн. , на 01.03.2006 р. - 2151092 грн., станом на 30.08.2006 р. - 20938,38 грн. і станом на 01.03.2007 р. - 20 365,84 грн.
Положеннями статей 526 ЦК України та 193 ГК України визначаються обов'язки учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов'язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно ч. 1 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
У відповідності до ч. 2 ст. 1 Закону України “Про фінансовий лізинг», за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Згідно ч. 2 ст. 11 Закону України “Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Матеріалами справи підтверджується порушення Відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної , у повному обсязі сплати лізингових платежів, а тому доводи Позивача про стягнення заборгованості у розмірі 3 448,59 грн. є правомірними, документально підтвердженими та не спростованими Відповідачем в установленому законом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В силу положень ч. 4 ст. 232 ГК України відсотки за неправомірне користування чужим коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.
Відтак, такими, що підлягають до задоволення, оскільки грунтуються на положеннях ст. 625 ЦК України та ч. 4 ст. 232 ГК України, є вимоги позову про стягнення з Відповідача 3% річних в сумі 1 602,20 грн. за період з 30.08.2005 р. по 27.03.2007 р. , а також 5 720,62 грн. індексації за період з вересня по лютий 2007 р.
У відповідності до п.7.1 договору за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач за кожен день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Враховуючи , що Відповідач порушив господарське зобов'язання стосовно сплати лізингових платежів, а договором № 19-04-805 плі від 27.12.2004 р. встановлено штрафні санкції у вигляді пені за порушення строків сплати лізингових платежів, вимоги стосовно стягнення 2 011,49 грн. пені, нарахованої у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати за період з 30.08.2006 р. по 27.03.2007 р. підлягають до задоволення.
За таких обставин справи, позовні вимоги задовольняються повністю на заявлену суму, а саме: 3 448,59 грн. основного боргу, 2 011,49 грн. пені, 5 720,62 грн. інфляційних збитків, 1 602,20 грн. річних.
Згідно ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України №7/93 від 23.01.1993 р. з наступними змінами та доповненнями “Про державне мито», із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів сплачується державне мито в сумі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Позивачем при зверненні до суду сплачено 1004,00 грн. державного мита, що перевищує належну до сплати суму на 876,18 грн., тому надмірно сплачене держмито підлягає підлягає поверненню в порядку ст. 8 Декрету КМ України № 7/93 та Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, у зв'язку з тим, що сплачено в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством України.
Судові витрати, які складаються із 127,82 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.
У судовому засіданні 06.09.2007 р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.
З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 806 ЦК України, ч. 2 ст. 11 Закону України “Про фінансовий лізинг», ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 116,117 ГПК України, Господарський суд
Вирішив:
1. Позов задовольнити .
2. Стягнути з Приватного агропромислового підприємства “Прометей» (с. Косів, Чотківського району, Тернопільської області, ідент. код 3083445) 3 448,59 грн. боргу, 2011,49 грн. пені, 5 720,62 грн. інфляційних збитків, 1 602,20 грн. річних, 245,82 судових витрат в користь Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Украгролізинг» (вул. Мечнікова, 16-а, м. Київ, код ЄДРПОУ 30401456).
3. Повернути Відкритому акціонерному товариству “Національна акціонерна компанія “Украгролізинг» (вул. Мечнікова, 16-а, м. Київ, код ЄДРПОУ 30401456) 876,18 грн зайво сплаченого державного мито , про що видати довідку .
Платіжне доручення № 1148 від 10 травня 2007 року про сплату державного мита в сумі 1004,00 грн. залишити у матеріалах справи.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) “13» вересня 2007 р. рішення, через місцевий господарський суд.
Суддя Л.В. Кропивна